Ухвала від 27.02.2014 по справі 826/16723/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16723/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Федотова І.В.,

при секретарі - Січкаренко Т.М.,

за участю представника відповідача - Кальковця В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна Агенція «Інтач» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламна Агенція «Інтач» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якому з урахуванням клопотання про зміну позовних вимог просило визнати протиправними дії по формуванню в Акті від 10.07.2013 №234/26-55-22-07/36186173 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2012 по 31.05.2013» висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із зазначеними у цьому акті платниками податків за період з квітня 2013 року по травень 2013 року включно; визнати протиправними дії щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач» за період з квітня 2013 року по травень 2013 року включно; зобов'язати поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач» за період з квітня 2013 року по травень 2013 року включно.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з урахуванням матеріалів отриманих від ГВПМ ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (Висновок щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності №1496) відповідачем здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач» за результатами яких 10.07.2013р. складено акт №234/26-55-22-07/36186173 про неможливість проведення зустрічної звірки з питань правомірності проведених господарських відносин з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.04.2013р. по 31.05.2013р.

Вказаним актом встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавно з метою ухилення від сплати податків третіх осіб; звіркою встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами - покупцями та постачальниками за період з 01.04.2013 р. по 31.05.2013р.; звіркою не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами - покупцями та постачальниками за період з 01.04.2013р. по 31.05.2013р. з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків; перевіркою встановлено порушення вимог п. 187.1 статті 187, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.04.2013р. по 31.05.2013р.

Вважаючи вказані дії та висновки акту перевірки відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про їх обґрунтованість.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 73.5 статті 73 Податкового кодексу України - з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості, операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Зустрічні звірки не є перевірками, і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок - зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Отже Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено виключний перелік випадків, за яких складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки. Так до них віднесено встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання за податковою адресою та зняття суб'єкта господарювання з обліку. Інших підстав для складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки чинне законодавство не містить.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.01.2013 у справі № 2а-2004/12/1070.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка. Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби». В той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, в акті зустрічної звірки не містяться посилання відповідача на джерело, що стало підставою для висновків про відсутність позивача за місцезнаходженням.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Договору №ГС-72 від 31.12.2011р., укладеного позивачем з ПАТ «Готель «Салют», Орендодавець (ПАТ «Готель «Салют») передає, а Орендар (Позивач) приймає в оренду без права суборенди, на умовах строкового платного користування нежитлове приміщення №003, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. І. Мазепи, 11-Б. Мета оренди та цільове призначення: розташування офісу, загальною площею 13,2кв.м.

При цьому матеріали справи містять Додаткову угоду №1 від 28.12.2012р. до Договору №ГС-72 від 31.12.2011р.; Додаткову угоду №2 від 02.09.2013р. до Договору №ГС-72 від 31.12.2011р.

Отримання вказаного приміщення підтверджується Актами прийому - передачі від 31.12.2011р.

Також, на противагу висновку відповідача про відсутність підприємства за місцезнаходженням, позивач надав листування між ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач» та ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, зокрема, відповідь на заперечення товариства на акт звірки, направлені податковим органом саме на адресу вул. Івана Мазепи, буд. 11-Б м. Київ.

Як вбачається з Додаткової угоди №2 від 02.09.2013р. до Договору №ГС-72 від 31.12.2011р. сторони дійшли згоди про розірвання Договору оренди №ГС-72 від 31.12.2011р. з 01.10.2013р. Передача нерухомого майна підтверджується Актом прийому - передачі від 30.09.2013р.

Разом з тим, слід наголосити, що позивачем (Суборендар) 10.10.2013р. укладено з ТОВ «Куна» (Орендар) договір суборенди №18/10/13, відповідно до якого Орендар передає, а Суборендар бере у тимчасове користування приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 17, кім. 29.

Таким чином, в акті зустрічної звірки не має посилання відповідача на джерело, що стало підставою для висновків про відсутність позивача за місцезнаходженням.

З огляду на зазначене у відповідача були відсутні правові підстави для складання акту від 10.07.2013 №234/26-55-22-07/36186173.

Крім того, податковий орган в Акті від 10.07.2013р. дійшов висновку про проведення позивачем транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Так, матеріали справи містять Договір №ІН-ССВ-12/03-2013 від 20.12.2011р., Додаток №8 до вказаного договору; Договір №24-09-08 від 24.09.2008р., Договір №5859367 про надання телекомунікаційних послуг від 12.04.2011р., Договір транспортного експедирування №КЕ1000395 від 02.01.2013р., Договір №НПФЦ 005011 про надання послуг від 26.02.2013р., Договір №НПФЦ 005012 про надання послуг від 26.02.2013р., Договір №АМ0253/0-13 від 25.02.2013р., Договір №1 про надання послуг від 01.02.2013р., Договір про надання послуг №02/13 від 01.03.2013р., Договір про виконання робіт та надання послуг №01/ІН-КАМ-у від 02.01.2013р., Договір №03/ІН-Кам/т від 01.02.2013р.; акти здачі - приймання робіт (надання послуг); податкові накладні.

Таким чином, з врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що висновки відповідача про не реальність господарських операцій, вчинених позивачем з мотивів не спрямованих на реальне настання наслідків, є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач» за період з квітня 2013 року по травень 2013 року включно та зобов'язання поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач» за період з квітня 2013 року по травень 2013 року включно, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.15 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року №266, інформація податкової звітності з податку на додану вартість, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно з пунктом 2.21 Методичних рекомендацій визначено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на

центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Таким чином, з урахуванням того, що висновки Акта про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та враховуючи протиправність складання акту від 10.07.2013 №234/26-55-22-07/36186173, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач» за період з квітня 2013 року по травень 2013 року включно та зобов'язання відповідача поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач» за період з квітня 2013 року по травень 2013 року включно, та про необхідність задоволення позовних вимог у цій частині.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, не спростував доводи позивача та не довів правомірності свого рішення.

Таким чином обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

І.В. Федотов

Ухвалу в повному тексті виготовлено 04.03.2014 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Федотов І.В.