Рішення

від 04.03.2014 по справі 919/07/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року справа № 919/07/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс» (ідентифікаційний код 32294088, 99046, Севастополь, вул. Мельника, будинок 9-А)

до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (вулиця Леніна, 48, місто Севастополь, 99011)

про визнання недійсним рішення від 19.11.2013 №27/63-13-РШ, ,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ТОВ "СГС Плюс") - Воробйова Л.О., довіреність № 01 від 03.01.2014;

Відповідач (СМТВ АКУ) - Дорофєєв Д.А., довіреність № 9/149 від 23.01.2014.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс» звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 19.11.2013 №27/63-13-РШ у справі №27/52-13 .

Оспорюваним рішенням визнано позивача суб'єктом господарювання, який протягом періоду з 01.01.2011 до 14.02.2013 займав монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з постачання гарячої води на території орендованих (перебуваючих у користуванні) ТОВ «СГС Плюс» мереж водопостачання у Нахімовському районі міста Севастополя із часткою 100 відсотків; визнано вчинення ТОВ «СГС Плюс» порушення законодавства зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з постачання гарячої води у межах будинку по пр. Перемоги, 18 у місті Севастополі, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, у вигляді нарахування Аверкіну С.І., що мешкає за адресою: м. Севастополь, пр. Перемоги, 18-87, за період з 01.01.2011 до 14.02.2013 оплати за послуги з постачання гарячої води за нормативами (нормами) споживання за наявністю квартирного обліку гарячої води. За означене порушення на ТОВ «СГС Плюс» накладено штраф у розмірі 68000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зміст рішення не відображає повних та об'єктивних обставин, пов'язаних із стосунками між споживачем послуг централізованого опалення та гарячого постачання громадянином Аверкіним С.І. та підприємством ТОВ «СГС Плюс», при цьому позивачем не було допущено жодного порушення, правомірність дій ТОВ «СГС Плюс» з нарахування Аверкіну С.І. плати за послуги гарячого водопостачання за тарифом підтверджена рішенням Нахімовського районного суду міста Севастополя від 18.05.2012 у справі №2-4144/11, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя від 01.11.2012.

Ухвалою від 10.01.2014 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

У ході розгляду справи відповідач у порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позовну заяву, вказавши, що з позовними вимогами не погоджується, вважає доводи позовну необґрунтованими, враховуючи не доведення підстав визнання рішення недійсним, що суперечить положенням частини 1 статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

У судовому засіданні 04.03.2014 представник позивача виклав зміст позовних вимог, просив позов задовольнити, з підстав, вказаних в ньому.

Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, з підстав, наведених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

ТОВ «СГС Плюс» зареєстровано Балаклавською районною державною адміністрацією 09.12.2002. Відповідно до п. 2.21 статті 1 Статуту, зареєстрованого Державним реєстратором Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя 05.09.2008 (у новій редакції), одним з видів діяльності позивача є постачання гарячої води.

Як встановлено судом та не заперечується представником позивача, ТОВ «СГС Плюс» надає послуги теплопостачання та гарячого водопостачання у будинок 18 по пр. Перемоги в м.Севастополі.

Аверкін С.І. є споживачем послуги з централізованого опалювання та гарячого водопостачання квартири 87 в будинку 18 пр. Перемоги у місті Севастополі.

На підставі Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації про введення прямих розрахунків абонентів з ТОВ «СГС Плюс» №137р від 13.02.2004, ТОВ «СГС Плюс» введено прямі абонентські розрахунки за надані послуги тепло- та гарячого водопостачання для населення.

Рішенням Нахімовського районного суду міста Севастополя від 18.05.2012 у справі №2-4144/11 №2/2704/856/12 за позовом ТОВ «СГС Плюс» до Аверкіна С.І. про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячого водовідведення, позовні вимоги були задоволені, стягнуто з Аверкіна С.І. заборгованість з послуг теплопостачання та гарячого водовідведення у сумі 1328,28 грн. (а.с. 31-33).

Означеним рішенням встановлено, що Аверкіним С.І. було влаштовано в квартиру водоміри гарячої води, про що він повідомляв керівництво ТОВ «СГС Плюс» та просив зафіксувати відключення його від системи гарячого водопостачання в квартирі, у зв'язку з чим Аверкін С.І. відмовлявся сплачувати вартість гарячого водопостачання, посилаючись, зокрема, на відсутність договору про надання послуг з теплопостачання та гарячого водовідведення, а також тим, що він не отримує воду у зв'язку самовільним відключенням.

Суд дійшов висновку, що Аверкіним С.І. не було дотримано встановленого порядку відмови від відповідних послуг ТОВ «СГС Плюс», тому споживач повинен їх оплачувати, а доводи про неотримання послуг не можуть бути прийняти до уваги.

Ухвалою апеляційного суду міста Севастополя від 01.11.2012 у справі №22ц-2790/1830/2012 рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя від 18.05.2012 було залишено без змін.

01.07.2013 до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла скарга Аверкіна С.І, щодо порушення ТОВ «СГС Плюс» законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до зведеного переліку суб'єктів природних монополій, який ведеться Антимонопольним комітетом України за даними Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про природні монополії», ТОВ «СГС Плюс» є суб'єктом природних монополій з транспортування теплової енергії тепловими мережами на території АР Крим.

Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України від 02.07.2013 на адресу ТОВ «СГС Плюс» скерована вимога про надання інформації, яка стосується надання послуг споживачу Аверкіну С.І. з гарячого водопостачання за період з 01.06.2009 по 01.07.2013.

ТОВ «СГС Плюс» у листі вказало, що споживач (Аверкін С.І,) не провів своєчасно перевірку засобів обліку води, у зв'язку з чим, нарахування плати за послуги ГВП здійснювалось за нормативами споживання. Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води між ТОВ «СГС Плюс» та Аверкіним С.І. не укладався. У період з 01.06.2009 по 14.02.2013 нарахування оплати за послуги централізованого гарячого водопостачання за адресою: пр. Перемоги 18-87 здійснювалось по тарифу за кількістю прописаних членів сім'ї, оскільки водомір не пройшов планову держперевірку у 2007 році та його показники не можуть бути прийняти для обліку.

За даними ТОВ «СГС Плюс» з 14.02.2013 по 01.07.2013 нарахування оплати за гаряче водопостачання здійснюється за показниками водоміру (а.с. 78-79).

19.09.2013 ТОВ «СГС Плюс» скерувало на адресу СМТВ АМК України відповідь на вимогу від 09.09.2013 №8/1515, вказавши, зокрема, що станом на 09.09.2013 нарахування плати за послуги гарячого водопостачання споживачам будинку №18 по пр. Перемоги у місті Севастополі, які мають засоби обліку гарячої води, проводиться згідно з показаннями цих засобів.

Актом обстеження водомірного вузлу по ГПВ за 31.01.2005 водомір гарячої води за адресою пр. Перемоги 18-87 (власник Аверкін С.І.) був опломбований та поставлений на абонентський облік.

Наступна перевірка водоміру гарячої води за адресою пр. Перемоги 18-87 була проведена 14.02.2013, про що зроблений відповідний запис у паспорті водоміру.

З 14.02.2013 після проведення перевірки водоміру, по теперішній час, нарахування за гарячу воду Аверкіну С.І. здійснюється за показниками водоміру (а.с. 80-81).

Таким чином, позивач вважає, що після закінчення міжперевірочного інтервалу нараховується плата за послуги з водопостачання відповідно до нормативів споживання. Враховуючи те, що водомір не пройшов планову перевірку у 2007 році, його показання не можуть бути прийняти для комерційного обліку за послуги, тому у період з 01.06.2009 по 14.02.2013 нарахування оплати за послуги централізованого гарячого водопостачання за адресою: м. Севастополь, пр. Перемоги 18-87 проводилося за тарифом за кількістю прописаних членів сімей.

Відповідач по даній справі вважає, що позивач зобов'язаний проводити періодичні перевірки, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку на підставі положень Закону України «Про метрологію та метеорологічну діяльність», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, в той час як нормами діючого законодавства не передбачено обов'язків споживача здійснювати періодичні перевірки обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку. Тільки у разі відсутності або несправності засобів обліку води та теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься за нормами споживання. Тобто, позивач не мав нараховувати споживачу вартість користування гарячою водою за нормативами споживання за наявності лічильника на гарячу воду.

На підставі означеного, відповідач визнав, що позивачем у даній справі порушено законодавство про захист економічної конкуренції, що передбачено п. 2 статті 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» та кваліфікується згідно з частиною 1 статті 13 цього Закону, як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з постачання гарячої води, що призвели до ущемлення інтересів споживача.

Відсутність порушення діючого законодавства при нарахуванні вартості оплати за гарячу воду споживачу Аверкіну С.І. стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсними пунктів 2, 3, 4 рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення антимонопольного комітету України від 13.11.2013.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке .

За змістом статті 5 Закону України "Про природні монополії" суб'єкти, що здійснюють діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, є суб'єктами природних монополій в Україні.

Отже, позивач є суб'єктом природних монополій з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами на території АР Крим.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

За ч.1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

У пункті 5.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (надалі - Правіла) зазначено, що обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів.

Згідно з пунктом 5.4 Правил періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Пунктом 5.15 Правил установлено, що повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок.

Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються "Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

Згідно п. 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Пунктом 32 зазначених Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено, що виконавець зобов'язаний контролювати установлені міжповірочні інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж). У випадку якщо засоби обліку холодної і гарячої води, встановлені у квартирі, не пройшли повірку, нарахування плати за спожиту воду здійснюється за нормами і тарифами, встановленими згідно з законодавством органом місцевого самоврядування.

При цьому ч.1 статті 19 ЗУ "Про надання житлово-комунальних послуг", який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, в імперативному порядку встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Водночас Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05 № 560 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій. Пунктом 29 згаданої Постанови передбачено, що витрати на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води та теплової енергії визначаються відповідно до укладених договорів між власником (балансоутримувачем) будинку або його уповноваженою особою та організацією, яка здійснює зазначені роботи, що узгоджується з приписами ЗУ "Про надання житлово-комунальних послуг".

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та споживачем (Аверкіним С.І.) відповідний договір не укладався, тобто висновки відповідача стосовно обов'язку ТОВ «СГС Плюс» здійснювати періодичну повірку засобів обліку води та контролювати її періодичність є безпідставними.

Разом з тим, за п. 16 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, у разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.

Спільним наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Міністерства промислової політики України та Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства "Про врегулювання питання щодо збільшення міжповірочних інтервалів лічильників холодної та гарячої води" від 15.06.2005 №141/212/9, зареєстрованим у Мін'юсті 25 червня 2005 року за № 687/10967, установлено міжповірочний інтервал лічильників холодної та гарячої води, результати яких використовуються під час розрахунків у сфері побутових і комунальних послуг, 3 роки.

П. 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення встановлено, що засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Суд також звертає увагу на Розділ ІІІ Програми поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996 - 2007 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 947 від 27.11.1995 (чинної на теперішній час), яким визначено, що установлені на об'єктах житлового фонду лічильники перебувають у віданні власника житлового фонду, або за його дорученням - у виконавців комунальних послуг. Згідно з нормативними вимогами вони підлягають періодичній державній повірці як у процесі експлуатації, так і після ремонту.

Ремонт, обслуговування та повірка приладів обліку під час експлуатації виконуються за рахунок власника житлового фонду .

Враховуючи вищенаведені обставини щодо відсутності інформації про проведення періодичної повірки квартирного засобу обліку споживача послуг, відсутність укладеного договору, суд вважає, що ТОВ «СГС Плюс» мав всі підстави для нарахування плати згідно з нормативами (нормами) споживання, як це передбачено п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України під час прийняття оскаржуваного рішення не доведено того, що ТОВ «СГС Плюс» є власником або балансоутримувачем житлового фонду. Також не доведено того, що має місце доручення власника житлового фонду або іншим чином встановлено обов`язок ТОВ «СГС Плюс», зокрема, щодо повірки приладу обліку.

Крім того, із змісту оскаржуваного рішення Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України вбачається опис обставин справи, встановлення територіальних меж ринку, часових меж, перелічення наданої чамим ТОВ «СГС Плюс» інформації, а також посилання на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини. В той же час, із змісту рішення взагалі не вбачається висновку, який дозволює встановити мотиви, за яким Антимонопольний комітет України не погодився з доводами ТОВ «СГС Плюс» щодо відсутності в останнього проводити повірку засобу обліку споживача (Аверкіна С.І.).

Враховуючи зазначене, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не було в повному обсязі з'ясовано обставини, які мають значення для справи, що стало підставою визнання встановленими недоведених обставин та спричинило невідповідність обставинам справи, викладених у рішенні висновків. Тому, є наявними підстави для визнання недійсними пунктів 2, 3 та 4 Рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.11.2013 №27/65-13-РШ.

Посилання як позивача, так і відповідача на рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя від 18.05.2012 у справі № 2-4144/11, від 30.10.2013 у справі № 765/6351/13-ц суд вважає безпідставним, оскільки, згідно зі статтею 111-28 ГПК України, лише рішення Верховного Суду України, прийняті за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Частиною 4 статті 49 ГПК України встановлено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними пункти 2, 3, 4 Рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції і накладення штрафу» від 13.11.2013 №27/65-13-РШ у справі №27/52-13.

3. Стягнути з Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (вулиця Леніна, 48, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 22288154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС Плюс» (ідентифікаційний код 32294088, 99046, Севастополь, вул. Мельника, будинок 9-А) 1218,00 грн. судового збору.

Повне рішення складено 07.03.2014

Суддя підпис Погребняк О.С.

Згідно з оригіналом помічник судді І.О. Кузьміна 07.03.2014

919/07/14/4310/14