Постанова

від 26.05.2009 по справі 10/320/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/320/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 травня 2009 р.                                                                                    № 10/320/08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Волковицької Н.О. –головуючогоКривди Д.С.,Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

третьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

прокурора Сахно Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Мелітопольської міської ради

на постановувід 30.01.2009 року Запорізького апеляційного господарського суду

у справі№ 10/320/08 господарського суду Запорізької області

за позовомМелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах Мелітопольської міської ради

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Взуття"

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в сумі 81,16 грн.

Доповідач: Волковицька Н.О.

ВСТАНОВИВ:

Мелітопольська міжрайонна прокуратура Запорізької області в інтересах Мелітопольської міської ради звернулась до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та про стягнення боргу з орендної плати в сумі 81, 16 грн.

Господарський суд Запорізької області розглянувши позовну заяву Мелітопольської міжрайонної прокуратури Запорізької області 16.10.2008 року прийняв рішення в позові відмовити.

За апеляційною скаргою Мелітопольської міської ради Запорізький апеляційний господарський суд виніс постанову від 30.01.2009 року, якою залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду від 16.10.2008 року без змін.

Не погодившись з постановою апеляційного суду Мелітопольська міська рада звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення господарського суду від 16.10.2008 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.01.2009 року  скасувати, прийняти нове рішення, яким позов Мелітопольської міжрайонної прокуратури Запорізької області в інтересах Мелітопольської міської ради задовольнити в повному обсязі.

Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення є необґрунтованими, винесеними з порушенням норм матеріального і процесуального права і такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.

Мелітопольська міська рада в своїй касаційній скарзі зауважує, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку, який суперечить статті 124 Земельного кодексу України, тобто надали ТОВ "Преса" право  користуватися спірною земельною ділянкою в порушення норм земельного законодавства, без оформлення правових документів на землю.

Також, на думку скаржника, суди безпідставно відмовили у задоволенні позовних вимог посилаючись лише на неналежне оформлення актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складених держземінспектором та не приймаючи до уваги пояснення представника  Управління з контролю за використанням та охороною земель.

Крім того, на думку міськради, оспорюванні  рішення обґрунтовані наявністю договорів про надання торгового місця, укладених між ТОВ "Преса" та ТОВ "Взуття", тобто суди ототожнюють поняття договір оренди землі та договір про надання торгового місця.

При цьому, суди попередніх інстанцій посилаються на рішення господарського суду від 16.10.2008 року зі справи № 10/221/08, відповідно до якого рішення міської ради про відмову ТОВ "Преса" у погодженні місця розташування об'єкта та надання дозволу на виконання проекту землеустрою спірної земельної ділянки визнано недійсним, яке на час прийняття рішення господарським судом у справі № 10/320/08 не набрало законної сили.

Заслухавши суддю –доповідача та присутнього в судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи Мелітопольською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку, якою встановлено, що на земельній ділянці по пр. 50-річчя Перемоги, 25 в м. Мелітополі ТОВ "Преса" встановлено кіоск розміром 3 х 4 м , площею 18 кв.м, будь –які правоустановчі документи на землю у ТОВ "Преса" відсутні. Внаслідок самовільного зайняття вказаної земельної ділянки відповідачем заподіяна шкода у вигляді несплати орендної плати за фактичне використання земельної ділянки в сумі 81,16 грн.

Звертаючись із позовом прокурор просив зобов'язати відповідача привести самовільно зайняту ділянку у придатний стан, повернути її за належністю Мелітопольській міській раді та стягнути в рахунок не отриманої орендної плати 81,16 грн.

Відмовляючи  у задоволенні позовних вимог суди дійшли висновку про те, що у даному випадку відсутнє самовільне зайняття земельної ділянки, оскільки як встановлено судами відповідач фактично приступив до користування спірною земельною ділянкою на підставі договорів про надання торгового місяця (а.с.79-80) в період, коли ця земля належала на праві постійного користування ВАТ "Взуття", тобто іншій особі.

Рішенням Мелітопольської міської ради 5 скликання №1/23 від 02.06.2006 року ТОВ "Взуття" було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,53 га.

Згідно листа Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" Запорізької регіональної філії Мелітопольського міського відділу територія площею 0,5373 га, яка раніше( до прийняття рішення Мелітопольської міської ради № 1/ 23 від 02.06.2006 року) перебувала у постійному користуванні ТОВ "Взуття", в тому числі й земельна ділянка площею 0,0018 га, зайнята ТОВ "Преса".

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки відповідно до статей 4-47 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом. Рішення суду може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому, у відповідності зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувалось питання кому належить кіоск, щодо самовільного встановлення якого виник спір, оскільки згідно договорів про надання торгового місця (а.с.79-80) ТОВ "Взуття" надає ТОВ "Преса" постійне торгове місце для торгівлі в кіоску (пункт 2.1).

Отже, необхідно було дослідити ким та коли розташований кіоск на спірній земельній ділянці, кому він належить, з якого періоду та на яких підставах.

При цьому, необхідно звернути увагу на те, що поняття торгове місце передбачене абзацом третім пункту 13 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 року N 57/188/84/105 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.03.2002 року за N 288/6576), та стосується площі ринку, відведеної для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

Крім того, касаційна інстанція не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій в частині стягнення 81,16 грн., оскільки ні суд першої інстанції ні апеляційний господарський суд не звернули уваги на те, що позовні вимоги заявлені як стягнення не отриманої орендної плати, а розрахунок зроблено (а.с.17) на підставі Методики, назва та дата якої не зазначена. При цьому, господарський суд Запорізької області відмовляючи в ці частині виходив із того, що 81,16 грн., це шкода сількогосподарського та лісогосподарського виробництва, а суд апеляційної інстанції взагалі це питання не досліджував.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами  першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити  докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Запорізької області від 16.10.2008 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.01.2009 року у справі № 10/320/08 господарського суду Запорізької області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Касаційну скаргу Мелітопольської міської ради задовольнити частково.

Головуючий суддя                                         Н. Волковицька  

С у д д і          Д. Кривда

Л. Рогач