Ухвала

від 26.02.2014 по справі 1570/2250/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/2250/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

Суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представників відповідача Смірнової А.В., Василенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (правонаступника Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ОНИСС» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2011 р. №0001932301 та визнання протиправними дій по складанню акту перевірки від 06.02.2012 р. №106/23-36708321,-

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ОНИСС» (далі - ТОВ «Торгівельний дім «ОНИСС») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2011 р. №0001932301 та визнання протиправними дій по складанню акту перевірки від 06.02.2012 р. №106/23-36708321.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем була проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ОНИСС»», за результатами якої було складено Акт, яким встановлено завищення значення рядка 17 «усього податкового кредиту» за період за квітень 2011 року на загальну суму ПДВ 11666,67 грн.; занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за квітень 2011 року на суму ПДВ 11666,67 грн., занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, на суму ПДВ 11666,67 грн., за квітень 2011 року. На підставі Акту перевірки №1776/23-36708321 від 12.12.2011 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001932301 від 26.12.2011 року про збільшення ТОВ «ТД «ОНИСС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11667,67 грн. з яких 11666,67 грн. за основним платежем, 1 грн. за штрафними фінансовими санкціями. Позивач вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки правомірність податкової звітності позивача підтверджується відповідними документами, в зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0001932301 від 26.12.2011 року є протиправним.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ОНИСС»» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області №0001932301 від 26.12.2011 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11666, 67 грн. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області по складанню акту перевірки №106/23-36708321 від 06.02.2012 р. про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ОНИСС» з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам із приватним підприємством «Река» за періоди квітень, травень 2011 року.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволені позову підприємства відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників відповідача Смірнової А.В. та Василенко Р.В., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

ТОВ «Торгівельний дім «ОНИСС» зареєстровано Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області 22.10.2009 р., ідентифікаційний код юридичної особи 36708321 (а.с. 76).

Згідно довідки форми 4-ОПП №269/7/29-017 від 26.10.2009 р. ТОВ «ТД «ОНИСС» узятий на облік в органах державної податкової служби 23.10.2009 р. за №1915 та перебуває на обліку у ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області (а.с. 74).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області №100317558, ТОВ «ТД «ОНИСС» зареєстровано платником податку на додану вартість з 31.12.2010 року, індивідуальний податковий номер 367083215170 (а.с. 73).

На підставі наказу Голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Комінтернівському районі від 08.12.2011 р. №760, в період з 08.12.2011 р. по 12.12.2011 р., ДПІ у Комінтернівському районі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТД «ОНИСС» з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з приватним підприємство «Река» (код за ЄДРПОУ 36919740) за період квітень 2011 року, про що був складений Акт №1776/23-36708321 від 12.12.2011 року (а.с. 11-22).

За результатами перевірки було встановлено порушення ТОВ «ТД «ОНИСС» ст.ст.203, 207, 215, 228, 655, 875 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. В результаті чого товариством, нібито, було: завищено значення рядка 17 «усього податкового кредиту» за період квітень 2011 року на загальну суму ПДВ - 11 666, 67 грн.; занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за квітень 2011 року на суму ПДВ 11666,67 грн.; занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, на суму ПДВ 11666,67 грн. за квітень 2011 року.

На підставі Акту перевірки №1776/23-36708321 від 12.12.2011 р. ДПІ у Комінтернівському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011 року №0001932301 про збільшення ТОВ «ТД «ОНИСС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11667,67 грн., з яких 11666,67 грн. за основним платежем, 1 грн. за штрафними фінансовими санкціями (а.с.8).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ТОВ «ТД «ОНИСС» була подана скарга про перегляд податкового повідомлення-рішення ДПІ Комінтернівського району в порядку ст.56 Податкового Кодексу України вих. №02 від 05.01.2012 р.(а.с. 36-39).

Рішенням Державної податкової служби в Одеській області №2695/10/10-2007 від 24.02.2012 року податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі від 26.12.2011 р. №0001932301 залишено без змін, а скаргу ТОВ «ТД «ОНИСС» - без задоволення (а.с. 42-45).

Висновки відповідача ґрунтуються на інформації, що надійшла від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси листом вх. №44479/7/23-2 від 14.11.2011 р. до акту від 14.11.2011 №303/23-513/36919740-2380 «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Река» щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2011 року», згідно висновків якого у ПП «Река» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, фахівці, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцем знаходженням, тому згідно з ч.1,5 ст. 203, пунктами 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України мають ознаки нікчемності. Основним видом діяльності ПП «Река» код ЄДРОУ 36919740 є 51.90.0 - види оптової торгівлі. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 20.09.2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Торгівельний дім «ОНИСС» суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Комінтернівському районі дійшло необґрунтованого висновку про те, що в відносинах з ПП «Река», ТОВ «ТД «Онисс», позивачем було безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, сплачених при придбані продукції у вказаного контрагента на загальну суму 11666,67 грн. за квітень 2011 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору про надання послуг №10 від 03.03.2011 року ПП «Река» прийняло на себе зобов'язання виготовити та розповсюдити за замовленням ТОВ «ТД «Онисс» рекламних та рекламно-інформаційних матеріалів замовника. У відповідності до п. 4 вищезазначеного договору оплата вартості послуг проводилась у безготівковій формі на підставі акту приймання-передачі.

Як вбачається з видаткової накладної №39 від 01.04.2011 року, ПП «Река» було виготовлено кольоровий проспект у кількості 29 165, 00 грн. вартістю 58 333, 33 грн. без ПДВ, ПДВ - 11 666, 67 грн. Вартість продукції була оплачена у безготівковій формі, що підтверджується реєстром документів по рахунку ЦВ ПАТ «MARFIN BANK». ТОВ «ТД «Онисс» від ПП «Река» отримало податкову накладну, порядковий номер 39 від 01.04.2011 року, яка була включена до реєстру отриманих податкових накладних, в 5 додаток декларації з податку на додану вартість та в складі податкового кредиту декларації з податку на додану вартість №9003980779 від 17.06.2011 р. в рядок 17 за травень 2011 року. Зазначені документи були надані відповідачу під час проведення перевірки на запит №14310/10/23-037 від 15.11.2011 року.

Судом першої інстанції також досліджено постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 р. по справі за позовом Приватного підприємства «Река» до Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси, згідно якої визнано неправомірними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо проведення невиїзної документальної перевірки та складання акту №303/23- 513/36919740-2380 від 14.11.2011 року «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Река» щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-квітень 2011 року. Рішенням суду визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо включення до акту перевірки №303/23-513/36919740 - 2380 від 14.11.2011 року висновків щодо нікчемності правочинів, укладених ПП «Река». Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2012 року було залишено без змін вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду. Таким чином постанова Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 р. набрало законної сили 11 липня 2012 року.

На підставі викладеного судом першої інстанції зроблений правильний висновок про те, що ТОВ «ТД «Онисс», як замовник послуг, виконало усі обов'язки за укладеним договором та отримало податкові накладні, необхідні для формування податкового кредиту.

Приймаючи рішення у справі суд першої інстанції зазначив, що Податковий Кодекс України не передбачає право податкового органу проводити повторні перевірки одного й того ж самого податкового періоду.

Важливим є і той факт, що відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості та безтоварності проведення господарських операцій з урахуванням характеристик наданих послуг, просторових та часових факторів, економічних чинників.

Згідно порядку заповнення податкової накладної (наказ Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 р. №969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення») податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку(п.6.2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку(п.5). Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість(п.2).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано до суду договір (а.с. 62-63), податкову накладну (а.с. 61), акт виконаних робіт (а.с. 105), оформлені належним чином із додержанням вимог чинного законодавства.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що податковий орган не надав суду доказів того, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали фіктивний та/або безтоварний характер: безтоварність операції означає відсутність її реального характеру, а відповідно до ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, що вчинено без наміру створення правових наслідків, обумовлених таким правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, обов'язкові реквізити. Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до порядку заповнення податкової накладної (наказ Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення») податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку(п.5). Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість(п.2).

Колегія суддів враховує реальний факт поставки, використання у власній діяльності та обліку товарів саме позивачем, який не несе відповідальності за дії своїх контрагентів чи будь-якого іншого постачальника - третьої особи, через те, що закон не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентами-продавцями із правом на одержання податкового кредиту безпосередньо покупцем.

При цьому, в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що позивач виконав вимоги законодавства України щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та у підтвердження правомірності господарських операцій надав документи, що проаналізовано під час розгляду справи.

За таких обставинах колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав про задоволення позовних вимог ТОВ «Торгівельний дім «ОНИСС».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Отже, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов