Ухвала

від 19.05.2009 по справі 12/63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/63

ГОСПОДАРСЬКИЙ  С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

"19" травня 2009 р.                                                                                № 12/63

Господарський  суд Кіровоградської області  в складі судді Макаренко Т.В., розглянувши матеріали справи № 12/63

за позовом: Української Православної Церкви м. Знам'янка, Кіровоградська обл.,  

до відповідача: виконавчого комітету Знам'янської міської ради Кіровоградської області  м. Знам'янка      

про визнання права власності в порядку спадкування по заповіту  

Представники сторін:

від позивача: Смородський В.І., довіреність б/н від 04.05.2009р.

від відповідача: участі не брали

У судовому засіданні оголошувалась перерва  05.05.09р. до 15 год. 30 хв. 19.05.09 року, в порядку, визначеному ст. 77 ГПК України.

                                                   ВСТАНОВИВ:

Українською Православною Церквою м. Знам'янка  подано позов до виконавчого комітету Знам'янської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на спадок по заповіту на жилий дім з надвірними будівлями, розташований у м.Знам'янка  Кіровоградської області, вул.Назарова буд. 9/25, після смерті 16.02.2007 року Піддубного Миколи Миколайовича за Українською Православною церквою м.Знам'янка Кіровоградської області, вул.Петровського,18 вартістю 8 583 грн.

Позивач в позовні заяві зазначає, що нотаріальною конторою м. Знам'янка було відмовлено у видачі свідоцтва на право власності у зв'язку з тим, що вказана назва церкви у заповіті та фактична назва церкви є різними: в статуті назва церкви: Свято Андріївська Церква в м. Знам'янка Кіровоградсько-Миколаївської єпархії, а в свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи - Українська Православна Церква м. Знам'янки.

Доказів відмови нотаріальної контори м. Знам'янка щодо видачі свідоцтва про право на спадщину господарському суду позивачем не подано.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позивача визнав повністю та просить суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У зв'язку з тим, що померлий  Піддубний Микола Миколайович вищезгадане майно заповів Українській Православній церкві м.Знам'янка Кіровоградської області за заповітом, господарський суд виходить із слідуючого.

Відповідно до п. 205 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 № 20/5, на майно, що переходить за правом спадкування до спадкоємця, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва проводиться у строки, установлені цивільним законодавством України (ст. 1298 Цивільного кодексу України). Відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину підлягає обов'язковій реєстрації в  Єдиному реєстрі заповітів, спадкових договорів та спадкових справ у порядку, передбаченому Положенням про Єдиний реєстр заповітів, спадкових договорів та спадкових справ.

Пунктом 187 цієї Інструкції передбачено, що місцем відкриття спадщини визначається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно до ст. 1  частин 2, 3, 6 Закону України "Про нотаріат" вчинення нотаріальних дій в Україні покладено на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. Посвідчення заповітів і доручень, прирівняних до нотаріальних, може провадитись особами, вказаними у статті 40 цього Закону.

З огляду на те, що майно до Української Православної церкви м.Знам'янки Кіровоградської області перейшло за заповітом, то питання про право на спадщину вирішується згідно до вищевказаних законодавчих актів.

Крім того, п. п. 31, 32  зазначеної Інструкції нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законові; не подані відомості (інформація) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом; з прохання про вчинення нотаріальної дії звернулась недієздатна особа, особа, цивільна дієздатність якої обмежена, або представник, який не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, не відповідає обсягу її цивільної правоздатності. Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що паплюжать честь і гідність людини.

Нотаріус на прохання особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, повинен викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус не пізніше як у триденний строк виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії обов'язково має містити порядок і строки оскарження відмови з посиланням на цивільне процесуальне законодавство. Нотаріус не має права на безпідставну відмову у вчиненні нотаріальної дії.

З наведеного слідує, що відмова нотаріуса від вчинення нотаріальної дії може бути оскаржена до суду.

Враховуючи вказане господарський суд зобов"язаний залучити до участі в справі в якості другого відповідача нотаріуса який відмовив у вчинені нотаріальної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами та відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що такими особами можуть бути: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Законом України частиною 2  ст. 3 визначено, що нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.   

Тобто відповідно до вказаного Закону нотаріус не є особою, які відповідно до ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України може бути відповідачем у господарській справі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

У випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про повернення державного мита з бюджету.

Відповідно до п. 3 ст. 8 Дикрету "Про державне мито" повернути Українській Православній Церкві м. Знам'янка, Кіровоградська область, вул. Петровського, 18, іден. код 23680300 з Державного бюджету України - 102 грн. сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32 –34, 43, 47-1, 49, 75, 80 ГПК України господарський суд

                                                      УХВАЛИВ:

1.  Провадження у справі припинити.

2.  Повернути Українській Православній Церкві м. Знам'янка, Кіровоградська область, вул. Петровського, 18, іден. код 23680300 з державного бюджету України - 102 грн. сплаченого державного мита, згідно квитанції № 158 від 02.03.2009 року та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених згідно квитанції № 159 від 02.03.2009 року, оригінали вказаних квитанцій залишити в матеріалах справи.

3. Довідки видати.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

         Суддя                                                                                        Т. В. Макаренко