Ухвала

від 27.02.2014 по справі 801/10951/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/10951/13-а

27.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Шкляр Т.О. ) від 26.12.2013 по справі №801/10951/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний клуб "Таврія" (вул. Пушкіна, 46, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.12.2013 у справі № 801/10951/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивний клуб "Таврія" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0018001702 від 20.09.2012 року.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з даною постановою суду, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.12.2013 та прийняти нову постанову по справі.

Апеляційна скарга мотивована не відповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, неправильною оцінкою судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи. Заявник апеляційної скарги посилається на висновки акту перевірки та умови укладених позивачем контрактів із фізичними особами.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 27.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 4161086,60 грн., у т.ч. за основним платежем 2773717,73 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1387368,87 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 20 вересня 2012 року за № 0018001702.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акту ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 12.09.2012 № 5602/17-2/33433653 "Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та трудового законодавства: ТОВ Спортивний клуб "Таврія" (код за ЄДРПОУ 33433653) за період з 01.09.2011 по 31.08.2012", яким встановлено заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб за період з 01.09.2011 по 31.08.2012 на суму 2773717,73 грн., а також надання позивачем податкових розрахунків ф. №1-ДФ за 4 квартал 2011 року, 1 квартал 2012 року, 2 квартал 2012 року з недостовірними відомостями про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

Спірні правовідносини у справі регулюються Податковим кодексом України.

Податкова інспекція посилається на порушення позивачем вимог підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168 статті 168, пункту 167 статті 167, підпункту «а» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України під час нарахування та виплати позивачем доходів ОСОБА_23, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_24, ОСОБА_8, ОСОБА_10.

Так відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно підпунктів 164.1.1, 164.1.2, 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно підпункту 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Суть спірних правовідносин у справі полягає у тому, що на думку податкового органу позивачем не нараховано та не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб із сум винагороди та із сум відшкодування витрат на мешкання вищевказаних фізичних осіб, оскільки умовами укладених із особами контрактів передбачено виплату чистої суми винагороди (без врахування податків та зборів).

Відповідно до статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно положень статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

При цьому податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків ( пункт 18.1 статті 18 Податкового Кодексу України).

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків (пункт 18.2 статті 18 Податкового кодексу України).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України).

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового Кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. (п.п. "а", "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно довідці позивача, розрахункових відомостей, податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) за період, який перевірявся, наступні співробітники були прийняті до штату позивача, їм нараховувалась та виплачувалась заробітна плата згідно штатному розпису позивача та складала 10000грн. для кожного, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3.

Нарахування заработної плати та податку на доходи фізичних осіб у вказаних розмірах вказаним особам підтверджується розрахунком-додатком.

Згідно з штатно-посадовий розписом наступні особи були прийняті до штату позивача в якості спортсмену-професіоналу з футболу з окладом 10000 грн.: ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3. Нарахування вказаним особам заробітної плати у сумі 10000грн. та податку на доходи фізичних осіб за період, який перевірявся, підтверджується актом перевірки.

Так 26.08.2011 між ОСОБА_7, громадянином Нігерії, та позивачем був укладений контракт, сума щомісячної винагороди складає 300000 євро за рік, яка сплачується без врахування податків та зборів щомісячно рівними пропорційними частинами (25000 євро у місяць) та 500 доларів відшкодування витрат на мешкання.

Згідно наказу №90-к від 11.11.2011р. прийнятий на роботу на ТОВ СК "Таврія", заробітна плата згідно штатного розкладу складає 10000,00 грн.

01.01.2012 між громадянином Нігерії ОСОБА_2 та позивачем підписано контракт, сума винагороди складає 10000 доларів на місяць, яка сплачується без врахування податків та зборів та 500 доларів відшкодування витрат на мешкання.

Згідно наказу №19-к від 26.03.2012р. прийнятий на роботу на ТОВ СК "Таврія", заробітна плата згідно штатного розкладу складає 10000,00грн.

01.01.2012 між громадянином ОСОБА_13, ОСОБА_14 та позивачем підписано контракт, сума винагороди складає 42000 євро у місяць, яка сплачується без врахування податків та зборів та 500 доларів відшкодування витрат на мешкання.

Згідно наказу №09-к від 16.01.2012 останнього прийнято на роботу на ТОВ СК "Таврія", заробітна плата згідно штатного розкладу складає 10000,00 грн.

13.10.2011 між громадянином Нігерії ОСОБА_3 та позивачем підписано контракт ; згідно додатку до контракту №2 сума винагороди складає 10000 доларів-у місяць, яка сплачується без врахування податків та зборів та 500 доларів відшкодування витрат на мешкання.

Згідно наказу №90-к від 11.11.2011р. прийнято на роботу на ТОВ СК "Таврія", заробітна плата згідно штатного розкладу складає 10000,00 грн.

Позивачем надані докази, що підтверджують те, що позивачем не були нараховані та виплачені вказаним особам доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, інших виплат та винагороду у сумах, які вказані у акті перевірки, а саме: розрахункові відомості щодо нарахування заробітної плати за період, який перевірявся, відомості на виплату грошей, штатно-посадовий розпис позивача станом на 01.06.2012 року, накази про прийняття на роботу.

Сам по собі факт укладення контрактів із вищевказаними умовами, не свідчить про те, що вказаним особам було нараховано та виплачено вказану у контрактах винагороду та відшкодування витрат на мешкання.

Під час висновків про порушення позивачем вимог вищевказаних положень Податкового кодексу України, податкова інспекція не зазначила у акті перевірки окрім контрактів, будь-яких належних письмових доказів у підтвердження здійснених позивачем нарахувань та виплат.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд першої інстанції правильно послався на положення статті 83 Податкового кодексу України, відповідно до якої для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що пояснення виконавчого директора та бухгалтера не є належною підставою для висновків акту перевірки в розумінні статті 83 Податкового кодексу України, оскільки вони не є а ні документами, на підставі яких розраховуються податкові зобов'язання, а ні податковою інформацією у розумінні положень статей 71- 74 Податкового кодексу України.

Так відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно статті 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах;

що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів;

про фінансово-господарські операції платників податків;

про застосування реєстраторів розрахункових операцій;

від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:

про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами.

Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об'єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати;

про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків;

що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;

від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;

від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

за результатами податкового контролю;

для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 73 Податкового кодексу України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

Порядок подання інформації контролюючим органам визначається Кабінетом Міністрів України.

Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 73.5. статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно статті 74 Кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Відповідач не дотримався вищевказаних положень Податкового кодексу України під час опитування виконавчого директора та бухгалтера позивача, а тому надані пояснення не можна вважати податковою інформацією, що підлягає застосуванню податковим органом під час його висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що доказів прийняття до штату позивача інших осіб, які вказані в акті перевірки, а саме: громадянин Нігерії ОСОБА_6, громадянин Нігерії ОСОБА_16, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_10 та нарахування, виплати доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, інших виплат і винагород у сумах, які вказані в акті перевірки, відповідачем не доведено.

Також матеріали справи не містять обґрунтованих та належних доказів відповідача в порядку ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо нарахування (виплати, надання) зазначеним вище особам оподатковуваного доходу, а саме ОСОБА_7 на суму 3819516,86грн.; ОСОБА_20 Афолабі на суму 802118,35грн.; ОСОБА_14 на суму 4187142,74 грн.; ОСОБА_3 на суму 902374,36грн.; ОСОБА_6 на суму 3079948,25грн.; ОСОБА_16 на суму 882118,35грн.; ОСОБА_24 на суму 1942132,11грн.; ОСОБА_18 на суму 612801,75грн.; ОСОБА_10 на суму 123552,60грн.

Як зазначалося вище, доводи апеляційної скарги зводяться лише до того, що позивачем були укладені контракти із фізичними особами. Але сам по собі факт укладення контрактів не свідчить про нарахування таким особам і сплати їм оподатковуваного доходу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Посилання відповідача в апеляційній карзі на те, що суд першої інстанції не виконав вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.11.2013 року під час нового розгляду справи, є безпідставними, оскільки суд першої інстанції встановив розмір фактичних платежів, здійснених позивачем у межах укладених контрактів та прийняв судове рішення на підставі встановлених матеріалами справи доказів. Відповідач не надав суду належних та безумовних доказів в спростування висновків суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні відповідають обставинам справи та засновані на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.12.2013 по справі №801/10951/13-а залишити без змін

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська