Ухвала

від 27.02.2014 по справі 801/7367/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/7367/13-а

27.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Паздеріна О. М.

за участю сторін:

представник позивача - Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт"- Приймак Анатолій Ігорович, довіреність № ЮО-034 від 10.12.13

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кисельова О.М. ) від 16.10.13 по справі № 801/7367/13-а

за позовом Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" (вул. Рузвельта 5, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2013 адміністративний позов Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС від 25.06.2013 року №0001762201; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС від 25.06.2013 року №0001752201.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2013 скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права та невірною оцінкою судом першої інстанції фактичних обставин справи.

27.02.2014 у судовому засіданні представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився,про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належний чином.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судову засіданні пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 215/845 грн., у т.ч.: за основним платежем 172676 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 43169 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 25.06.2013 за № 0001752201 та збільшенням суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 634095 грн., у т.ч.: за основним платежем у розмірі 422730 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 211365 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 25.06.2013 № 0001762201.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС від 06.06.2013 № 809/22.1/01125591/136 «Про результати планової документальної перевірки Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" ((код за ЄДРПОУ 01125591) з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012", яким встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 3 квартали 2012 року на суму 172676 грн., за 2012 рік - 172676 грн. та заниження позивачем ПДВ за: липень 2011 року - 183731 грн., серпень 2011 року - 165986 грн., грудень 2011 року - 17318 грн., вересень 2012 року - 55695 грн., грудень 2012 року - 823 грн.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, п.п. 138.8.1 п. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198.

З матеріалів справи вбачається, що 06.07.2011 між позивачем (замовник) та ТОВ "торговий дім Агрінол" було укладено договір поставки №123, за яким учасник зобов'язується у третьому кварталі 2011 року поставити замовникові мастила, кількість зазначена в пропозиції конкурсних торгів, яка була акцептована та відображена у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари (роботи або послуги).

Так між позивачем (замовник) та ТОВ «Торговий дім Агрінол» (учасник) 06.07.2011 було укладено договір поставки №122, за яким учасник зобов'язується у третьому кварталі 2011 року поставити замовникові дизельне паливо, кількість зазначена в пропозиції конкурсних торгів, яка була акцептована та відображена у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари (роботи або послуги).

На підтвердження виконання умов вказаного договору ТОВ «Торговий дім Агрінол» виписано на адресу позивача на товар-дизельне паливо: податкові накладні від 06.07.2011 №26/002 на суму 43428,00 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 7238,00 грн., від 07.07.2011 №36/002 на суму 207129,00 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 34521,50 грн., від 11.07.2011 №45/002 на суму 91786,25 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 15297,71 грн., від 13.07.2011 №68/002 на суму 43428,00 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 7238,00 грн., від 14.07.2011 №78/002 на суму 37600,00 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 6266,67 грн., від 15.07.2011 №87/002 на суму 217486,80 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 36247,80 грн., від 21.07.2011 №121/002 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн., від 25.07.2011 №135/002 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн., від 28.07.2011 №161/002 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн., від 03.08.2011 №20/002 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн., від 08.08.2011 №42/002 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн., від 11.08.2011 №63/002 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн., від 11.08.2011 №64/002 на суму 2547,00 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 424,50 грн., від 15.08.2011 №75/002 на суму 92048,00 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 15341,33 грн., від 16.08.2011 №85/002 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн., від 25.08.2011 №129/002 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн.; видаткові накладні: від 06.07.2011 №АТ-0607004 на суму 43428,00 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 7238,00 грн., від 07.07.2011 №АТ-0707011 на суму 207129,00 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 34521,50 грн., від 11.07.2011 №АТ-1107003 на суму 91786,25 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 15297,71 грн., від 13.07.2011 №АТ-1307003 на суму 43428,00 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 7238,00 грн., від 14.07.2011 №АТ-1407010 на суму 37600,00 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 6266,67 грн., від 15.07.2011 №АТ-1507006 на суму 217486,80 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 36247,80 грн., від 21.07.2011№АТ-2107014 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн., від 25.07.2011 №АТ-2507005 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн., від 28.07.2011 №АТ-2807009 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн., від 03.08.2011 №АТ-0308008 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн., від 08.08.2011 №АТ-0808006 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн., від 11.08.2011 №АТ-1108007 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн., від 11.08.2011 №АТ-1108008 на суму 2547,00 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 424,50 грн., від 15.08.2011 №АТ-1508002 на суму 92048,00 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 15341,33 грн., від 16.08.2011 №АТ-1608007 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн., від 25.08.2011 №АТ-2508009 на суму 211536,70 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 35256,12 грн.

Також виписано наступні товаро - транспортні накладні: №54 від 25.08.2011; №32 від 06.07.2011; №33 від 01.07.2011; №36 від 13.07.2011; №37 від 14.07.2011; №38 від 15.07.2011; №40 від 21.07.2011; №44 від 28.07.2011; №42 від 25.07.2011; №46 від 03.08.2011; №49 від 08.08.2011; №50 від 11.08.2011; №52 від 16.08.2011.

Вказані товарно - транспортні накладні надавались відповідачу разом із запереченнями на акт перевірки (№02-58-0952 від 12.08.2012р.), тобто до прийняття спірних рішень.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

П.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, обов'язкові реквізити якої визначені п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Судом встановлено, що постачальник послуг (товарів), придбання яких є для позивача підставою для формування витрат і податкового кредиту з ПДВ, на момент вчинення відповідних господарських операцій був зареєстрований платником податку на додану вартість і мав право видавати податкову накладну.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених обставин суд приходить до висновку, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ «Торговий дім Агрінол» був юридичною особою, зареєстрованою як платник податків на додану вартість, і тому відповідно до вимог Податкового кодексу України мав право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані послуги, що підтверджено податковими накладними, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Відповідно до п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

П.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Абзацом 4 частини 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З урахуванням положень вказаних норм, обмеженням для віднесення до понесених суб'єктом господарювання витрат в склад матеріальних витрат є відсутність розрахункових, платіжних, та інших документів, обов'язковість ведення та зберігання яких встановлена правилами ведення податкового обліку. Бухгалтерський облік є єдиним видом обліку, на підставі відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій визначається склад витрат віднесених до валових, оскільки усі види звітності заповнюються на підставі даних бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи вбачається, що у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, були створені документи: видаткові накладні та податкові накладні, які вказані вище. Дані документи в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою формування податкового кредиту є підставою для його формування та відображення у податковій звітності з податку на додану вартість, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, відповідно визначив правове регулювання спірних правовідносин, постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2013 по справі №801/7367/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 березня 2014 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська