Ухвала

від 25.02.2014 по справі 825/3892/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3892/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Промкомплект» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Промкомплект» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання дій та наказу неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року приватне підприємство «Промкомплект» (далі - Позивач, ПП «Промкомплект») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Відповідач, ДПІ у м. Чернігові) про: визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у м. Чернігові від 16.07.2013 року № 149 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Промкомплект»; визнання протиправними дії Відповідача, пов'язані з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Промкомплект» у період з 17.07.2013 року по 23.07.2013 року на підставі наказу ДПІ у м. Чернігові від 16.07.2013 року № 149; визнання протиправними дій ДПІ у м. Чернігові щодо висновків акту перевірки від 30.07.2013 року № 188/22/24834483 про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із постачальниками на суму ПДВ 579 857.00 грн..; визнання протиправними дії Відповідача щодо висновків акту перевірки про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із покупцями на суму ПДВ 627166 грн.; зобов'язання ДПІ у м. Чернігові відновити ПП «Промкомплект» в системі програмного забезпечення (АС - Аудит) стан, який був до внесення висновків акту перевірки від 30.07.2013 року № 188/22/24834483.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем доведено правомірність проведення невиїзної документальної позапланової перевірки Позивача, а також безпідставність посилань ПП «Промкомплекьт» на наявність у діях ДПІ у м. Чернігові районі порушень при складанні акту перевірки.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

При цьому колегією суддів критично оцінюється подана Апелянтом 24.02.2014 року заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю транспортного сполучення між м. Чернігів та м. Київ з огляду на те, що остання не підтверджується жодними доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у липні 2013 року працівниками ДПІ у м. Чернігові на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 16.07.2013 року №149 у відповідності до приписів пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Промкомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства в податковій звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Мертенс» за грудень 2010 року, з ПП «Володар» за грудень 2010 року, з ТОВ «Авитек Груп ЛТД» за квітень-червень 2011 року, з ТОВ «Тіал Альянс» за червень 2011 року, з ТОВ «Декос Альянс» за липень - листопад 2011 року, з ТОВ «ВІП Союз» за серпень - грудень 2011 року, за січень - березень 2012 року, з ТОВ «Грос актив» за липень 2012 року, з ТОВ «АМКР-СК» за серпень 2012 року, з ТОВ «Імперіям плюс» за лютий 2012 року. У ході перевірки податковим органом було зроблено висновок про те, що: документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальниками на суму ПДВ 579 857,00 грн. та із покупцями на суму ПДВ 627 166,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 30.07.2013 року №188/22/24834483.

Вирішуючи питання про наявність у податкового органу права на проведення перевірки Позивача, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем вчинено всі передбачені законодавством дії, що передують проведенню перевірки.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписи п. 75.1 ст. 75 ПК України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Отже, зі змісту наведеної статті вбачається, що документальна перевірка може бути плановою або позаплановою, а також виїзною чи невиїзною.

Згідно пп. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

При цьому, пунктом 79.1 ст. 79 Податкового кодексу імперативно визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем направлено Позивачу запит від 26.11.2012 року №11173/9 (т. 1 а.с. 91). У зазначеному запиті податковий орган просив ПП «Промкомплект», зокрема, надати пояснення та їх документальні підтвердження з питань формування податкового кредиту за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Мертенс», з ПП «Фірма «Володар», з ТОВ «Авитек Груп ЛТД», з ТОВ «Тіал Альянс», з ТОВ «Декос Альянс», з ТОВ «ВІП Союз». У відповідь на вказаний запит Позивач направив ДПІ у м. Чернігові лист від 10.12.2012 року № б/н (т. 1 а.с. 92-93), в якому зазначив, що останній не відповідає вимогам чинного законодавства, що звільняє суб'єкт господарювання від обов'язку надавати запитувану інформацію.

Крім того, судом встановлено, що Відповідачем 10.12.2012 року складено та направлено Позивачу запит про надання інформації №13126/10/15-313 (т. 1 а.с. 94), в якому ДПІ у м. Чернігові просила надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Грос Актів». У відповідь на зазначений запит Позивачем направлено лист від 10.12.2012 року №б/н (т. 1 а.с. 95-96), в якому останній зазначив, що не вбачає підстав для надання відповіді у зв'язку з порушенням Відповідачем порядку оформлення інформаційного запиту.

Судом також встановлено, що ДПІ у м. Чернігові 14.01.2013 року складено та направлено ПП «Промкомплект» запит №386/10/15-313 (т. 1 а.с. 97) про надання інформації, в якому просила надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «АМКР-СК». У відповідь на зазначений запит Позивачем направлено лист від 21.01.2013 року №б/н (т. 1 а.с. 98-99), в якому останній зазначив, що не вбачає підстав для надання відповіді у зв'язку з порушенням Відповідачем порядку оформлення інформаційного запиту.

Крім того, ДПІ у м. Чернігові 26.03.2013 року складено та направлено Позивачу запит №4783/10/15-313 (т. 1 а.с. 100) про надання інформації, в якому просило надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Імперіум плюс»». У відповідь на зазначений запит Позивачем направлено лист від 08.04.2013 року № 7 (т. 1 а.с. 101-102), в якому останній зазначив, що не вбачає підстав для надання відповіді у зв'язку з порушенням Відповідачем порядку оформлення інформаційного запиту.

Тобто, у розумінні приписів пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України Позивачем не були надані відповіді на запити податкового органу, що і стало підставою для проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування наказу від 16.07.2013 року №149, оскільки, як було встановлено раніше, був винесений у відповідності до вимог ПК України.

Крім того, колегією суддів враховується, що чинне законодавство України розрізняє два види рішення суб'єкта владних повноважень: нормативні акти та акти індивідуальної дії. При цьому, у той час як нормативні акти стосуються невизначеного кола осіб і діють протягом певного часу, акти індивідуальної дії стосуються чітко окресленого переліку осіб та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. Аналогічна позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009.

За своєю правовою природою оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, оскільки не містить у собі загальнообов'язкових правил поведінки, а стосується лише призначення перевірки ПП «Промкомплект», у зв'язку з чим вичерпує свою дію фактом виконання, а саме проведенням перевірки Позивача.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування наказу на правлення перевірки, оскільки дія останнього, як акту індивідуальної дії, вже вичерпана.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції про наявність у Відповідача правових підстав для проведення перевірки, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абз. 2 п. 78.4 ст. 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.5 ст. 78 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, копію наказу від 16.07.2013 року №149 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Промкомплект» та повідомлення від 17.07.2013 року №14/22 про проведення перевірки було направлено Позивачу 17.07.2013 року, які останній отримав 18.07.2013 року (т. 1 а.с. 113). Тобто, з наведеного випливає виконання податковим органом всіх передбачених ПК України дій, які надають останньому право на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки.

З огляду на викладене колегія суддів вважає безпідставними посилання Апелянта на відсутність у Відповідача підстав для проведення невиїзної документальної позапланової перевірки на підставі наказу від 16.07.2013 року №149, та, відповідно обґрунтованими висновки суду першої інстанції у вказаній частині.

Надаючи оцінку твердженню суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій ДПІ у м. Чернігові щодо висновків акту перевірки про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із постачальниками та покупцями з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Водночас, згідно п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

З наведеного випливає однозначний висновок про те, що у випадку, коли платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, Позивачем не було забезпечено надання необхідних документів податковому органу у ході проведення перевірки, а також не надано їх в подальшому, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість твердження суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає передчасними висновки суду першої інстанції безпідставність формування Позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки предметом розгляду даної справи є правомірність чи протиправність висновків Відповідача про непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із постачальниками та покупцями, а не встановлення правомірності або протиправності формування суб'єктом господарювання податкового кредиту.

Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог в частині зобов'язання ДПІ у м. Чернігові відновити ПП «Промкомплект» в системі програмного забезпечення (АС - Аудит) стан, який був до внесення висновків акту перевірки від 30.07.2013 року №188/22/24834483 з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 66.1.6 п. 66.1 ст. 66 ПК України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є дані перевірок платників податків.

З огляду на викладене, а також враховуючи встановлену у ході розгляду справи правомірність висновків податкового органу про відсутність документального підтвердження Позивачем господарських операцій з контрагентами останнього, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції про відсутність правових підстав для відновлення ПП «Промкомплект» в системі програмного забезпечення (АС - Аудит) стан, який був до внесення висновків акту перевірки від 30.07.2013 року №188/22/24834483.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Промкомплект» - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Промкомплект» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання дій та наказу неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.