Постанова

від 11.03.2014 по справі 826/866/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2014 року 08:20 № 826/866/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., суддів: Клочкової Н.В., Саніна Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Дагпром-Союз» до 1) Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва 2) Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Дагпром-Союз» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (далі - відповідач-1) та Міністерства доходів та зборів України (далі - відповідач-2), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати неправомірними дії відповідача-1 щодо неприйняття й не реєстрації податкових накладних та неприйняття звітності позивача в електронній формі;

- визнати неправомірними дії відповідача-2 щодо неприйняття й не реєстрації податкових накладних, та неприйняття звітності позивача в електронній формі;

- зобов'язати відповідачів вважати прийнятими податкові накладні, які виписані позивачем на момент їх подання зокрема: №68 від 20.07.2012, №83 від 27.07.2012, розрахунок №119 від 31.10.2012, №17 від 07.09.2012, №14 від 12.03.2013;

- зобов'язати відповідачів вважати прийнятою податкову звітність позивача на момент її подання зокрема: податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року, додаток №1 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2012 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013, додаток №1 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року, додаток ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року, додаток ОК до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були належним чином складені та направлені в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні та податкова звітність, в яких зазначена адреса продавця відповідає інформації наявній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Однак, відповідачі в порушення вимог чинного законодавства не прийняли податкову звітність та не зареєстрували накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, зазначивши при цьому завідомо невірну інформацію про невідповідність адреси, вказаної у накладних, тій, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також в деяких випадках з відміткою про заборону прийняття електронних документів від позивача.

Представник відповідача-1 зазначив, що прийом електронної податкової звітності здійснюють органи Державної податкової служби, де розташовано приймальний шлюз. При цьому обов'язок відповідача-1 щодо реєстрації та внесення податкових накладних до Єдиного державного реєстру податкових накладних виникне лише після прийняття податкових накладних Міністерством доходів і зборів України та після отримання таких накладних відповідачем-1. З огляду на зазначене, відповідач-1 вважає позовні вимоги відносно себе безпідставними та просив відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача-2 проти задоволення позову заперечив. Посилався на те, що направлені позивачем податкові накладні складені з порушенням вимог законодавства в частині зазначення місцезнаходження юридичної особи продавця. За таких обставин, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Між ПП «Дагпром-Союз» (Платник податків) та Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва (орган ДПС) укладено Договір про визнання електронних документів № 170220121 від 20.02.2012, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Позивач засобами телекомунікаційного зв'язку направив до податкового органу у електронному вигляді податкові накладні №68 від 20.07.2012, №83 від 27.07.2012, від 31.10.2012, №14 від 12.03.2013.

Однак, згідно отриманих позивачем у електронній формі квитанцій №1, вищезазначені податкові накладні не прийнято у зв'язку з помилкою: «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Крім того, позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку були направлені до податкового органу у електронному вигляді: податкова накладна №17 від 07.09.2012, розрахунок №119 від 31.10.2012 та податкова звітність: податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2012 року, додаток №1 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2012 року, податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2013, додаток №1 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року, додаток ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року, додаток ОК до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року.

Згідно отриманих позивачем у електронній формі квитанцій №1, вищезазначені податкові накладні та податкова звітність не прийняті у зв'язку з помилкою: «для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті».

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідачів щодо неприйняття для реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та неприйняття податкової звітності, звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, виходячи з наступного.

У відповідності до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Як вбачається з вищезазначених податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, усі вони виписані при здійсненні операцій з постачання товарів імпортованих на митну територію України, а тому підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок № 1246).

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація (пункт 7 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанцій №1, підставою для відмови у прийнятті податкових накладних №68 від 20.07.2012, №83 від 27.07.2012, від 31.10.2012, №14 від 12.03.2013 ПП «Дагпром-Союз» є виявлення помилки: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документах не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У відповідності до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (пункт 45.2 статті 45 Податкового кодексу України).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 566057, юридичною адресою позивача з 30.12.2011 є: 02096, м. Київ, Дарницький район, вул. Сормовська, будинок 3.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії податкових накладних №68 від 20.07.2012, №83 від 27.07.2012, від 31.10.2012, №14 від 12.03.2013, суд встановив, що у графі «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» зазначено наступну адресу: 02096, Україна, м. Київ, вул. Сормовська, 3, що відповідає інформації про місцезнаходження позивача, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, позивач надав до матеріалів справи копії договорів оренди та додаткових угод, щодо прийняття в оренду приміщення за вказаною адресою, а також надав копії платіжних доручень щодо сплати орендної плати. (а.с.17-42 Т. ІІ).

У квитанціях №1, надісланих щодо неприйняття податкової накладної №17 від 07.09.2012 та розрахунку №119 від 31.10.2012 підставою для відмови зазначено виявлення помилки: «для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті».

Відповідачі не надали належних пояснень та обґрунтувань стосовно встановлення заборони на приймання електронних податкових накладних від ПП «Дагпром-Союз». Дослідивши наявні в матеріалах справи копії податкової накладної №17 від 07.09.2012 та розрахунку №119 від 31.10.2012 суд встановив, що вони були складені у відповідності до вимог законодавства.

Стосовно неприйняття електронної податкової звітності, направленої ПП «Дагпром-Союз» засобами телекомунікаційного, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 (далі - Інструкція №233).

Відповідно до пункту 7.5 Інструкції №233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

У разі, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Суд встановив, що позивач направив засобами телекомунікаційного зв'язку податкову звітність у електронному вигляді ,а саме: податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року, додаток №1 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2012 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013, додаток №1 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року, додаток ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року, додаток ОК до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанцій №1, підставою для відмови у прийнятті зазначеної податкової звітності є виявлення помилки: «для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті».

Відповідачі не надали жодних пояснень та обґрунтувань стосовно встановлення заборони на приймання електронної податкової звітності від ПП «Дагпром-Союз». Дослідивши наявні в матеріалах справи копії вищезазначеної податкової звітності позивача суд встановив, що вона була складена у відповідності до вимог законодавства.

Доказів та обґрунтувань на підтвердження наявності підстав для відмови у прийнятті вищезазначених податкових накладних та податкової звітності, поданих позивачем, крім посилань на помилку - «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документах не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відповідач суду не надав.

У відповідності до пункту 4.1 Тимчасового порядку надходження та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляді до органів ДПС України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26.11.2004 № 672 (далі - Тимчасовий порядок), податкова звітність до органів державної податкової служби може бути подана (надіслана) в електронному вигляді до приймального шлюзу органу ДПС України за допомогою програмних засобів та будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, які гарантують доставку електронного пакета звітних документів платника податків до органу ДПС протягом однієї години.

Пунктом 4.8 Тимчасового порядку встановлено перелік заходів, які здійснюють органи ДПС, для включення платників податків в систему подання податкової звітності в електронному вигляді.

ДПІ районного рівня, зокрема, здійснюють наступні заходи: отримання від органу ДПС, де розташовано приймальний шлюз, перевірених файлів електронної податкової звітності XML-формату з забезпеченням цілісності, автентичності та конфіденційності інформації при передачі електронної податкової звітності (підрозділи автоматизації процесів оподаткування); імпорт отриманих та розшифрованих файлів XML -формату до баз даних податкової звітності з перевіркою їх на наявність арифметичних помилок та повноти заповнення податкових декларацій (розрахунків, звітів, довідок тощо) згідно з алгоритмами контролю (підрозділи автоматизації процесів оподаткування).

Орган ДПС, де розташовано приймальний шлюз, зокрема, здійснює такі заходи: прийом електронної податкової звітності з перевіркою її на наявність арифметичних помилок та повноти заповнення податкових декларацій (розрахунків, звітів, довідок тощо) згідно з алгоритмами контролю (підрозділи автоматизації процесів оподаткування); передача до ДПІ перевірених файлів електронної податкової звітності XML-формату з забезпеченням цілісності, автентичності та конфіденційності інформації (підрозділи автоматизації процесів оподаткування).

Згідно Переліку органів ДПС України, де будуть розміщені приймальні шлюзи податкової звітності в електронному вигляді, який є додатком 2 до наказу Державної податкової адміністрації України від 26.11.2004 № 672 приймальний шлюз податкової звітності в електронному вигляді розміщений в ДПС у м. Києві (зона дії приймального шлюзу - м. Київ), ДПС України (зона дії приймального шлюзу - Україна).

Враховуючи викладене, дії відповідача-2 щодо відмови у прийнятті зазначених податкових накладних, виписаних позивачем та поданої ним електронної податкової звітності є протиправними.

Вимога позивача визнати неправомірними дії відповідача-1 щодо неприйняття й не реєстрації податкових накладних та неприйняття звітності позивача в електронній форм, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суд встановив, що у відповідності до Тимчасового порядку податкові накладні ПП «Дагпром-Союз» надіслано в електронному вигляді на шлюз прийому звітності Державної податкової служби України, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій №1.

Згідно квитанцій №1, які надійшли позивачу після направлення податкових накладних та податкової звітності, документ було доставлено до Державної податкової служби України та не прийнято на рівні центрального порталу прийому звітності «ДПС України».

Таким чином, обов'язок відповідача-1 щодо реєстрації та внесення податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних та реєстрації податкової звітності не виник, оскільки такі накладні не були прийняті на рівні центрального порталу прийому звітності «ДПС України».

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 № 1486/12/13-13 резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання податкових накладних №68 від 20.07.2012, №83 від 27.07.2012, №17 від 07.09.2012, №14 від 12.03.2013, розрахунку №119 від 31.10.2012, податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року, додаток №1 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2012 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013, додаток №1 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року, додаток ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року, додаток ОК до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року прийнятими Міністерством доходів і зборів України та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в ті дати та в той час, які вказані у відповідних квитанціях №1.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Дагпром-Союз» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття й не реєстрації податкових накладних №68 від 20.07.2012, №83 від 27.07.2012, розрахунок №119 від 31.10.2012, №17 від 07.09.2012, №14 від 12.03.2013 та неприйняття в електронній формі податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, додатку №1 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, реєстру виданих та отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2012 року, податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013, додатку №1 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, реєстру виданих та отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року, додатку ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року, додатку ОК до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року

3. Вважати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних виписані Приватним підприємством «Дагпром-Союз» податкові накладні:

- №68 від 20.07.2012 прийнятою та зареєстрованою 03.08.2012 о 18:04:27;

- №83 від 27.07.2012 прийнятою та зареєстрованою 03.08.2012 о 18:04:24;

- №17 від 07.09.2012 прийнятою та зареєстрованою 15.09.2012 о 14:47:51;

- №14 від 12.03.2013 прийнятою та зареєстрованою 25.03.2013 о 18:44:21.

4. Вважати прийнятою та зареєстрованою податкову звітність:

- розрахунок №119 від 31.10.2012 прийнятим та зареєстрованим 13.11.2012 о 17:44:13;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року прийнятою та зареєстрованою 27.09.2012 о 09:28:34;

- додаток №1 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, прийнятим та зареєстрованим 27.09.2012 о 09:28:33;

- додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, прийнятим та зареєстрованим 27.09.2012 о 09:28:33;

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року, прийнятим та зареєстрованим 19.09.2012 о 21:17:57;

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2012 року, прийнятим та зареєстрованим 19.10.2012 о 11:56:53;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013, прийнятою та зареєстрованою 20.03.2013 о 17:59:18;

- додаток №1 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, прийнятим та зареєстрованим 20.03.2013 о 17:59:17;

- додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, прийнятим та зареєстрованим 20.03.2013 о 17:59:17;

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, прийнятим та зареєстрованим 20.03.2013 о 18:06:29;

- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року, прийнятою та зареєстрованою 07.11.2012 о 19:13:33;

- додаток ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року, прийнятим та зареєстрованим 07.11.2012 о 19:13:34;

- додаток ОК до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року. прийнятим та зареєстрованим 07.11.2012 о 19:13:34.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 36,54 грн. (тридцять шість гривень 54 коп.) на користь Приватного підприємства «Дагпром-Союз» (код ЄДРПОУ 35132771) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків Міністерства доходів і зборів України за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді Н.В. Клочкова

Б.В. Санін