Ухвала

від 27.02.2014 по справі 202/1109/14-ц

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/1109/14-ц

4-с/202/14/2014

УХВАЛА

Іменем України

27 лютого 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Голобородько О.М.,

за участю заявника ОСОБА_1, представників заінтересованої особи - Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ - Скорохода І.Г., Стирника Є.В., Представника КПНЗ «ДЮСШ №11» ДМР Петрова Г.С., представника заінтересованої особи - УДКС України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська - Кобиляцької О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та стягнення моральної шкоди, заінтересовані особи - комунальний позашкільний навчальний заклад «Дитячо-юнацька спортивна школа №11» Дніпропетровської міської ради, Управління державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав як сторони виконавчого провадження зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, допущену в ході виконання виконавчого листа №2/202/108/2013, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 09 грудня 2013 року на підставі рішення суду від 10 липня 2013 року про стягнення з КПНЗ «ДЮСШ №11» ДМР сум на користь ОСОБА_1 30000,00 грн. недоотриманої заробітної плати та 100,00 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що 13 грудня 2013 року відкрито виконавче провадження, однак сума стягнення КПНЗ «ДЮСШ №11» ДМР йому, як стягувачу, не виплачена, проте державним виконавцем всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» та незважаючи на численні скарги заявника не накладений арешт на майно, кошти боржника, не накладений штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, не визначений час протягом якого боржник повинен виконати рішення суду, що своєю тривалістю спричинило емоційний стрес заявника, моральні страждання протягом декількох місяців, тому заявник згідно уточнених вимог, просив суд зобов'язати Самарський ВДВС Дніпропетровського МУЮ негайно виконати рішення суду від 10 липня 2013 року, починаючи з дати постановлення ухвали у цій справі, стягнути з Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10000,00 грн.

В судовому засіданні заявник заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні з наведених у скарзі підстав.

Державний виконавець Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Скороход І.Г., заступник начальника цього відділу Стирник Є.В. в судовому засіданні вимоги скарги не визнали у повному обсязі, заперечуючи тим, що в ході виконання рішення суду від 10 липня 2013 року вживаються усі заходи примусового виконання, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» у встановлений законом строк, що не повинен перевищувати 6 місяців, зокрема, 13 грудня 2013 року відкрито виконавче провадження з наданням строку для добровільного виконання до 20 грудня 2013 року, 13 грудня 2013 року направлені запити до ДПІ з метою виявлення рахунків боржника у фінансових установах, 16 січня 2014 року направлена вимога боржнику про виконання рішення суду і сплату виконавчого збору до 21 січня 2014 року, 03 лютого 2014 року винесена постанова про накладення арешту на майно боржника і заборону його відчуження, а також про накладення арешту на кошти боржника та до УДКС в Індустріальному районі спрямовані платіжні вимоги на списання коштів на рахунок Самарського ВДВС для перерахування стягувачу, проте останні були повернуті казначейською службою для направлення до ДКС України за належністю, що і було здійснено державним виконавцем, тому доводи скарги про допущення бездіяльності державним виконавцем безпідставні, як і необгрунтовані вимоги про стягнення з ДВС моральної шкоди, докази спричинення якої суду заявником не надані, як і не надані докази на підтвердження розміру суми шкоди саме у 10000,00 грн., тому просили у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи КПНЗ «ДЮСШ №11» ДМР директор Петров Г.С. в судовому засіданні вимоги скарги не визнав, заперечуючи тим, що КПНЗ «ДЮСШ №11» ДМР не зрозуміло які виплати необхідно виплачувати ОСОБА_1, оскільки відсутній такий КЕКВ - «недоотримані виплати», як вказано у резолютивній частині рішення суду, ОСОБА_1 не представив школі ухвалу суду про роз'яснення рішення від 04 листопада 2013 року та, крім того, в рішенні суду від 10 липня 2013 року відсутній період, за який нараховано 30000,00 грн., початок періоду з 05 грудня 2012 року зрозумілий, а кінець періоду не встановлений, а також судом проведений неправильний розрахунок недоотриманої заробітної плати, тому виплатити сум в 30100,00 грн. ОСОБА_1 КПНЗ «ДЮСШ №11» ДМР не має змоги.

Представник заінтересованої особи - УДКС України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська - Кобиляцька О.Г. в судовому засіданні вимоги скарги не визнала, заперечуючи тим, що і відділ ДВС, і УДКС в Індустріальному районі діють відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03 серпня 2011 року, який передбачає проведення списання місцевим УДКС лише за особистою заявою стягувача, а за відсутності такої заяви - на підставі поданих органом ДВС документів лише ДКС України, тому оскільки ОСОБА_1 до УДКС України в Індустріальному районі не звертався, то виконавчі документи повернуті Самарському ВДВС Дніпропетровського МУЮ для направлення їх для списання коштів до ДКС України, де таке списання буде проведено у встановлений Порядком строк, у зв'язку з чим ознаки бездіяльності ДВС чи Управління ДКС відсутні, як і підстави для задоволення скарги.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні письмові докази, матеріали виконавчого провадження в межах доводів скарги, приходить до наступного.

Здійснення судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано розділом VІІ ЦПК України і спрямовано на захист усіх учасників виконавчого провадження від порушень їх прав та свобод під час виконання судових рішень за принципом їх обов'язковості.

Вирішуючи вимоги скарги, судом в порядку ст. 385 ЦПК України при обговоренні питання дотримання строків звернення до суду зі скаргою взято до уваги, що ОСОБА_1 після пред'явлення 11 грудня 2013 року виконавчого листа до виконання з заявою щодо вжиття заходів до негайного виконання рішення на його користь звернувся 08 січня 2014 року та відповіді надані 13 та 16 січня 2014 року відповідно, отримані заявником не раніше 17 січня 2014 року, після чого 27 січня 2014 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до суду, тобто з додержанням строку, передбаченого ст. 385 ЦПК України, у зв'язку з чим дана скарга розглядається судом по суті вимог.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до комунального позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа №11» Дніпропетровської міської ради про визнання незаконними наказів, стягнення недоотриманої заробітної плати та стягнення моральної шкоди - задоволено; ухвалено визнати тижневе навантаження 24 години на тиждень, встановлене наказами 1-к, 2-к, 5-к, 8-к незаконними; зобов'язати КПНЗ «Дитячо-юнацька спортивна школа №11» Дніпропетровської міської ради встановити ОСОБА_1 тижневе навантаження 36 годин на тиждень з моменту його поновлення на роботі; стягнути з КПНЗ «Дитячо-юнацька спортивна школа №11» Дніпропетровської міської ради суму недоотриманих виплат у розмірі 30 000,00 грн., а також моральну шкоду в розмірі 100,00 грн.; стягнути з КПНЗ «Дитячо-юнацька спортивна школа №11» Дніпропетровської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 414,70 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2013 року в рішенні суду виправлено описку, зазначено правильним по-батькові позивача як «Сімонович»

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2013 року, з урахуванням виправлень, внесених ухвалою суду від 21 листопада 2013 року, заява ОСОБА_1 задоволена, роз'яснено рішення суду від 10 липня 2013 року та зазначено, що присуджені рішенням до стягнення суми 30000,00 грн. недоотриманої заробітної плати та 100,00 грн. моральної шкоди підлягають стягненню з КПНЗ «Дитячо-юнацька спортивна школа №11» ДМР (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Космонавтів, буд. 8, р/р 35410001012425 ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код 26509571) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2013 року виправлено описки в рішенні суду від 10 липня 2013 року, вказано у рішенні у всіх відмінках прізвище, ім'я, по-батькові позивача як «ОСОБА_1» замість «ОСОБА_1»; четвертий абзац резолютивної частини рішення від 10 липня 2013 року викладено в наступній редакції: «Стягнути з комунального позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа №11» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 суму недоотриманих виплат у розмірі 30000,00 грн., а також моральну шкоду в розмірі 100,00 грн.» (а.с.200-201).

На виконання рішення суду від 10 липня 2013 року з урахуванням виправлених описок, помилок та роз'яснення рішення ОСОБА_1 09 грудня 2013 року отримав та 11 грудня 2013 року пред'явив до виконання два виконавчих листи за якими 13 грудня 2013 року відкрито виконавче провадження Самарським ВДВС Дніпропетровського МУЮ.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 25 «Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначені строки здійснення виконавчого провадження, де у частині 2 цієї статті передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Як встановлено судом, державним виконавцем 13 грудня 2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з додержанням строку, передбаченого ч. 2 ст. 25 Закону та наданий строк для добровільного виконання рішення суду до 20 грудня 2013 року (а.с.13, 14).

Тоді ж 13 грудня 2013 року в порядку ст. 32 Закону державним виконавцем здійснений запит до ДПІ з метою виявлення рахунків, на яких обліковуються кошти боржника, відповідь на який отримано 30 січня 2013 року стосовно наявності 3-х рахунків в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (а.с.15), після чого, наступного робочого дня - 03 лютого 2014 року державним виконавцем в порядку ст.ст. 52, 57 Закону винесена постанова про арешт коштів боржника КПЗН «ДЮСШ №11» ДМР, а також постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.17) та направлені платіжні вимоги про безспірне списання коштів на рахунок Самарського ВДВС для подальшого виконання на користь ОСОБА_1 (а.с.20, 21, 17, 64).

Крім того, вживаючи заходи до примусового виконання в порядку ст. 32 Закону 06 лютого 2014 року державним виконавцем здійснені запити до Реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ та РЕВ-2 УДАІ УМВС України у Дніпропетровській області на предмет виявлення рухомого та нерухомого майна боржника, на яке можна звернути стягнення (62, 65) та 07 лютого 2014 року, враховуючи надані директором КПНЗ «ДЮСШ №11» ДМР пояснення від 20 грудня 2013 року стосовно проведення виплат за судовим рішенням у січні-лютому 2014 року, державним виконавцем направлена боржнику вимога про виконання рішення суду у строк до 28 лютого 2014 року (а.с.66).

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.

Так, згідно з п.2 вказано Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

- боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства;

- виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження" ;

- стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів.

В ході проведення виконавчих дій встановлено, що за Статутом КПНЗ «ДЮСШ №11» ДМР є неприбутковим позашкільним навчальним закладом спортивного профілю, знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста, є самостійною юридичною особою, має самостійний баланс, печатку з найменуванням, здійснює фінансово-господарську діяльність на основі кошторисної документації школи за рахунок коштів міського бюджету і додаткових джерел фінансування, у процесі провадження фінансово-господарської діяльності самостійно розпоряджається коштами, одержаними від господарської діяльності (п.п. 1.1, 1.2, 7.1, 7.2, 7.3 Статуту).

Звідси, виконання рішення суду від 10 липня 2013 року про стягнення з КПНЗ «ДЮСШ №11» ДМР належить проводити за процедурою, передбаченою Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників з додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.3 вказаного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з п. 6 Порядку у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа;судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); тощо.

Як встановлено судом, в ході розгляду справи заявник, будучи за ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» єдиним стягувачем у виконавчому провадженні за виконавчим листом № №2/202/108/2013 до органу Казначейства - УДКС України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, не звертався, роз'ясненим йому правом такого звернення не скористався, надавши перевагу органам ДВС у виконанні вказаного виконавчого документу.

Відповідно до п.3 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" , крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті (протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Згідно з вимогами п. 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

За розгляду справи судом встановлено, що після визначення статусу боржника, а також того, що майно, на яке можливо звернути стягнення (рухоме та нерухоме) у боржника відсутнє, державним виконавцем виконавчий лист, копія судового рішення та інші документи 24 лютого 2014 року були спрямовані на виконання до УДКС України в Індустріальному районі та після повернення 25 лютого 2014 року документів на підставі п.7 Порядку, 28 лютого 2014 року останні спрямовані безпосередньо до Державної казначейської служби України, про що, крім інших письмових доказів, державний виконавець пояснив у судовому засіданні.

Доводи заявника про те, що з 13 грудня 2013 року і до лютого 2014 року судове рішення залишається невиконаним, не може бути єдиною підставою для встановлення бездіяльності державного виконавця та, крім того, її неправомірності, оскільки протягом цього часу державним виконавцем вживалися поетапні заходи до примусового виконання судового рішення, в межах строку, як для кожної процесуальної дії, так і загального строку здійснення виконавчого провадження, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Доводи заявника про незаконну бездіяльність державного виконавця, що виразилася у невжитті заходів по накладенню на посадових осіб боржника штрафу, суд до уваги також прийняти не може, оскільки така відповідальність посадової особи боржника або юридичної особи боржника у відповідності із вимогами ст . 89 Закону України «Про виконавче провадження» можлива лише у випадку невиконання рішення у встановлений строк без поважних причин і реагування, проте як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, копія яких наявна в матеріалах справи, директором КПНЗ «ДЮСШ №11» ДМР надавалися письмові пояснення 20 грудня 2013 року (а.с.24) із зазначенням причин невиконання (відсутності закладених у кошторисі коштів у 2013 році як бюджетної організації), строків виконання рішення у 2014 році, тому державним виконавцем вживалися заходи для подальшого примусового виконання судового рішення з урахуванням даних обставин без застосування штрафних санкцій з додержанням вимог ст. 89 Закону.

Відтак, встановивши дійсні обставини справи відповідні їм правовідносини, безпосередньо дослідивши у судовому засіданні зібрані докази на їх, належність, допустимість і достатність, в сукупності і логічному взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що доводи скарги про допущену державним виконавцем бездіяльність в ході виконання рішення суду від 10 липня 2013 року не знайшли свого підтвердження, а виконавчі дії державним виконавцем проводяться з додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та строків проведення виконавчих дій, визначених статтею 30 цього Закону.

Вирішуючи вимог скарги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з частиною другою статті 87 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу"шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема ,у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

У разі завдання шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця особа має право звернутись до суду з позовом про відшкодуванням шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади (статті 1174, 1166, 1167 ЦК ).

Так відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, за розгляду справи судом не встановлено наявність неправомірної бездіяльності з боку Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ в ході виконання судового рішення від 10 липня 2013 року, а заявником не надано суду у відповідності з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди, причинного зв'язку з між бездіяльністю державного виконавця та шкодою, у зв'язку з чим вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 383-388, 222 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні його скарги на бездіяльність державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та стягнення моральної шкоди, заінтересовані особи - комунальний позашкільний навчальний заклад «Дитячо-юнацька спортивна школа №11» Дніпропетровської міської ради, Управління державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська - відмовити в повному обсязі.

З повним текстом ухвали особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитись 03.03.2014.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її оголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали .

Суддя О.В. Колесніченко