Ухвала

від 28.04.2014 по справі 202/1109/14-ц

НЕ ВКАЗАНО

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4111/14 Справа № 202/1109/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Колесніченко О.В. Доповідач - Прозорова М.Л. Категорія 79

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року

28 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Каратаєвої Л.О., Козлова С.П.,

при секретарі: Панченко Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2014 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та стягнення моральної шкоди, заінтересовані особи: комунальний позашкільний навчальний заклад "Дитячо-юнацька спортивна школа № 11 " Дніпропетровської міської ради, Управління державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом своїх прав як сторони виконавчого провадження зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, допущену в ході виконання виконавчого листа №2/202/108/2013, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 09.12. 2013 року на підставі рішення суду від 10.07.2013 року про стягнення з КПНЗ "ДЮСШ №11" ДМР сум на користь ОСОБА_2 30000 грн. недоотриманої заробітної плати та 100 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що 13.12.2013 року відкрито виконавче провадження, однак сума стягнення КПНЗ "ДЮСШ №11" ДМР йому, як стягувачу, не виплачена, проте державним виконавцем всупереч вимог Закону України "Про виконавче провадження" та незважаючи на численні скарги заявника не накладений арешт на майно, кошти боржника, не накладений штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, не визначений час протягом якого боржник повинен виконати рішення суду, що своєю тривалістю спричинило емоційний стрес заявника, моральні страждання протягом декількох місяців, тому заявник згідно уточнених вимог, просив суд зобов'язати Самарський ВДВС Дніпропетровського МУЮ негайно виконати рішення суду від 10.07. 2013 року, починаючи з дати постановлення ухвали у цій справі, стягнути з Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 .02. 2014 року у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує про те, що ухвала є незаконною, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, тому просить її скасувати та визнати бездіяльність державного виконавця Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ, а також зобов'язати негайно виконати рішення суду від 10 липня 2013 року.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції суду скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджено матеріалами справи, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.07.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.10.2013 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до КПНЗ "ДЮСШ №11" ДМР про визнання незаконними наказів, стягнення недоотриманої заробітної плати та стягнення моральної шкоди - задоволено; ухвалено визнати тижневе навантаження 24 години на тиждень, встановлене наказами 1-к, 2-к, 5-к, 8-к незаконними; зобов'язати КПНЗ "ДЮСШ №11" ДМР встановити ОСОБА_2 тижневе навантаження 36 годин на тиждень з моменту його поновлення на роботі; стягнути з КПНЗ "ДЮСШ №11" ДМР суму недоотриманих виплат у розмірі 30 000 грн., а також моральну шкоду в розмірі 100 грн.; стягнути з КПНЗ "ДЮСШ №11" ДМР на користь держави судовий збір у розмірі 414,70 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.08.2013 року в рішенні суду виправлено описку, зазначено правильним по-батькові позивача як "Сімонович".

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2013 року, з урахуванням виправлень, внесених ухвалою суду від 21.11.2013 року, заява ОСОБА_2 задоволена, роз'яснено рішення суду від 10.07.2013 року та зазначено, що присуджені рішенням до стягнення суми 30000 грн. недоотриманої заробітної плати та 100 грн. моральної шкоди підлягають стягненню з КПНЗ "ДЮСШ №11" ДМР на користь ОСОБА_2

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2013 року виправлено описки в рішенні суду від 10.07.2013 року, вказано у рішенні у всіх відмінках прізвище, ім'я, по-батькові позивача як «ОСОБА_2» замість «ОСОБА_2»; четвертий абзац резолютивної частини рішення від 10.07.2013 року викладено в наступній редакції: «Стягнути з комунального позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа №11» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_2 суму недоотриманих виплат у розмірі 30000 грн., а також моральну шкоду в розмірі 100 грн.» (а.с.200-201).

На виконання рішення суду від 10.07. 2013 року з урахуванням виправлених описок, помилок та роз'яснення рішення ОСОБА_2 09.12.2013 року отримав та 11.12. 2013 року пред'явив до виконання два виконавчих листи за якими 13.12.2013 року відкрито виконавче провадження Самарським ВДВС Дніпропетровського МУЮ.

Державним виконавцем 13.12.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з додержанням строку, передбаченого ч.2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" та наданий строк для добровільного виконання рішення суду до 20.12.2013 року (а.с.13, 14).

Тоді ж 13.12.2013 року в порядку ст. 32 Закону державним виконавцем здійснений запит до ДПІ з метою виявлення рахунків, на яких обліковуються кошти боржника, відповідь на який отримано 30.12.2013 року стосовно наявності 3-х рахунків в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (а.с.15), після чого, наступного робочого дня - 03.02.2014 року державним виконавцем в порядку ст.ст. 52, 57 Закону винесена постанова про арешт коштів боржника КПЗН "ДЮСШ №11" ДМР, а також постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.17) та направлені платіжні вимоги про безспірне списання коштів на рахунок Самарського ВДВС для подальшого виконання на користь ОСОБА_2 (а.с.20, 21, 17, 64).

Крім того, вживаючи заходи до примусового виконання в порядку ст. 32 Закону 06.02.2014 року державним виконавцем здійснені запити до Реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ та РЕВ-2 УДАІ УМВС України у Дніпропетровській області на предмет виявлення рухомого та нерухомого майна боржника, на яке можна звернути стягнення (62, 65) та 07.02. 2014 року, враховуючи надані директором КПНЗ "ДЮСШ №11" ДМР пояснення від 20.12.2013 року стосовно проведення виплат за судовим рішенням у січні-лютому 2014 року, державним виконавцем направлена боржнику вимога про виконання рішення суду у строк до 28.02.2014 року (а.с.66).

Після визначення статусу боржника, а також того, що майно, на яке можливо звернути стягнення (рухоме та нерухоме) у боржника відсутнє, державним виконавцем виконавчий лист, копія судового рішення та інші документи 24.02.2014 року були спрямовані на виконання до УДКС України в Індустріальному районі та після повернення 25.02.2014 року документів на підставі п.7 Порядку, 28.02.2014 року останні спрямовані безпосередньо до Державної казначейської служби України, про що, крім інших письмових доказів, державний виконавець пояснив у судовому засіданні.

Судом встановлено, що за Статутом КПНЗ "ДЮСШ №11" ДМР є неприбутковим позашкільним навчальним закладом спортивного профілю, знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста, є самостійною юридичною особою, має самостійний баланс, печатку з найменуванням, здійснює фінансово-господарську діяльність на основі кошторисної документації школи за рахунок коштів міського бюджету і додаткових джерел фінансування, у процесі провадження фінансово-господарської діяльності самостійно розпоряджається коштами, одержаними від господарської діяльності (п.п. 1.1, 1.2, 7.1, 7.2, 7.3 Статуту).

Звідси, виконання рішення суду від 10.07.2013 року про стягнення з КПНЗ "ДЮСШ №11" ДМР належить проводити за процедурою, передбаченою Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників з додержанням вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.3 вказаного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з п.6 Порядку у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа;судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); тощо.

Але, заявник, будучи за ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" єдиним стягувачем у виконавчому провадженні, не звертався до органу Казначейства - УДКС України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, роз'ясненим йому правом такого звернення не скористався, надавши перевагу органам ДВС у виконанні вказаного виконавчого документу.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_2, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що доводи скарги про допущену державним виконавцем бездіяльність в ході виконання рішення суду від 10.07.2013 року не знайшли свого підтвердження, а виконавчі дії державним виконавцем проводяться з додержанням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та строків проведення виконавчих дій, визначених статтею 30 цього Закону.

Доводи ОСОБА_2 про те, що з 13.2.2013 року і до лютого 2014 року судове рішення залишається невиконаним, не може бути єдиною підставою для встановлення бездіяльності державного виконавця та, крім того, її неправомірності, оскільки протягом цього часу державним виконавцем вживалися поетапні заходи до примусового виконання судового рішення, в межах строку, як для кожної процесуальної дії, так і загального строку здійснення виконавчого провадження, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

Посилання ОСОБА_2 про незаконну бездіяльність державного виконавця, що виразилася у невжитті заходів по накладенню на посадових осіб боржника штрафу, не можна прийняти до уваги, оскільки така відповідальність посадової особи боржника або юридичної особи боржника у відповідності із вимогами ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" можлива лише у випадку невиконання рішення у встановлений строк без поважних причин і реагування.

Проте як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, копія яких наявна в матеріалах справи, директором КПНЗ "ДЮСШ №11" ДМР надавалися письмові пояснення 20.12.2013 року (а.с.24) із зазначенням причин невиконання (відсутності закладених у кошторисі коштів у 2013 році як бюджетної організації), строків виконання рішення у 2014 році, тому державним виконавцем вживалися заходи для подальшого примусового виконання судового рішення з урахуванням даних обставин без застосування штрафних санкцій з додержанням вимог ст. 89 Закону.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_2

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,312,315 ЦПК України , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: