Постанова

від 05.03.2014 по справі 815/596/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/596/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Группа компаній "Главстрой" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

24 січня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Группа компаній "Главстрой" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000182205 від 14 січня 2014 року та № 0000192205 від 14 січня 2014 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач заначив, що у період з 28.11.2013 року по 18.12.2013 року уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено планову виїзну перевірку комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю «Группа компаній «Главстрой» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.12.2012 року, за результатами якої було складено акт № 3780/15-53/22-3/34994538 від 25.12.2013 року.

Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ «Группа компаній «Главстрой» вимог податкового законодавства:

- п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.4 ст.138 Податкового Кодексу, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 238600 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 року в сумі 238600 грн.;

- п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 111649 грн., в тому числі за липень 2012 року - 31500 грн., серпень 2012 року - 23750 грн., листопад 2012 року - 3600 грн., грудень 2012 року - 52799 грн.

14 січня 2014 року на підставі акту № 3780/15-53/22-3/34994538 від 25.12.2013 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182205 на загальну суму 298250 грн., у тому числі за основним платежем - 238600 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 59650 грн.

Крім того, 14 січня 2014 року на підставі вказаного акту ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192205 на загальну суму 139561 грн., у тому числі за основним платежем - 111649 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 27912 грн.

Позивач не згоден з висновками вищевказаного акту, вважає їх необгрунтованими, а винесене на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення № 0000182205 від 14.01.2014 року вважає незаконним та таким, що підлягають скасуванню, оскільки суми податкової звітності - 3203270,04 грн., 9432526,67 грн., 34509,10 грн., 13293,01 грн., 68304,73 грн., з яких формується собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), при складанні дають суму 12751903,54 грн., яка співпадає з відповідною сумою, що вираховується шляхом віднімання суми в рядку 05.1 податкової декларації позивача з податку на прибуток за перше півріччя 2012 року від суми в рядку 05.1 податкової декларації з податку на прибуток за перші три квартали 2012 року. Враховуючи вказане, позивачу є незрозумілим факт виникнення нібито завищення прямих матеріальних витрат у 3 кварталі 2012 року на 1136190 грн. (рядок 05.1 декларації) та, відповідно, заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 року на 238600 грн., на що вказує відповідач в акті перевірки. Позивач зазначив, що в п 3.1.3 Акту внаслідок неправильного підрахунку цифр відповідачем в документах бухгалтерського обліку підприємства за 3 квартал 2012 року було помилково встановлено заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 року на суму 238600 грн. Але, враховуючи, що арифметичну помилку зробили саме працівники податкового органу, заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 року на суму 238600 грн. фактично не сталося, що підтверджується розрахунками в уточненому позові та доданими до нього документами.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000192205 від 14 січня 2014 року на загальну суму 139561 грн., позивач зазначив, що воно також є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області дійшло невірного висновку щодо включення ТОВ «Группа компаній «Главстрой» до складу податкового кредиту суми ПДВ по факсимільним копіям податкових накладних без наявності оригіналів на загальну суму 111649 грн., оскільки у підприємства наявні оригінали податкових накладних, в яких вказується ПДВ за липень 2012 року на суму 31500 грн., за серпень 2012 року на суму 23750 грн., за листопад 2012 року на суму 3600 грн., загрудень 2012 року на суму 52799 грн. Також позивач зауважив, що податкові накладні в оригіналах надавалися до перевірки та пояснень з приводу їх уявної відсутності перевіряючі не вимагали. Після отримання акту перевірки позивач повторно надав перевіряючим оригінали податкових накладних, однак перевіряючі запропонували вирішувати цей спір у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з наведених вище підстав.

Представник відповідача надав заперечення на позовну заяву, згідно яких позовні вимоги не визнав, вважаючи податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 0000182205 від 14 січня 2014 року та № 0000192205 від 14 січня 2014 року законними, а вимоги позивача безпідставними, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.03.2007 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Группа компаній "Главстрой". Свідоцтво про державну реєстрацію від 02.03.2007 року №15561020000026366.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Группа компаній "Главстрой" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03.03.2007 року за №26897 року, станом на момент перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що у період з 28.11.2013 року по 18.12.2013 року уповноваженими особами Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено планову виїзну перевірку комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю «Группа компаній «Главстрой» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.12.2012 року за результатами якої було складено акт № 3780/15-53/22-3/34994538 від 25.12.2013 року.

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ «Группа компаній «Главстрой» вимог податкового законодавства:

- п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.4, ст.138 Податкового Кодексу, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 238600 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 року в сумі 238600 грн.;

- п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 111649 грн., в тому числі за липень 2012 року - 31500 грн., серпень 2012 року - 23750 грн., листопад 2012 року - 3600 грн., грудень 2012 року - 52799 грн.

14 січня 2014 року на підставі висновків акту № 3780/15-53/22-3/34994538 від 25.12.2013 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182205 на загальну суму 298250 грн., у тому числі за основним платежем - 238600 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями- 59650 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 3780/15-53/22-3/34994538 від 25.12.2013 року, перевіркою відображених у рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року у загальній сумі 27685046 грн. встановлено, що ТОВ «Группа компаній «Главстрой» здійснювало операції з придбання будівельних матеріалів, замовлення субпідрядних будівельних робіт та інше.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року на підставі документів, наданих ТОВ «Группа компаній «Главстрой», встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.1 Декларації «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) всього у сумі 1 136 190,00 грн. а саме за 3 квартал 2012 року у сумі 1 136 190,00 грн.

Однак, як вбачається податкових декларацій з податку на прибуток ТОВ «Группа компаній «Главстрой» за перші три квартали 2012 року, по рядку 05.1 Декларації «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» підприємством відображено суму 12751903 грн., яка обчислена шляхом віднімання суми в рядку 05.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2012 року від суми в рядку 05.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за перші три квартали 2012 року.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

У відповідності до п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що відповідно до матеріального звіту загалом за третій квартал 2012 року ТОВ «Группа компаній «Главстрой» було продано будівельних матеріалів на суму 3203270,04 грн., а саме:

- за липень 2012 року на суму 968 218,43 грн.;

- за серпень 2012 року на суму 1 251 423,73 грн.;

- за вересень 2012 року на суму 983 627,88 грн.

Згідно регістрів бухгалтерського обліку - рахунок № 631, в якому зазначено розрахунки з постачальниками, підрядниками, вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виконанням робіт, рахунок 23 загалом, за третій квартал 2012 року складає 9432526,67 грн., а саме:

- за липень 2012 року на суму 2544302,49 грн.;

- за серпень 2012 року на суму 1504791,79 грн.;

- вересень 2012 року на суму 5383432,39 грн.

Відповідно до п.п.138.8.2 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Згідно даних розшифровок заробітної плати ТОВ «Группа компаній «Главстрой», прямі витрати на оплату праці загалом за третій квартал 2012 року складають 34509,10 грн., а саме:

- за липень 2012 року на суму 11 109,10 грн.;

- за серпень 2012 року на суму 11 700,00 грн.;

- за вересень 2012 року на суму 11 700,00 грн.

Відповідно до п.143.1. ст.143 Податкового кодексу України, до складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом.

Як вбачається з розшифровок заробітної плати ТОВ «Группа компаній «Главстрой», суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі за третій квартал 2012 року складають 13293,01 грн., а саме:

- за липень 2012 року у сумі 4279,33 грн.;

- за серпень 2012 року у сумі 4506,84 грн.;

- за вересень 2012 року у сумі 4506,84 грн.

Судом досліджено, що амортизація виробничих основних засобів, безпосередньо пов'язаних з виконанням робіт, за третій квартал 2012 року складає загалом 68304,73 грн., а саме:

- за липень 2012 року у сумі 833,33 грн.;

- за серпень 2012 року у сумі 833,33 грн.;

- за вересень 2012 року у сумі 66638,06 грн.

Вищезазначені суми податкової звітності за третій квартал 2012 року в сукупності складають 12751903,54 грн. (3203270,04 грн. + 9432526,67 грн. + 34509,10 грн. + 13293,01 грн. + 68304,73 грн. = 12751903,54 грн.).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правильно відображено в декларації за 2012 рік по рядку 05.1 «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» суму 27685046 грн., в т.ч. за 3 квартал 2012 року - 12751903 грн., і будь-яких розбіжностей між даними, відображеними в декларації, та даними регістрів бухгалтерського обліку за 3 квартал 2012 року - немає.

З урахуванням зазначеного, суд вважає необгрунтованими висновки акту перевірки № 3780/15-53/22-3/34994538 від 25.12.2013 року щодо завищення ТОВ «Группа компаній «Главстрой» загальної суми витрат операційної діяльності на 1136190 грн. та, відповідно, щодо заниження податку на прибуток за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року всього у сумі 238600 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 року в сумі 238600 грн.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0000182205 від 14 січня 2014 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на загальну суму 298250 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, судом встановлено, що 14 січня 2014 року на підставі акту перевірки № 3780/15-53/22-3/34994538 від 25.12.2013 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192205 на загальну суму 139561 грн., у тому числі за основним платежем - 111649 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 27912 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Группа компаній «Главстрой» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 6694605 грн.

Як зазначено в п.3.2.2 Акту перевірки №3780/15-53/22-3/34994538 від 25.12.2013 року, ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ході перевірки встановлено включення підприємством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по факсимільним копіям податкових накладних без наявності оригіналів на загальну суму 111649 грн.

На підтвердження правомірності віднесення сум податкового кредиту по податку на додану вартість та підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами - ПП «Бітум Юг Компані» (код ЄДРПОУ 35357391), ПП «Стройіндустрія» (код ЄДРПОУ 31691771), та ТОВ «Метінвест - СМЦ» (код ЄДРПОУ 35812564), позивачем надано:

- копію податкової накладної від 07.07.2012 року №1;

- копію податкової накладної від 03.08.2012 року №21;

- копію податкової накладної від 16.11.2012 року №117;

- копію податкової накладної від 21.12.2012 року №2112002/0010;

- копію податкової накладної від 21.12.2012 року номер 2112004/0010;

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних за червень 2012 року;

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року;

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2012 року;

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року.

Оригінали вищезазначених податкових накладних надані позивачем для огляду у судовому засіданні.

Суми податку на додану вартість за переліченими вище податковими накладними включено ТОВ «Группа компаній «Главстрой» до податкового кредиту за липень 2012 року на суму 31500 грн., серпень 2012 року на суму 23750 грн., листопад 2012 року на суму 3600 грн., грудень 2012 року на суму 52799 грн., та відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, дані яких відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідний період.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.201.6. ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.8. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість -продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 01 січня 2012 року. До платників податку, до яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців 8 і 9 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, Податковим кодексом України, передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної, оформлення її з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість та/або відсутність мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем податкових наладних на суму понад 10000 грн. (з 01.01.2012р.) у Єдиному реєстрі податкових накладних. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Судом встановлено, що вищенаведених порушень при формуванні податкового кредиту в періоді, що перевірявся, позивачем допущено не було. Надані позивачем оригінали податкових накладних, про відсутність яких зазначено в акті перевірки, оглянуті у судовому засіданні.

Доказів того, що оригінали податкових накладних, перелік яких наведено на арк.12 акту перевірки, були відсутні у позивача на час перевірки, відповідачем до суду не надано. Суд бере до уваги пояснення позивача з приводу того, що про нібито відсутність оригіналів податкових накладних підприємство дізналося лише з акту перевірки, - оскільки під час перевірки уповноважені особи податкового органу пояснень від посадових осіб підприємства з приводу відсутності податкових накладних не вимагало, і позивач, отримавши акт перевірки від 25.12.2013 року та прийняті на підставі висновків цього акту податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 року, без застосування процедури адміністративного оскарження (що є правом позивача), одразу звернувся до суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податковий кредит позивача за результатами господарських операцій, які мали місце між позивачем та ПП «Бітум Юг Компані» (код ЄДРПОУ 35357391), ПП «Стройіндустрія» (код ЄДРПОУ 31691771), та ТОВ «Метінвест - СМЦ» (код ЄДРПОУ 35812564), за липень 2012 року на суму 31500 грн., серпень 2012 року на суму 23750 грн., листопад 2012 року на суму 3600 грн. , грудень 2012 року на суму 52799 грн., сформований в повній відповідності з положеннями розділу 5 Податкового кодексу України.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не доведено суду правомірність та обґрунтованість оскаржуваних повідомлень-рішень № 0000182205 від 14 січня 2014 року та № 0000192205 від 14 січня 2014 року, при тому, що позивач довів суду відсутність порушень податкового законодавства, зазначених у висновках Акту перевірки № 3780/15-53/22-3/34994538 від 25.12.2013 року, а тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Группа компаній "Главстрой" підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов повністю, суд відповідно до вимог ч.1 ст.94 КАС України присуджує позивачу здійснені ним судові витрати у сумі 4872 грн., що підтверджені документально, із Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-9, 11, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Группа компаній "Главстрой" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000182205 від 14 січня 2014 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000192205 від 14 січня 2014 року.

Стягнути судові витрати у сумі 4872 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні) із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Группа компаній "Главстрой" (65026, м.Одеса, вул.Гоголя, 21, код ЄДРПОУ 34994538).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови складено 05 березня 2014 року.

Суддя: В.В.Андрухів