Ухвала

від 04.03.2014 по справі 826/19772/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19772/13-а( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваторія» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві від 01 серпня 2013 року №0002982240, №0002972240.

В обгрунтування адміністративного позову, позивач вказує на те, що господарські операції, здійснені між позивачем та ТОВ «Білдінг Груп Плюс» за період, що перевірявся мали реальний характер. Витрати понесені за даними господарськими операціями є валовими витратами позивача, а податкові накладні даного контрагента належною підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 грудня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач вказав на правомірність його висновків, викладених в акті від 22 липня 2013 року №450/2240/31307242 про порушення позивачем вимог ст.ст. 138, 198 Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Акваторія» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Так, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Авкваторія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Білдінг Груп Плюс» за період з квітня 2012 року по квітень 2013 року, за результатами якої складено акт від 22 липня 2013 року №450/2240/31307242.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «Авкваторія» підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3826,00 грн., а також порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 12 032,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 01 серпня 2013 року: №0002982240, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3 826,0 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 956,5 грн.; №0002972240, яким позивачу визнано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 12 032,00 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 008,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомлення - рішення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що господарські операції, здійснені позивачем за період, що перевірявся мали реальний характер. Отже, оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З системного аналізу положень ст. ст. 14, 185, 198, 201 Податкового кодексу України вбачається наступне.

Витрати платника податків - це будь-які його витрати, понесені ним під час здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків та повинна бути підтверджена первинними документами, складеними під час здійснення господарської операції (ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Акваторія» (Покупець) та ТОВ «Білдінг Груп Плюс» (Постачальник) укладено Договори поставки № 12/01-12 від 01 грудня 2012 року та №13/01-03 від 03 січня 2013 року, предметом яких є постачання низьковольтної електротехнічної продукції загальнопромислового призначення.

На виконання умов даного договору його сторонами складено рахунки - фактури, видаткові накладні, з яких вбачається найменування товару, його кількість, одиниця виміру, ціна без ПДВ, сума без ПДВ по кожній конкретній позиції, загальна вартість товару по кожній партії.

Оплата придбаного у ТОВ «Білдінг Груп Плюс» товару позивачем проведена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок його контрагента, підтвердженням чого є платіжні доручення та банківські виписки, копії яких наявні в матерілах справи.

Відповідно до даних реєстру анульованої реєстрації платників ПДВ, розміщеному на офіційному сайті http://minrd.gov.ua/anulir, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Білдінг Груп Плюс» анульовано 23 квітня 2013 року. Тобто, на час виписання позивачу податкових накладних даний контрагент зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Придбаний у ТОВ «Білдінг Груп Плюс» товар в подальшому позивач використав в своїй господарській діяльності, підтвердженням чого є: договір від 19 березня 2012 року №641, укладений між позивачем та ПАТ «Дніпровагонмаш»; вантажні декларації (товарно - транспортні накладні), копії яких наявні в матерілах справи; договір від 20 грудня 2010 року №146, укладеного з ПАТ «Електрозавод»; договір від 01 лютого 2011 року №АК0003/258, укладеного з ТОВ «Перечинський лісохімічний комбінат»; договір від 04 січня 2013 року №АК-001, укладеного з ПП «Ідель».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що господарські операції, здійснені за період, що перевірявся, мали реальний характер. Витрати понесені позивачем при здійсненні даний операцій є його валовими витрати, а податкові накладні даного контрагента є належною підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Акт Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 17 червня 2013 року №99/2240/37614989 є лише свідченням неможливості здійснення податковим органом своїх повноважень щодо податкового контролю та не є належним доказом відсутності реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Білдінг Груп Плюс» за період, що перевірявся.

Колегія суддів вважає, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 06.03.14 року.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.