Рішення

від 06.03.2014 по справі 911/333/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2014 р. Справа № 911/333/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водполімер», Київська обл., м. Бориспіль про стягнення 473 095,65 грн., за участю представників:

позивача:Никоноров Є.В., довіреність № б/н від 08.01.2014 року; відповідача:Федоренко А.В., довіреність № 12 від 06.03.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2014 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 312 640,12 грн. основного боргу, 25 105,42 грн. пені, 135 350,11 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, а загалом 473 095,65 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки № 210612 від 21.06.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.02.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.02.2014 року розгляд справи було відкладено на 06.03.2014 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Водполімер» (покупець) було укладено договір поставки № 210612 за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах передбачених даним договором товар (партію товару) в кількості, асортименті та по цінах вказаних в накладних на відпуск товару (видаткова накладна), які є невід'ємною частиною даного договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014 року (п. 10.1 договору).

У пункті 10.3 договору сторони домовилися, що документи (договір, листи, заявки, додатки і додаткові угоди до договору, рахунки-фактури, видаткові накладі, довіреності та ін), отримані та/або передані шляхом факсимільного зв'язку та/або за допомогою електронної пошти шляхом відсканування мають повну юридичну силу оригіналу з подальшим обміном їх.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунок за товар здійснюється шляхом попередньої оплати 100% вартості у безготівковому порядку на рахунок постачальника.

На виконання умов договору позивач 30.11.2012 року поставив відповідачу товар на загальну суму 831 600,12 грн., що підтверджується видатковими накладними № БП-0004392 від 30.11.2012 року на суму 215 985,00 грн., № БП-0004442 від 30.11.2012 року на суму 417 366,18 грн., № БП-0004443 від 30.11.2012 року на суму 198 248,94 грн. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 139 від 30.11.2012 року.

Проте, відповідач отриманий від позивача товар на суму 831 600,12 грн. оплатив частково, і має заборгованість перед останнім у сумі 312 640,12 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 312 640,12 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 312 640,12 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Нормами ч. 5 ст. 694 ЦК України встановлено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п. 7.2 договору в разі прострочення сплати більш ніж за 3 календарних дня покупець зобов'язаний сплатити постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 36% річних від вартості неоплаченого в строк товару до дня його фактичної оплати.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами є обґрунтованими, та підлягають стягненню в розмірі 135 350,11 грн., які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 7.2 договору в разі невиконання або неналежного виконання покупцем зобов'язань по оплаті за даним договором, він несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення з дня виникнення до дня фактичної оплати.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 25 105,42 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 25 105,42 грн., яку нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Судовий збір у розмірі 9 461,91 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Водполімер» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 10, код 35712054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім Полімери» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 17, оф. 204/2, код 37507220) 312 640 (триста дванадцять тисяч шістсот сорок) грн. 12 коп. основного боргу, 25 105 (двадцять п'ять тисяч сто п'ять) грн. 42 коп. пені, 135 350 (сто тридцять п'ять тисяч триста п'ятдесят) грн. 11 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 9 461 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 91 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 11.03.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак