Рішення

від 06.03.2014 по справі 925/19/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року Справа № 925/19/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агарна і хімічна компанія», м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, кв. 118

до державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів», м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21

та до приватного підприємства «ЕНЕКОМ», м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 206, кв. 71

про визнання недійсним договору,

за участю представників сторін:

від позивача: Колесников Д.В. - за довіреністю,

від відповідачів (ДП): Якшин С.О. - за довіреністю;

(ПП): не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Українська агарна і хімічна компанія» звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до ДП «Черкаський державний завод хімічних реактивів» та до ПП «ЕНЕКОМ» про визнання недійсним договору від 30.04.2013р. Представник позивача вимоги підтримав.

Представник ДП «ЧДЗХР» вимоги заперечив та вказав, що угода укладена на підставі плану санації, що затверджений Фондом держмайна України та судом. Доказу надання письмового погодження ФДМУ на відчуження основних засобів державного підприємства - не подано.

Відповідач ПП «Енеком», належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, представника у судове засідання не направив. Надано копію Статуту станом на червень 2013р. та копії фінансових звітів підприємства. Подано відзив на позов (а.с. 50-51). Письмових доказів на підтвердження своєї позиції відповідач не представив.

Інших доказів чи спростувань доводів позивача учасниками не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на товарному ринку України.

Позивач є конкурсним кредитором в банкрутному провадженні стосовно державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» (код ЄДРПОУ 00205104) з розміром кредиторських вимог до боржника в сумі 3232213,75 грн. згідно затвердженого реєстру вимог - справа №05/14/2617 господарського суду Черкаської області.

29.08.2012р. введена процедура санації боржника.

30.04.2013р. між боржником ДП «ЧДЗХР» та приватним підприємством «ЕНЕКОМ» було підписано інвестиційний договір №2.

Позивач вважає спірний договір таким, що має бути визнаний судом недійним з підстав:

- директор інвестора ПП «ЕНЕКОМ» підписав договір з перевищенням своїх статутних повноважень;

- власником ПП «ЕНЕКОМ» та керуючим санацією підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» є одна особа - Онищенко В.Д.;

- наявне порушення інтересів держави, оскільки власність держави за спірним договором, без згоди Фонду державного майна України переходить до приватного підприємства «ЕНЕКОМ»;

- спірна угода №2 укладена між зацікавленими особами, в результаті чого завдаються збитки кредитору, що є порушенням положень ст. 17 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки виконання сторонами спірного інвестиційного договору №2 не направлене на задоволення вимог кредитора ТОВ «Українська аграрна і хімічна компанія» у ході санації чи банкрутства боржника.

Оглядом в судовому засіданні спірного договору №2 від 30.04.2013р. (а.с. 17-19) встановлено таке:

Предметом договору є участь Інвестора ПП «ЕНЕКОМ» у відновленні платоспроможності боржника - ДП «Черкаський державний завод хімічних реактивів» перед кредиторами 1, 2 та 3 черги на суму 9631512 грн. у справі №05/14/2617.

На умовах даного договору боржник «Черкаський державний завод хімічних реактивів» передає у власність інвестору ПП «ЕНЕКОМ» нерухоме майно та обладнання на загальну суму 9631512 грн. згідно додатку №1 до договору (а.с. 36-42) в обмін на виконання інвестором обов'язків згідно даного договору.

Після виконання Інвестором зобов'язання на умовах договору, зобов'язання боржника перед кредиторами вважаються погашеними у процедурі банкротства ДП «Черкаський державний завод хімічних реактивів».

Вивченням Статуту ПП «ЕНЕКОМ» станом на 30.04.2013р., що наданий в судове засідання державним реєстратором, було встановлено, що одноосібним власником підприємства є Онищенко В.Д. Статутний капітал складає 50 грн. (а.с. 24). У підприємства не зареєстровані такі види діяльності, як інвестування, інвестиційні фонди тощо (а.с. 26).

Відповідач ПП «ЕНЕКОМ» вимоги заперечив. Просить відмовити в позові, оскільки спірний договір №2 є правомірним правочином згідно положень ст. 204 ЦК України і немає підстав визнавати його недійсним. Стверджує, що директор ПП «ЕНЕКОМ» не мав обмежень на підписання спірного договору №2, а позивач не є стороною інвестиційного договору №2.

В обгрунтування своєї позиції надано Статут ПП «ЕНЕКОМ» в редакції від 13.06.2013р. (а.с. 52-66).

Відповідач ДП «Черкаський державний завод хімічних реактивів» вимоги заперечив та вказує, що позивач не визначив правові підстави для визнання недійсним спірного інвестиційного договору №2, а вимоги позивача ґрунтуються лише на його припущеннях (а.с. 86-87).

На вимогу суду ІІ відповідач не надав суду доказів про джерела фінансування інвестиційних зобов'язань за інвестиційним договором №2, доказів про укладення інших договорів на залучення коштів інвесторів на виконання спірного договору №2 від 30.04.2013р.

Суд враховує, що позивач не є стороною інвестиційних договорів №№1 та 2, але є зацікавленою особою як кредитор у банкрутному провадженні ДП «Черкаський державний завод хімічних реактивів», конкурсні вимоги якого повністю залежать від умов плану санації та його складової частини - інвестиційних договорів. Кредиторські вимоги позивача затверджені ухвалою господарського суду від 01.02.2011р. в розмірі 3232213,75 грн. у наступній черговості:

- перша черга: в розмірі 125 грн.;

- четверта черга: в розмірі 1709116,28 грн.;

- шоста черга: в розмірі 1522972,47 грн.

Позивач вважає, що інвестиційним договором №2 порушено його право на задоволення конкурсних кредиторських вимог, закріплене в ст. 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки спірний договір №2 та план санації спрямовані на невиконання кредиторських вимог позивача.

Згідно договору №2 майно боржника передається інвестору по факту виконання ним свого грошового зобов'язання незалежно від виконання боржником плану санації та погашення боржником конкурсної кредиторської заборгованості, і це суперечить інтересам позивача. Як наслідок, відбудеться відчуження майна на користь інвестора ПП «ЕНЕКОМ», буде знищено цілісний майновий комплекс боржника, що унеможливить відновлення платоспроможності боржника та погашення вимог кредиторів.

Інвестиційний договір №2 та план санації не містять заборон на відчуження в подальшому майна на користь третіх осіб. Повернення майна боржнику стане неможливим.

Позивач також зазначає, що задоволення вимог кредиторів шостої черги не включене до умов інвестиційного договору №2.

Інвестиційний договір №2 встановлює черговість задоволення вимог кредиторів, що суперечить черговості, визначеній в ст. 31 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Оглянутий план санації (а.с. 71-73) містить лише відмітку про його погодження Фондом державного майна України. Доказів надання Фондом держмайна України письмового дозволу на відчуження основних засобів Державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» як державного майна - суду не подано.

Згідно витягу з ЄДРПОУ сайту ДП «ІРЦ» державне підприємство «Черкаський державний завод хімічних реактивів» підпорядкований Міністерству промислової політики України. Мінпромполітики є засновником даного підприємства (а.с. 80-84).

Згідно Статуту Державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» останнє засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству промисловості України (а.с. 103). Майно підприємства є державною власністю та закріплюється за ним на праві повного господарського відання - п. 4.1. Статуту.

Відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за Підприємством, здійснюється за погодженням з Міністерством (п. 4.4. Статуту, а.с. 104).

Суд враховує, що на момент укладання спірного договору №2 від 30.04.2013р. власником ПП «ЕНЕКОМ» та керуючим санацією державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів» була одна і та ж особа - Онищенко Володимир Дмитрович.

При затвердженні плану санації судом господарський суд не давав оцінки спірному інвестиційному договору №2 від 30.04.2013р.

Відносини між відповідачами стосовно укладання інвестиційного договору №2 від 30.04.2013р. слід розцінювати як договірні оплатні строкові відносини, що врегульовано вимогами ст. 11 ЦК України, що направлені на відчуження майна державної власності за плату.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Позивач в обґрунтування вимог про визнання інвестиційного договору №2 від 30.04.2013р. недійсним посилається на те, що вищенаведений договір укладено за відсутності дозволу власника майна - ФДМУ на відчуження основних засобів виробництва ДП «ЧЗХР», керуючий санацією банкрота та власник ПП «ЕНЕКОМ» - одна і та ж особа Онищенко В.Д., а виконання спірного інвестиційного договору №2 не направлене на відновлення платоспроможності підприємства-боржника «Черкаський державний завод хімічних реактивів» та проведення розрахунку з кредиторами 3, 4 та 6 черги.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена, як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси, якої порушено вчиненням правочину.

Вказана позиція викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, не будучи стороною оспореного договору, зобов'язаний довести, яким чином оспорюваний ним договір порушує їх права та законні інтереси.

Згідно ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, недійсним є правочин, зміст якого суперечить актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняла правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності; при укладенні якого мав місце дефект волі; правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд враховує, що позивач довів порушення свого права та законного інтересу на погашення заборгованості банкрутом ДП «Черкаський державний завод хімічних реактивів» через укладення спірного інвестиційного договору №2 між боржником - державним підприємством «Черкаський державний завод хімічних реактивів» та приватним підприємством «ЕНЕКОМ». Позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати належить покласти на відповідачів в рівних частинах та стягнути на користь позивача по 573,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним інвестиційний договір №2 від 30 квітня 2013 року, укладений між державним підприємством «Черкаський державний завод хімічних реактивів» та приватним підприємством «ЕНЕКОМ» з моменту укладення.

Стягнути з відповідача - державного підприємства «Черкаський державний завод хімічних реактивів», м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21, код ЄДРПОУ 00205104, номер рахунку в банку невідомий

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агарна і хімічна компанія», м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, кв. 118, код ЄДРПОУ 33597703, номер рахунку в банку невідомий

573,50 грн. судового збору

Стягнути з відповідача - приватного підприємства «ЕНЕКОМ», м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 206, кв. 71, код ЄДРПОУ 31333471, номер рахунку в банку невідомий

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська агарна і хімічна компанія», м. Київ, вул. Шовковична, 13/2, кв. 118, код ЄДРПОУ 33597703, номер рахунку в банку невідомий

573,50 грн. судового збору

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 11.03.2014р.

Суддя Г.М. Скиба