Ухвала

від 06.02.2014 по справі 922/3751/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"06" лютого 2014 р.Справа № 922/3751/13 вх. № 3751/13 Господарський суд Харківської області у складі:

судді Дзюби О.А.

Без участі сторін

по справі за заявою ТОВ "ПФК Содружество", м. Харків

до ТОВ "ТД Електромашхолдінг", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 23 грудня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Кравцова Володимира Михайловича, якого зобов'язано виконати всі дії по ліквідації банкрута, докази надати суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 січня 2014 року призначено до слухання звіт ліквідатора, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки на 04 лютого 2014 року.

До канцелярії суду від ліквідатора надійшло клопотання (вх№ 4153) про скасування арештів на майно та грошові кошти боржника - ТОВ "ТД Електромашхолдінг", разом з додатком.

Розглянувши вказане клопотання, матеріали справи, судом встановлено, що в ході виконання виконавчого провадження про стягнення з боржника - ТОВ "ТД Електромашхолдінг" суми боргу на користь кредитора - ТОВ "ПФК Содружество" постановами державного виконавця від 09.08.2013р. накладено арешт на майно та грошові кошти боржника.

Ліквідатор звернувся до Київського ВДВС Харківського МУЮ із заявою про скасування арештів накладених на майно та грошові кошти боржника, проте в задоволенні вказаної заяви ліквідатору відмовлено на підставі ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

У зв'язку з чим, з метою закінчення ліквідаційної процедури, ліквідатор звернувся до суду із відповідним клопотанням.

Згідно п.1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно п. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у постанові про визнання фізичної особи - підприємця банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Відповідно до п.п. 1-2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

веде реєстр вимог кредиторів;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Згідно п. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

Як вбачається з матеріалів справи, постановою суду від 23 грудня 2013 року боржника визнано банкрутом, в п. 3 резолютивної частини зазначеної постанови вказано, наступне:

" З дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута припиняється, строк виконання всіх грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, припиняється нарахування неустойки, процентів та інших видів економічних санкцій по усіх видах заборгованості банкрута, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури. Припиняються повноваження органів управління банкрута, ліквідатора і повноваження власника майна. Скасовуються арешти, накладені на майно боржника та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника (в тому числі, усі податкові застави, застави рухомого та нерухомого майна). Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається."

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню.

При цьому зняття заборон та арештів з майна боржника в порядку ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.10.2010 у справі №Б-48/24-09.

Також, відповідно до п. 7 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у випадку визнання боржника банкрутом.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ліквідатора про скасування арештів накладених на майно та грошові кошти боржника, а також зобов'язати Київський ВДВС Харківського МУЮ скасувати арешт на майно та грошові кошти боржника - ТОВ "ТД Електромашхолдінг", код 38001372, докази надати суду.

Керуючись ст.ст. 38-48, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання ліквідатора про скасування арештів накладених на майно та грошові кошти боржника.

2. Зобов'язати Київський ВДВС Харківського МУЮ скасувати арешт на майно та грошові кошти боржника - ТОВ "ТД Електромашхолдінг", код 38001372, докази надати суду.

3. Дану ухвалу направити ДВС, ліквідатору.

Суддя Дзюба О.А.