Ухвала

від 27.02.2014 по справі 801/11055/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/11055/13-а

27.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 16.01.14 у справі № 801/11055/13-а

за позовом Державної телерадіомовної компанії "Крим" (вул. Студентська, буд.14, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)

до Державної фінансової інспекції в АР Крим (бульвар Леніна, 5/7, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

про скасування п. 2 вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Державної телерадіомовної компанії "Крим" (надалі - позивач) до Державної фінансової інспекції в АР Крим (надалі - відповідач), у якому позивач просить скасувати пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в АР Крим від 30.07.2013 № 01-03-14-14/6745 «Про направлення вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень».

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2014 по справі № 801/11055/13-а позов Державної телерадіомовної компанії «Крим» до Державної фінансової інспекції в АР Крим про скасування п. 2 вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в АР Крим від 30.07.2013 № 01-03-14-14/6745 «Про направлення вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень».

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2014 та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 27.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в АР Крим проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державної телерадіомовної компанії "Крим" за період з 01.03.2011 по 30.04.2013 року.

Проведеною ревізією встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в Акті ревізії від 17.07.2013 № 03-22/99, зокрема, порушення п. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2011№ 2456-VI та п.17, п. 23, п. 37 та п. 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, а саме: ДТК "Крим" проведено покриття за рахунок загального фонду видатків пов'язаних з наданням платних послуг без відновлення касових видатків загального фонду, а витрачено за напрямками спеціального фонду, що призвело до необґрунтованих витрат у сумі загального фонду 154078,88 грн., з них по КЕКВ 1110 «Оплата праці» на суму 113041,00 грн., у тому числі 2011 рік - 39740,50, 2012 рік - 53264,50 грн., 2013 рік - 20036,00 грн. та по КЕКВ 1120 «Нарахування на оплату праці» на загальну суму 41033,88 грн., у тому числі 2011 рік - 14425,80 грн., 2012 рік - 19335,01 грн., 2013 рік - 7273,07 грн., чим ДТК "Крим" нанесено державному бюджету матеріальної шкоди (збитків) на аналогічну суму.

Фінансовими інспекторами зроблено висновок: внаслідок покриття видатків спеціального фонду за рахунок загального фонду ДТРК "Крим" завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 154074,88 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з безпідставності обрання відповідачем такого способу реагування, який зазначений у п.2 письмових вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та переглядаючи постанову в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.5 Статуту (в редакції від 25.06.2012) Державна телерадіомовна компанія фінансується за рахунок державного бюджету і додаткових асигнувань, що виділяються цільовим призначенням Держкомтелерадіо України, а також коштів або майна, які надходять безоплатно у вигляді безпоротної фінансової допомоги; коштів або майна, які надходять як компенсація вартості отриманих платних послуг.

Перелік платних послуг, які можуть надаватися установами і організаціями телебачення і радіомовлення заснованими на державній формі власності, затверджено постановою Кабінету міністрів України № 969 від 04.06.1999.

Статтею 13 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Частиною 4 статті 23 Бюджетного кодексу визначено, що витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Пунктом 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою кабінету міністрів України від 28.02.2002 №228 (надалі Порядок №228 в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

При цьому, розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Власні надходження ДТК «Крим», отримані як плата за надані платні послуги позивачем включались до спеціального фонду кошторису.

Використання коштів спеціального фонду, які надійшли як плата за послуги здійснювались відповідно до п. 23, 49 Порядку №228 в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямками використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом та на проведення заходів пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені видатками загального фонду.

Актом ревізії жодних фактів нецільового використання коштів спеціального фонду кошторису або їх використання з порушенням бюджетних призначень не встановлено.

При виконанні робіт з надання відповідних послуг у межах норм робочого часу штатними працівниками, які утримуються за рахунок загального фонду (в разі неможливості виділити окремі структурні підрозділи для надання відповідних послуг), у спеціальному фонді можуть плануватися лише кошти на встановлення надбавок за складність та напруженість і на преміювання цих працівників.

Згідно з пунктом 20 вказаного Порядку в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, під час визначення обсягів видатків та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

З матеріалів справи вбачається, що ДТРК "Крим" діє на підставі Статуту, (в новій редакції), затвердженого наказом Держкомтелерадіо України від 25.06.2012 року № 163. Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено від 25.05.2012 за № 18821050013004553.

ДТРК "Крим", згідно Статуту, є бюджетною установою, яка фінансується цілком за рахунок коштів державного фонду (фінансування за загальним та надходження за спеціальним фондом) на підставі єдиного кошторису доходів та видатків, який затверджується на кожний бюджетний рік головним розпорядником коштів державного бюджету - Держкомтелерадіо України на підставі економічно обґрунтованих розрахунків.

Таким чином, ДТРК "Крим" є державною установою, яка здійснює свою діяльність на базі єдиного видаткового кошторису.

Виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ є обов'язковим. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

При цьому, слід зазначити, що при плануванні видатків на преміювання вищезазначених працівників мають бути враховані положення пункту 23 Порядку №228, відповідно до якого видатки спеціального фонду плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Виходячи з наведеного, покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням платних послуг, що надаються бюджетними установами здійснюється за рахунок спеціального фонду у випадку, якщо такі витрати пов'язані виключно з наданням таких послуг. Проте дане не свідчить про необхідність здійснення виплат із спеціального фонду у випадку, наприклад, надання таких послуг штатними працівниками установи, які виконують також і інші покладені на них посадові обов'язки, в межах норм робочого часу без їх перевищення.

Жодною правовою нормою не визначено обов'язку включення до видатків спеціального фонду витрат на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ, які надають платні послуги. Постановою № 228 взагалі не передбачено, що до видатків бюджету спеціального фонду мають включатися видатки на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ, що надають платні послуги. Також, чинне законодавство не передбачає здійснення виплати заробітної плати частково із загального фонду, а частково із спеціального фонду бюджету. Розподіл робочого часу працівника бюджетної установи на час, витрачений на надання послуг, та на час, витрачений для виконання інших обов'язків, законодавством не передбачений, та, як наслідок, є невірним здійснення погодинного розрахунку при виконанні працівниками бюджетних установ своїх обов'язків, поділяючи їх на надання послуг, які оплачуються фізичними та юридичними особами бюджетній установі, та які такими особами не оплачуються; так само є невірним і розподіл здійснення видатків на оплату праці таким працівникам із загального та спеціального фондів бюджету.

Крім того, в акті ревізії (том І, а.с.25) перевіряючими зазначено, що внаслідок покриття видатків спеціального фонду за рахунок загального фонду ДТРК «Крим» завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 154074,88 грн.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з Порядком взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затвердженим наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19 жовтня 2006 року № 346/1025/685/53 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1166/13040, матеріальна шкода (збитки) - втрата активів чи недоотримання належних доходів об'єктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства об'єктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб. А відповідно до пунктів 5.8, 5.9 цього Порядку вичерпну інформацію про прийняте рішення за результатами розгляду переданих органом державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС) матеріалів ревізії правоохоронний орган направляє відповідному органу ДКРС протягом 30 календарних днів з дня надходження таких матеріалів у формі картки-повідомлення (додаток 1). Правоохоронний орган, отримавши матеріали ревізії: організовує розгляд матеріалів ревізії з наступним прийняттям відповідного рішення; у разі, якщо на підставі переданої відповідно до абзацу другого пункту 5.3 цього Порядку до правоохоронного органу інформації неможливо прийняти рішення, правоохоронний орган здійснює запит до органу ДКРС про надання інформації з переліком необхідних документів. У разі наявності зазначених у запиті правоохоронного органу документів орган ДКРС протягом 7 робочих днів направляє їх до правоохоронного органу, у іншому випадку повідомляє про їх відсутність. Одночасно з прийняттям рішень щодо кожного матеріалу ревізії правоохоронний орган у межах компетенції вирішує питання про усунення порушень законодавства та/або відшкодування матеріальної шкоди (збитків) і вживає заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли їх учиненню.

З наведеного слідує, що вимога про відшкодування матеріальної шкоди (збитків) органи державної фінансової інспекції може бути скерована керівнику об'єкта контролю за таких умов: якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень і при цьому виявлені ревізією порушення допущено посадовими та матеріально-відповідальними особами об'єкта контролю; така вимога перед керівником об'єкта контролю та органом його управління передбачає пред'явлення цивільних позовів до винних осіб - посадових та матеріально-відповідальних осіб, з вини яких порушено законодавство під час проведення фінансово-господарських операцій.

В свою чергу, питання про усунення порушень законодавства та/або відшкодування матеріальної шкоди (збитків) і вжиття заходів щодо усунення причин і умов за матеріалами ревізії, надісланими контролюючим органом, вирішує правоохоронний орган у межах компетенції.

Зазначені норми чітко визначають повноваження органів державної фінансової інспекції та спосіб реагування на виявлені порушення законодавства; зобов'язання ж вживати заходи в інший спосіб виходить поза межі наданих чинним законодавством повноважень.

Частиною другою статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав належних і допустимих доказів в обґрунтування правомірності прийняття вимоги, яка викладена в листі від 30.07.2013 № 01-03-14-14/6745 в частині зобов'язання позивача прийняти відповідно до діючого законодавства вичерпні дієві заходи щодо повного та фактичного усунення порушення у сумі 154074,88 грн. (перерахування коштів відповідно до норм Бюджетного кодексу України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що визначаючи в акті ревізії про заподіяння державі матеріальної шкоди на суму 154074,88 грн., відповідачем не визначено коло осіб, які повинні нести матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну позивачу внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків, не встановлено межі відповідальності цих осіб та не зазначено спосіб, у який вказану вимогу може бути виконано. З урахуванням того, що відшкодування завданих позивачу збитків можливо в межах цивільного, трудового та кримінального законодавства, що передбачає не тільки різні межі матеріальної відповідальності, а й різні способи визначення розміру такої шкоди та різні порядки її покриття, фінінспекція повинна сформувати свою вимогу у спосіб, який не допускає її неоднозначне тлумачення, чітко і вичерпно визначає, які саме дії повинно здійснити позивач для відновлення порушених інтересів держави.

Інші доводи скарги були предметом дослідження суду першої інстанції та не знайшли свого підтвердження.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.14 у справі № 801/11055/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна