Постанова

від 04.03.2014 по справі 813/709/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 року № 813/709/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Іванків З.О.,

з участю представників: позивача Сікиринського Ю.О., відповідача Холявки І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Перком-Інвест» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів України у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перком-Інвест» (далі - ТзОВ «Перком-Інвест») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 31.12.2013 року № 0001042210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 31 101 грн, в тому числі 24 881 грн - за основним платежем та 6 220,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями та від 31.12.2013 року № 0001032210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7 537,50 грн, в тому числі 6 030 грн за основним платежем та 1 507,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 21.11.2013 р. №330/22-10/35501138, про неправомірність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість послуг, отриманих підприємством у контрагентів, у зв'язку із відсутністю підтвердження фактичного надання таких послуг та їх зв'язок з підготовкою,організацією та веденням господарської діяльності підприємства. Вважає, що жодних підстав щодо визначення відносин між позивачем та контрагентами такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків не має, оскільки, між сторонами, згідно чинного законодавства, було укладено двосторонні письмові договори. Зазначає, що первинні документи ТОВ «Перком-Інвест» повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів статею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та містять всю необхідну інформацію, яка підтверджує фактичне надання (отримання) послуг та їх зв'язок з веденням господарської діяльності підприємства. Вважає дії товариства законними, а дії відповідача такими, що суперечать вищевикладеним нормам чинного законодавства. Крім цього, всі господарські операції були виконані вчасно і в повному обсязі, що підтверджується наявними і пред'явленими до перевірки первинними документами. Зазначає, що домовленості про надання послуг спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки пов'язані з організацією та веденням господарської діяльності підприємства. Оскільки підприємство не порушувало вимог Податкового кодексу України, спірні податкові повідомлення - рішення підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Представник позивача Сікиринський Ю.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача Холявка І.Я. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні. Пояснив, що ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Перком -Інвест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 01.10.2013 року на виконання постанови СУ ГУМВС України у Львівській області від 10.09.2013 року. За результатами перевірки складено акт від 21.11.2013 р. № 330/22-10/35501138, яким встановлено неправомірність включення до складу податкового кредиту та віднесення до валових витрат коштів по оплаті послуг отриманих підприємством від ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТзОВ ЮК «Домінанта» та ПП «Хелянтус Трейд» , витрати по яких здійснено без фактичного надання послуг, неможливістю встановити економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності після отримання послуг та у зв'язку з відсутністю вичерпної інформації про характеристику послуг, наданих вказаними контрагентами. За таких обставин у ТзОВ «Перком -Інвест» відсутні правові підстави для віднесення до складу податкового кредиту та валових витрат коштів по господарських операціях з переліченими контрагентами. Вважає спірні податкові повідомлення - рішення від 31.12.2013 року № 0001042210 та № 0001032210 законними. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Перком - Інвест», зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 18.10.2007 року за кодом ЄДРПОУ 35501138 та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Франківському районі м.Львова з 19.10.2007 року за № 7005.

ТзОВ «Перком-Інвест» є платником ПДВ відповідно до виданого ДПІ у Франківському районі м.Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100079834 від 28.11.2007 року.

ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Перком -Інвест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 01.10.2013 року на виконання постанови СУ ГУМВС України у Львівській області від 10.09.2013 року.

Результати перевірки оформлено актом від 21.11.2013 р. № 330/22-10/35501138, яким встановлено порушення:

- п. 138.1, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8, пп. 138.10.2, пп. 138.10.3, пп. 138.10.4. п.138.10. ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТзОВ «Перком-Інвест» завищене від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року на загальну суму 74920,00 грн та занижено податок на прибуток на загальну суму 24881,00 грн, в т.ч. за 1 кв.2012 року в сумі 3934,00 грн, за 3 кв. 2012 року в сумі 9807,00 грн, за 4 кв.2012 року в сумі 11140,00 грн;

- п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТзОВ «Перком-Інвест» занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 030 грн, в тому числі за листопад 2012 року в сумі 6 030 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Франківському районі 31.12.2013 року прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 0001042210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 31 101 грн, в тому числі 24 881 грн - за основним плат?ежем та 6 220,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0001032210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7 537,50 грн, в тому числі 6 030 грн за основним плате?жем та 1 507,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач податкові повідомлення - рішення від 31.12.2013 року № 0001042210 та № 0001032210 в адміністративному порядку не оскаржував.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту та віднесення до валових витрат коштів по оплаті послуг отриманих підприємством від ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТзОВ ЮК «Домінанта» та ПП «Хелянтус Трейд» , витрати по яких здійснено без фактичного надання послуг, неможливістю встановити економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності після отримання послуг та у зв'язку з відсутністю вичерпоної інформації про характеристику послуг, наданих вказаними контрагентами.

До таких висновків контролюючий орган прийшов на підставі того, що ТзОВ «Перком-Інвест» не представило до перевірки належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували надання послуг від перелічених контрагентів. Крім цього, позивачем не надано вичерпної інформації про характеристику роботи, не представлено детального звіту по наданих послугах, не вказано які саме юридичні та інформаційно-консультаційні послуги, послуги у галузі інформаційних технологій надавались контрагентами, з якими підприємство мало господарські взаємовідносини.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та порядок їх визнання регулюється статтею 138 Податкового кодексу, а витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку - статтею 139.

Згідно пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно до підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.09 року по справі за позовом ВАТ «Київхімволокно» до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних, для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному суб'єктом господарювання у документах обліку;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТзОВ ЮК «Домінанта» та ПП «Хелянтус Трейд» позивачем надано наступні документи:

- договір № ТР02/2012-1 про надання консультаційних послуг у галузі інформаційних технологій, укладений між ТзОВ «Перком-Інвест» та ФОП ОСОБА_3 01.02.2012 року (а.с. 10-11);

- додаток до договіру № ТР02/2012-1 про надання консультаційних послуг у галузі інформаційних технологій (а.с. 12);

- акт здачі-приймання робіт № ТР02/2012-1 (а.с. 13);

- договір № К007/2012-1 про надання послуг та супровід у галузі інформаційних технологій, укладений 02.07.2012 року між ПП ОСОБА_4 та ТзОВ «Перком-Інвест» (а.с. 14-15);

- додаток до договору № К007/2012-1 про надання послуг та супровід у галузі інформаційних технологій (а.с. 16);

- акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № К001/2012-3/01, № К011/2011-1/02 та № К007/2012-1/01 (а.с 17-19);

- договір № 1602-11 про надання послуг з проведення рекламної кампанії, укладений 16.11.2012 року між ПП «Хелянтус Трейд» та ТзОВ «Перком-Інвест» (а.с. 20-22);

- акт № ОУ-2224/11 приймання-передачі виконаних послуг від 30.11.2012 року (а.с. 23-24);

- договір № 15/06/12 про надання юридичних послуг, укладений між ТзОВ ЮК «Домінанта» та ТзОВ «Перком-Інвест» (а.с. 25-26);

- акти про надання юридичних послуг від 31.07.2012 року, 31.08.2012 року, 30.09.2012 року, 31.10.2012 року, 30.11.2012 року та 31.12.2013 року (а.с. 27-32) ;

- звіт про консультування з питань інформатизації згідно договору № ТР02/2012-1 про надання консультаційних послуг у галузі інформаційних технологій, укладеного між ТзОВ «Перком-Інвест» та ФОП ОСОБА_3 01.02.2012 року (а.с. 84-181);

- договір оперативної оренди приміщення №1 від 09.12.2011 року (а.с. 195-200);

- акт приймання-передачі до договору оперативної оренди приміщення № 1 від 09.12.2011 року (а.с. 201);

- договір № 1 про внесення змін та доповнень до договору № 1 оперативної оренди приміщення №1 від 09.12.2011 року (а.с. 202);

- договір суборенди № 121012 від 12.10.2012 року (а.с. 204-207);

- акт приймання-передачі майна до Договору суборенди № 121012 від 12.10.2012 року (а.с. 208);

- штатні розписи працівників ТзОВ «Перком-Інвест» за травень, липень, вересень 2012 року - лютий 2013 року (209-216);

- примірник рекламного буклету ТзОВ «Перком-Інвест» (а.с. 217).

Аналізуючи представлені позивачем документи в розрізі контрагентів, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Взаємовідносини позивача з ФОП ОСОБА_3 оформлені договіром №ТР02/2012-1 від 01.02.2012 р. та додатком №1 до договору, згідно якого ФОП ОСОБА_3 надає ТзОВ «Перком-Інвест» разові консультаційні послуги у галузі інформаційних технологій: дослідження потреб замовника при виборі системи «Облік необоротних активів», формування технічного завдання для розробки системи програмного забезпечення «Облік необоротних активів».

Результати виконання договору оформлені актом виконаних робіт № ТР02/2012-1 від 31.08.2012р. на суму 21500,00 грн без ПДВ.

Як слідує з договору та акту, позивачу в період з 01.02.2012 р. по 31.08.2012 р. надавались послуги з дослідження бізнес-процесів підприємства.

Однак жодного документа, який би висвітлював суть та мету такого дослідження протягом 6 місяців, його проміжні та кінцеві результати, вплив на господарську діяльність підприємства, позивачем не надано.

Договором передбачено і надання послуг з проведення порівняльного аналізу існуючого програмного забезпечення на ринку, однак з акту здачі-приймання робіт неможливо встановити яке саме програмне забезпечення аналізувалось та з якою метою та до яких висновків дійшов виконавець.

Взаємовідносини позивача з ФОП ОСОБА_4 оформлені договором №К007/2012-1 від 01.07.2012р. та додатком №1 до договору, згідно яких ФОП ОСОБА_4 надає ТзОВ «Перком-Інвест» послуги та супровід в галузі інформаційних технологій та консультативно-роз'яснювальні послуги.

Результати виконання договору оформлені актами виконаних робіт № К001/2012-3/01 від 01.07.2012 р. на суму 16200,00грн. без ПДВ, № К007/2012-1/01 від 31.12.2012 р. на суму 13900,00грн. без ПДВ.

З наданих актів здачі-приймання робіт слідує, що позивачу з 01.01.2012 року по 01.07.2012 року надавались послуги з оптимізації баз даних та інформаційно-консультаційні послуги, проте не вказано в чому полягала така оптимізація та яких саме баз даних, в чому полягали інформаційно-консультаційні послуги, тобто відсутні будь-які відомості про конкретні роботи, які б могли бути ідентифіковані як такі, що виконані саме ФОП ОСОБА_4

Крім цього, згідно п.2.1. договору №К007/2012-1 від 02.07.12 видно, що аспекти взаємодії (конкретизація асортименту послуг та тарифів) визначаються у Додатках до договору, однак позивачем як на момент перевірки так і до матеріалів справи таких додатків не надано.

Порівняльний аналіз змісту договорів №ТР02/2012-1 від 01.02.2012 р. та №К007/2012-1 від 01.07.2012 р. свідчить, що предметом обох договорів є практично однакові послуги (інформаційно-консультаційні послуги), частина з яких надавалась у той самий період (з 01.02.2012 р. по 31.08.2012 р. та з 01.01.2012 року по 01.07.2012 року).

Позивачем не надано жодних доказів, які б містили інформацію про ідентифікацію послуг та чітке розмежування тих, які виконані ФОП ОСОБА_3 та тих, які виконані ФОП ОСОБА_4

Взаємовідносини позивача з ТзОВ ЮК «Домінанта» оформлені договором № 15/06/12 від 15.06.2012р. про надання юридичних послуг, згідно умов якого ТзОВ ЮК «Домінанта» надає ТОВ «Перком-Інвест» юридичні послуги в межах, обсягах та за цінами згідно обраного тарифного пакету «Економ» на юридичне обслуговування.

Результати виконання договору оформлені актами про надання юридичних послуг від 31.07.2012 року, 31.08.2012 року, 30.09.2012 року, 31.10.2012 року, 30.11.2012 року та 31.12.2013 року.

Вказані акти є однотипними та не містять ніякої інформації щодо характеру наданих юридичних послуг та звіту з цього приводу.

Зі слів позивача слідує, що такі послуги полягали у веденні переддоговірної (переговорної) та договірної роботи з контрагентами (клієнтами), а також претензійно-позовна робота з орендарями, яким ТзОВ «Перком-Інвест» здавав в оренду та експлуатацію власне чи орендоване нерухоме майно.

Оскільки така необхідність виникає не систематично, позивач та юридична компанія домовились про абонентське обслуговування в межах, обсягах та за цінами згідно обраного тарифного пакету на юридичне обслуговування, вартість якого є суттєво нижчою від найменшої на ринку заробітної плати штатного юрисконсульта.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, утримувати штатного юрисконсульта для виконання вказаної роботи економічно не доцільно, тому укладено договір з юридичною компанією, яка періодично (по мірі необхідності) надає послуги з юридичних питань.

Проте жодними доказами такі пояснення позивача не підтверджені.

Взаємовідносини позивача з ПП «Хелянтус Трейд» оформлені договором №1602-11 від 16.11.2012р. про надання послуг з проведення рекламної кампанії, згідно якого ПП «Хелянтус Трейд» така кампанія полягає у виготовленні та розповсюдженні рекламних Буклетів А-4 з рекламою ТзОВ «Перком-Інвест» в кількості 30000 шт.

Результати виконання договору оформлені актом приймання-передачі виконаних послуг № ОУ-2224/11 від 30.11.2012 р. на суму 36180,00 грн, в т.ч. ПДВ - 6030,00грн.

Як слідує з акту, послуги полягали у виготовленні дизайну буклету та розповсюдженні буклетів в кількості 30000 шт. біля магазинів, де спостерігається велике скупчення людей.

Однак згідно АІС «Податковий блок» основним видом діяльності ПП «Хелянтус Трейд» є «діяльність посередників у сфері торгівлі товарами широкого асортименту», а не надання послуг у сфері реклами.

Будь-яких доказів на підтвердження можливостей виготовлення ПП «Хелянтус Трейд» рекламних буклетів та їх розповсюдження позивачем не надано. Сам же рекламний буклет не містить інформації про його тираж та місце виготовлення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно пункту 2.2 вищевказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первиинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Представлені позивачем документи (податкові та видаткові накладні) формально відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, однак, з урахуванням проведеного судом аналізу цих документів, не підтверджують ні фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, ні подальшого використання в господарській діяльності ТзОВ «Перком-Інвест» послуг за такими господарськими операціями.

За таких обставин наявність у позивача договорів, актів прийняття-виконання робіт, виписаних переліченими контрагентами, які за формою відповідають вимогам чинного законодавства, самі по собі не можуть бути безумовною підставою для включення сум, сплачених за такими документами, до складу податкового кредиту та валових витрат за охоплений перевіркою період.

Статтею 67 Конституції України закріплений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суб'єкт господарювання повинен здійснювати діяльність з метою одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Намір одержати доход виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про вірність висновків податкового органу про безпідставність включення ТзОВ «Перком-Інвест» до складу податкового кредиту та валових витрат коштів по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТзОВ ЮК «Домінанта» та ПП «Хелянтус Трейд» , оскільки не підтверджено використання таких послуг у господарській діяльності позивача, відтак донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є правомірнім.

За правилами, встановленими статтею 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ДПІ у Франківському районі м. Львова вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність своїх рішень виконала.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 31.12.2013 року № 0001042210 та № 0001032210 , суд дійшов висновку, що вони прийняті відповідачем з урахуванням вимог Податкового кодексу України і з дотриманням передбачених статтею 2 КАС України принципів.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, податкові повідомлення - рішення від 31.12.2013 року № 0001042210 та № 0001032210 винесені правомірно, тому позов є безпідставним.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.

Повний текст постанови виготовлений 11 березня 2014 року.