Рішення

від 06.03.2014 по справі 309/4217/13-ц

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/4217/13-ц

Провадження № 2/309/258/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

при секретарі судового засідання Орос В.М.

з участю представників позивача Бовт В.П., Колотуха І.О.

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом СТОВ «Дружба» с. Стеблівка Хустського району до ОСОБА_4, третя особа що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_5, про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно -

В С Т А Н О В И В:

СТОВ «Дружба» звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 про витребування нерухомого майна з його незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності відповідача на нерухоме майно, що розташоване в АДРЕСА_1 і складається з цеху по виготовленню цвяхів - 845,2 кв.м, будівлі пилорами - 213,8 кв.м, деревообробного цеху - 418,8 кв.м.

В ході розгляду справи суд за клопотанням представника відповідача в порядку визначеному ст.35 ЦК України залучив до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_5.

Крім цього,представник позивача Колотуха І.О. в порядку визначеному ст. 31 ЦПК України подав письмове уточнення позовних вимог та збільшення позовних вимог, в яких ставив питання про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на вказане в заяві нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Хустського районного суду від 13.03.2013 року задоволено уточнену первісну позовну заяву Сільськогосподарського ТОВ «Дружба» до ОСОБА_6, Хустського ДПТІ, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання вимоги ОСОБА_6 від 17.05.2011р. до СТОВ «Дружба» про повернення коштів в сумі 116300 грн. незаконною, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на нерухоме майно розташоване в АДРЕСА_1,а саме: цеху по виготовленню цвяхів - 845,2 м.2., будівлі пилорами - 213,8 м.2., деревообробного цеху - 418,8 м.2 проведену Хустським ДПТІ 04.07.2011р., розірвання договору позики від 16.12.2010 р. укладеного між ОСОБА_6 та СТОВ «Дружба» та посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8, визнання недійсним договору іпотеки на нерухоме майно від 17.12.2010 р. укладеного між ОСОБА_6 та СТОВ «Дружба» та посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8, визнання недійсним договору купівлі - продажу майнового комплексу від 21.11.2011р. укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та посвідченим правним нотаріусом Тячівського нотаріального округу ОСОБА_7, стягнення з відповідачів витрат по оплаті судового збору.

Також, цим рішенням суду відмовлено в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_6, Сільськогосподарського ТОВ «Дружба», третя особа, що не заявляє самостійних вимог Хустське ДПТІ про визнання права власності на майновий комплекс, який знаходиться в АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, як добросовісним набувачем, зобов'язання Хустського ДПТІ провести державну реєстрацію, видати свідоцтво на право власності на комплекс придбаний за договором купівлі продажу від 21.11.2011р., скасування ухвали Хустського районного суду про накладення арешту на даний об'єкт, стягнення з відповідачів солідарно судових витрат по справі. В заяві позивач також посилається на те, що рішенням апеляційного суду Закарпатської області 25.09.2013 р. частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4, і рішення Хустського районного суду від 13.03.2013 р. в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 21.11.2011р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та посвідченого правним нотаріусом Тячівського нотаріального округу ОСОБА_7 - скасовано, і в частині цієї вимоги постановлено рішення про відмову в задоволені даної позовної вимоги. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. За таких обставин позивач вважає, що наявність встановленого неправомірного відчуження спірного майна між СТОВ «Дружба» та ОСОБА_6 дає йому всі підстави звернутися в суд з вимогою до ОСОБА_4 про витребування від нього спірного майна на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Зазначені позовні вимоги в судовому засіданні підтримали представники СТОВ «Дружба» - Колотуха І.О. та Бовт В.П., посилаючись на право віндикаційної вимоги про витребування спірного майна від добросовісного набувача - ОСОБА_4, оскільки майно СТОВ «Дружба» вибуло з володіння не з волі власника, внаслідок шахрайських дій ОСОБА_6 На їхню думку, ці обставини підтверджені в судових рішеннях, що містяться в матеріалах справи. Просили суд задовольнити позовні вимоги в повному об'ємі.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що позивач у своїй заяві та його представники в судовому засіданні не навели суду достатніх доказів, які б давали суду підставу для прийняття рішення про повернення спірного майна від ОСОБА_4 відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України. Просив суд звернути увагу на ту обставину, що судовими рішеннями, на які посилається позивач та його представники, залишено в силі договір купівлі - продажу майнового комплексу від 21.11.2011р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Тобто відповідач ОСОБА_4 є особою, що набула добросовісно своє право на нерухоме майно і позивачі повинні довести факт вибуття з їхнього володіння або з володіння ОСОБА_6 цього майна не з їхньої волі.

В судовому засіданні встановлені докази, які свідчать про те, що вчиняючи дії пов'язані з відчуженням об'єкту нерухомості СТОВ «Дружба» в особі його керівника Бовт В.П., в добровільному порядку уповноважувало ОСОБА_6 на розпорядження майном шляхом його передачі в іпотеку. Волевиявлення позивача на добровільне відчуження свого майна підтверджено наданою ним в судовому засіданні довідкою Міськрайонного управління держкомзему в м. Хуст та Хустському районі №1692 від 18.08.2011 р. з доданим письмовим актом погодження меж земельної ділянки від 19.07.2011 р., яка відводилася під об'єкт нерухомості за ОСОБА_6 в АДРЕСА_1. Саме даний акт погоджений та скріплений печаткою і підписом керівника СТОВ «Дружба». Сам договір купівлі - продажу від 21.11.2011 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 щодо спірного майна, за рішенням апеляційного суду Закарпатської області залишений в силі, і дане рішення не містить жодних посилань на наявність підстав для визнання його недійсним. В своїх запереченнях на позовну заяву він виклав всі доводи про безпідставність заявлених позовних вимог. Просив суд відмовити в задоволенні позову через недоведеність заявлених вимог.

Третя особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, подала письмову заяву з проханням розглядати справу без її участі і просила суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, і позивачем та його представниками в судовому засіданні не доведено обґрунтованість позовних вимог, що стосуються витребування спірного нерухомого майна від добросовісного набувача з підстав передбачених п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України.

Позивач, посилаючись в своїх обґрунтуваннях на наявність у нього підстав для витребування майна, виходячи з положень зазначених в ч. 1 ст. 388 ЦК України, не довів наявність вибуття такого майна з володіння власника у володіння добросовісного набувача, не з їхньої волі.

Як вбачається з судових рішень, а саме: рішення Хустського районного суду від 13.03.2013 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 25.09.2013 року, при розв'язанні спору щодо нерухомого майна розташованого в АДРЕСА_1, судами не встановлено доказів про шахрайські дії або інші неправомірні дії ОСОБА_6, які б свідчили про вибуття спірного майна з володіння СТОВ «Дружба» до ОСОБА_6

Відповідно до рішення апеляційного суду Закарпатської області від 25.09.2013 р., позивачу відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі - продажу майнового комплексу розташованого в АДРЕСА_1 від 21.11.2011р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Відмовляючи у задоволенні цієї позовної вимоги, суд виходив із встановлених у справі доказів, що виключають наявність підстав визначених ст.216 ЦК України для визнання недійсним правочину від 21.11.2011 року. Можливість повернення спірного майна для СТОВ «Дружба», яке вважало себе його власником у цьому судовому рішенні визначено лише за умови існування та доведення підстав передбачених ст. 388 ЦК України.

При розгляді справи в судовому засіданні встановлено, що договір купівлі-продажу майнового комплексу розташованого в АДРЕСА_1 від 21.11.2011 р., укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 визнаний дійсним. Дана угода була укладена між сторонами з дотриманням та виконанням всіх істотних умов необхідних для її укладення, та з дотриманням відповідної письмової форми у порядку передбаченому ст.657 ЦК України. На час укладення договору ОСОБА_4 як покупець не мав жодних даних щодо спірного майна, які визначені в ст.388 ЦК України і могли б перешкоджати набуттю права за відплатним договором. Таким чином, ОСОБА_4 набув права власності на спірне майно на підставах, що незаборонені законом, виходячи із правочину укладеного між ним та ОСОБА_6, який в свою чергу на час укладення цього правочину володів спірним майном на законних підставах і дане майно знаходилося у його володінні за згодою СТОВ «Дружба».

Підтвердженням законного володіння майном, що належало СТОВ «Дружба», яке з своєї волі передало право такого володіння громадянину ОСОБА_6, в судовому засіданні також підтверджено оглянутою судовому засіданні довідкою Міськрайонного управління держкомзему в м. Хуст та Хустському районі №1692 від 18.08.2011 р. з доданим письмовим актом погодження меж земельної ділянки від 19.07.2011 р., яка відводилася під об'єкт нерухомості за ОСОБА_6 в АДРЕСА_1. Вказаний акт погоджений та скріплений печаткою і підписом керівника СТОВ «Дружба. Після чого, ОСОБА_6 правомірно набувши право на спірне майно, фактично ним володіючи, реалізуючи своє право та волевиявлення 21.11.2011 року, уклав договір купівлі - продажу на вище вказане майно з громадянином ОСОБА_4 Правочин між останніми щодо цього майна визнаний за судовим рішенням апеляційної інстанції дійсним і сумнівів у правомірності укладеної угоди між сторонами не існує.

Своє право на майно, набуте за договором купівлі-продажу від 21.11.2011 р., ОСОБА_4 належним чином оформив, посвідчивши таку угоду в нотаріальній формі відповідно до вимог передбачених ст. 334 ЦК України. Будучи

За наведених обставин, суд вважає що позивач та його представники в ході судового розгляду не спростували добросовісності набуття права власності на спірне майно з боку ОСОБА_4 і не довели підстав передбачених п. 3 ч.1 ст. 388 ЦК України, які б давали суду можливість для задоволення позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Питання стягнення судових витрат у справі сторони в судовому засіданні не ставили.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст.ст. 10,60,209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 334,378, 388 ЦК України, суд -

Р І Ш И В:

В задоволенні позову СТОВ «Дружба» с. Стеблівка Хустського району до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_5, про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, а саме: цеху по виготовленню цвяхів - 845,2 кв.м, будівлі пилорами - 213,8 кв.м, деревообробного цеху - 418,8 кв.м, яке розташоване в АДРЕСА_1 Закарпатської області, та скасування його державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 - відмовити.

На рішення суду може бути апеляційна скарга протягом 10 днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд.

Суддя Хустського

районного суду: підпис Кемінь В.Д.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського районного суду Кемінь В.Д.