Ухвала

від 29.05.2014 по справі 309/4217/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі :

Головуючого судді Бондаренко Ю.О.

судді: Павліченко С.В. Собослой Г.Г.

при секретарі : Чейпеш С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Сільськогосподарське ТОВ "Дружба" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності відповідача на нерухоме майно, що розташоване в АДРЕСА_1 і складається з цеху по виготовленню цвяхів, будівлі пилорами та деревообробного цеху.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Хустського районного суду від 13.03.2013 року визнано вимоги ОСОБА_3 до СТОВ «Дружба» про повернення коштів в сумі 116300 грн. незаконною, скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно розташоване в АДРЕСА_1, а саме: цеху по виготовленню цвяхів - 845,2 м.2., будівлі пилорами - 213,8 м.2., деревообробного цеху - 418,8 м.2, розірвано договір позики від 16.12.2010 р. укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ «Дружба», визнано недійсним договір іпотеки на нерухоме майно від 17.12.2010 р. укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ «Дружба», визнано недійсним договір купівлі - продажу майнового комплексу від 21.11.2011р. укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 25 вересня 2013 року рішення Хустського районного суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 21.11.2011 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 скасовано і в цій частині відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін.

Підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині апеляційний суд вказав, про незаконність відчуження майна, яке СТОВ "Дружба може витребувати від особи, яка не є стороною недійсного правочину шляхом подачі віндикаційного позову до добросовісного набувача.

В ході розгляду справи суд за клопотанням представника відповідача в порядку визначеному ст.35 ЦК України залучив до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_4.

Рішенням Хустського районного суду від 06 березня 2014 року в задоволенні позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1, який діє в інтересах сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" оскаржив його апеляційному порядку, просять рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення яким задоволити позов, з підстав зазначених в позовній заяві.

В судовому засіданні представники апелянта підтримали апеляційну скаргу, пояснивши, що акти погодження меж земельної ділянки були підписані виключно з метою отримання кадастрового номера, більше того вони були підписані через декілька днів після того, як майно вибуло з володіння власника.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 21 листопада 2011 року ОСОБА_3 продав ОСОБА_2, належний йому на праві власності комплекс за адресою АДРЕСА_1, а саме: цех по виготовленню цвяхів - 845,2 м.2., будівлі пилорами - 213,8 м.2., деревообробного цеху - 418,8 м.2 (а.с.15). Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 13 березня 2013 року (а.с.7-10), та рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 25 вересня 2013 року, (а.с.11-14) позовну заяву СТОВ «Дружба» про визнання вимоги ОСОБА_3 від 17.05.2011 р. до СТОВ «Дружба» про повернення коштів у сумі 116300 грн. незаконною, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на нерухоме майно, розташоване у АДРЕСА_1, а саме: цеху по виготовленню цвяхів - 845,2 кв.м., будівлі пилорами - 213,8 кв.м., деревообробного цеху - 418,8 кв.м., проведеної Хустським ДПТВ 04.07.2011 р., розірвання договору позики від 16.12.2010 р. укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ «Дружба», посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5, визнання недійсним договору іпотеки на нерухоме майно від 17.12.2010 р., укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ «Дружба», посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5, стягнення з відповідачів витрат по оплаті судового збору задоволено. В частині визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу від 21 листопада 2011 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_6, відмовлено.

Рішенням Хустського районного суду від 13 березня 2013 року, було встановлено, що 16 грудня 2010 року між СТОВ "Дружба" та ОСОБА_3 був укладений договір безвідсоткової позики на суму 116300 грн. згідно якого ОСОБА_3 надав позику шляхом погашення кредиту в ПАТ "Комінвестбанк". В забезпечення виконання зобов'язання по договору безвідсоткової позики, 16.02.2010 року СТОВ "Дружба" уклала з ОСОБА_3 договір іпотеки за яким передало в іпотеку майновий комплекс, що складається з цеху по виготовленню цвяхів - 845,2 кв.м., будівлі пилорами - 213,8 кв.м., деревообробного цеху - 418,8 кв.м. та земельну ділянку без встановлення площі. ОСОБА_3 умов договору не виконав, сплативши лише частку зазначеної в договорі суму, однак почав звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, шляхом реєстрації в Хустському БТІ права власності на майновий комплекс на підставі договору по заниженій ціні.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення виходив з того , що договір купівлі-продажу майнового комплексу від 21 листопада 2011 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, не визнано недійсним в судовому порядку.

При ухваленні рішення від 25 вересня 2013 року, апеляційний суду Закарпатської області, частково задовольняючи апеляційну скаргу, зазначив про можливий спосіб захисту права СТОВ "Дружба" на спірне майно, шляхом застосування ст. 388 ЦК України при наявності підстав (а.с.13, 13 на звороті). Позивач звернувся до суду з позовом про захист свого права саме шляхом витребування його в порядку ст.388 ЦК України (а.с.4-5).

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів про наявність підстав зазначених в ст. 388 ЦК України, а саме що майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння, що було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, в матеріалах справи відсутні.

Позивачем також не доведено, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Натомість це твердження представників позивача спростовується матеріалами справи.

Так, СТОВ "Дружба" укладаючи з ОСОБА_3 договір іпотеки нерухомого майна від 17.12.2010 р., передбачав можливість його відчуження, а при відчуженні, керівник СТОВ "Дружба" погоджується з цим і підписує акти погодження меж земельної ділянки від 19.07.2011 р., яка відводилася під об'єкт спірної нерухомості за ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, які скріплені підписами та печаткою керівника СТОВ «Дружба". (а.с. 69,71).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 06 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: