Рішення

від 26.02.2014 по справі 695/2359/13-ц

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2359/13-ц

номер провадження 2/695/55/14

26.02.2014 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Савенка В.Г.

при секретарі Овдієнко Н.Г.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Сизько Б.Б.

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Золотоноша справу за позовом ОСОБА_3 до СТОВ «Данко» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся із позовною заявою до СТОВ «Данко» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Свої вимоги позивач пояснює тим, що він є власником земельної ділянки , що перейшла йому в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.11.2010 року після смерті ОСОБА_4. Після смерті ОСОБА_4 в зв'язку із тривалим часом, протягом якого позивач переоформляв право власності на земельну ділянку в порядку спадкування, земельна ділянка перебувала у використанні СТОВ «Данко». На думку позивача СТОВ «Данко», самовільно зайнявши земельну ділянку та використовуючи її в межах своєї господарської діяльності в період з 2006 року по 2011 рік включно завдав позивачу шкоду в розмірі 26468 грн. 74 коп. Окрім того позивач просить стягнути із СТОВ «Данко» на свою користь моральну шкоду, яка полягає у переживаннях позивача з приводу порушення його права на земельну ділянку та отриманні плати за її використання іншою особою, яку оцінив в 5000 (п'ять тисяч) грн.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача Сизько Б.Б. в судовому засіданні заперечував на задоволенні позовних вимог та зазначив, що докази заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань у справі відсутні, а вимоги позивача про стягнення завданої шкоди не обґрунтовані.

Суд, вислухавши доводи представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки слід відмовити з наступних підстав.

Позивач зазначив, що є власником земельної ділянки з 04 липня 2004 року, і як наслідок з цього часу йому належать всі права на дану земельну ділянку і з цього часу він має право на захист своїх прав.

Відповідно до ст.. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Судом встановлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,7523 га. був виданий позивачу 20.04.2011 року.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Такої позиції дотримується і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування".

Таким чином суд приходить до висновку, що у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до гл. 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до ст.. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до постанови від 27.03.19992 року №6 «Про практику розгляду судами розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

В матеріалах справи та у судовому засіданні позивач та його представник не надав жодних доказів наявності у діях відповідача всіх вищезазначених умов, які є обов'язковими для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до ст.. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Вiдповiдно до постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 31.03.95р. N 4 "Про судову практику в справах про вiдшкодування моральноi (немайновоi) шкоди"- «відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з»ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору».

Позивач та його представник в суді доказів, якими підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань не надав, таким чином суд приходить до висновку про безпідставність вимог про стягнення моральної шкоди.

На підставі вище викладеного керуючись ст..,ст.. 213, 214 ЦПК України, ст., ст.. 331, 1166, 1167 ЦК України, -

В и р і ш и в :

ОСОБА_3 у задоволенні позову до СТОВ «Данко» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлений 03 березня 2014року.

Суддя Савенко В.Г.