Ухвала

від 04.03.2014 по справі 801/1309/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1309/13-а

04.03.14 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Омельченка В. А. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 16.01.14 у справі № 801/1309/13-а

за позовом Комунального підприємства "Сакське ЖЕО" (вул. 9-ти Героїв, буд.12-а,Саки,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (вул. Курортна, буд.57,Саки,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.14 позовні вимоги Комунального підприємства "Сакське ЖЕО" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК № 0000112200 від 21.01.2013, № 0000062200 від 21.01.2013 № 0000052200 від 21.01.2013.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Сакське ЖЕО" (ідентифікаційний номер юридичної особи - 32945431) 1067,67 грн. судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.14 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка КП "Сакське ЖЕО" з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійснення фінансово-господарських операцій з КП "Альянс" та БВП "Строитель-Плюс" за період з 01.01.2009 по 31.03.2012.

За результатами перевірки складений акт № 1126/22-00/32945431 від 02.01.2012, яким виявлені порушення позивачем:

- ст. 5 п.п. 8.6.1, п. 8.6, ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, та п.п. 134.1.1, п. 134.1, ст. 134, п. 145.1, ст. 145 Розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, а саме: у зв'язку з завищенням витрат позивачем за період з 01.11.2009 по 31.03.2012 внаслідок включення до їх складу витрат на придбання робіт у контрагентів КП "Альянс" та БВП "Строитель -Плюс", в результаті чого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 171,56 грн., у тому числі за основним платежем - 137,25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 34,31 грн. та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 3416,40 грн.

- п.п. 3.1.1, п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 185.1 ст. 185 Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, при здійснення взаємовідносин з КП "Альянс" та БВП "Строитель-Плюс", встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 86413,02 грн., в тому числі: за липень 2009 р. у сумі 100,00 грн., за жовтень 2010 р. у сумі 110,00 грн., за липень 2011 р. у сумі 18853,09 грн., за серпень 2011 р. у сумі 15075,64 грн., за вересень 2011 р. у сумі 11581,80 грн., за жовтень 2011 р. у сумі 7136,98 грн., за листопад 2011 р. у сумі 33333,33 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000112200 від 21.01.2013 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 103179,01 грн., у тому числі за основним платежем - 86313,02 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16865,99 грн.,

- № 0000062200 від 21.01.2013 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 171,56 грн., у тому числі за основним платежем - 137,25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 34,31 грн.,

- № 0000052200 від 21.01.2013 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 3416,40 грн.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0000062200 від 21.01.2013 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 171,56 грн., у тому числі за основним платежем - 137,25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 34,31 грн. та № 0000052200 від 21.01.2013 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 3416,40 грн., судова колегія зазначає наступне.

При вирішенні цієї справи суд керувався положеннями Податкового кодексу України, а також положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, відповідно до пп. 2.1.1. п.2.1. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. №334/94-ВР (надалі Закон №334 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону №334 визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону №334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №334, не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Приписами п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

П.5.11 ст. 5 Закону №334 заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону №334, однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З 01.04.2011р. порядок формування валових витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, встановлений ІІІ розділом Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу

Підпунктом 138.1.1. пункту 138.1 ст. 138 встановлено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.5, пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996).

Згідно зі ст.1 Закону №996, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону №996, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що КП "Сакське ЖЕО" до валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування 2009-2011 рр. включені витрати по операціям з придбання робіт у КП "Альянс" за перевірений період.

На думку відповідача, завищення валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування у розмірі 4466,40 грн., пов'язане з тим, що КП "Сакське ЖЕО" необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання робіт у КП "Альянс" за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій поставки робіт.

Сутність порушень, за висновками податкового органу полягає в тому, що згідно з постанови слідчого групи слідчих, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, були направлені акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин.

Згідно актів про неможливість проведення зустрічних звірок не підтверджено реальність проведення господарських операцій КП "Альянс" з контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками, у тому числі з КП "Сакське ЖЕО" за період, що перевірявся.

Відповідачем зазначено, що діяльність контрагента позивача, а саме КП "Альянс", була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах.

На підставі викладеного, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладених позивачем з КП "Альянс" угод, оскільки вказаний контрагент здійснював діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

Крім того, відносно посадових осіб контрагента позивача порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємства.

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування КП "Сакське ЖЕО" по взаємовідносинах з КП "Альянс", судом встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать, що між КП "Сакське ЖЕО" та КП "Альянс" було укладено ряд договорів виконання ремонтних робіт:

- 01.08.2011 р. між Виконавчим комітетом Сакської міської ради, в особі міського голови Клюя О.В. (Виконком) та КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Виконавець) був укладений договір делегування функцій замовника № 307 від 01.08.2011 р.;

- 08.08.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 1 від 08.08.2011 р.;

- 08.08.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 2 від 08.08.2011 р.;

- 08.08.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 3 від 08.08.2011 р.;

- 08.08.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 4 від 08.08.2011 р.;

- 08.08.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 5 від 08.08.2011 р.;

- 08.08.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 6 від 08.08.2011 р.;

- 19.08.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 7 від 19.08.2011 р.;

- 19.08.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 8 від 19.08.2011 р.;

- 19.08.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 9 від 19.08.2011 р.;

- 01.09.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 10 від 01.09.2011 р.;

- 01.09.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 11 від 01.09.2011 р.;

- 01.09.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 12 від 01.09.2011 р.;

- 01.09.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 13 від 01.09.2011 р.;

- 01.09.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 14 від 01.09.2011 р.;

- 20.09.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 15 від 20.09.2011 р.;

- 20.09.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 16 від 20.09.2011 р.;

- 20.09.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 17 від 20.09.2011 р.;

- 20.09.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 15 від 20.09.2011 р.;

- 12.10.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту під'їздів житлового будинку № 19 від 12.10.2011 р.;

- 18.11.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту покрівлі № 1-ТК від 18.11.2011 р.;

- 18.11.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту покрівлі № 2-ТК від 18.11.2011 р.;

- 18.11.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту покрівлі № 3-ТК від 18.11.2011 р.;

- 18.11.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту покрівлі № 4-ТК від 18.11.2011 р.;

- 18.11.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту покрівлі № 5-ТК від 18.11.2011 р.;

- 18.11.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту покрівлі № 6-ТК від 18.11.2011 р.;

- 18.11.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту покрівлі № 7-ТК від 18.11.2011 р.;

- 18.11.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту покрівлі № 8-ТК від 18.11.2011 р.;

- 18.11.2011 р. між КП "Сакське ЖЕО", в особі директора Кольцова В.Д. (Замовник) та КП "Альянс", в особі директора Арутюняна Р.Г. (Підрядник) був укладений договір підряду поточного ремонту покрівлі № 9-ТК від 18.11.2011 р.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем долучені до матеріалів справи акти прийому виконаних будівельних робіт. Загалом було отримано ремонтних робіт на суму 405360,10 грн., у тому числі ПДВ 67560,02 грн. (вартість без ПДВ 337800,08 грн.).

У журналах-ордерах по рахунку 63 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" КП "Сакське ЖЕО" операції з оприбуткування робіт від КП "Альянс" відображені на загальну суму 405360,10 грн.

Таким чином, операції з виконання робіт від КП "Альянс" призвели до змін (у вигляді збільшення) активів КП "Сакське ЖЕО" за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.

Судом встановлено, що КП "Сакське ЖЕО" повністю сплачена вартість, отриманих від КП "Альянс" робіт, що підтверджується платіжними рахунками позивача та висновком судової економічної експертизи.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих робіт від КП "Альянс" у 2009-2011р., з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, основними видами діяльності позивача є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20), виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів (КВЕД 16.23), управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (КВЕД 68.32), будівництво житлових і нежитлових приміщень (КВЕД 41.20).

Житлові будинки, де виконувались роботи КП "Альянс", зараховані на баланс у якості закінчених будівництвом і прийнятих в експлуатацію об'єктів основних засобів КП "Сакське ЖЕО".

За висновками акту перевірки колегією суддів встановлено, що податковим органом по взаємовідносинам з КП "Альянс" зі складу валових витрат ти витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування позивача було виключено витрат на суму 4466,40 грн.

До складу зазначеної суми витрат у розмірі 4466,40 грн. увійшли роботи, які були отримані позивачем від контрагента - КП "Альянс" за актами прийому виконаних робіт: № б/н від 07.07.2009 на суму 600,00 грн., у тому числі ПДВ 100,00 грн. (вартість без ПДВ 500,00 грн.), № б/н від 29.10.2010 на суму 660,00 грн., у тому числі ПДВ 110,00 грн. (вартість без ПДВ 550,00 грн.), № б/н від 28.07.2011 на суму 1333,08 грн., у тому числі ПДВ 222,18 грн. (вартість без ПДВ 1110,90 грн.), № б/н від 18.08.2011 на суму 2766,60 грн., у тому числі ПДВ 461,10 грн. (вартість без ПДВ 2305,50 грн.).

Судом встановлено, що зазначеними актами прийому виконаних робіт КП "Альянс" передані виконані роботи з ремонту електродвигунів ліфтів у житлових будинках, які зараховані на баланс у якості закінчених будівництвом і прийнятих в експлуатацію об'єктів основних засобів КП "Сакське ЖЕО".

Зазначені обставини підтверджуються висновком судової економічної експертизи, первинними документами, які підтверджують демонтаж електродвигунів ліфтів та монтаж зазначених електродвигунів після поточного ремонту, проведеного КП "Альянс".

Таким чином, роботи з ремонту електродвигунів ліфтів, які отримані від КП "Альянс", були використані позивачем у господарській діяльності у тому періоді, у якому ці роботи були придбані.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 та п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, позивач мав право включити витрати понесені ним при придбані робіт у КП "Альянс" до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, у перевіреному періоді на суму 4466,40 грн.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що збільшення грошового зобов'язання позивачу з податку на прибуток у розмірі 171,56 грн., у тому числі за основним платежем - 137,25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 34,31 грн. та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 3416,40 грн. є протиправним.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0000112200 від 21.01.2013 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 103179,01 грн., у тому числі за основним платежем - 86313,02 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16865,99 грн., судова колегія зазначає наступне.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями та було встановлено наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, податковий кредит по операціям з КП "Альянс" та БВП "Строитель-Плюс" був сформований позивачем у періоді 2009-2011 рр., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню як норми Закону України "Про податок на додану вартість" так і норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій під час формування позивачем податкового кредиту у 2010 року були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон №168).

Згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону №168, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

У підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону №168 зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Вона складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.3.4 ст. 3 Наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р. "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054 із змінами, що діяли у дослідженому періоді, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

За висновками акту податкового органу, КП "Сакське ЖЕО" безпідставно нарахувало податковий кредит з ПДВ по операціям з придбання робіт у КП "Альянс" та БВП "Строитель-Плюс" у розмірі 86413,02 грн. ПДВ.

На думку відповідача, згідно актів про неможливість проведення зустрічних звірок не підтверджено реальність проведення господарських операцій КП "Альянс" та БВП "Строитель-Плюс" з контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками, у тому числі з КП "Сакське ЖЕО" за період, що перевірявся.

Судом встановлено, що між КП "Сакське ЖЕО" та БВП "Строитель-Плюс" було укладено ряд договорів надання ремонтних робіт, що підтверджується матеріалами справи та висновком судово-економічної експертизи.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів БВП "Строитель-Плюс" виконало ремонтні роботи на об'єктах позивача, що підтверджується наступними актами прийому виконаних будівельних робіт: № 321 від 21.06.2011 на суму 13490,48 грн., у тому числі ПДВ 2248,41 грн.(вартість без ПДВ 11242,07 грн.), № 318 від 21.06.2011 на суму 25789,67 грн., у тому числі ПДВ 4298,28 грн. (вартість без ПДВ 21491,39 грн.), № 295 від 17.06.2011 на суму 34350,00 грн., у тому числі ПДВ 5725,00 грн. (вартість без ПДВ 28625,00 грн.), № 284 від 15.06.2011 на суму 21466,80 грн., у тому числі ПДВ 3577,80 грн. (вартість без ПДВ 17889,00 грн.), № 243 від 15.06.2011 на суму 18021,60 грн., у тому числі ПДВ 3003,60 грн. (вартість без ПДВ 15018,00 грн.). Загалом було виконано ремонтних робіт на суму 113118,55 грн., у тому числі ПДВ 18853,09 грн. (вартість без ПДВ 94265,46 грн.)

Судом встановлено, що КП "Сакське ЖЕО" повністю сплачена вартість ремонтних будівельних робіт, отриманих від БВП "Строитель-Плюс", що підтверджується платіжними дорученнями та висновком судово - економічної експертизи.

Таким чином, у перевіреному періоді 2011р. за датою передачі робіт/за датою зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку в оплату виконаних робіт на загальну суму 113118,55 грн., у тому числі ПДВ 18853,09 грн., у продавця (БВП "Строитель-Плюс"), відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 18853,09 грн.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, БВП "Строитель-Плюс" виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 18853,09, у тому числі: № 312 від 23.06.2011 на суму 13490,48 грн., у тому числі ПДВ 2248,41 грн.(вартість без ПДВ 11242,07 грн.), № 313 від 23.06.2011 на суму 25789,67 грн., у тому числі ПДВ 4298,28 грн. (вартість без ПДВ 21491,39 грн.), № 237 від 20.06.2011 на суму 34350,00 грн., у тому числі ПДВ 5725,00 грн. (вартість без ПДВ 28625,00 грн.), № 160 від 14.06.2011 на суму 21466,80 грн., у тому числі ПДВ 3577,80 грн. (вартість без ПДВ 17889,00 грн.), № 156 від 14.06.2011 на суму 18021,60 грн., у тому числі ПДВ 3003,60 грн. (вартість без ПДВ 15018,00 грн.), які відображені позивачем у розділі І "Отримані податкові накладні" реєстрів податкових накладних за відповідні звітні періоди 2011р.

У зв'язку з чим, за датою отримання робіт, що підтверджено податковою накладною/за датою списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу Украї, у КП "Сакське ЖЕО", виникло право на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з БВП "Строитель-Плюс" на суму 18853,09 грн. у перевіреному періоді 2011р.

Судом встановлено, що постачальник - БВП "Строитель-Плюс", відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України (http://minrd.gov.ua/).

Крім того, постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою, згідно даних офіційного сайту ДП "Інформаційно-ресурсний центр" (http://irc.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2011 року по взаємовідносинам з БВП "Строитель-Плюс", містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах КП "Сакське ЖЕО" з КП "Альянс" судова колегія зазначає наступне.

Між КП "Сакське ЖЕО" та КП "Альянс" було укладено ряд договорів надання ремонтних робіт, що підтверджується матеріалами справи та висновком судово-економічної експертизи.

На виконання умов вказаних договорів КП "Альянс" виконало ремонтні роботи на об'єктах позивача, що підтверджується актами прийому виконаних будівельних робіт. Загалом було отримано ремонтних робіт на суму 405360,10 грн., у тому числі ПДВ 67560,02 грн. (вартість без ПДВ 337800,08 грн.).

Судом встановлено, що КП "Сакське ЖЕО" повністю сплачена вартість отриманих від КП "Альянс" робіт, що підтверджується платіжними рахунками позивача та висновком судової економічної експертизи.

Таким чином, у перевіреному періоді 2009-2011рр. за датою передачі робіт/за датою зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку в оплату виконаних робіт, у виконавця (КП "Альянс"), відповідно до п. 1.6 ст. 1, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168 та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, виникли податкові зобов'язання з ПДВ.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ КП "Альянс" виписало позивачу податкові накладні: № 2393 від 07.07.2009 на суму 600,00 грн., у тому числі ПДВ 100 грн. (вартість без ПДВ 500,00 грн.), № 3698 від 25.10.2010 на суму 660,00 грн., у тому числі ПДВ 110,00 грн. (вартість без ПДВ 550,00 грн.), № 148 від 17.08.2011 на суму 59615,20 грн., у тому числі ПДВ 9935,87 грн. (вартість без ПДВ 49679,33 грн.), № 219 від 29.08.2011 на суму 28072,12 грн., у тому числі ПДВ 4678,69 грн. (вартість без ПДВ 23393,43 грн.), № 55 від 30.09.2011 на суму 69490,80 грн., у тому числі ПДВ 11581,80 грн. (вартість без ПДВ 57909,00 грн.), № 124 від 18.10.2011 на суму 4290,72 грн., у тому числі ПДВ 715,12 грн. (вартість без ПДВ 3575,60 грн.), № 196 від 26.10.2011 на суму 47825,32 грн., у тому числі ПДВ 7970,89 грн. (вартість без ПДВ 39854,43 грн.), № 249 від 29.11.2011 на суму 30657,97 грн., у тому числі ПДВ 5109,66 грн. (вартість без ПДВ 25548,31 грн.), № 284 від 30.11.2011 на суму 169342,03 грн., у тому числі ПДВ 28223,67 грн. (вартість без ПДВ 141118,36 грн.). Загалом було отримано податкових накладних на суму 410363,40 грн., у тому числі ПДВ 68393,90 грн.

Судом встановлено, що податкова накладна № 196 від 26.10.2011 на суму 47825,32 грн., у тому числі ПДВ 7970,89 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2011 року на суму ПДВ 7136,98 грн., що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних за звітний період серпня 2011 року.

У зв'язку з чим, за датою отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку товарів, робіт (за датою отримання товарів, робіт, що підтверджено податковими накладними)/за датою списання коштів з банківського рахунку в оплату робіт, відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, у КП "Сакське ЖЕО", виникло право на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з КП "Альянс" на суму 67559,99 грн. (68393,90-(7970,89-7136,98)) у перевіреному періоді 2009-2011рр.

Під час апеляційного розгляду справи колегією суддів встановлено, що постачальник - КП "Альянс", відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України (http://minrd.gov.ua/).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2010 - 2011 роках по взаємовідносинам з КП "Альянс", містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Разом з тим, слід зазначити, що Євпаторійською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено перевірку використання бюджетних коштів КП "Сакське ЖЕО". За висновками зазначеної перевірки складений проміжний акт № 21-21 від 17.04.2012, за висновками якого не встановлено порушень з боку КП "Сакське ЖЕО" при вчинені господарських операцій з придбання ремонтних робіт у КП "Альянс" за період з 01.01.2010 по 31.12.2011.

Зокрема, безпідставними є також висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладеного позивачем з контрагентом правочину на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, посилання податкового органу на матеріали кримінальної справи (вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим у справі №123/3318/13-к від 10.04.2013 року відносно осіб, обвинувачених у вчиненні дій, кваліфікованих за ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України як фіктивне підприємництво) не є належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки обставини відносно виконання спірних господарських операцій між позивачем та КП «Альянс», БВП "Строитель-Плюс" не досліджувалися у названому кримінальному провадженні. А відтак, встановлений у справі №123/3318/13-к факт фіктивного підприємництва, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість отриманої податкової вигоди, не може свідчити про безтоварність спірних господарських операцій.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 1126/22-00/32945431 від 02.01.2012 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000112200 від 21.01.2013, № 0000062200 від 21.01.2013 та № 0000052200 від 21.01.2013.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.14 у справі № 801/1309/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва