Рішення

від 04.03.2014 по справі 914/255/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2014 р. Справа № 914/255/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання О.Корчинському, розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехів-Цукор», с. Павлів, Радехівський район, Львівська область;

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Прилад", м. Львів;

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтік фінанс груп», м. Львів;

про: звернення стягнення на предмет застави, визнання права власності.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Столярський М.С. - представник на підставі довіреності від 15.01.2014 року;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою господарського суду від 30.01.2014 року прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехів-Цукор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страховий Брокер «Експерт» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтік фінанс груп» про звернення стягнення на предмет застави, про визнання права власності. Розгляд справи призначено на 18.02.2014 року.

У судовому засіданні 18.02.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Представник відповідача позовні вимоги заперечив, подав відзив на позовну заяву, заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку із забезпеченням можливості подати Витяг з ЄДРПОУ на відповідача, враховуючи зміну найменування відповідача. Судом встановлено, що код ЄДРПОУ 31526830 на даний час присвоєний Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Прилад", відтак суд змінив найменування відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Прилад". Судом відкладено розгляд справи на 25.02.2014 року.

У судовому засіданні 25.02.2014 року представники позивача та відповідача подали клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Представник третьої особи подав письмові пояснення по суті спору. Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 28.02.2014 року.

У судовому засіданні 28.02.2014 року представник позивача подав клопотання про уточнення позовних вимог і зміну процесуального статусу третьої особи. Судом залучено до участі у справі у процесуальному статусі відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтік фінанс груп» та відкладено розгляд справи на 04.03.2014 року.

У судовому засіданні 04.03.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовилися.

Представникам сторін, що брали участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їхніх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 04.03.2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Радехів-Цукор» (надалі по тексту рішення - позивач, позикодавець згідно з договором) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Прилад" (надалі по тексту рішення - відповідач 1, позичальник згідно з договором) з вимогою про визнання права власності на цінні папери та зобов'язання провести списання і здійснити переказ цінних паперів.

У процесі розгляду справи за клопотанням сторони судом змінено процесуальний статус Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтік фінанс груп» та залучено його до участі у справі в статусі відповідача 2.

Між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір безвідсоткової допомоги на зворотній основі (надалі по тексту рішення - договір позики), відповідно до якого відповідач отримав грошову допомогу, яку зобов'язався повернути до 30.11.2013 року. Всупереч умовам договору відповідач грошові кошти не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду з метою вчинення дій, передбачених договором застави цінних паперів, що був укладений між сторонами з метою забезпечення виконання основного зобов'язання, а саме задовольнити свої грошові вимоги шляхом отримання предмета застави у власність.

Представник відповідача 1 проти позовних вимог заперечив, подав відзив на позовну заяву, в якому звертає увагу на те, що у представника позивача не виникло права власності на цінні папери відповідача.

Представник відповідача 2 у письмових поясненнях вказав, що відмовив позивачу у проведенні операції по списанню та зарахуванню цінних паперів на рахунок позивача на підставі ст. 18 Закону України «Про депозитарну систему України».

У процесі розгляду справи суд встановив наступне: 22 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Радехів-Цукор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Страховий Брокер «Експерт» був укладений договір безвідсоткової допомоги на зворотній основі.

Відповідно до копії виписки з ЄДРПОУ станом на 23.01.2014 року, витягу зі статуту ТОВ "Підприємство "Прилад" та протоколу Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Страховий Брокер «Експерт» № 23/01/14 судом встановлено, що найменування відповідача змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Прилад".

Відповідно до п. п. 1, 2 договору позики позикодавець надає позичальнику безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі на умовах, наведених нижче. Загальна сума позики становить 315 000 грн. Вказана позика надається позичальнику одноразовим платежем в повній сумі.

Позичальник зобов'язаний повернути надану позику до 30.11.2013 року (п. 6 договору позики). По закінченню зазначеного у п. 6 цього договору строку позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошей, що була ним отримана, в цілому або за погодженням із позикодавцем майно чи майнові права на таку ж суму (п. 7 договору позики).

Платіжним дорученням від 23.03.2010 року № 171, копія якого знаходиться в матеріалах справи, підтверджено надання позивачем відповідачу 1 безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі згідно з договором № 23/03-1 від 23.03.2010 року.

Докази повернення відповідачем 1 грошових коштів відповідно до умов договору позики представниками сторін не подані.

22.03.2010 року з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача перед позивачем за договором безвідсоткової допомоги на зворотній основі, а саме повернення позики у розмірі 315 000 грн. у строк до 30.11.2013 року, позивач (заставодержатель згідно з договором застави) і відповідач (заставодавець згідно з договором застави) уклали договір застави цінних паперів.

Відповідно до п. 2.1 договору застави заставодавець з метою забезпечення повного виконання основного зобов'язання передає в заставу заставодержателю, а заставодержатель приймає від заставодавця в заставу на умовах, визначених даним договором, цінні папери: вид - акції іменні прості бездокументарної форми випуску; емітент - ПАТ «ПЗЕМБ»; код цінних паперів - UA 4000111959; кількість цінних паперів - 2 133 300 акцій; номінальна вартість однієї акції - 1, 00 грн.; загальна номінальна вартість пакет цінних паперів - 2 133 300 грн. 00 коп.

Сторони договору оцінили предмет застави на суму 180 000 грн. 00 коп. За рахунок предмета застави у повному обсязі задовольняються вимоги заставодержателя за основним зобов'язанням, включаючи суму основного боргу, неустойки, а також витрати, пов'язані зі збереженням та зверненням стягнення на предмет застави та/або витрати, пов'язані з його реалізацією (п. п. 2.2, 2.3 договору застави).

Відповідно до п. 3.1 договору застави заставодавець засвідчив, що у разі невиконання заставодавцем умов основного зобов'язання та/або цього договору заставодержатель отримує право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.

Відповідно до п. 4.1.2 договору застави заставодержатель має право у разі прострочення заставодавцем виконання основного зобов'язання задовольнити свої грошові вимоги, за якими настав строк погашення, шляхом отримання заставодержателем предмета застави у власність відповідно до умов цього договору.

Враховуючи сплив строку виконання основного зобов'язання по поверненню фінансової допомоги та наведені вище положення, листом від 02.12.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Радехів-Цукор» звернулося до заставодавця з вимогою передати право власності на цінні папери (предмет договору застави) Товариству з обмеженою відповідальністю «Радехів-Цукор» у відповідності до умов договору застави.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтік фінанс груп» є депозитарною установою та здійснює діяльність з обслуговування цінних паперів Товариства з обмеженою відповідальністю «Страховий Брокер «Експерт», 16.12.2013 року позивач звернувся до відповідача 2 з вимогою провести процедуру списання цінних паперів з рахунку відповідача та здійснити зарахування цінних паперів, що становлять предмет договору застави, на рахунок позивача. Відповідач 2 відмовив у здійсненні таких дій у зв'язку з відсутністю розпорядження депонента (відповідача 1) на списання цінних паперів з балансового рахунку № 410000 та здійснення зарахування цінних паперів на рахунок позивача.

Листом від 23.12.2013 року № 23/12/13 позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою у відповідності до п. п. 4.1.2, 5.1.1 договору застави передати право власності на цінні папери позивачу та надати відповідачу 2 розпорядження для проведення списання цінних паперів та здійснення їх зарахування на рахунок заставодержателя. У відповідь позивач отримав лист № 10/12/2013 від 26.12.2013 року про неможливість виконання вимог заставодержателя, зазначених у попередньому листі, оскільки права власності на цінні папери відповідача 1 у позивача не виникло.

На момент звернення з позовом до суду та прийняття рішення основне зобов'язання та умови забезпечення виконання основного зобов'язання відповідачем 1 не виконані.

Відповідачем 2 не вчинено дій по здійсненню переказу цінних паперів з рахунку відповідача 1 та зарахування їх на рахунок позивача.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом, 22.03.2010 року позивач та відповідач 1 уклали договір безвідсоткової допомоги на зворотній основі та договір застави цінних паперів з метою забезпечення виконання основного зобов'язання по договору позики.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з договором позики позичальник зобов'язався повернути надану позику до 30.11.2013 року. Однак, як підтверджено матеріалами справи, взятого на себе зобов'язання відповідач 1 не виконав, у зв'язку з чим у позивача виникло право на задоволення своїх грошових вимог, за якими настав строк погашення, шляхом отримання заставодержателем предмета застави у власність відповідно до умов договору застави.

Договором застави від 22.03.2010 року сторони визначили порядок звернення стягнення та реалізації предмета застави. Зокрема, відповідно до п. 5.1 сторони домовились, що у разі набуття заставодержателем підстав для звернення стягнення на предмет застави, відповідно до пп. 4.1.2 цього договору, предмет застави переходить у власність заставодержателя наступним шляхом: для забезпечення переходу права власності на предмет застави до заставодержателя заставодавець надає депозитарній установі відповідне розпорядження щодо списання цінних паперів з рахунку заставодавця та переведення предмета застави у власність заставодержателя.

Згідно з пп. 5.1.2-5.1.4 договору застави заставодавець зобов'язався здійснити всі дії, здійснення яких відповідно до законодавства чи з інших підстав на момент звернення стягнення на предмет застави буде необхідним для забезпечення безперешкодної реалізації заставодержателем предмета застави. Заставодержатель нарівні зі зверненням стягнення на предмет застави може використовувати інші, передбачені чинним законодавством, способи захисту своїх прав. Застводавець підтвердив, що він згоден із тим, що перехід права власності на предмет застави у випадках, передбачених цим договором, відбувається за його волевиявленням, яке зафіксоване у цьому договорі, і такий перехід права власності є остаточним, безумовним і безповоротним та не вимагає будь-якого додаткового погодження між сторонами.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

З метою реалізації права на захист та у відповідності до умов договору застави, зокрема пп. 4.1.2, позивач звернувся з листами до відповідача 1 та відповідача 2 про вчинення дій по переходу права власності на предмет застави до заставодержателя.

Як встановлено судом при дослідженні матеріалів справи, відповідач 1 всупереч наведеним умовам договору застави відмовився вчиняти дії по передачі права власності на цінні папери, які є предметом договору застави, позивачу, зокрема, надати розпорядження депозитарній установі щодо списання цінних паперів з рахунку заставодавця № 410000 та зарахування цінних паперів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехів-Цукор». Як зазначив представник відповідача 1 у відзиві від 14.02.2014 року та листі-відповіді від 26.12.2013 року, право власності на цінні папери у позивача не виникло, у зв'язку з чим задоволення вимог заставодержателя є неможливим. Твердження, наведені заставодавцем, не обґрунтовані, не підтверджені доказами, не звільняють відповідача 1 від виконання взятих на себе зобов'язань згідно з договорами позики та застави.

Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарній установі заборонено розпоряджатися цінними паперами депонента або вчиняти будь-які інші дії з цінними паперами, крім дій, що вчиняються за дорученням депонента у випадках, передбачених договором про відкриття рахунка в цінних паперах. Укладення договору про обслуговування рахунка в цінних паперах депонента не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами до депозитарної установи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 розділу 5 Положення «Про провадження депозитарної діяльності», затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 23.04.2013 року № 735, обслуговування операцій щодо цінних паперів, у тому числі обслуговування обігу цінних паперів, проведення розрахунків у цінних паперах за правочинами щодо цінних паперів, здійснюється Центральним депозитарієм, депозитарними установами шляхом проведення на рахунках у цінних паперах облікових операцій. Зокрема, у разі вчинення правочину щодо цінних паперів поза фондовими біржами без додержання при розрахунках принципу «поставка цінних паперів проти оплати» обслуговування здійснюється депозитарною установою за розпорядженнями, що подаються кожним депонентом, що є стороною правочину, чи керуючими рахунками цих депонентів - у разі вчинення правочину щодо цінних паперів депонентами однієї депозитарної установи, або за розпорядженнями, що подаються депонентом чи керуючим його рахунком та Центральним депозитарієм або Національним банком України (щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої Законом, веде Національний банк України), - у разі вчинення правочину депонентами різних депозитарних установ.

Право власності на цінні папери бездокументарної форми існування переходить до депонента - нового власника з моменту зарахування прав на ці цінні папери на його рахунок у цінних паперах у депозитарній установі. Не допускається зарахування прав на цінні папери на рахунок у цінних паперах депонента - нового власника без проведення їх списання (або переказу) з рахунку в цінних паперах депонента - попереднього власника в депозитарній установі (абз. 3 п. 1 ч. 2 розділу 5 Положення «Про провадження депозитарної діяльності»).

Відповідно до п. п. 8, 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» зарахування цінних паперів - збільшення кількості цінних паперів певного випуску на рахунку у цінних паперах власника такого рахунка, що супроводжується введенням визначеної кількості депозитарних активів за цим випуском у професійного учасника депозитарної системи або Національного банку України; списання цінних паперів (прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами) - зменшення кількості цінних паперів (прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами) певного випуску на рахунку у цінних паперах власника такого рахунка, що супроводжується виведенням (вилученням) визначеної кількості депозитарних активів за цим випуском у професійного учасника депозитарної системи або Національного банку України.

Незважаючи на вимоги позивача про списання цінних паперів з рахунку заставодавця та переведення предмета застави у власність заставодержателя, зазначені в листі від 16.12.2013 року, адресованому депозитарній установі Товариству з обмеженою відповідальністю «Балтік фінанс груп», останнє відповідно до законодавства не має повноважень вчиняти такі дії без розпорядження депонента.

Відтак, зважаючи на бездіяльність відповідача 1 та його ухилення від виконання договірних зобов'язань, відмову відповідача 2 у виконанні вимог позивача, останній позбавлений можливості захистити своє право на отримання коштів, наданих відповідачу 1 згідно з договором позики.

Відповідно до п. 1 ч. 2, абз. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права та припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дослідивши та надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд прийшов до висновку про порушення відповідачем 1 умов договорів позики (п. п. 6, 8) та застави (п. п. 4.3.4, 5.1.1), внаслідок чого права позивача порушені і підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог повністю. Неправомірні дії відповідача 1 призвели до порушення прав позивача як безпосередньо з боку відповідача 1, так і з боку відповідача 2.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задоволити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Радехів-Цукор» (80250, Львівська обл., Радехівський район, село Павлів, проспект Юності, будинок 39, код ЄДРПОУ 32656212) право власності на цінні папери: вид - акції іменні прості бездокументарної форми випуску; емітент - ПАТ «ПЗЕМБ»; код цінних паперів - UA 4000111959; кількість цінних паперів - 2 133 300 (два мільйони сто тридцять три тисячі триста) акцій; номінальна вартість однієї акції - 1, 00 (одна) грн.; загальна номінальна вартість пакету цінних паперів - 2 133 300 (два мільйони сто тридцять три тисячі триста) грн. 00 (нуль) коп.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтік фінанс груп» (79012, Львівська обл., місто Львів, вул. Сахарова, будинок 42, код ЄДРПОУ 36797165) провести переказ цінних паперів: вид - акції іменні прості бездокументарної форми випуску; емітент - ПАТ «ПЗЕМБ»; код цінних паперів - UA 4000111959; кількість цінних паперів - 2 133 300 (два мільйони сто тридцять три тисячі триста) акцій; номінальна вартість однієї акції - 1, 00 (одна) грн.; загальна номінальна вартість пакету цінних паперів - 2 133 300 (два мільйони сто тридцять три тисячі триста) грн. 00 (нуль) коп. з рахунку в цінних паперах (балансовий рахунок № 410000) Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Прилад" (79012, Львівська обл., місто Львів, вул. Сахарова, будинок 42, код ЄДРПОУ 31526830) та здійснити зарахування наступних цінних паперів: вид - акції іменні прості бездокументарної форми випуску; емітент - ПАТ «ПЗЕМБ»; код цінних паперів - UA 4000111959; кількість цінних паперів - 2 133 300 (два мільйони сто тридцять три тисячі триста) акцій; номінальна вартість однієї акції - 1, 00 (одна) грн.; загальна номінальна вартість пакету цінних паперів - 2 133 300 (два мільйони сто тридцять три тисячі триста) грн. 00 (нуль) коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехів-Цукор» (80250, Львівська обл., Радехівський район, село Павлів, проспект Юності, будинок 39, код ЄДРПОУ 32656212).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Прилад" (79012, Львівська обл., місто Львів, вул. Сахарова, будинок 42, код ЄДРПОУ 31526830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехів-Цукор» (80250, Львівська обл., Радехівський район, село Павлів, проспект Юності, будинок 39, код ЄДРПОУ 32656212) 4 818 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 07.03.2014 року.

Суддя Матвіїв Р.І.