Ухвала

від 04.03.2014 по справі 801/3773/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/3773/13-а

04.03.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

Розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Дудін С.О. ) від 20.01.14 у справі № 801/3773/13-а

за позовом Торгово-виробничого концерну "Білонг" (пр. Кірова, 1, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95015)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.14 адміністративний позов Торгово-виробничого концерну "Білонг" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено у повному обсязі.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №000791504 від 27.03.2013 р. та №0004341501 від 27.03.2013 р., винесені Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Торгово - виробничого концерну "Білонг" (95015, м. Сімферополь, пр. Кірова 1, АР Крим, ідентифікаційний код 31829417) судові витрати у розмірі 12169,42грн ( дванадцять тисяч сто шістдесят дев'ять гривень сорок дві копійки).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.14 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на ті обставини, що судом першої інстанції було не вірно застосовано норми діючого законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Торгово - виробничий концерн "Білонг" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 30.04.2002 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі ДПС в період з 19.02.2013 року по 25.02.2013 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТВК "Білонг" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з БВП "Строитель - Плюс" (ЄДРПОУ 01263808 за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 28.02.2013 року №1342/15.4/31829417.

Відповідно до висновків акта перевірки відповідачем були встановлені наступні порушення:

-п.п.5.1, п.п.5.2, п.5.2,п.5.3.9, п.п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 17 940грн, у тому числі по періодах: 3 квартал 2010 року - у сумі 14 378грн; 4 квартал - у сумі 3 562грн.;

- п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3,.п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в наслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 14352грн., у тому числі по періодах: серпень 2010 року - у сумі 11502,0грн., грудень 2010 року - 2850,0грн.

На підставі виявлених порушень, Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення :

- від 27.03.2013 року №0000791504, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 14352 грн., та за штрафними санкціями у розмірі 3588,00 грн.

- від 27.03.2013 року №0004341501, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 17940 грн., та за штрафними санкціями у сумі 4485,00 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в охоплений перевіркою період позивачем були укладені договори підряду на виконання ремонтних робіт з БВК "Строитель плюс", про нікчемність яких зазначено в акті перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та БВП "Строитель плюс" 03.08.2010 року було укладено договір, згідно якого замовник - ТВК "Білонг" доручає, а виконавець - БВП "Строитель плюс" зобов'язується виконати ремонт приміщення площею 100кв.м., розташованого по пр. Кірова 1, м. Сімферополь. Договір вступає в силу з моменту підписання до повного виконання сторонами зобов'язань, скріплено підписами і печатками зазначених підприємств. (а.с.37-38).

Відповідно до п.1.4 зазначеного договору прийняття робіт здійснюється шляхом підписання акта приймання - передачі виконаних робіт, підпис під яким з боку Замовника свідчить, що роботи, які є предметом договору, виконані в повному обсязі, якість виконаних робіт Замовника влаштовує.

На виконання умов зазначеного договору БВП "Строитель-плюс" були виконані підрядні роботи, про що свідчать належним чином оформлений акт приймання виконаних робіт (а.с.40-42), підсумкова відомість ресурсів (а.с.43-44), локальний кошторис (47-49), підсумкова відомість до локального кошторису №2-1-1(а.с.50-51).

За фактом виконання підрядних робіт БВП "Строитель-плюс" було виписано податкову накладну від 31.08.2010 року №2213415 на загальну суму 69009,60 грн., у тому числі ПДВ - 11501,60 грн. (а. с. 52).

Оплата вартості виконаних робіт підтверджується квитанціями (а. с. 53-57).

Сума ПДВ за цією податковою накладною була віднесена позивачем до складу податкового кредиту серпня 2010 року, що підтверджується Додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за цей період.

Також з матеріалів справи вбачається, між позивачем та БВП "Строитель плюс" 03.12.2010 року був укладений договір, відповідно до якого якого замовник - ТВК "Білонг" доручає, а виконавець - БВП "Строитель плюс" зобов'язується виконати ремонт приміщення площею 30 кв.м., розташованої по пл. Кірова 1, м. Сімферополь. Договір вступає в силу з моменту підписання до повного виконання сторонами зобов'язань, скріплено підписами і печатками зазначених підприємств. (а.с.58-59).

Відповідно до п.1.4 зазначеного договора прийняття робіт здійснюється шляхом підписання акта приймання - передачі виконаних робіт, підпис під яким з боку Замовника свідчить, що роботи, які є предметом договору, виконані в повному обсязі, якість виконаних робіт Замовника влаштовує.

На виконання умов зазначеного договору БВП "Строитель-плюс" були виконані підрядні роботи, про що свідчать належним чином оформлений акт прийняття виконаних робіт (а.с.60-62), підсумкова відомість ресурсів (а.с.63-65), локальний кошторис (68-71).

За фактом виконання підрядних робіт БВП "Строитель-плюс" було виписано податкову накладну від 30.12.2010 року №7098 на загальну суму 17100,00грн., у тому числі ПДВ - 2 850,00грн.(а.с.72).

Оплата вартості виконаних робіт підтверджується квитанціями (а.с.73).

Сума ПДВ за цією податковою накладною була віднесена позивачем до складу податкового кредиту грудня 2010 року, що підтверджується Додатком 5 до податкової декларації з ПДВ за цей період.

Отримання позивачем зазначених податкових накладних підтверджується реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (а.с.113-119,134-137).

Окрім первинних документів вказані обставини також підтверджуються наявними в матеріалах справи висновками судової економічної та будівельно-технічної експертизи № 1287/1288 від 16.09.2013 р. та №1289 від 22.10.2013 р.

В період здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом БВП "Строітель Плюс" відносини щодо справляння податку на додану вартість регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168).

Податковий кредит платника податку складається із сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку (п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168).

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача (п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону № 168).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).

Матеріали справи свідчать, що податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з БВП "Строітель Плюс" був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, податкові накладні, виписані контрагентом позивача, відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про податок на додану вартість" та містять всі необхідні реквізити.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який підлягав застосуванню на момент здійснення позивачем господарських операцій з БВП "Строітель Плюс", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону було передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому, згідно з п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку є належним доказом здійснення позивачем господарської діяльності з БВП "Строітель Плюс" та підставою для відображення сум за угодою в податковому обліку.

Досліджуючи рух активів, наявність господарської мети при вчиненні позивачем угоди з вищезазначеними контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова, 1, ремонт яких здійснювався контрагентом позивача БВП "Строітель Плюс", належать позивачеві на праві приватної власності, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 13.04.2004 р. (а.с. 99). За адресою розташування вказаних приміщень зареєстрована юридична адреса позивача, що підтверджується відповідними документами (а. с. 95-98) та підтверджує зв'язок з господарською діяльністю позивача.

За результатами експертного дослідження, проведеного в рамках будівельно - технічної експертизи, судовим експертом Кримського науково - дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України було встановлене наступне:

- фактичне проведення БВП "Строитель-Плюс" підрядних робіт в період з 01.08.2010 р. по 31.08.2010 р. та з 01.12.2010 р. по 30.12.2010 р. за укладеними з ТВК "Білонг" договорами підряду від 03.08.2010 р. та від 03.12.2010 р. - можливе.

- об'єми та вартість робіт, включених до Акту № б/н приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року на суму 69009,60 грн. (поточний ремонт приміщень по пр. Кірова, 1) відповідають об'єму і вартості робіт, вказаним у проектно-кошторисної документації і сумі Договору від 03 серпня 2010 року.

Перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт, включених до Акту № б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на суму 17100,00 грн. (поточний ремонт приміщень по адресу: м. Сімферополь, пр. Кірова, 1).

Об'єми та вартість робіт, включених до Акту № б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на суму 17100,00 грн. (поточний ремонт приміщень по адресу: м. Сімферополь, пр. Кірова, 1) відповідають об'єму і вартості робіт, вказаних у проектно-кошторисної документації, і сумі Договору від 03 грудня 2010 року.

Відповідно до п.3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене Наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999 (із змінами і доповненнями), далі П(С)БО №1 звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал це - Баланс. П(С)БО №2 "Баланс" (9) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей:

- п. 15. У статті "Незавершене будівництво" відображається вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва (рядок 020 - сальдо Дт рахунку 15);

- п. 32. У статті "Інша поточна дебіторська заборгованість" показується заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів (рядок 210 - сальдо Дт рахунків 37, 63, 641, 642, 685, 65 и 66);

- п. 53. У статті "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги" показується сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (рядок 530 - сальдо Кт рахунку 63, 685);

- п. 55. У статті "Поточні зобов'язання із розрахунків з бюджетом" показується заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства (рядок 550 - сальдо Кт рахунку 64).

Отже у разі здійснення бухгалтерських проводок за дебетом або кредитом рахунків 15 "Капітальні інвестиції", 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 64 "Розрахунки за податками й платежами", 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" відбуваються зміни у структурі активів та пасивів підприємства.

-Плюс" з:

- отримання підрядних робіт (бухгалтерські проводки: дебет рахунку 15 "Капітальні інвестиції" - кредит рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" та дебет рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" - кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами") відбулося збільшення активів (незавершене будівництво) та збільшення пасивів (збільшення заборгованості перед постачальниками);

- оплати підрядних робіт (бухгалтерська проводка: дебет рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" - кредит рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами") відбулося зменшення активів (грошових коштів) та зменшення пасивів (зменшення заборгованості перед постачальниками);

що відповідно до Інструкції №291 (10) та П(С)БО №2 "Баланс" (9) призвело до змін у структурі активів та пасивів ТВК "Білонг".

У бухгалтерському обліку ТВК "Білонг" оплата підрядних робіт за серпень 2010 року та грудень 2010 року, отриманих від БВП "Строитель-Плюс" відображена у журналі-ордері та відомості по рахунку 685 "Розрахунки з іншими постачальниками" за 3 квартал 2010 року та січень 2011 року наступними бухгалтерськими проводками, у тому числі по періодах:

- у 3 кварталі 2010 року - у дебет рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" з кредиту рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" на суму 69009,60 грн.

- у січні 2011 року - у дебет рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" з кредиту рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" на суму 17100,00 грн.

Таким чином, відповідно до наданих на дослідження документів (фіскальних чеків та журналу-ордеру та відомості) встановлено, що отримані ТВК "Білонг" у серпні та грудні 2010 року підрядні роботи від контрагента БВП "Строитель-Плюс" сплачені у повному обсязі у сумі 86109,60 грн. (69009,60+17100,00), у тому числі ПДВ - 14351,60 грн. (11501,60+2850,00).

Вказані обставини підтверджуються висновком проведеної комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи.

Окрім того, судова колегія зазначає, що на момент взаємовідносин позивача з контрагентом БВП "Строітель Плюс", останній був зареєстрований як платник податку на додану вартість, відомості стосовно зазначеного підприємства та його керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у зазначеного контрагента у позивача не виникало. Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у податкового органу відсутні повноваження на здійснення в рамках проведення зустрічних звірок (неможливості її проведення) контролю за додержанням податкового законодавства.

Більше того, зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.14 у справі № 801/3773/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко