Ухвала

від 12.03.2014 по справі 812/9659/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року справа №812/9659/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Лях О.П., Нікуліна О.А., секретар судового засідання Турко І.Б., за участю представника позивача Гасанова З.В.о., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 р. у справі № 812/9659/13-а за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Деркул" до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.11.2013 року № 0000252200, яким приватному сільськогосподарському підприємству "Деркул" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 76 487 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність в його діях порушень податкового законодавства, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з урахуванням безпідставних висновків акта перевірки позивача, які ґрунтуються виключно на припущеннях щодо нікчемності угод із ТОВ "Укрімпексгруп".

Вказує, на реальність господарських операцій між ним та контрагентами, яке підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 р. у справі № 812/9659/13-а позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 року № 0000252200 Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі, яким приватному сільськогосподарському підприємству "Деркул" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 76 487 грн. 00 коп.

З постановою суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт вказує, що по угодам між позивачем та контрагентом відсутній реальний характер їх виконання, правочини є нікчемними. ТОВ "Укрімпексгруп" не знаходиться за місцем своєї реєстрації, також відсутня згода арендодавція на передання транспорту на якому перевозили товар у суборенду, численність працівників контрагента позивача 1 особа, що унеможливлює його господарську діяльність, зазначає, що неможливо встановити походження дизтоплива та оливи моторної які були реалізовані позивачу. Вказує на укладання договорів без мети настання реальних наслідків.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивачка, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, встановила наступне:

Приватне сільськогосподарське товариство "Деркул" зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код 03739823, Станично-Луганською районною державною адміністрацією Луганської області 31.01.2000, реєстраційний номер 1 376 120 0000 000282, взято на облік до ДПІ у Станично-Луганському районі Луганської області 01.02.2000 за № 84 та відповідно до свідоцтва серії НБ № 114287 є платником податку на додану вартість (а.с. 8-12).

У період з 15.10.2013 по 21.10.2013 року на підставі службового посвідчення серії УЛГ № 074520, виданого 10.01.2011 ДПІ в Станично-Луганському районі, Пономарьовим К.О., головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту ДПІ у Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області, згідно з пп. 20.1.4, пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п .79.1, п.79.2 ст. 79, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та наказу від 14.10.2013 № 75 і повідомлення від 15.10.2013 № 3/22-105 проведена позапланова невиїзна документальна перевірка приватного сільськогосподарського підприємства "Деркул", код ЄДРПОУ 03739823 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року в частині взаємовідносин з ТОВ "Укрімпексгруп", код ЄДРПОУ 36410052, результати якої оформлені актом перевірки від 28.10.2013 № 23/22/03739823 та встановлено наступні порушення:

- п. 198.1 "а", п.198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200, п. 201.10 ст. 201, пп. 14.1.36, пп.14.1.183 п. 14.1 ст. 14 розділу І, абзац 1,2 п. 44.1 ст. 44 розділу ІІ Податкового кодексу України;

- пункт 4.1 Розділ V "Порядок заповнення податкової декларації", затверджений Наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 № 197/18935;

- п.п. 11.1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 24.12.2010 № 1002 " Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку ведення";

- ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV із змінами та доповненнями, п. 1.2, п. 2.1, п. 2.15, п. 2.16, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського оліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 № 168/704;

- п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV, п. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України в результаті чого завищена сума податкового кредиту в розмірі 76486,64 грн., сформованого за рахунок ТОВ "Укрімпексгруп" (код ЄДРПОУ 36410052), що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою ПЗ та сумою ПК поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації з ПДВ) в сумі 5645 грн. і залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22-рядок 23) в сумі 76487 грн. (т. 1 а.с. 18-29).

За результатами розгляду заперечень позивача на вказаний акт його висновки податковим органом залишено без змін.

На підтаві акту перевірки від 28.10.2013 № 23/22/03739823 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 № 0000252200, яким ПСП "Деркул" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 76487 грн. (т. 1 а.с.36).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача є запит від 27.09.2013 № 1431/22 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження формування податкового кредиту та податкових зобов'язань згідно декларації з податку на додану вартість за липень 2013 (а.с. 13) та акт Ленінської ОДПІ у м. Луганську від 01.10.2013 № 76/12-36-22-03/10/36410052 "Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента-постачальника ТОВ "Укрімпексгруп" за ЄДРПОУ 36410052 щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 (т. 1 а.с. 80 - 84).

Висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту у липні 2013 на суму 76486,44 грн. податковим органом вмотивований тим, що в ході перевірки встановлено відсутність контрагента - ТОВ "Укрімпексгруп" за юридичною адресою, відсутність транспортних засобів та трудових ресурсів (водіїв) постачання нафтопродуктів ПСП "Деркул", документів, які визначають якість поставленого товару (сертифікатів якості), встановлення факту дати заповнення податкових накладних з датами виписаних видаткових накладних, у зв'язку з чим у ПСП "Деркул" відсутнє право декларування податкового кредиту за перевіряємий період.

Відповідачем було направлено запити:

- до Ленінської МДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області від 18.10.2013 № 1617/22-105 щодо надання інформації стосовно узгодження маршруту дорожнього перевезення товарів, які є небезпечними речовинами, від ТОВ "Укрімпексгруп" до ПСП "Деркул" відповідно до угоди від 01.07.13 № Д-01072.1 та допущення КАМАЗ №57-36ВВ до вказаних перевезень (т. 1 а.с. 85);

- до УДАІ УМВС України в Лугнській області від 17.10.2013 № 1612/22-105 щодо надання інформації чи здійснювалося узгодження маршруту дорожнього перевезення нафтопродуктів (дизельного та моторної олії) протягом липня 2013 року від ПП "Лутінвест" ( код ЄДРПОУ 37342544) або ТОВ розвантаження : Луганська область, Станично-Луганський район, с. Камишне) та допущення автомобіля КАМАЗ (д.н. НОМЕР_2) до вказаних перевезень (т. 1 а.с. 86);

- до Головного управління оперативного відділу Ленінської ОДПІ у м. Лугнську ГУ Міндоходів у Луганській області від 18.10.2013 № 1615/22-105 щодо встановлення належності автомобіля КАМАЗ в„– НОМЕР_2 до ПП "Лутінвест", відношення водіїв ОСОБА_4, ОСОБА_5 ( які зазначені у ТТН) до діяльності ПП "Лутінвест", які здійснювали перевезення у липні 2013 року ПСП "Деркул" (а.с.89);

- до ДПІ у Лутугинському районі ГУ Міндоходів у Луганській області від 18.10.2013 № 1616/22-105 щодо з'ясування інформації стосовно укладення додаткової угоди з ПП "Лутінвест" щодо перевезення товарів згідно угоди від 01.07.2013, встановлення належності транспортного засобу КАМАЗ № НОМЕР_2 ПП "Лутінвест", відношення водіїв ОСОБА_4, ОСОБА_5 ( які зазначені у ТТН) до діяльності ПП "Лутінвест", витребування у УДАІ в Луганській області інформації стосовно узгодження маршруту дорожнього перевезення товарів, які є небезпечними речовинами від ПП "Лутінвест" до ПСП "Деркул" відповідно до угоди від 01.07.2013 та допушення КАМАЗ № НОМЕР_2 до вказаних перевезень (а.с. 91-92).

04.11.2013 року за вих. № 11/5-6776 УДАІ УМВС України в Луганській області надано відповідь на запит ДПІ у Станично-Луганському районі ГУ Міндоходів у Луганській області від 17.10.2013 № 1612/22-105, зі змісту якого вбачається, що ДАІ ГУМВСУ у Луганській області впродовж липня 2013 року не надавало узгодження маршруту перевезення небезпечних вантажів (дизельне паливо та мастила моторного) підприємствам ПП "Лутінвест" та ТОВ "Укрімпексгруп" (т. 1 а.с. 88).

Начальником ГОВ Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області 13.10.2013 за вих. № 2714/7/12-36-07 надано відповідь на запит від 18.10.2013 № 1615/22-105 стосовно проведення відпрацювання постачання нафтопродуктів на адресу ПСП "Деркул", за результатами якого встановлено, що згудно ТТН перевізником є ПП "Лутінвест" (код ЄДРПОУ 37342544). На адресу ПП "Лутінвест" направлено запит щодо надання документів які підтверджують факт постачання нафтопродуктів. Здійснюються заходи щодо встановлення місцезнаходження та опитування водіїв перевізників. У зв'язку з вищевикладеним станом на 19.10.2013 не можливо остаточно підтвердити факт постачання нафтопродуктів від ТОВ "Укрімпексгруп" на адресу ПСП "Деркул (т. 1 а.с. 90).

Станом на час розгляду справи, у першій та апеляційній інстанції вказана інформація до суду не надана.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Укрімпексгруп" (код ЄДРПОУ 36410052) зареєстровано за адресою: вул. Оборонна, 24, м. Луганськ, Луганська область, 91033, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 691578.

Предметом спору у даному випадку є правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення від 14.11.2013 року № 0000252200, винесеного державною податковою інспекцією у Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області, встановлення факту реальності господарських операцій між ПСП "Деркул" та ТОВ "Укрімпексгруп", що є підставою для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що ПСП "Деркул" та ТОВ "Укрімпексгруп" укладено договір поставки від 01.07.2013 р. № Д-01072.1, згідно якого ТОВ "Укрімпексгруп"- продавець зобов'язується передати у власність покупця - позивача по справі товар (паливо), а останній зобов'язується оплатити товар.

Відповідно до пп. 1.1 цього договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити паливо ГСМ, в подальшому - "Товар", в кількості та за ціною, вказаною в рахунках та видаткових накладних.

Відповідно до пп. 2.1.1 цього договору продавець зобов'язується передати у власність товар у відповідності до п. 1.1 даного договору за умов оформлення відповідних документів, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пп. 2.2.1 п. 2.2 цього договору транспортний засіб, в якому буде здійснюватись перевезення товару, надавати технічно справним, відповідно до вимог державних стандартів, техніки безпеки, охрани труда та екології.

На виконання умов вказаного договору, позивачем надано: рахунки фактури від 01.07.2013 № 01071, від 09.07.2013 № 09071, від 17.07.2013 № 17071, від 19.07.2013 № 19071 (т. 1 а.с. 39,48,54,57); накладні від 02.07.2013 №6, від 15.07.2013 № 44, від 18.07.2013 № 53, від 18.07.2013 № 54, від 19.07.2013 № 57, від 30.07.2013 № 85 (а.с. 40, 49, 51, 55, 58, 62); видаткові накладні від 10.07.2013 № 10071, від 12.07.2013 № 12071, від 17.07.2013 № 14071, від 24.07.2013 № 24071, від 24.07.2013 № 24072, від 19.07.2013 № 19071, від 01.08.2013 № 01081(а.с.42,43,44,53,56,60, 64); товарно-транспортні накладні від 10.07.2013 № 1007-1, від 12.07.2013 № 1207-1, від 17.07.2013 № 1707-1, від 19.07.2013 № 1907-1, від 01.08.2013 № 0108-1 (т. 1 а.с. 45,46,47,61,65); наказ від 22.11.2010 № 153 про призначення ОСОБА_7 водієм ПСП "Деркул" ( т. 1 а.с. 107), наказ ПСП "Деркул" від 16.03.2010 № 25 про призначення ОСОБА_8 диспетчером авто гаражу, завідуючою складу (т. 1 а.с. 108); довіреності від 02.07.2013 № 134, від 17.07.2013 № 162, від 01.08.2013 № 177, видані ОСОБА_8 на отримання товару від ТОВ "Укрімпексгруп" (т. 1 а.с. 122,123, 125); довіреність від 24.07.2013 № 152, видану ОСОБА_7 на отримання товару від ТОВ "Укрімпексгруп" (а.с. 124).; подорожні листи (т. 1 а.с. 126-130); сертифікати якості та паспорти якості (т. 1 а.с. 131-135); оборотно-сальдова відомісті за липень 2013 (т. 1 а.с. 136); картки рахунку за липень - серпень 2013 року (т. 1 а.с. 137-140,175-195), платіжні доручення та банковські виписки (т. 1 а.с. 145-154).

Стосовно перевезення зазначеного товару, то між ТОВ Агротехпостач" - орендодавець та ПП "Лутінвест" - орендар 03.012013 року укладено договір № 2/7 ар оренди транспортних засобів, відповідно до предмету якого орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове платне користування автомобіль, зокрема, марки: КАМАЗ 43101 д.н. НОМЕР_5.

Відповідно до п. 2.1 цього договору орендодавець бере на себе зобов'язання проводити узгодження в УДАІ в Луганській області маршрутів перевезення небезпечного вантажу раз на три місяці за попередньою домовленістю з орендарем. (т. 1 а.с. 141-142).

Також встановлено, 01.02.2013 між ПП "Лутінвест" та ТОВ "Укрімпексгруп" було укладено договір № а-01051.1 про надання транспортних послуг.

Відповідно до п.1.1 цього договору замовник - ТОВ "Укрімпексгруп" доручає, виконавець - ПП "Лутінвест" приймає на себе обов'язок по наданню транспортних послуг автомобілем: КАМАЗ 43101 НОМЕР_5 (т.1 а.с. 143).

До того ж з матеріалів справи вбачається, що УДАІ УМВС України в Луганській області терміном дії: з 20 травня 2013 року по 6 серпня 2013 року було надано узгодження маршруту перевезення небезпечних вантажів (дизельне паливо та мастила моторного) № 1244, зі змісту якого вбачається, що перевізником є - ТОВ "Агротехпостач", вантажовідправником є - ТОВ "Азмол", вантажоодержувачем є - юридична особа, яка вказується у ТТН. Вказаний переіл маршрутів перевезення небезпечного вантажу транспортними засобами : ГАЗ 3307 д/н НОМЕР_7, КАМАЗ 43101 д/н НОМЕР_5, ПЦ 6.7 8328 д/н НОМЕР_6, під керування водіїв ОСОБА_5, ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 174).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується, з висновками суду першої інстанції, що наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність вказаних господарських операцій між ПСП "Деркул" та ТОВ "Укрімпексгруп".

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Відповідно до п.п. 198.1., 198.2 ст. 198 Податквого кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. № 41 (далі порядок № 41) платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові накладні виписані ТОВ "Укрімпексгруп" за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності з позивачем відповідають вимогам діючого законодавства.

Частина 1 ст. 215 ЦК України визначає, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України зазначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути, на вимогу відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Положення ст. ст. 207 - 208 Господарського кодексу України підлягають застосуванню з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 і ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним, як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства регламентовані ст. 208 ГК України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.

Колегія суддів також зазначає, що статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи, визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р.(«Булвес «АД проти Болгарії») зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит, є «власністю» у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час, коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону «Про ПДВ», стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також, обов'язку зі сплати ПДВ (п. 43, п. 69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», практика Європейського Суду з прав людини, є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб, при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Колегія суддів приходить до висновку, що чинне законодавство не ставить право платника податків на формування податкового кредиту та складу витрат у залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, знаходження їх за своєю юридичною адресою, тощо. Законодавство України з питань оподаткування не зобов'язує платника податків перевіряти наявність у контрагента основних фондів та трудових ресурсів, а контрагента надавати платнику податків документальне підтвердження наявності у нього адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, при формуванні податкового кредиту з ПДВ в податковому обліку позивача дотримані положення п. 44.1 ст. 44. п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення - рішення від 14.11.2013 року № 0000252200 є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 р. у справі № 812/9659/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала суду складена 13.03.2014 року.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

О.П. Лях

О.А. Нікулін