Рішення

від 04.03.2014 по справі 908/194/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 35/9/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2014 Справа № 908/194/14

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

Від позивача - Овчаренко В.Ю., дов. б/н від 14.02.2014р., після перерви - Яковлева О.П., довіреність б/н від 03.03.2014р.

Від відповідача - Грекова Н.М., дов. № 19/4 від 01.01.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційна фірма "Кроніка" , м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя

про стягнення 1252407,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

23.01.2014р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційна фірма "Кроніка" до Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" про стягнення 1252407,90 грн. Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 22 серпня 2005 року по справі №5/5/213 затверджено мирову угоду, укладену між боржником ВАТ «Запоріжкокс» та кредиторами по справі про банкрутство, в тому числі, ТОВ «Виробниче - комерційна фірма «Кроніка». Пунктом 6 мирової угоди встановлено, що кредитори надають боржнику відстрочку погашення заборгованості з грошових зобов'язань терміном до 1 січня 2011 року. Пунктом 4 мирової угоди сторони обумовили, що після закінчення відстрочки погашення грошових зобов'язань відповідачу надано розстрочку на 5 календарних місяців, тобто вимоги кредиторів погашаються з 1 січня 2011 року відповідно до графіка (додатка №1) кожний календарний рік рівними частками від суми вимог, що підлягає погашенню. В порушення умов мирової угоди ПАТ «Запоріжкокс» не проведено сплату частини суми заборгованості перед кредитором ТОВ «Кроніка» в загальному розмірі 1 215 930,00 грн., з них заборгованість за 2011 рік - 405 310,00 грн., заборгованість за 2012 рік в сумі 405 310,00 грн. та заборгованість за 2013 рік в сумі 405 310,00 грн., на які позивач нарахував 3% річних за період прострочення з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року в розмірі 36477,90 грн., які й просить стягнути.

23.01.2014р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 23.01.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/194/14 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/9/14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 18.02.2014р.

18.02.2014р. через канцелярію господарського суду позивачем надано клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

18.02.2014р. через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечує проти позову посилаючись на те, що умови виконання мирової угоди, укладеної між кредиторами та боржником у справі про банкрутство ПАТ "Запоріжкокс" регулюються спеціальним Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон), вимогами якого передбачено, що у разі невиконання мирової угоди укладеної у процедурі банкрутства боржника кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою (ч. 8 ст. 39 Закону, в редакції - на день укладення мирової угоди). Також відповідач зазначає, що платіж за мировою угодою за 2011 рік в розмірі 4266433 грн. він сплатив в повному обсязі, а тому вважає що до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції у вигляді інфляційних втрат та 3 % річних. Крім того, відповідач наголошує, що строк виконання мирової угоди встановлений за період з 2011р. по 2015р. включно. Отже, мирова угода на час спірних правовідносин є дійсною і строк виконання її не сплинув, а тому не можуть бути нараховані втрати у розмірі 3 % річних.

В судовому засіданні, відкритому 18.02.2014р. була оголошена перерва до 11 год. 00 хв. 04.03.2014р.

24.02.2014р. через канцелярію господарського суду позивач надав додаткові пояснення, в якому останній зазначає, що Законом про банкрутство передбачено особливості виконання мирової угоди, укладеної в межах справи про банкрутство, які відмінні від загальної процедури виконання мирової угоди, укладеної у відповідності до загальних положень ГПК України та відповідно до ст. 39 Закону (в редакції до 18.01.2013р.) в разі невиконання мирової угоди вона може бути розірвана за рішенням суду або кредитор пред'являє свої вимоги, визначені мировою угодою в позовному провадженні. Що стосується нарахування 3% річних, то позивач зазначає, що вказані розрахунки були нараховані відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України за 2011р. та 2012р. На заборгованість за 2013р. три процента річних не нараховувались.

04.03.2014р. через канцелярію господарського суду відповідачем надано клопотання про залучення до матеріалів справи акту звірки станом на 31 грудня 2013р. В клопотанні відповідач зазначає, що за період 2011 - 2013р. за мировою угодою повинно було бути сплачено 1215930 грн. Відповідач не має заперечень проти правильності нарахування 3 % річних, проте він заперечує проти стягнення цієї суми, оскільки вважає, що строк за мировою угодою ще не сплинув.

Після закінчення перерви 04.03.2014р. розгляд справи було продовжено.

В судовому засіданні 04.03.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить стягнути заборгованість: за 2011р. в сумі 405310 грн. за 2012р. - 405310 грн., за 2013р. - 405310 грн. та 3% річних за 2011р. в сумі 24318,60 грн., за 2012р. - 12159,30 грн., а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Відповідач в судовому засіданні 04.03.2014р. проти позову заперечив на підставах, викладених в відзиві та клопотанні.

За заявою представників сторін справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 04.03.1214 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

22.08.2005 р. між боржником - ВАТ «Запоріжкокс» (правонаступником якого є ПАТ «Запоріжкокс») та кредиторами, в тому числі і Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційна фірма "Кроніка" укладено мирову угоду по справі №5/5/213 про банкрутство ВАТ «Запоріжкокс».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.08.2005 р. вказану мирову угоду затверджено, провадження по справі №5/5/213 припинено

Додатком № 1 до мирової угоди від 25.07.2005р. затвердженої протоколом № 2 від 11.05.2005р. зборів комітету кредиторів ВАТ «Запоріжкокс», встановлений графік погашення боржником грошових вимог кредиторів, згідно з яким загальна сума боргу боржника перед ТОВ "Виробниче-комерційна фірма «Кроніка» становить 2026552,37 грн. (а.с. 26-27).

Згідно цього графіку сума щорічного платежу протягом одного календарного року з 01.01.2011 р. по 31.12.2014 р. на користь ТОВ "Виробниче-комерційна фірма «Кроніка» складає 405310 грн., а з 01.01.2015р. по 01.01.2016р. становить 405312,37 грн.

Пунктом 6 Мирової угоди сторони домовились, що кредитори надають боржнику відстрочку погашення заборгованості з грошових зобов'язань терміном до 01.01.2011 р.

Для погашення заборгованості з грошових зобов'язань, зазначених у п. 4 даної Мирової угоди, в сумі 203520471,45 грн. кредитори після закінчення відстрочки погашення грошових зобов'язань, наданої боржникові до 01.01.2011 р., надають боржникові розстрочку на 5 (п'ять) календарних років, починаючи с 01.01.2011 року до 01.01.2016 року.

Таким чином, вимоги кредиторів погашаються з 01.01.2011 року відповідно до графіка (Додаток № 1) кожний календарний рік рівними частками від суми вимог, що підлягає погашенню і зазначеної в Додатку № 1.

Боржник у відношенні кожного з Кредиторів має право погашати щорічну суму грошових вимог як шляхом одноразового платежу, так і шляхом здійснення декількох платежів, однак у будь-якому випадку загальна сума даних платежів протягом одного календарного року повинна дорівнювати сумі грошових вимог, що підлягають погашенню протягом календарного року згідно Додатка № 1.

Відповідно до п. 9 Мирової угоди у зв'язку з погашенням боргу в грошовій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кожного з Кредиторів, а також з урахуванням імовірності ведення листування з питань виконання даної Мирової угоди, кожний із Кредиторів зобов'язується протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту затвердження даної Мирової угоди господарським судом направити на адресу Боржника лист із вказівкою повних банківських реквізитів, за якими необхідно перераховувати грошові кошти по даній Мировій угоді, а також повної поштової адреси, що є місцезнаходженням Кредитора, і по якій Боржником буде здійснюватися листування з питань виконання даної Мирової угоди.

Вищевказаний лист повинний бути підписаний уповноваженим представником Кредитора і містити застереження про те, що він направлений з метою виконання умов даної Мирової угоди.

У випадку зміни організаційно-правової форми, найменування, коду Кредитора в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, банківських реквізитів або місцезнаходження Кредитора, він протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту настання таких змін зобов'язується сповістити про це Боржника в письмовій формі.

Пунктом 10 Мирової угоди передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Кредитором вимог п.9 даної Мирової угоди Боржник здійснює погашення грошових зобов'язань і направляє поштову кореспонденцію на підставі наявних у нього даних про Кредитора.

У такому випадку Боржник не несе відповідальність за можливий збиток (матеріальний і нематеріальний), що може бути заподіяний Кредиторові у зв'язку з використанням Боржником недостовірних даних, необхідних при перерахуванні грошових коштів на поточний рахунок Кредитора або при направленні поштової кореспонденції.

Позивач зазначає, що він неодноразово повідомляв відповідача про банківські реквізити для сплати заборгованості відповідно до умов мирової угоди, що також підтверджується матеріалами справи (а.с. 28-29).

Пунктом 17 Мирової угоди сторонами узгоджено, що у випадку невиконання Боржником Мирової угоди Кредитори можуть висунути свої вимоги до Боржника в обсязі, передбаченому даною Мировою угодою з урахуванням часткового погашення боргу. При порушенні провадження у справі про банкрутство цього ж Боржника обсяг вимог Кредиторів, по яким була укладена дана Мирова угода, визначається в межах, передбачених даною Мировою угодою.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за мировою угодою позивачем 16.08.2013 року на адресу ПАТ «Запоріжкокс» була надіслана претензія № 8 із вказівкою про невиконання останнім своїх зобов'язань та зазначенням банківських реквізитів для перерахування сум.

Відповіддю № 19/330 від 20.09.2013р. відповідач повідомив, що претензія № 8 від 16.08.2013р. оформлена з порушенням вимог ст. 222 Господарського кодексу України, ст. 6 Господарсько - процесуального кодексу України, а тому задоволенню не підлягає.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції - на день укладання мирової угоди) мирова угода у справі про банкрутство це домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформлюється угодою сторін.

Мирова угода одночасно є і правочином, і судовою процедурою у справі про банкрутство (ст. 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(в редакції - на день укладання мирової угоди)).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції - на день укладання мирової угоди) мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Частиною 5 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції - на день укладання мирової угоди) встановлено, що з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до умов Мирової угоди, затвердженої господарським судом, відповідач (боржник) повинен був протягом 2011 - 2013 календарних років обов'язково здійснити погашення заборгованості на користь позивача у загальному розмірі 1215930 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за Мировою угодою не виконав, на підставі чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 1215930 грн .

Частиною 9 ст. 82 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Неналежне виконання відповідачем умов Мирової угоди підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Посилання відповідача на те, що заборгованість за 2011р. в сумі 266433 грн. була ним погашена є безпідставним, оскільки останнім не надано доказів в підтвердження сплати цієї суми, натомість акт звіряння розрахунків станом на 31.12.2013р., підписаний та скріплений печатками обох сторін встановлює заборгованість ПАТ «Запоріжкокс» перед ТОВ «Виробниче-комерційна фірма «Кроніка» в сумі 2026552,37 грн., тобто жодних платежів з моменту затвердження мирової угоди господарським судом, відповідачем здійснено не було.

За таких обставин та з огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в 1215930 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, окрім вимоги про стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 36477,90 грн. за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, нормами Цивільного кодексу України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання і такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання. Таким чином, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив сплату за умовами мирової угоди, то вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 36477,90 грн. за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. та з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. заявлені обґрунтовано, пораховано вірно, а тому підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» (69600, м. Запоріжжя, вулиця Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче-комерційна фірма "Кроніка", (69035 м. Запоріжжя вул. Сталеварів, 7 код ЄДРПОУ 31425860) заборгованість в сумі 1215930 (один мільйон двісті п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять) грн.; 3 річних в сумі 36477 (тридцять шість тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 90 коп. та 25048 (двадцять п'ять тисяч сорок вісім) грн.. 16 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 11.03.2014 р.

Суддя О.А. Топчій