Постанова
від 25.04.2014 по справі 908/194/14
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.04.2014 справа №908/194/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: Геза Т.Д. Кододової О.В., Мартюхіної Н.О. при секретарі: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Гайворонської Ю.Р. не з'явився; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖКОКС» м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2014р. по справі № 908/194/14 (суддя Топчій О.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче-комерційна фірма «Кроніка» м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖКОКС» м.Запоріжжя про стягнення 1252407,90грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.03.2014р. у справі №908/194/14 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче-комерційна фірма «Кроніка» м.Запоріжжя (далі скорочено - ТОВ «ВКФ «Кроніка») до Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖКОКС» м.Запоріжжя (далі скорочено - ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС») про стягнення 1252407,90грн.

Стягнуто з ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» на користь ТОВ «ВКФ «Кроніка» заборгованість в сумі 1215930,00 грн.; 3% річних в сумі 36477,90грн. та 25048,16грн. судового збору.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2014р. у справі №908/194/14 мотивовано тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання за мировою угодою від 22.08.2005р. по справі №5/5/213 про банкрутство ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» не виконав, на підставі чого у нього утворилась заборгованість в сумі 1215930грн. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. Господарський суд Запорізької області задовольнив позовну вимогу ТОВ «ВКФ «Кроніка» про стягнення з відповідача наведеної суми боргу, як законну та обґрунтовану.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що, оскільки відповідач прострочив сплату за умовами мирової угоди, то вимоги про стягнення з нього 3% річних в сумі 36477,90 грн. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. та з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. заявлені обґрунтовано, пораховані вірно, а тому підлягають задоволенню.

ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2014р. у справі №908/194/14 частково та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» на користь ТОВ «ВКФ «Кроніка» 3% річних в сумі 36477,90грн. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. та з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. та здійснити перерахунок судового збору.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2014р. у справі №908/194/14 в оскаржуваній частині прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт посилається на те, що строк виконання мирової угоди від 22.08.2005р. по справі №5/5/213 про банкрутство ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» встановлено з 2011 по 2016 рік включно. На дату подання позовної заяви наведена мирова угода є дійсною та строк її виконання не сплинув, тому 3% річних за невиконання умов вказаної угоди в сумі 36477,90грн. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. та з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. не підлягають нарахуванню та стягненню.

Заявник апеляційної скарги вважає, що обсяг вимог позивача не може перевищувати обсяг вимог, які затверджені в мировій угоді.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ВКФ «Кроніка» просить апеляційну скаргу ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2014р. у справі №908/194/14 - залишити без змін.

Відповідач зазначає, що з мирової угоди від 22.08.2005р. по справі №5/5/213 про банкрутство ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» виникають грошові зобов'язання, виконання яких врегульовано загальними положеннями Цивільного кодексу України, тому позивачем правомірно здійснено розрахунок та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 24318,60грн. за 2011р. та 12159,30грн. за 2012р.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання сторін було повідомлено належним чином.

В судове засідання апеляційної інстанції 23.04.2014р. представники сторін не з'явились. Від позивача надійшло електронне повідомлення №4 від 22.04.2014р., в якому ТОВ «ВКФ «Кроніка» просить справу розглядати без участі уповноваженого представника позивача за наявними матеріалами в справі.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судових засіданнях апеляційної інстанції 16.04.2014р. та 23.04.2014р. складено протоколи.

Дослідивши докази матеріалів справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

22.08.2005р. між боржником - ВАТ «ЗАПОРІЖКОКС» (правонаступником якого є ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС») та кредиторами, в тому числі ТОВ «ВКФ «Кроніка» укладено мирову угоду у справі №5/5/213 про банкрутство ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» (сторінки справи 23-27).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.08.2005р. у справі №5/5/213 затверджено вказану мирову угоду та припинено провадження у справі №5/5/213.

Відповідно до п.6 мирової угоди, кредитори надають боржнику відстрочку погашення заборгованості з грошових зобов'язань терміном до 01.01.2011р. Після закінчення відстрочки погашення грошових зобов'язань, наданої боржникові до 01.01.2011р., кредитори надають боржникові розстрочку на 5 (п'ять) календарних років, починаючи с 01.01.2011р. до 01.01.2016р. Вимоги кредиторів погашаються з 01.01.2011р. відповідно до графіка погашення, зазначеного в додатку № 1.

Боржник у відношенні кожного з кредиторів має право погашати щорічну суму грошових вимог, як шляхом одноразового платежу, так і шляхом здійснення декількох платежів, однак у будь-якому випадку загальна сума даних платежів протягом одного календарного року повинна дорівнювати сумі грошових вимог, що підлягають погашенню протягом календарного року згідно додатка № 1.

Згідно п.17 вказаної мирової угоди, у випадку невиконання боржником мирової угоди кредитори можуть висунути свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому даною мировою угодою з урахуванням часткового погашення боргу.

Додаток №1 до мирової угоди від 22.08.2005р. по справі №5/5/213 про банкрутство ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» містить графік погашення боржником грошових вимог кредиторів, згідно якого загальна сума боргу боржника перед ТОВ «ВКФ «Кроніка», яка підлягає погашенню складає 2026552,37грн. Сума щорічного платежу протягом одного календарного року з 01.01.2011р. по 31.12.2014р. - 405310,00грн., з 01.01.2015р. по 01.01.2016р. - 405312,37грн.

23.01.2014р. до господарського суду Запорізької області звернулось ТОВ «ВКФ «Кроніка» з позовною заявою від 22.01.2014р. №1 до ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» про стягнення з відповідача суму боргу 1215930,00грн. та 3% річних в сумі 36477,90грн. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. та з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. на підставі ст.ст.4, 35, ч.ч. 1, 2 ст. 37, ч.5 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на дату затвердження мирової угоди), ст. ст. 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України.

Доводи позовної заяви позивач ґрунтує тим, що ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС», в порушення умов мирової угоди від 22.08.2005р. по справі №5/5/213 про банкрутство ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС», не сплачено кредитору ТОВ "Кроніка" частину кредиторської заборгованості в загальній сумі 1215930,00грн., з яких заборгованість за 2011 рік - 405310,00грн., заборгованість за 2012 рік - 405310,00грн. та заборгованість за 2013 рік - 405 310,00грн. На вказані несплачені суми боргу позивачем, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, також нараховано 3% річних за період прострочення з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. та з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. в сумі 36477,90грн.

Вказані позовні вимоги судом першої інстанції задоволено в повному обсязі, 04.03.2014р. прийнято рішення, яке оскаржується в частині стягнення з ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» на користь ТОВ «ВКФ «Кроніка» 3% річних в сумі 36477,90грн. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. та з 01.01.2012р. по 31.12.2013р.

Згідно ч.1 ст.35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на дату затвердження мирової угоди), під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з вимогами ст.536 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Мирова угода, затверджена судом першої інстанції, є цивільно-правовим зобов'язанням та за умови, що вона носить грошовий характер до неї можуть бути застосовані положення статті 625 Цивільного кодексу України, що передбачають відповідальність за невиконання грошового зобов'язання. Тобто, за невиконання умов мирової угоди від боржника можна вимагати сплати 3% річних.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що на дату подання позовної заяви мирова угода від 22.08.2005р. по справі №5/5/213 про банкрутство ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» є дійсною та строк її виконання не сплинув, тому не підлягають нарахуванню та стягненню 3% річних за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. та з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. - спростовуються умовами вказаної мирової угоди.

Так, за умовами мирової угоди від 22.08.2005р. по справі №5/5/213 про банкрутство ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» вимоги кредиторів погашаються з 01.01.2011р. кожний календарний рік рівними частками від суми вимог, що підлягає погашенню і зазначеної в додатку № 1. Відповідно графіку погашення боржником грошових вимог кредиторів, ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» має щорічно сплачувати ТОВ «ВКФ «Кроніка» 405310,00грн. з 01.01.2011р. по 31.12.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду першої інстанції докази фактичного виконання перед ТОВ «ВКФ «Кроніка» умов мирової угоди від 22.08.2005р. по справі №5/5/213 про банкрутство ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» щодо сплати кредиторської заборгованості за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.

Враховуючи те, що термін виконання зобов'язання зі сплати боргу за 2011, 2012 та 2013 роки за вказаною мировою угодою закінчився - позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 36477,90грн. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. та з 01.01.2012р. по 31.12.2013р.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 27.11.2012р. у справі №5009/2104/12, від 20.08.2013р. у справі №908/1184/13.

Судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки господарського суду Запорізької області, викладені в оскаржуваному рішенні. Рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖКОКС» м.Запоріжжя підлягає залишенню без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2014р. у справі №908/194/14 підлягає залишенню без змін в оскаржуваній частині.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецькій апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖКОКС» м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2014р. у справі №908/194/14 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2014р. у справі №908/194/14 - залишити без змін в частині стягнення з ПАТ «ЗАПОРІЖКОКС» на користь ТОВ «ВКФ «Кроніка» 3% річних в сумі 36477,90грн.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий: Т.Д. Геза

Судді: О.В. Кододова

Н.О. Мартюхіна

Надруковано: 6 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

2. ДАГС

1. господарському суду

СудДонецький апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення25.04.2014
Оприлюднено29.04.2014
Номер документу38402865
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —908/194/14

Ухвала від 16.04.2014

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Геза Т.Д.

Постанова від 25.04.2014

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Геза Т.Д.

Ухвала від 01.04.2014

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Геза Т.Д.

Рішення від 04.03.2014

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Топчій О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні