Постанова

від 05.03.2014 по справі 826/2005/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/46

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2014 року 10:39 № 826/2005/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантек Холдинг" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнанння протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000282203 від 04.02.2014, за участі представників сторін:

представник позивача Баца К.В.;

представник відповідача Мильнікова М.М.;

свідок Прийдун А.В.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авантек Холдинг" (далі - позивач, ТОВ "Авантек Холдинг") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000282203 від 04.02.2014 (далі - ППР № 0000282203).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/2005/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2014 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/2005/14 і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ТОВ "Авантек Холдинг" (ідентифікаційний код 35454434) зареєстровано 23.10.2007 Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією за № 10671020000011764.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 14996 від 25.10.2007 та перебуває на обліку у ДПІ у Дніпровському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100249310 (форма № 2-ПДВ) від 02.11.2009 ТОВ "Авантек Холдинг" є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 354544326536).

Основним видом діяльності позивача відповідно до КВЕД є: 32.30 Виробництво спортивних товарів; 22.22 Виробництво тари з пластмас; 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Основним видом діяльності контрагента позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Акватек Пластикс" (далі - ТОВ "Акватек Пластикс") відповідно до КВЕД є: 32.30 Виробництво спортивних товарів (основний); 22.22 Виробництво тари з пластмас; 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство.

Основним видом діяльності контрагента позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Сагіттаріус" (далі - ТОВ "Сагіттаріус") відповідно до КВЕД є: 32.30 Виробництво спортивних товарів (основний); 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу № 16 від 03.01.2014, згідно пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Авантек Холдинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності формування податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, в частині правильності формування податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.10.2013, за результатами якої складено Акт від 27.01.2014 № 90/26-53-22-03-21/35454434 (далі - Акт перевірки від 27.01.2014 № 90/26-53-22-03-21/35454434).

За результатами перевірки встановлено, що операції між позивачем та ТОВ "Акватек Пластикс", ТОВ "Сагіттаріус" фактично не відбувались, а тому віднесення витрат позивачем до складу витрат по взаємовідносинам з вказаними контрагентами призвели, на думку податкового органу, до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 31 087,00 грн., в т.ч. за 2011 рік на суму 13 793,00 грн., за 2012 рік на суму 17 294,00 грн. У зв'язку з чим відповідачем прийнято ППР № 0000282203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 35 411,00 грн. (за основним платежем - 31 087,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 324,00 грн.).

Позивач, не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням, звернувся за його скасуванням до суду.

Податковим органом, без наявних на те повноважень, зроблено припущення про встановлення відсутності виготовлення виробів, передпродажної підготовки (маркування та пакування у тару), виконання вантажних робіт, та укладення угод без мети настання реальних наслідків. Без аналізу первинних документів та фактичних обставин зроблено висновок про те, що відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємства.

Відповідач дійшов до помилкового висновку, що не підтверджено отримання ТОВ "Авантек Холдинг" виготовлених виробів, передпродажної підготовки (маркування та пакування у тару) та вантажних робіт від ТОВ "Акватек Пластикс" та ТОВ "Сагіттаріус" в перевіряємому періоді, а правочини, укладені ТОВ "Авантек Холдинг" з вказаними контрагентами, не спричинили реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Суд вважає вищевказані висновки відповідача такими, що суперечать вимогам закону. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), зокрема у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5-6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В свою чергу, державним податковим інспекціям надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами (ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"№509-XII від 04.12.1990 року).

З наведеного чітко вбачається, що відповідач, у разі необхідності, має право звернутися до суду з метою визнання нікчемним правочину, а не самостійно вирішувати дане питання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К-1470/09 від 15.04.2009 року.

Також судом взято до уваги лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 7319 від 16.09.2011 року, де зазначено, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач, визнавши договори, укладені між позивачем і його контрагентами, нереальними господарськими операціями, зазначив інформацію, яка не відповідає дійсності та не підтверджена належними доказами.

Разом з тим, суд зауважує, що також перевіряючі вдалися до невластивих податковому органу функцій оцінки господарської діяльності підприємства, що призвело до порушення прав позивача. Акт перевірки не містить логічно ув'язаного зв'язку між отриманою інформацією про відсутність будь-яких засобів та кінцевою метою, спрямуванням дій на правомірну або протиправну мету.

Доводи відповідача щодо неможливості здійснення позивачем господарської діяльності у зв'язку з відсутністю у підприємства основних засобів та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності є необґрунтованими тому, що чинним цивільним та господарським кодексами дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних не обумовлені наявністю матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Суд, керуючись ч.1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з п.1.1 ст. 1 ПК України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п.75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Проаналізувавши зміст Акту перевірки, суд встановив, що висновки відповідача про відсутність господарських операцій є необґрунтованими, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди нереальними господарськими операціями.

Як вбачається з Акту перевірки від 27.01.2014 № 90/26-53-22-03-21/35454434, ТОВ "Авантек Холдинг" віднесено до складу витрат витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Акватек Пластикс" та ТОВ "Сагіттаріус" за 2011 рік на суму 13 793,00 грн. та за 2012 рік на суму 17 294,00 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ "Авантех Холдинг" (Замовник) та ТОВ "Акватек Пластикс" (Виконавець) було укладено договір на переробку давальницької сировини № 1/06 від 01.06.2010 з додатковими угодами № 1, № 2, № 3 до них (Т. 1, арк. 33 - 37) та договір № 1 від 27.12.2011 (38 - 39), згідно умов яких Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки по виготовленню з сировини та матеріалів Замовника (давальницької сировини) та власного матеріалу (в разі потреби) виробів у відповідності із специфікаціями-заявками Замовника.

Крім цього, між ТОВ "Авантех Холдинг" (Замовник) та ТОВ "Сагіттаріус" (Виконавець) було укладено договір на передпродажну підготовку № 2 від 03.05.2012 (Т. 1, арк. 75 - 76), згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки по виконанню передпродажної підготовки, а саме маркування та пакування у тару Замовника, та виконання вантажних робіт.

Суд зауважує, що серед умов вказаних договорів відсутні положення, які суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, або спрямовані на заволодіння майном держави у дохідній частині бюджету.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд звертає увагу, що єдиною підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток стали висновки відповідача про ненадання позивачем під час перевірки первинних документів, які підтверджують валові витрати на послуги виготовлення виробів, передпродажної підготовки (маркування та пакування у тару), виконання вантажних робіт від ТОВ "Акватек Пластикс" та ТОВ "Сагіттаріус".

Разом з тим, на виконання умов вищевказаних договорів, факт виготовлення виробів, передпродажної підготовки (маркування та пакування у тару), виконання вантажних робіт було оформлено та підтверджено протоколами узгодження договірної ціни на передпродажну підготовку, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), актами повернення продукції з передпродажної підготовки, калькуляціями витрат сировини, актами надання послуг, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку, банківськими виписками, звітами про використання коштів, звітами про використання пакувальних матеріалів, актами прийому-передачі продукції на передпродажну підготовку, актами передачі давальницької сировини, актами повернення невикористаної продукції після передпродажної підготовки, актами приймання-передачі виконаних робіт, заявками на виробництво, товарно-транспортними накладними, актами на повернення гофротари, актами повернення, актами передачі гофротари на пакування продукції (Т. 1, арк. 40 - 46, 49, 52, 55, 61, 64, 72, 77, 80 - 90, 122, 148 - 176, 189, 191, 193, 197, 200, 203, 206, 209, 212, 221 - 224, 229, 232, 235, 238; Т. 2, арк. 2 - 16, 18, 22, 25, 28, 31, 34).

На підтвердження наявності у позивача давальницької сировини позивачем надано копії договору куплі-продажу, договорів поставки, актів приймання-передачі виконаних робіт, замовлень на виготовлення, видаткових накладних, маршрутних листів, актів передачі гофротари на пакування продукції, виписаних на адресу позивача ТОВ "Ліс-Лтд", ТОВ "Адамс", ТОВ "Луганський картон", ПП "Евіт", ВАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (Т. 1, арк. 177 - 188, 190, 192, 194 - 196, 198 - 199, 201 - 202, 204 - 205, 207 - 208, 210 - 211, 213 - 220, 225 - 228, 230 - 231, 233 - 234, 236 - 237; Т. 2, арк. 17, 19 - 21, 23 - 24, 26 - 27, 29 - 30, 32 - 33, 35 - 44).

Крім цього, висновки акту перевірки спростовано показаннями свідка - економіста ТОВ "Авантек Холдинг" Прийдун А.В., яка підтвердила реальність операцій між ТОВ "Акватек Пластикс" , ТОВ "Сагіттаріус" та позивачем, а також те, що під час перевірки відповідачу були надані всі документи, які є у справі, та інша первинна документація, яка підтверджує здійснення позивачем витрат у 2011 році та у 2012 році.

Також суд звертає увагу, що жодного акту про відмову позивача у наданні посадовій (службовій) особі контролюючого органу копій документів на підтвердження включення валових витрат, відповідачем складено не було.

Отримані позивачем виготовлені вироби, передпродажна підготовка (маркування та пакування у тару) та вантажні роботи призначені були не для власних потреб позивача, а для реалізації своєму контрагенту - ТОВ "Риболов-Сервіс" риболовних снастей в ящиках та коробках картонних, пакування та передпродажна підготовка яких здійснювалась для ТОВ "Риболов-Сервіс" саме ТОВ "Акватек Пластикс", ТОВ "Сагіттаріус", що підтверджується належними доказами, наявними у справі комерційними інвойсами та міжнародними товарно-транспортними накладними (Т. 1, арк. 47 - 48, 50 - 51, 53 - 54, 56 - 60, 62 - 63, 65 - 71, 73 - 74, 78 - 79, 123 - 147).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснювалась господарська діяльність з виробництва спортивних товарів та неспеціалізованої оптової торгівлі, та на підставі вищевказаних первинних документів позивачем було віднесено до складу витрат витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Акватек Пластикс" та ТОВ "Сагіттаріус".

Відтак, валові витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що підтверджують факт здійснення відповідних господарських операцій.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату поставки товару та надання робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за поставлений товар та отримані послуги до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог статті 1 та статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Господарська діяльність ТОВ "Акватек Пластикс" та ТОВ "Сагіттаріус" на момент здійснення правочинів не була припинена, що не заперечувалось податковим органом, вони були платниками податків, а тому первинні документи складені належними особами та не суперечать приписам норм чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що позивачем, контрагенти якого на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на прибуток, мали договори, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими ними первинними документами, правомірно було віднесено до складу витрат витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Акватек Пластикс" та ТОВ "Сагіттаріус".

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що сукупність досліджених під час розгляду справи вищенаведених документів за відносинами позивача з його безпосередніми контрагентами, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, у взаємозв'язку з наведеним - договори і первинні документи щодо подальшої реалізації виготовлених виробів, передпродажної підготовки (маркування та пакування у тару), виконання вантажних робіт, не дають підстав для висновку про нездійснення операцій виготовлення виробів, передпродажної підготовки (маркування та пакування у тару), виконання вантажних робіт, щодо яких була здійснена оплата у 2011 - 2012 році, або здійснення операцій без мети використання їх результатів у власній господарській діяльності позивача, та відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували виконання спірних операцій. Підтвердження фактичного руху виготовлених виробів, передпродажної підготовки (маркування та пакування у тару), виконання вантажних робіт по ланцюгу зазначених ДПІ осіб вказує, крім іншого, на спрямованість угод на реальне настання наслідків, передбачених зазначеними вище угодами, та зв'язок здійсненої оплати з господарською діяльністю позивача.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано жодних доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов'язаність операцій (здійсненої передоплати) з господарською діяльністю позивача, про невчинення операцій, про відсутність факту виготовлення виробів, передпродажної підготовки (маркування та пакування у тару), виконання вантажних робіт, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

При цьому, суд враховує, що можливі порушення податкового законодавства з боку ТОВ "Акватек Пластикс" та ТОВ "Сагіттаріус" не є підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства та про відсутність у покупця права на віднесення до складу витрат витрати по взаємовідносинам з ТОВ "Акватек Пластикс" та ТОВ "Сагіттаріус" за фактом оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд враховує той факт, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, його посадових осіб, а також контрагентів позивача (його посадових осіб), з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності певних підприємств та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків, яка б набрала законної сили.

Також, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора ТОВ "Авантек Холдинг" на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків або з іншою протиправною метою.

В контексті викладених в Акті перевірки доводів ДПІ щодо фіктивності ТОВ "Акватек Пластикс" та ТОВ "Сагіттаріус", фіктивності правочинів, укладених між цими юридичними особами та позивачем, суд також зазначає, що під час розгляду справи з боку ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 551 ГК України ("Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання"), яким би встановлювалась реєстрація учасників спірних операцій, на підроблені, втрачені документи або реєстрація на підставних осіб, на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Також, слід додати, що під час розгляду справи не надано доказів проведення в рамках кримінальної справи або ініційованої ДПІ в порядку ст. 84 ПК України експертизи щодо можливої підробки підписів на первинних документах по операціях з оплати виготовлених виробів, передпродажної підготовки (маркування та пакування у тару), виконання вантажних робіт, що свідчить про відсутність підстав для висновку про юридичну дефектність угод, первинних документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Акватек Пластикс" та ТОВ "Сагіттаріус" та підставою для висновку про вчинення позивачем та його контрагентами порушень податкового законодавства.

Складений відповідачем акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Окрім того, під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо визнання судом фіктивними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, тобто їх вчинення без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами .

Посилання представника відповідача на ту обставину, що посадові особи контрагентів позивача виступали від імені підприємств, не усвідомлюючи юридичних наслідків своїх дій, не свідчить про нікчемність чи то безтоварність правочинів.

Отже, при розгляді справи, судом встановлено, що ППР № 0000282203, прийняте за результатами даної перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства, ґрунтується на припущеннях та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування ППР № 0000282203 обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню. Відтак, позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Авантек Холдинг" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0000282203 від 04.02.2014.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авантек Холдинг" (код ЄДРПОУ 35454434) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору у розмірі 1 644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2014.