Ухвала

від 05.03.2014 по справі 810/4703/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4703/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сезони Спа» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Сезони Спа» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в Обухівському районі від 16.05.2013 форми «Р» №0000762201 та форми «В4» №0000752201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Обухівському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сезони Спа» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів при взаємовідносинах з ТОВ «Еліт Консалт» (код за ЄДРПОУ 37240498) за вересень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 23.04.2013 №558/220-35162282 (надалі - Акт перевірки) (том І а.с.8-20), який містить висновки про порушення позивачем вимог пункту 16 наказу ДПА України від 21.12.2010 № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.1, 201.6, 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого ним було занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 22805,00 грн. та завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 195,00 грн. за вересень 2011 року.

Висновки податкового органу про заниження суми податкових зобов'язань пов'язуються із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання у ТОВ «Еліт Консалт» товарів, що ґрунтується на висновках акта перевірки контрагента позивача, висновку почеркознавчої експертизи, постанові про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення товариства ТОВ «Еліт Консалт» та ненадання позивачем під час проведення перевірки доказів транспортування придбаних товарів.

В обґрунтування правомірності прийнятих спірних рішень відповідач зазначив, що на його адресу надійшов акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 28.12.2011 №1677/23-9 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Еліт Консалт» (код ЄДРПОУ 37240498) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 02.08.2010 по 31.10.2010», з якого вбачається, що з метою проведення перевірки посадовими особами податкового органу було здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «Еліт Консалт», у результаті чого було встановлено відсутність товариства за зареєстрованим місцезнаходженням, про що був складений відповідний акт.

Крім цього, відповідач зазначив, що від СВ ПМ ДПА у м. Києві отримано постанову старшого слідчого від 25.11.2011 про порушення кримінальної справи від 02.11.2011 №56-289 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «Еліт Консалт».

Також, відповідач зазначив, що від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України на Південно-західній залізниці від 21.09.2011 №353, відповідно до якого підписи від імені директора ТОВ «Еліт Консалт» у податковій звітності за період з 01.03.2011 по 31.07.2011 та реєстраційних документах виконані іншою особою.

У зв'язку із зазначеним та не наданням до перевірки доказів транспортування придбаних у ТОВ «Еліт Консалт» товарів, посадові особи ДПІ в Обухівському районі дійшли висновку про відсутність постачання ТОВ «Еліт Консалт» товарів позивачеві та, як наслідок, безпідставне віднесення останнім податку на додану вартість у сумі 23000,00 грн. до податкового кредиту за вересень 2011 року за даними господарськими операціями.

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України ДПІ у Обухівському районі прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013: форми «Р» №0000762201 (том І а.с.31), згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 28056,25 грн., у тому числі, за основним платежем - 22805,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5701,25 грн. та форми «В4» №0000752201 (том І а.с.32), згідно з яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 195,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, подавши скарги до Головного управління Міндоходів у Київській області та, у подальшому, до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області від 22.07.2013 №351/10/16-36-10-01-202/415 (том І а.с.33-36) та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 20.08.2013 №9388/6/99-99-10-0115 (том І а.с.37-40) скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що між постачальником -ТОВ «Еліт Консалт» та покупцем - ТОВ «Сезони Спа» укладений договір купівлі-продажу (поставки) від 05.09.2011 №5/09-11 (том І а.с. 85,86) відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві товари в асортименті, кількості та по цінам, що відповідає заявці покупця та вказується у видаткових накладних на партію товару, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором (пункт 1 договору).

Згідно пункту 2.1 договору, загальна ціна даного договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних на кожну партію товару, поставлених постачальником протягом строку дії договору.

Позивач перед укладенням договору з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісним суб'єктом господарювання він учинив низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності ТОВ «Еліт Консалт», а саме, позивачем було запитано та отримано від контрагента документи про: наявність державної реєстрації та стан юридичної особи контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та наявність державної реєстрації як платника податку на додану вартість.

Згідно даних Державної податкової служби України, розміщених на її офіційному сайті, у підрозділі "Дані про платників ПДВ" на момент укладання договору та його виконання ТОВ «Еліт Консалт» перебувало платником податку на додану вартість.

На підтвердження поставки товарів (люстри, настільні лампи, комплекти штор, стінові панель до ліжка, пуфи, ліжка одномісні, крісла, підсвічники) на загальну суму 138000,00 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 23000,00 грн., позивачем до перевірки та матеріалів справи надані видаткову накладну від 12.09.2011 № РН - 0001029 та рахунок-фактуру від 12.09.2011 № 0001212 (том І а.с.87,88).

За результатами господарських операцій ТОВ «Еліт Консалт» видано на користь ТОВ «Сезони Спа» податкову накладну від 12.09.2011 №221 на загальну суму 138000,00 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 23000,00 грн.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Еліт Консалт» за придбані товари проводились у безготівковій формі, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 18.10.2011 №331 (том І а.с. 89).

Сума податку на додану вартість у розмірі 23000,00 грн., сплаченого за придбані у ТОВ «Еліт Консалт» на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2011 №5/09-11 товари, включена позивачем до податкового кредиту за вересень 2011 року.

Вказана сума податку на додану вартість відображена у додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року від 19.10.2011 №52486 (том ІІ а.с.214-218).

Акт перевірки не містить жодних зауважень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам відповідач суду не надав.

Позивачем відповідачеві під час проведення перевірки надані усі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які встановлюють факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів у ТОВ «Еліт Консалт» та їх оплати.

Перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили та доказовості.

На момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, контрагент позивача був платником податку на додану вартість, який зареєстрований відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкова накладна, виписана контрагентом позивача, відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

На виконання умов договору ТОВ «Еліт Консалт» видано на користь ТОВ «Сезони Спа» належним чином оформлену податкову накладну.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що сума податкового кредиту позивачем сформовано на підставі належним чином оформленої податкової накладної.

Факт придбання позивачем товарів підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних товарів, посвідчується належним чином оформленою податковою накладною.

З Акта перевірки вбачається, що посадовими особами податкового органу були досліджені договір поставки, видаткові та податкові накладні, рахунок-фактура, реєстри бухгалтерського обліку.

Висновки відповідача про безтоварність господарської операції зроблені без надання оцінки таким документам.

Відповідач не надав жодних доказів того, що контрагент позивача не звітувався до податкових органів, не відображав результати господарських операцій з позивачем та не сплатив до бюджету обов'язкових платежів.

Позивачем у ТОВ «Еліт Консалт» були придбанні люстри, настільні лампи, комплекти штор, стінові панель до ліжка, пуфи, ліжка одномісні, крісла, підсвічники, які у подальшому були використанні для оформлення готельних номерів, що відповідає видам діяльності позивача.

Придбаний товар був поставлений власними силами ТОВ «Еліт Консалт».

На підтвердження реальності поставки товарів від ТОВ «Еліт Консалт» позивачем надано суду договір про надання послуг від 02.09.2011 №3/01-11, укладеного між замовником - ТОВ «Сезони Спа» та виконавцем ТОВ «Діброва» (том ІІ а.с.213), акт здачі-приймання робіт від 30.09.2011 №ОУ-0000061 до зазначеного договору (том ІІ а.с.193), з яких вбачається, що ТОВ «Діброва» були виконані, зокрема, послуги по встановленню люстр.

На підтвердження реальності поставки товарів від ТОВ «Еліт Консалт» позивачем були також наданні матеріали інвентаризації основних засобів, бланків суворої звітності та грошових коштів за 2012 рік, зокрема, наказ ТОВ «Сезони Спа» від 01.11.2012 № 10, Протокол засідання інвентаризаційної комісії ТОВ «Сезони Спа» по результатам річної інвентаризації станом на 01.11.2012, зведена відомість результатів інвентаризації необоротних нематеріальних активів ТОВ «Сезони Спа», станом на 01.11.2012 (том ІІ а.с.185-191); акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (том І а.с. 126-248, том ІІ а.с.1-178); картку рахунку №631 та оборотно-сальдові відомості по рахунку №631 по контрагенту ТОВ «Еліт Консалт» (том ІІ а.с. 179-182).

Відповідачем не заперечувався факт наявності у позивача товару та його використання у власній господарській діяльності.

Факт того, що певна фізична особа учинила правочин (певні дії, що мають юридичне значення) в інтересах юридичної особи без її доручення або з перевищенням повноважень, не має наслідком безтоварності такого правочину, адже такого наслідку законом не передбачено.

У квітні 2013 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року (том І а.с.41-48).

Разом із зазначеною декларацією був поданий розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), відповідно до якого позивачем зменшено суму податкового кредиту на суму 23000,00 грн., сформованого на підставі податкової накладної від 12.09.2013 №221, яка прийнята податковим органом без зауважень, про що свідчить квитанція №2 (том І а.с.59).

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідач зменшив податковий кредит позивача за період, який був самостійно відкоригований позивачем також у бік його зменшення саме у розмірі 23000,00 грн.

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вищевказана позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ в Обухівському районі податкових повідомлень-рішень від 16.05.2013 форми «Р» №0000762201 та форми «В4» №0000752201.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.