Постанова

від 04.03.2014 по справі 825/4117/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/4117/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Федотова І.В., Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Спецмонтаж-Красилівка» до відділу Державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною,

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Спецмонтаж-Красилівка» (далі - позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу Державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відділу Державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області щодо не припинення зведеного виконавчого провадження від 17 травня 2010 року стосовно дочірнього підприємства «Спецмонтаж-Красилівка» та невинесення постанови про зняття арешту з майна позивача.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 22 листопада 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, так як, на його думку, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

До поданої апеляційної скарги 27 лютого 2014 року приєдналося управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області.

Згідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні у відділі Державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області знаходиться зведене виконавче провадження від 17 травня 2010 року про стягнення з дочірнього підприємства (далі - ДП) «Спецмонтаж-Красилівка» коштів на корись стягувачів.

На кошти, рухоме та нерухоме майно ДП «Спецмонтаж-Красилівка» відповідачем було накладено арешт, що підтверджується копіями постанови заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції (далі - ДВС Козелецького РУЮ) Чернігівської області про арешт коштів боржника від 22 червня 2010 року, постанови Головного державного виконавця відділу ДВС Козелецького РУЮ Чернігівської області про арешт коштів боржника від 28 січня 2011 року, постанови Головного державного виконавця відділу ДВС Козелецького РУЮ Чернігівської області про арешт коштів боржника від 21 жовтня 2011 року, витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від на 18 травня 2010 року № 27159435 та витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18 травня 2010 року № 27159358, які наявні в матеріалах справи.

05 лютого 2013 року загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Укрспецстальконструкція», яке є засновником позивача, було прийнято рішення про припинення ДП «Спецмонтаж-Красилівка» шляхом ліквідації

06 лютого 2013 року на загальних зборах учасників ТОВ «Укрспецстальконструкція» призначено ліквідатора ДП «Спецмонтаж-Красилівка» та затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури.

04 березня 2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про перебування юридичної особи в процесі припинення за рішенням засновників, що підтверджується відповідним витягом, наявним в матеріалах справи.

21 жовтня 2013 року ліквідатор ДП «Спецмонтаж-Красилівка» Борздий О.М. звернувся до начальника відділу ДВС Козелецького РУЮ Чернігівської області Кіхтенко Є.В. із заявою про винесення постанови про припинення зведеного виконавчого провадження у зв'язку з ліквідацію підприємства та про винесення постанови про зняття арешту з майна підприємства в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Листом начальника відділу ДВС Козелецького РУЮ Чернігівської області Кіхтенко Є.В. від 28 жовтня 2013 року № 03-30/19242 позивачу було відмовлено у закінченні зведеного виконавчого провадження та знятті арешту з майна боржника.

Колегія суддів встановила, що задовольняючи позовні вимоги ДП «Спецмонтаж-Красилівка», суд першої інстанції виходив з того, що прийняття засновником рішення про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації є підставою для закінчення виконавчого провадження та, відповідно, прийняття державним виконавцем рішення про зняття арештів, накладених на майно боржника, а також скасування інших вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі -Закон № 755), Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною 1 статті 59 ГК України встановлено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання, крім іншого, здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням власника.

Відповідно до пункту 10 статті 36 Закону № 755, державний реєстратор залишає без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, зокрема, якщо стосовно юридичної особи відкрито виконавче провадження.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 49 Закону № 606-XIV, виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

У частині 7 статті 59 ГК України закріплено, що суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Частинами 2, 3 статті 67 Закону № 606-XIV визначено, що У разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, дослідивши викладені законодавчі приписи, колегія суддів звертає увагу на те, що частиною 3 статті 67 Закону № 606-XIV чітко визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому Законом і вичерпний перелік підстав для його закінчення наведений у ст.49 цього Закону.

Отже, серед підстав, прямо передбачених ст.49 Закону № 606-XIV не міститься такої підстави, як «перебування юридичної особи в процесі припинення», в якому знаходилося ДП «Спецмонтаж-Красилівка» на момент звернення до суду першої інстанції.

Більш того, слід зауважити, що така підстава для закінчення виконавчого провадження, як ліквідація юридичної особи - сторони виконавчого провадження, що закріплена у пункті 3 частини 1 статті 49 Закону № 606-XIV, обумовлює необхідність встановлення факту завершення ліквідаційної процедури юридичної особи та наявність її кінцевого результату, який у даному випадку відсутній, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення до суду ДП «Спецмонтаж-Красилівка» перебувало лише у процесі припинення за рішенням засновників, однак, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не було внесено запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для припинення вказаного виконавчого провадження щодо ДП «Спецмонтаж-Красилівка» у зв'язку з ліквідацію підприємства та для зняття арешту з майна підприємства в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відмовляючи позивачу у закінченні виконавчого провадження та знятті арешту з майна боржника, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тож, суд першої інстанції при ухваленні спірного судового рішення неповно з'ясовав фактичні обставини справи та порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справ та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання .

З огляду на це, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області - задовольнити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року - скасувати.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2013 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову дочірнього підприємства «Спецмонтаж-Красилівка» до відділу Державної виконавчої служби Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Федотов І.В.

Ісаєнко Ю.А.