Ухвала

від 27.02.2014 по справі 826/12371/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12371/13-а( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Малого підприємства «Інженерно-будівельна фірма «Київ-93» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство «Інженерно-будівельна фірма «Київ-93» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 квітня 2013 року №0002942210 та №0002952210.

Постановою Окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачем були неправомірно віднесені до складу валових витрат та податкового кредиту суми за господарськими операціями з ПП «Будтранс Плюс», оскільки господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом періоду з 22.03.2013 по 28.03.2013 згідно з нормами ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 ПК України та на підставі Наказу ДПІ від 22.03.2013 №599, направлення від 22.03.2013 №561/22 працівником ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка МП «ІБФ «Київ-93» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2011 по 31.12.2011 при взаємовідносинах з контрагентом ПП «Будтранс Плюс», за результатами якої складений Акт від 04.04.2013 № 363/22.1-07/21529973.

Відповідно до висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення МП «ІБФ «Київ-93» наступних норм законодавства України: п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п.138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 149.1 ст. 149, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 і п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України; ч. 1 ст. 203, п. 1 і п. 2 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України; ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п. 2.4, п. 2.15 і п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за IV квартал 2011 року, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 64 911, 00 грн. та заниження суми податку на додану вартість за грудень 2011 року - на суму 56 444, 00 грн.

Вищевикладені висновки податкового органу ґрунтуються на даних Акта ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 15.08.2012 № 305/22-205/35961105 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Будтранс Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту згідно декларацій з податку на додану вартість за період 01.08.2011 по 31.01.2012». Згідно тексту цього Акта, під час проведення документальної перевірки ПП «Будтранс Плюс» встановлені наступні обставини: відсутність у товариства основних фондів, транспортних засобів, запасів та інших матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення реальної господарської діяльності; недодержання вимог Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними за правочинами, здійсненими ПП «Будтранс Плюс» з постачальниками та покупцями, що зафіксовано в матеріалах перевірок за іншими суб'єктами господарської діяльності.

25 Квітня 2013 року ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС на підставі Акта перевірки від 04.04.2013 № 363/22.1-07/21529973 прийняла спірні податкові повідомлення-рішення: №0002942210 за порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 і п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, яким визначила МП «ІБФ «Київ-93» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 70 555, 00 грн., в т.ч. 56 444, 00 грн. - основний платіж, 14 111, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0002952210 за порушення п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу України та п. 2.4, п. 2.15 і п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України, яким визначила МП «ІБФ «Київ-93» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 64 911, 00 грн. - основного платежу.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не наведено будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ПП «Будтранс Плюс».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.131 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог .

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцеві на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 жовтня 2011 року між МП «ІБФ «Київ-93» та ПП «Будтранс Плюс» був укладений письмовий Договір на виконання ремонтно-будівельних та інших робіт №БТП-13/10-2011. За умовами даного Договору підрядник за дорученням замовника зобов'язується виконати низку робіт, а саме: з відновлення існуючого рулонного покриття апаратами АІВ та з герметизації швів м'якої покрівлі на об'єктах замовника.

На підтвердження фактів виконання сторонами своїх договірних зобов'язань за вказаним Договором позивачем були надані наступні первинні та розрахункові документи: договір на виконання ремонтно-будівельних та інших робіт від 13.10.2011 №БТП-13/10-2011; акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року на загальну суму 338 663, 79 грн.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року на загальну суму 338 663, 79 грн.; податкові накладні від 05.12.2011 №10 на суму 66 748, 20 грн. (в т.ч. ПДВ - 11 124, 70 грн.), від 09.12.2011р. № 21 на суму 65 251, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 875, 30 грн.), від 16.12.2011 №32 на суму 75 732, 10 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 622, 02 грн.), від 27.12.2011 №50 на суму 80 409, 65 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 401, 61 грн.), від 28.12.2011 №54 на суму 50 522, 04 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 420, 34 грн.); копії виписок ПАТ «Промінвестбанк» з розрахункового рахунку позивача за грудень 2011 року.

Окрім цього, на підтвердження правомочності укладення спірного правочину позивач надав суду оригінал Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ПП «Будтранс Плюс», та копії: довідки органу статистики відносно ПП «Будтранс Плюс», свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Будтранс Плюс» та ліцензії серії АВ № 459048 на право здійснення вказаним підприємством господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури). Вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

В свою чергу, доводи апелянта про неправомірність включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених ним за господарськими операціями з ПП «Будтранс Плюс», ґрунтуються виключно на висновках Акта перевірки ПП «Будтранс Плюс» 15.08.2012 №305/22-205/35961105, - в зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне:

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена правова позиція узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, яка, за приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права, так само як і сама Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на що підстави для її задоволення відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, ще доводи, викладені відповідачем у акті перевірки та апеляційній скарзі не містять правового підґрунтя та спростовуються матеріалами справи, - а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2013, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 04 березня 2014 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С