Постанова

від 30.04.2010 по справі 2-а-627/10/1970

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-627/10/1970

"30" квітня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі Надвиничній Г.Я.

за участю:

представника позивача: Франчук М.Д. Довіреність №01/65 від 11.01.2010р.;

представника відповідача: Гураль Р.В. Довіреність від 22 березня 2010 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за

позовною заявою Тернопільського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 Тернопільської міської ради Тернопільської області

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

В Тернопільський окружний адміністративний суд поступила позовна заява Тернопільського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 Тернопільської міської ради Тернопільської області про стягнення штрафних (фінансових) санкцій на суму 2497,18грн. за порушення законодавства про зайнятість населення при вивільнені одного працівника.

На судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що позивачем проведено перевірку додержання вимог п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»по результатах якої складено акт від 25 грудня 2009 року, в якому зазначено, що відповідачем при вивільнені з роботи ОСОБА_3 12.08.2009р. інформація про заплановане та фактичне вивільнення не подавалась, чим порушено вимоги п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»та запропоновано внести у 30-денний строк штраф у сумі 2497,18грн. Відповідачем штраф в добровільному порядку не сплачено, а тому просить стягнути суму штрафу в примусовому порядку.

В заперечення тверджень представника відповідача про пропуск позивачем встановленого ст. 250 ГК України строку для застосування адміністративно - господарських санкцій, представник позивача пояснив, що у відповідності до ст. 99 КАС України встановлено річний строк звернення з позовом до суду, а так як позивачу стало відомо про вчинене порушення 08.10.2009року, а саме з службової записки від начальника відділу взаємодії роботодавців (копія якої долучена до матеріалів справи) і позивач звернувся з адміністративним позовом 24 лютого 2010 року, то на думку представника позивача такі твердження відповідача є безпідставними.

Представник відповідач проти позову заперечував з мотивів викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволені позовних вимог слід відмовити з наступних міркувань.

Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 Тернопільської міської ради Тернопільської області зареєстрована, як юридична особа виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 29.07.1992р., ідентифікаційний код 14040658.

Відповідно до п. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»підприємства, установи, організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття.

Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 Тернопільської міської ради Тернопільської області, зареєстрована Тернопільським міськрайонним центром зайнятості, як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття з 09.10.1997року.

Як слідує з матеріалів справи, 12 січня 2009 року Тернопільською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №11 Тернопільської міської ради Тернопільської області сформовано подання №85 на ім'я начальника управління освіти про звільнення вчителя української мови та літератури ОСОБА_3 з 12.08.2009 року відповідно ст.40 п.1 КЗпП України.

Відповідно до ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідації .

Згідно п. 3.5. Статуту Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 Тернопільської міської ради Тернопільської області (зареєстрованого 13.01.2005р.) призначення та звільнення з посади педагогічних працівників і інші трудові відносини регулюються законодавством України про працю, Законом України «Про загальну середню освіту».

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про загальну середню освіту»призначення на посаду та звільнення з посади заступників керівника та інших педагогічних працівників державного та комунального загально - освітнього навчального закладу здійснюється відповідним органом управління освітою за поданням керівника загально - освітнього навчального закладу.

Наказом управління освіти Тернопільської міської ради №377-К від12.08.2009 року, ОСОБА_3 звільнено з посади вчителя української мови та літератури Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 з 12.08.2009р. згідно з п.1 ст.40 КЗпП України.

25 серпня 2010 року, громадянка ОСОБА_3 звернулась з заявою до позивача про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю.

Як з'ясовано в судовому засіданні, на підставі поданої громадянкою ОСОБА_3 заяви та з врахування факту неподання відповідачем в центр зайнятості інформації про заплановане та фактичне вивільнення, начальником відділу взаємодії з виконавцями сформована на ім'я керівника органу відповідна службова записка, яка згідно резолюції керівника 08.10.2009року передана для виконання Іванюк О.В.

Згідно пояснень представника позивача, відповідно з 08.10.2009року, центру зайнятості стало відомо про вчинення відповідачем порушення п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» та в зв'язку з чим, 25.12.2009 року позивачем проведено перевірку Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 Тернопільської міської ради Тернопільської області з додержання вимог п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»по результатах якої складено акт від 25 грудня 2009 року та згідно п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»запропоновано у 30-денний строк внести штраф у сумі 2497,18грн.

Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або

перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу

зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів

по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Пунктом 6 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено що порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюється законодавством України.

Відповідно до ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділенні господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Законом України "Про зайнятість населення" визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Адміністративно-господарський штраф є одним із видів адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст. 239 ГК України.

Таким чином, встановлений ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" штраф за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією, оскільки він встановлений законом, застосовується уповноваженим державним органом до суб'єктів господарювання, за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, встановленими законодавчими актами.

Відповідно, Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 Тернопільської міської ради Тернопільської області є суб'єктом господарювання і порушення ч. 1 п. 5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" ним вчинено в процесі здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 250 ГК України встановлено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, а не порядок їх застосування.

Враховуючи те, що штраф встановлений ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" за своєю природою є адміністративно-господарською санкцією і виходячи з буквального тлумачення змісту статті 20 Закону, рішення про застосування розглядуваних адміністративно-господарських санкцій виноситься судом, то таке судове рішення повинно бути винесене не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення.

Так як, Закон України "Про зайнятість населення" і ст. 250 ГК України не встановлюють окремої процедури виявлення і фіксації порушення та враховуючи пояснень представника позивача про те, що позивачем виявлено дане порушення 08.10.2010 року, а справу розглянуто судом 30 квітня 2010року, адміністративно -господарські санкції не можуть бути застосовані до відповідача, так як з моменту виявлення порушення (08.10.2010 року) та постановлення рішення (30 квітня 2010року) пройшло більше шести місяців.

Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку про те, що в задоволені позовних вимог слід відмовити.

Керуючись Законом України «Про зайнятість населення», ст. 250 Господарського кодексу України, ст.ст.94,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову Тернопільського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 Тернопільської міської ради Тернопільської області про стягнення штрафних (фінансових) санкцій на суму 2497 грн. 18 коп. -відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04 травня 2010року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.