Рішення

від 13.03.2014 по справі 927/180/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

12 березня 2014 року справа № 927/180/14

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг",

проспект Науки, 41, оф. 442, м. Київ, 03028

Відповідач: приватне підприємство "Конкорд ЛВП",

юридична адреса: вул. Войкова, 10, кв.29, м. Чернігів, 14005

фактична адреса: проспект Миру, 235-Б, м. Чернігів, 14029

Предмет спору: про стягнення 46404,75 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Коркін П.П. - довіреність б/н від 10.01.2014р., представник

від повідача: Панько В.В. - довіреність № 1 від 03.03.2014р., представник

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" подано позов про стягнення з відповідача - приватного підприємства "Конкорд ЛВП" 45443,08 грн. боргу, 823,48 грн. пені, 138,19 грн. 3% річних, за неналежне виконання умов договору №351/4 від 07.10.2011 року.

В судовому засіданні 04.03.2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Судом в судовому засіданні 04.03.2014 року було здійснено огляд оригіналів: договору №351/4 від 07.10.2011 року; витягів з Єдиного державного реєстру щодо державної реєстрації відповідача та позивача; актів прийому-передачі пластикових карток "ARIS" №АВК-00261 від 11.10.2011 року; актів наданих послуг та звірки взаємних розрахунків №ЗкП-000119 (351/4)-З від 30.11.2013 року та №ЗкП-000120 (351/4)-З від 31.12.2013 року; договору комісії №01/01 від 01.01.2011 року; рахунків фактури №СФ-с22838 від 05.12.2013р., №СФ-с22839 від 05.12.2013 р., №СФ-с23360 від 12.12.2013 р., №СФ-с23714 від 19.12.2013 р. та реєстри заправок автомобілей ПП "Конкорд ЛВП" за межами України.

Представники сторін в судовому засіданні надали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

В судовому засіданні 12.03.2014 року суд продовжив розгляд справи по суті.

Від позивача надійшло письмове роз»яснення щодо зарахування здійснених відповідачем оплат за отримане дизельне пальне. Також позивач уточнив, що 3 % річних ним нараховані за період з 26.02.2013р. по 31.01.2014р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач вимог суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Як вбачається із матеріалів справи , 01.01.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Інтротрейд» ( комітент) та товариством з обмеженою відповідальністю «Арис - Юг» (Коміссіонер) було укладено договір комісії № 01/01, відповідно до умов якого комітент доручає , а комісіонер приймає на себе зобов»язання по укладенню на користь комітента від свого імені , за його рахунок і за комісійну плату договорів з третіми особами на придбання послуг по заправці їх автотранспорту дизельним пальним та отриманні додаткових сервісних послуг на автозаправочних станціях і підприємствах дорожнього сервісу на території комітента ( за межами митної території України) на підставі пластикових карт «ARIS».

У відповідності до п.8.1 договору комісії № 01/01 від 01.01.2011р. він вступає в силу з моменту його підписання і укладений строком по 31.12.2011р. Договір автоматично пролонгується кожний раз на один календарний рік , якщо не менше, ніж за 10 днів до моменту закінчення його дії, ні одна із сторін не заявить про необхідність його розірвання.

Доказів розірвання чи припинення дії договору комісії № 01/01 від 01.01.2011р. сторони суду не надали.

Пунктом 1.3. договору комісії № 101/01 від 01.01.2011р передбачено, що права і обов'язки по угодам з третіми особами, які укладені комісіонером виникають безпосередньо у комісіонера.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст.265 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

07.10.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Арист-ЮГ" та Приватним підприємством «Конкорд ЛВП» було укладено договір № 351/4 .

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2 договору, Позивач, у відповідності до договору комісії №01/01 від 01.01.2011 року , від свого імені та за рахунок Комітенки ( ТОВ « Інтротрейд» ) зобов»язались укласти договір про надання послуг по заправці автотранспорту ПП «Конкорд ЛВП» (відповідач) дизельним пальним та отримання додаткових послуг на основі пред»явлення пластикових карток ««ARIS» за межами митної території України. В свою чергу відповідач взяв на себе зобов»язання проводити оплату наданих послуг.

До договору № 351/4 від 07.10.2011 року був укладений Протокол №1 про узгодження умов розрахунків при обслуговуванні пластиковими картками, підписаний та скріплений печатками сторін.

Даний протокол є невід»ємною частиною Договору № 351/4 від 07.10.2011 року, діє з 07.10.2011 року та до закінчення строку дії договору № 351/4 від 07.10.2011 року.

Таким чином , укладений між сторонами договір № 351/4 від 07.10.2011 року , по своїй правовій природі є змішаним договорами, які містять в собі елементи договору поставки та договору про надання послуг.

Відповідно до п.п.7.1., 7.2. договору №351/4 від 07.10.2011 року, даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.012.2011 року. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за 10 днів до моменту закінчення строку його дії ні одна із сторін не заявить про необхідність завершення строку дії договору.

Доказів розірвання чи припинення дії договору №351/4 від 07.10.2011 року також сторони суду не надали.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу . За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2.1.1.- 2.1.4. позивач взяв на себе зобов»язання передати відповідачу по акту пластикові картки у відповідному асортименті та кількості на умовах договору та Протоколу №1 до нього. Забезпечити заправку дизельним пальним автотранспорт відповідача на автозаправках , вказаних в АЗС (згідно порядку роботи АЗС) при пред»явлення пластикової карти ««ARIS». Щомісячно проводити з ПП «Конкорд ЛВП» звірку взаєморозрахунків, яка повинна здійснюватись не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним. Розрахунки-фактури на оплату виставляються щонеділі по факсу або в електронному вигляді. Реєстри надсилаються відповідачу щонеділі електронною поштою, в разі відсутності - по факсу. На протязі доби, після повідомлення відповідача по факсу, закінчить надання послуг по пластиковій картці.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору №351/4 від 07.10.2011 року та Протоколу №1 до нього позивач передав, а відповідач прийняв в користування пластикові картки, за якими відповідачу надавалися послуги по заправці автотранспорту, що підтверджується актом приймання-передачі пластикових карток «ARIS» №АВК-00261 від 11.10.2011року, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, копії якого міститься в матеріалах справи та огляд оригіналу якого було здійснено в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3.1. договору №351/4 від 07.10.2011 року ціна послуг по заправці автотранспорту, яка діє між сторонами для розрахунків по договору визначається на підставі діючої ціни на автозаправній станції з умовами, передбаченими в протоколах, що є невід'ємною частиною Договору. Фактом надання послуг є чеки "«ARIS» встановленої комісіонером форми, а на автоматичних станціях -реєстр , який надійшов на сервер позивача , ним підписаний та скріплений печаткою або акти прийняття - передачі наданих послуг і звірки взаємних розрахунків.

На виконання умов договору №351/4 від 07.10.2011 року та Протоколу №1 до нього відповідачу були надані послуги по заправці автотранспорту дизельним пальним на АЗС розташованих поза межами території України, що підтверджується Актом №ЗкП-000119 (351/4)-3 наданих послуг та звірки взаємних розрахунків від 30.11.2013 року в кількості 14048,880 літрів на суму 107 523,70 грн. та Актом №ЗкП-000120 (351/4)-3 наданих послуг та звірки взаємних розрахунків від 31.12.2013 року в кількості 3580,020 літрів на суму 28556,96 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, копії якого міститься в матеріалах справи та огляд оригіналу якого було здійснено в судовому засіданні.

В актах №ЗкП-000119 (351/4)-3 наданих послуг та звірки взаємних розрахунків від 30.11.2013 року в кількості 14048,880 літрів на суму 107 523,70 грн. та акті №ЗкП-000120 (351/4)-3 наданих послуг та звірки взаємних розрахунків від 31.12.2013 року в кількості 3580,020 літрів на суму 28556,96 грн., вказані рахунки-фактура № СФ-с21146 від 06.11.2013р., № СФ-с21676 від 14.11.2013р., № СФ-с22027 від 21.11.2013р., № СФ-с22419 від 28.11.2013р., №СФ-с22838 від 05.12.2013р., №СФ-с22839 від 05.12.2013 р., №СФ-с23360 від 12.12.2013 р., №СФ-с23714 від 19.12.2013 р. по яких отримувалось відповідачем дизельне пальне. У вказаних актах наданих послуг та звірки взаємних розрахунків також зазначено, що рахунки фактури отримані замовником своєчасно. Послуги надані в повному обсязі , документи оформлені в належному порядку . Сторони претензій один до одного не мають.

Як вбачається із матеріалів справи в рахунках - фактурах зазначено кількість, ціна та вартість отриманого відповідачем дизельного пального, а саме рахунок-фактура №СФ-с22838 від 05.12.2013 року 2333,75 л. на суму 18765,40 грн., рахунок-фактура №СФ-с22839 від 05.12.2013 року 260,010 л. на суму 2113,88 грн., рахунок-фактура №СФ-с23360 від 12.12.2013 року 2470 л. на суму 19949 грн., рахунок-фактура №СФ-с23714 від 19.12.2013 року 850,010 л. на суму 6494,08 грн., рахунок-фактура №СФ-с21146 від 06.11.2013 року 1906, 010 л. на суму 14598,10 грн., рахунок-фактура №СФ-с21676 від 14.11.2013 року 3896,37 л. на суму 29199,55 грн., рахунок-фактура №СФ-с22027 від 21.11.2013 року 350 л. на суму 2800 грн., рахунок-фактура №СФ-с22419 від 28.11.2013 року 5562,75 л. на суму 42160,65 грн.

Також позивачем до кожного рахунку - фактури надані реєстри заправок автомобілів відповідача за межами України , а саме реєстри на суму 18765 грн. 40 коп., на суму 2113 грн.88 коп., на суму 19949 грн., на суму 6494 грн.08 коп., на суму 14598 грн.10 коп., 29199 грн.55 коп., 2800 грн., 42160 грн.65 коп.

Таким чином, загальна вартість дизельного пального, отриманого відповідачем по актах №ЗкП-000119 (351/4)-3 наданих послуг та звірки взаємних розрахунків від 30.11.2013 року та №ЗкП-000120 (351/4)-3 від 31.12.2013 року та вищезазначених рахунках - фактурах становить 136080 грн. 66 коп.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до Протоколу №1 від 07.10.2011року «Про узгодження умов розрахунків при обслуговуванні пластиковими картками» до договору №351/4 від 07.10.2011року п. 1 -встановлений термін оплати заправки автотранспорту: на протязі 5 (п»яти) календарних днів по факсу, електронній пошті з дати виставлення рахунку.

Таким чином по рахунках-фактурах №СФ-с22838 від 05.12.2013 року на суму 18765,40 грн. , №СФ-с22839 від 05.12.2013 року на суму 2113,88 грн. відповідач зобов»язаний був розрахуватись в строк 10.12.2013р., рахунку-фактурі №СФ-с23360 від 12.12.2013 року на суму 19949 грн. в строк до 17.12.2013р., рахунку-фактурі №СФ-с23714 від 19.12.2013 року на суму 6494,08 грн. в строк до 24.12.2013р., рахунку-фактурі №СФ-с21146 від 06.11.2013 року на суму 14598,10 грн. в строк до 11.11.2013р., рахунку-фактурі №СФ-с21676 від 14.11.2013 року на суму 29199,55 грн. в строк до 19.11.2013р., рахунку-фактурі №СФ-с22027 від 21.11.2013 року на суму 2800 грн. в строк до 26.11.2013р., рахунок-фактура №СФ-с22419 від 28.11.2013 року на суму 42160,65 грн. в строк до 03.12.2013р.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме наданих позивачем копій платіжних доручень про здійснені відповідачем оплати , відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконав частково, сплативши 90637,58 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 45443,08 грн., проти суми якої відповідач не заперечує.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 823 грн. 48 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 12.12.2013р. по 05.02.2014р. по рахункам-фактури № СФ-с22838 від 05.12.2013 року; № СФ-с 22839 від 05.12.2013 року; № СФ-с 23360 від 12.12.2013 року; № СФ-с 23717 від 19.12.2013 року; розраховану відповідно до п. 4.2. договору.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.2. Договору № 351/4 від 07.10.2011 року передбачено, що при порушенні строку або умов оплати, визначених договором або протоколом узгодження умов розрахунків №1 до нього, відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем грошових зобов'язань, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 823 грн. 48 коп. за прострочку виконання зобов'язання за період з 12.12.2013р. по 05.02.2014р.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 138 грн. 19 коп. за період прострочки з 26.12.2013р. по 31.01.2014р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за надані послуги та дизельне пальне за період з 26.12.2013р. по 31.01.2014р., суд доходить висновки, що позовні вимоги позивача щодо стягнення 3% річних є правомірними та підлягають задоволенню в сумі 138,19грн.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отримані послуги та дизельне пальне своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 45443грн. 08 коп. основного боргу, 823 грн. 48 коп. пені, 3% річних в розмірі 138 грн. 19 коп.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, а тому відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1827 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 629, 655,712, 901, 1011 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 175, 193,231,232 Господарського кодексу України; ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Конкорд ЛВП», юридична адреса: вул. Войкова, 10, кв.29, м. Чернігів, 14005, фактична адреса: проспект Миру, 235-Б, м. Чернігів, 14029 (п/р 26004000172438 в ПуАТ «СЕБ Банк », м. Києва, МФО 300175, код ЄДРПОУ 37418602) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг", проспект Науки, 41, оф. 442, м. Київ, 03028 (п/р 26006010150655 в ПАТ „ВТБ Банк" м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 31745725) 45443 грн. 08 коп. боргу, 823 грн. 48 коп. пені, 3 % річних в сумі 138 грн. 19 коп. та 1827 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 13.03.2014р.

Суддя Л.М. Лавриненко