Постанова

від 10.12.2013 по справі 804/14326/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р. Справа № 804/14326/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.

при секретарі - Фросіні С.Ю.

за участю:

представника позивача - Вошколупа В.Г.

представників відповідача - Товстої Н.А.

Круглого А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000802204 від 15.10.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 274 287,00 грн. за 8 міс. 2013 року.

Представник позивача адміністративний позов в судовому засіданні підтримав в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що в Акті перевірки №538/224/33858429 від 23.09.2013 року та в податковому повідомленні-рішенні №0000802204 від 15.10.2013 року зроблено висновок про порушення позивачем п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення за серпень 2013 року у сумі 274 287,00 грн. Позивач вважає, що вищенаведене податкове повідомлення-рішення, яким ТОВ «СІБРІС» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 274 287,00 грн. за серпень 2013 року є безпідставним та винесеним з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню. З огляду на те, що виникнення суми від'ємного значення у розмірі 274 287,00 грн. відбулося до 01.01.2011р., порядок формування цього від'ємного значення з податку на додану вартість не може регулюватися положеннями Податкового кодексу України, так як він вступив у дію з 01.01.2011 року і не має зворотної дії у часі. Окремо зауважив, що відповідно до Податкового кодексу України жодних обмежень урахування від'ємного значення ПДВ попереднього податкового періоду при визначенні об'єкта оподаткування поточного податкового періоду та обов'язку враховувати сплив строку давності, передбаченого ст. 102 ПКУ, або сплив строків позовної давності, - не передбачено. Також і положення ЗУ "Про податок на додану вартість", відповідно до якого було сформоване від'ємне значення з податку на додану вартість, не містив будь-яких обмежень в часі та не зобов'язував платника податків застосовувати строк давності при формуванні та обліку від'ємного значення з податку на додану вартість. Таким чином, застосування відповідачем п.102.5 ст.102, та п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України для зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість не відповідає фактичним правовідносинам та є неправомірним. Окремо увагу представник позивача звернув на те, що в Акті камеральної перевірки не встановлено жодних порушень норм діючого податкового законодавства. Посилання в Акті перевірки на порушення з боку ТОВ «СІБРІС» положень п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України жодним чином не обґрунтовані. Жодною нормою Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачено обов'язку платника податків включати до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення попереднього звітного періоду, тим більше не передбачено обов'язку подавати заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування в тому ж періоді, в якому таке право виникло. Враховуючи вищевикладене адміністративний позов просив задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позову заперечували. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що згідно даних декларації з ПДВ за серпень 2013 року ТОВ «СІБРІС» залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 274 287,00 грн. Відповідно даних Додатку №2 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року «Про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)» періоди, у яких виникла сума від'ємного значення: червень 2008 року - сума ПДВ 30640,00 грн., травень 2008 року - сума ПДВ 50000,00 грн., квітень 2007 року - сума ПДВ 193647,00 грн. Згідно баз даних ГУ Міндоходів (БД «ВЕСТЗВІТ») у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2008 року, наданій платником, сума податкового кредиту заявлена у Додатку 2 до декларації за серпень 2013 року не відображена. Податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2008 року надана платником визнана як така, що не є податковою звітністю. Податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2007 року відсутня. ТОВ «СІБРІС» в червні 2010 року було надано уточнюючі розрахунки до декларацій вказаних періодів, які згідно інформації БД «БЕСТЗВІТ» також не визнані податковою звітністю. За результатами камеральної перевірки не є можливим встановити період виникнення податкового кредиту, який вплинув на формування від'ємного значення ПДВ у серпні 2013 року. Отже, в ході проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість №1300024987 від 19.09.2013 встановлено завищення залишку від'ємного значення за серпень, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 274 287,00 грн. З огляду на викладене ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на що представники відповідача у задоволені позову ТОВ «СІБРІС» просили відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» (код ЄДРПОУ 33858429) є платником податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на додану вартість та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що ТОВ «СІБРІС» 10.09.2013 року направило на адресу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року. Згідно з декларацією з ПДВ за серпень 2013 року ТОВ «СІБРІС» задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування (ряд. 22 декларації) у сумі 274 287,00 грн. = (275 120,00 - 833,00), де 275 120,00 грн. - сума податкового кредиту та 833,00 грн. - сума податкового зобов'язання.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Пунктом 76.1 ст.76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно з п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Посадовою особою ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ТОВ «СІБРІС» з питань достовірності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 р., за результати якої складено акт №538/224/33858429 від 23.09.2013 року.

У вищезазначеному акті перевірки податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI: завищення залишку від'ємного значення за серпень 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 274 287,00 грн., заявленого в декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року (№1300024987 від 19.09.2013).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки №538/224/33858429 від 23.09.2013 року податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення №0000802204 від 15.10.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 274 287 грн.

Відповідач в акті перевірки №538/224/33858429 від 23.09.2013 року та представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що згідно баз даних ГУ Міндоходів (БД «ВЕСТЗВІТ») у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2008 року, наданій платником, сума податкового кредиту заявлена у Додатку 2 до декларації за серпень 2013 року не відображена. Податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2008 року надана платником визнана як така, що не є податковою звітністю. Податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2007 року відсутня. ТОВ «СІБРІС» в червні 2010 року було надано уточнюючі розрахунки до декларацій вказаних періодів, які згідно інформації БД «БЕСТЗВІТ» також не визнані податковою звітністю. За результатами камеральної перевірки не є можливим встановити період виникнення податкового кредиту, який вплинув на формування від'ємного значення ПДВ у серпні 2013 року. На підставі вищезазначеного, в ході проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість №1300024987 від 19.09.2013 встановлено завищення залишку від'ємного значення за серпень, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 274 287,00 грн.

Суд не погоджується з наведеним висновком відповідача з огляду на наступне.

В липні 2007 року ТОВ «СІБРІС» уклало з ВАТ «ЗСМА» договір Д-10/07-01 від 10.07.2007 року, за умовами якого ВАТ «ЗСМА» зобов'язалося здійснити будівництво об'єкту нерухомого майна, а ТОВ «СІБРІС» зобов'язалося сплатити за виконані роботи.

На підтвердження виконання зазначеного договору ВАТ «ЗСМА» було надано ТОВ «СІБРІС» податкові накладні (копії яких містяться в матеріалах справи):

- №47 від 15.10.2007 року на суму 1 019 510,40 грн. в т.ч. ПДВ 169 918,40 грн.;

- № 38 від 13.12.2007 року на суму 217 569,60 грн. в т.ч. ПДВ 36 261,60 грн.;

- №33 від 10.06.2008 року на суму 41 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6 833,33 грн.;

- №35 від 11.06.2008 року на суму 104 258,00 грн. в т.ч. ПДВ 17 376,33 грн.;

- №60 від 20.06.2008 року на суму 38 580,80 грн. в т.ч. ПДВ 6 430,14 грн.;

- № 7 від 06.05.2008 року на суму 300 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 50 000,00 грн.

ТОВ «СІБРІС» було сплачено ВАТ «ЗСМА» грошовими коштами за виконані роботи 1 720 922,80 грн. в т.ч.: в 4 кварталі 2007 року - 1 237 079,00 грн. (платіжне доручення №277 від 15.10.2007 року, платіжне доручення № 304 від 13.12.2007 року), в липні 2008 року - 183 843,80 грн. (платіжне доручення № 385 від 10.06.2008 року, платіжне доручення № 387 від 11.06.2008 року, платіжне доручення № 395 від 20.06.2008 року), в травні 2008 року - 300 000,00 грн. (платіжне доручення № 381 від 06.03.2008 року) - копії зазначених платіжних доручень містяться в матеріалах справи.

Отже сума від'ємного значення у розмірі 274 287,00 грн. зазначена ТОВ «Сібріс» в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року сплачена позивачем постачальникам в період з жовтня 2007 року по липень 2008 року.

Згідно з ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 року (далі - Закон №168/97), що діяли на момент укладеного договору, а саме: згідно ч. 1, 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України дублюють норми ч. 1, 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 року, що діяли на момент укладеного договору. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.5. ст. 7 Закону №168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 7.7.1 ст. 7 Закону №168/97 (в редакції, що діяла на квітень-липень 2007 року) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 ст. 7 Закону №168/97, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.4 ст. 7 Закону №168/97, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Відповідно до п.7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість» в 2 кварталі 2010 року ТОВ «СІБРІС» визначило суму ПДВ, яка є від'ємною та задекларувало в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок суму податкового кредиту у розмірі 286 820, 00 грн.

На виконання пп. 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ «СІБРІС» в 3 кварталі 2010 року задекларувало в рядку 26 - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - суму 286 820,00 грн.

Щодо інформації в Акті камеральної перевірки від 23.09.2013 про відсутність податкової декларації ТОВ «СІБРІС» з податку на додану вартість за квітень 2007 року суд встановив наступне.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що ТОВ "СІБРІС" у 2007 році, у відповідності до діючого на той момент законодавства, подавало податкові декларації з ПДВ за звітним періодом квартал (копії містяться в матеріалах справи).

У Додатку №2 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року (копія міститься в матеріалах справи) ТОВ "СІБРІС" зазначено звітний (податковий) період, у якому виникла сума залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, а саме 4 квартал 2007 року, а не квітень 2007 року, як зазначено у Акті камеральної перевірки від 23.09.2013 року.

Представник відповідача щодо зазначеного у Акті камеральної перевірки від 23.09.2013 року квітня 2007 року, як звітного (податкового) періоду, у якому виникла сума залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду зазначив, що у податковій звітності позивача була вказана четвірка, з огляду на що податковий орган прийшов до висновку, що мається на увазі четвертий місяць, а саме квітень 2007 року.

Щодо посилання відповідача на визнання податковим органом такою, що не є податковою декларації з ПДВ за червень 2008 року та уточнюючих розрахунків, до вищевказаних декларацій, які були надані у червні 2010 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Представник відповідача в судовому засіданні надав копію листа від 21.06.2010 року №24511/10/28-239, в якому зазначено, що ДПІ у Бабушкінському районі не визнає звіт ТОВ «СІБРІС» податковою декларацією та пропонує оформити податковий звіт згідно діючого законодавства та надати до ДПІ. Доказів направлення зазначеного листа позивачу до суду відповідачем надано не було.

Крім того, представник позивача стверджував, що позивач жодного листа чи рішення з зазначеного питання не отримував.

Відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не означено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не зазначено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Разом з тим, всупереч наведеній нормі, контролюючий орган рішення про визнання такою, що не є податковою декларації з ПДВ за червень 2008 року та уточнюючих розрахунків, до вищевказаних декларацій, які були надані у червні 2010 року та письмову пропозицію надати нову податкову декларацію з виправленими показниками не складав (в доказ невизнання податкової звітності було надано лише лист від 21.06.2010 року №24511/10/28-239) та відповідні рішення на адресу позивача не направляв.

З огляду на викладене лист від 21.06.2010 року №24511/10/28-239 вважати рішенням оформленим належним чином, з урахуванням не направлення його позивачеві, відповідно до вимог діючого законодавства суд не може.

Жодного іншого рішення про не визнання податкової звітності позивача за зазначені періоди, звернення з пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої) з боку Відповідача до ТОВ "СІБРІС" складено та направлено не було. Відповідних доказів до суду відповідач не надав.

З огляду на вищевикладене посилання відповідача на визнання податковим органом такою, що не є податковою декларації з ПДВ за червень 2008 року та уточнюючих розрахунків, до вищевказаних декларацій, які були надані у червні 2010 року суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ТОВ "СІБРІС", відповідно до вимог діючого на момент подання податкових декларацій та уточнюючих розрахунків було складено вищевказані декларації за 4 квартал 2007 року, травень та червень 2008 року, які засобами електронного зв'язку були подані до Відповідача. Також у червні 2010 року ТОВ "СІБРІС" належним чином, з дотриманням вимог діючого законодавства було складено уточнюючі розрахунки до вищевказаних декларацій та поштовим зв'язком було надано до Відповідача, який отримав їх відповідно до поштового повідомлення 09.06.2010 р.

Суд вважає за необхідне окремо зазначити, що у разі якщо податковий орган під час проведення камеральної перевірки не зміг встановити період виникнення податкового кредиту, який вплинув на формування від'ємного значення ПДВ у серпі 2013 року, то це не є підставою стверджувати про порушення ТОВ "СІБРІС" положень діючого податкового законодавства, зокрема і п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Під час проведення камеральної перевірки Відповідачем жодних запитів на підтвердження декларування від'ємного значення ПДВ, який був сформований в попередні податкові періоди до ТОВ "СІБРІС" не надходило.

Таким чином, висновок відповідача з приводу того, що сума від'ємного значення у розмірі 274 287,00 грн. зазначена ТОВ «СІБРІС» в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року фактично не сплачене постачальникам - спростовується письмовими доказами, які наявні в матеріалах справи.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська з приводу того, що ТОВ «Сібріс» не мало права відображати в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року суму від'ємного значення у розмірі 274 287,00 грн., оскільки не є можливим встановити період виникнення податкового кредиту, який вплинув на формування від'ємного значення ПДВ у серпні 2013 року.

В період з 2 кварталу 2010 року по лютий 2012 року сума від'ємного значення в поданих ТОВ «СІБРІС» деклараціях з ПДВ не зменшувалась на суму позитивного значення та складала 286 820,00грн.

В наступних податкових періодах від'ємне значення у розмірі 286 820,00 грн. зменшувалось на суму позитивного значення, що було задекларовано ТОВ «СІБРІС», а саме в декларації з ПДВ за березень 2012 р. у розмірі 1 982,00 грн., в декларації з ПДВ за вересень 2012 р. у розмірі 20,00 грн., за травень 2012 р. - 567,00 грн., червень 2012 р. - 465,00 грн., липень 2012 р. - 288,00 грн., серпень 2012 р. - 282,00 грн., вересень 2012 р. - 2558,00 грн., жовтень 2012 р. - 567,00 грн., листопад 2012 р. - 528,00 грн., грудень 2012 р. - 44,00 грн., січень 2013 р. - 804,00 грн., лютий 2013 р. - 802,00 грн., березень 2013 р. - 461,00 грн., квітень 2013 р. - 44,00 грн., травень 2013 р. - 720,00 грн., червень 2013 р. - 740,00 грн., липень 2013 р. - 828,00 грн., серпень 2013 р. - 833,00 грн.

Тобто на момент подання декларації ТОВ «СІБРІС» з ПДВ за серпень 2013 р. залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду ряд.24 декларації становив 274 287,00 грн. (286 820,00 - 1 982,00 - 20,00 -567,00- 465,00 -288,00 -282,00 - 2558,00 - 567,00 - 528,00- 44,00 - 804,00 - 802,00 - 461,00 - 44,00 - 720,00 - 740,00 - 828,00 - 833,00).

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3. статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Суд зазначає, що приписи пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить. Аналогічна позиція також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.10.2013 року у справі №0670/11743/11 (К/9991/60769/12).

Судом встановлено, що ТОВ «Сібріс» не подавало заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або відшкодування сум податку на додану вартість у розмірі 274 287,00 грн.

У податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року ТОВ «Сібріс» в рядку 23 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) поставлений прочерк, тобто позивачем не заявлялася сума до бюджетного відшкодування. Також, представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що позивач не подавав заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або відшкодування сум податку на додану вартість у розмірі 274 287,00 грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська з приводу того, що ТОВ «Сібріс» не мало права відображати в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року суму від'ємного значення у розмірі 274 287,00 грн.

Також, суд звертає увагу на те, що у листі Державної податкової служби України від 12 січня 2012 року № 808/7/15-3417-16 також вказано про те, що платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Враховуючи вищевикладені норми права та обставини справи, суд приходить до висновку, що ТОВ «СІБРІС» з дотриманням вимог чинного законодавства відобразило в декларації з ПДВ за серпень 2013 року суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, та включило до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 24) декларації в сумі 274 287,00 грн.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем правомірність оскаржуваного рішення не доведена, доводи позивача не спростовані.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами позивача, що податкове повідомлення-рішення №0000802204 від 15.10.2013 року є безпідставним та винесеним з порушенням норм чинного законодавства України, тому вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000802204 від 15.10.2013 року Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 274 287,00 грн. за 8 міс. 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІБРІС» судовий збір у розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2013 року.

Суддя І.В. Юхно