Рішення

від 05.03.2014 по справі 904/212/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.03.14р. Справа № 904/212/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛАНТ УКРАЇНА", м.Андрушівка, Житомирська обл.

до Селянського фермерського господарства "КАСКАД", с.Красіно, Дніпропетровська обл.

про стягнення 552 378,12 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № б/н від 24.02.14р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛАНТ УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Селянського фермерського господарства "КАСКАД" (далі-відповідач), про стягнення 552 378,12 грн.

Ухвалою господарського суду від 14.01.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 28.01.14р.

Ухвалою господарського суду від 28.01.14р. відкладено розгляд справи на 04.03.14р.

Ухвалою господарського суду від 04.03.14р. відкладено розгляд справи на 13.03.14р.

13.03.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Але 13.03.14р. до суду від відповідача надійшло клопотання (факс) про розгляд справи без участі повноважного представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, подані документи, господарський суд вважає, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.03.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.13р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 5 (далі - Договір поставки), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач зобов'язується передати, а відповідач прийняти, оплатити товар згідно специфікації, яка погоджується сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору поставки, зобов'язання позивача вважаються виконаними з моменту передачі товару відповідачу. До передачі прирівнюється передача перевізнику визначеному відповідачем. В разі якщо отримання товару здійснює уповноважений представник, то відповідач зобов'язаний надати останньому для отримання довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей згідно вимог чинного законодавства.

Згідно з п. 1.3. Договору поставки, зобов'язання відповідача вважаються виконаними з моменту зарахування коштів на рахунок позивача.

Пунктом п. 2.2. Договору поставки передбачено, що товар вважається таким, що переданий від позивача - відповідачу з дати підписання документів на приймання - передачу або фактичного приймання товару.

Як зазначено у п. 2.3. Договору поставки, товар по кількості та якості приймається відповідачем на складі позивача.

В 3.2. Договору поставки зазначено про те, що поставка товару здійснюється автотранспортом відповідача.

Відповідно до п. 3.6. Договору поставки, разом з товаром позивач зобов'язується передати відповідачу на кожну окрему партію товару оригінал або належним чином посвідчену копію відповідного документу (товарно-транспортну накладну, податкову накладну, документи про якість продукції).

Ціна за одиницю товару, що поставляється, визначається в специфікації та вказується в рахунку на оплату (п. 4.1. Договору поставки).

Передача товару здійснюється одночасно з підписанням накладної (п. 5.1. Договору поставки).

Пунктом 6.1. Договору поставки передбачено, що розрахунки між сторонами проводяться в національній валюті України шляхом оплати відповідачем за товар:

оплата 40% - до 1 серпня 2013р., 30% - до 1 вересня 2013р., 30% - до 1 жовтня 2013р.

Згідно з п. 7.1. Договору поставки, сторони несуть відповідальність за невиконання, неналежне виконання умов Договору.

Відповідач несе відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати і, окрім того, відшкодовує завдані збитки (п.7.2. Договору поставки).

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.13р. (п.11.1. Договору поставки).

Як зазначено у п. 11.2. Договору поставки, в разі прострочки виконання обов'язків щодо оплати вартості товару, даний договір діє до моменту виконання винною стороною взятих на себе зобов'язань.

На виконання умов вищезазначеного Договору поставки, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 560 700,00 грн., що підтверджує накладна № 21 від 12.04.13р. (а.с. 12) та довіреність на отримання цінностей (а.с.13).

Позивач звертає увагу суду, що між сторонами було проведено звіку взаємних розрахунків, відповідно до якої станом на 01.06.13р. відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 560 700,00 грн. (а.с. 14).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача лист-вимогу про погашення заборгованості у розмірі 560 700,00 грн. до 24.09.13р. (а.с. 15), який отриманий відповідачем 23.09.13р., що підтверджує поштове повідомлення про вручення (а.с. 16).

Як зазначає позивач, відповідачем вимоги позивача залишені були без відповіді та повного задоволення.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків щодо оплати, позивачем на підставі п. 7.2. Договору поставки була нарахована пеня у розмірі 24 295,63 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 1 724,94 грн. та 3% річних у розмірі 5 588,25 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 520 700,00 грн., пеню у розмірі 24 295,63 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 794,24 грн., 3% річних у розмірі 5 588,25 грн., всього 552 378,12 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору поставки на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства України, умови Договору поставки та обставини справи, господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 520 700,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вони є обґрунтованими та доведеними.

Крім того, господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки вчинив дії щодо часткового погашення суми основного боргу. Таким чином, відповідач своїми діями у повному обсязі прийняв умови Договору поставки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.2. Договору поставки передбачено, що відповідач несе відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати і, окрім того, відшкодовує завдані збитки.

На підставі п. 7.2. Договору поставки позивачем була нарахована пеня у розмірі 24295,63 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний таким, що зроблений невірно.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України та умов Договору поставки, пеня складає 23618,91 грн., з них:

1 808,22 грн. (період нарахування з 01.08.13р. по 04.12.13р.) - 40 000,00 грн. сума оплати, яка повинна була бути погашена боржником відповідно до умов Договору поставки до 01.08.13р., тобто 31.07.13р., однак була погашена лише 05.12.13р.;

9 708,78 грн. (період нарахування з 01.08.13р. по 25.12.13р.) - 184 280,00 грн. сума оплати, яка повинна була бути погашена боржником відповідно до умов Договору поставки до 01.08.13р., тобто 31.07.13р., однак не була погашена на момент формування позовних вимог - 25.12.13р.;

6 949,61 грн. (період нарахування з 01.09.13р. по 25.12.13р.) - 168 210,00 грн. сума оплати, яка повинна була бути погашена боржником відповідно до умов Договору поставки до 01.09.13р., тобто 31.08.13р., однак не була погашена на момент формування позовних вимог - 25.12.13р.;

5 152,30 грн. (період нарахування з 01.10.13р. по 25.12.13р.) - 168 210,00 грн. сума оплати, яка повинна була бути погашена боржником відповідно до умов Договору поставки до 01.10.13р., тобто 30.09.13р., однак не була погашена на момент формування позовних вимог - 25.12.13р.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 23 618,91 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 1 794,24 грн. та 3% річних у розмірі 5 588,25 грн.

Розрахунок інфляційних витрат судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

При перевірки розрахунку 3% річних судом встановлено, що він зроблений невірно.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України та умов Договору поставки, 3% річних складають 5433,51 грн., з них:

414,25 грн. (період нарахування з 01.08.13р. по 04.12.13р.) - 40 000,00 грн. сума оплати, яка повинна була бути погашена боржником відповідно до умов Договору поставки до 01.08.13р., тобто 31.07.13р., однак була погашена лише 05.12.13р.;

2 226,51 грн. (період нарахування з 01.08.13р. по 25.12.13р.) - 184 280,00 грн. сума оплати, яка повинна була бути погашена боржником відповідно до умов Договору поставки до 01.08.13р., тобто 31.07.13р., однак не була погашена на момент формування позовних вимог - 25.12.13р.;

1 603,76 грн. (період нарахування з 01.09.13р. по 25.12.13р.) - 168 210,00 грн. сума оплати, яка повинна була бути погашена боржником відповідно до умов Договору поставки до 01.09.13р., тобто 31.08.13р., однак не була погашена на момент формування позовних вимог - 25.12.13р.;

1 188,99 грн. (період нарахування з 01.10.13р. по 25.12.13р.) - 168 210,00 грн. сума оплати, яка повинна була бути погашена боржником відповідно до умов Договору поставки до 01.10.13р., тобто 30.09.13р., однак не була погашена на момент формування позовних вимог - 25.12.13р.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 5 433,51 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за поставлений товар у розмірі 520 700,00 грн., пеня у розмірі 23 618,91 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 794,24 грн., 3 % річних у розмірі 5433,51 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України "Про адвокатуру").

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката за договором № 2009/05-19/28 про надання юридичних послуг від 09.01.13р. у розмірі 5 207 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (абзац третій пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Враховуючи вищевикладене, господарський суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, оцінює правові послуги, надані адвокатом ОСОБА_1 позивачу по даній справі у розмірі 5 207,00 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, Законом України "Про адвокатуру", ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 48, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково

Стягнути з Селянського фермерського господарства "КАСКАД" (53071, Дніпропетровська обл., с. Красіно, вул. Центральна, буд. 59-б, код ЄДРПОУ 31250830, р/р2600601303395 в АТ "БМ Банк", МФО 380913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПЛАНТ УКРАЇНА" (13400, Житомирська обл., м. Андрушівка, вул.Лисенка, буд. 25, код ЄДРПОУ 36532958, р/р 26008702996305 в ПАТ "Райфайзенбанк "Аваль", МФО 380805) заборгованість за поставлений товар у розмірі 520 700,00 грн. (п'ятсот двадцять тисяч сімсот грн. 00 коп.), пеню у розмірі 23 618,91 грн. (двадцять три тисячі шістсот вісімнадцять грн. 91 коп.), інфляційні витрати у розмірі 1 794,24 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто чотири грн. 24 коп.), 3 % річних у розмірі 5 433,51 грн. (п'ять тисяч чотириста тридцять три грн. 51 коп.), витрати на послуги адвоката у розмірі 5 207, 00 грн. (п'ять тисяч двісті сім грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 030,93 грн. (одинадцять тисяч тридцять грн. 93 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 13.03.14р.