Ухвала

від 12.03.2014 по справі 812/10169/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року справа №812/10169/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді : Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Реєстраційної служби Лутугинського районного управління юстиції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року по адміністративній справі №812/10169/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» до Реєстраційної служби Лутугинського районного управління юстиції Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» задоволений (а.с.60, 61-64).

Визнано дії Реєстраційної служби Лутугинського районного управління юстиції Луганської області з відмови Публічному акціонерному товариству «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» у державній реєстрації права постійного користування земельними ділянками за реєстраційними номерами: 215938244222, 215818744222, 21692974222, 192185344222, протиправними.

Скасовані рішення Реєстраційної служби Лутугинського районного управління юстиції Луганської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 22.11.2013 року №№ 8237222, 8232479 та від 28.11.2013 року №№ 8411787, 8409289 про відмову ПАТ «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» у державній реєстрації права постійного користування земельними ділянками за реєстраційними номерами: 215938244222, 215818744222, 21692974222, 192185344222.

Зобов'язано Реєстраційну службу Лутугинського районного управління юстиції Луганської області провести державну реєстрацію права постійного користування ПАТ «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» земельними ділянками за реєстраційними номерами: 215938244222, 215818744222, 21692974222, 192185344222.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.70-72). Вказує, що з огляду на положення ст.92 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), ПАТ «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» не підпадає під категорію суб'єктів, яким ЗК України можуть передаватися земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності у постійне користування.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22.11.2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Лутугинського районного управління юстиції Луганської області, з огляду на ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та пунктами 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», прийняті Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №№ 8237222, 8232479 та від 28.11.2013 року №№ 8411787, 8409289, згідно яких ПАТ «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» відмовлено у державній реєстрації права постійного користування земельними ділянками за реєстраційними номерами: 215938244222, 215818744222, 21692974222, 192185344222, відповідно (аркуші справи 29, 33, 37, 41).

Підставою для відмови ПАТ «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» у державній реєстрації права постійного користування земельними ділянками стало те, що подані для державної реєстрації документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують оскільки згідно з ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування».

Відповідач вважав, що ПАТ «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» не підпадає під категорію суб'єктів, яким Земельним кодексом України можуть передаватися земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності в постійне користування.

Зазначені рішення про відмову у держаній реєстрації отримані позивачем 28.11.2013 року, що не заперечувалось сторонами (аркуші справи 29, 33, 37, 41 зворотні сторони).

Надаючи оцінку спірним правовідносин та правовим підставам відмови у проведенні реєстрації права власності на нерухоме майно, з огляду на прийняті рішення, колегія суддів вважає такі рішення відповідача незаконним та необґрунтованими.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (у редакції Закону України від 11.02.2010 № 1878-VI із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 № 5037-VI; далі - Закон) державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 01.01.2013 проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації, а також нотаріусами як спеціальними суб'єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора.

Статтею 24 Закону №1878 визначені правові підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмовляючи у державній реєстрації, відповідач застосував положення п.4 ч.1 ст.24 Закону №1878

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст. 24 Закону №1878, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Частиною 4 цієї статті встановлено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Виходячи із правового змісту положень зазначеної статті, правовою підставою для відмови у проведенні реєстрації, є або не відповідність поданих документів, вимогам цього Закону №1878, або якщо такі документи не надають можливості встановити відповідність заявлених прав. При чому визначені підстави, мають різне правове навантаження та є можливими самостійними підставами для відмови у реєстрації.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, відмовляючи у проведенні держреєстрації відповідач обрав другу підставу визначену пунктом 4, вказавши на неможливості встановити заявлене право на постійне користування земельними ділянками за поданими документами. Тобто, доказуванню підлягає правова оцінка та можливість встановити наявність права позивача на реєстрацію речового права за поданими документами.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на виконання Закону №1878, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 22.06.2011 № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», пункти 25, 26 якого передбачають, що проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є правонабувач (правонабувачі), сторона (сторони) правочину, відповідно до якого виникло право власності та інше речове право, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п.27 Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно до п.23 Порядку № 703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як встановлено судом першої інстанції, що підтверджується матеріалами справи, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЛГ № 001368 від 28.12.2001 року, на підставі рішення 12 сесії 23 скликання Луганської обласної Ради від 20.07.2000 року № 12/7 та рішення 17 сесії 23 скликання Волнухинської селищної Ради від 20.12.2001 року б/н, Відкритому акціонерному товариству «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» надано у постійне користування земельну ділянку, загальною площею 35,74 га землі в межах згідно з планом землекористування, для розширення Волнухінського родовища піщаників та видобуття корисних копалин. Дана земельна ділянка складається із шести ділянок:

- № 1 - Лутугинське родовище, площею 10,6272 га.; - № 2 - Бузевське родовище, площею 2,0757 га.; - № 3 - Волнухинське родовище, площею 15,2834 га.; - № 4 - Под'їздна а/д до Лутугинського родовища, площею 3,7006 га.; - № 5 - Адміністративні споруди сел. Волнухине, вул. Кар'єрна, площею 0,9031 га.; - № 6 - Новий кар'єр, площею 3,15 га.

Вказаний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 270, що не заперечувалось в суді першої інстанції представником відповідача (аркуші справи 7-14).

У зв'язку із набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» відбулося перетворення ВАТ «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» шляхом зміни його організаційно-правової форми у Публічне акціонерне товариство «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР».

Відповідно до ст.108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Згідно з п.6 Положення «Про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 118 ідентифікацій ний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

Судом першої інстанції зроблений правильний висновок, що ПАТ «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» є правонаступником ВАТ «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР», що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 894188 від 31.10.2011 року та пунктами 1.2. та 1.4. статуту (нова редакція) ПАТ «Успенський Кар'єр» (аркуші справи 15-25). При перетворенні ВАТ «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» у ПАТ «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» ідентифікаційний код підприємства 00292117 і його адреса: 92000, Луганська область, Лутугинський район, сел. Волнухине, вул. Кар'єрна, 1 залишились незмінними.

Щодо правової складової, яка визначена відповідачем, що не надавало можливості здійснити держреєстрацію прав позивача, колегія суддів зазначає наступне.

При вирішенні спору, суд першої інстанції обґрунтовано врахував положення ст.ст.125, 126 ЗК України (набрав чинності з 01.01.2002 року), якими встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Так, відповідно до ч.2 ст.92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів і, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення), яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництві обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування».

Відповідно до п.6 Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 01.01.2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Однак, зазначене положення щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою, Конституційний Суд України своїм Рішенням від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 визнав неконституційним та вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати наданого їм права постійного користування земельною ділянкою. У зв'язку з цим право постійного користування земельною ділянкою, набуте в установленому законом порядку, не може бути втраченим відповідно до вимог п.6 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року № 449 «Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Крім того, положення ч.2 ст.92 ЗК України щодо переліку суб'єктів права постійного користування земельними ділянками діють з моменту набрання чинності Земельного Кодексу України, тобто, з 01.01.2002 року.

Тому, право постійного користування земельною ділянкою, набуте ПАТ «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР» в установленому законом порядку до набуття чинності Земельного кодексу України (01.01.2002 року) не може бути втраченим позивачем даже у випадку зміни організаційно-правової форми підприємства.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Абзацом 1 та 5 п.4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки проводиться після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно п.7 Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Заява про державну реєстрацію подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо.

Згідно п.16 Порядку за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно п.33 Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27, 28, 30 і 31 цього Порядку, подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки).

Згідно заяви від 03.10.2013 року (вих. № 614) (вхід. № 88/01-12) позивач звернувся до Відділу Держземагентства у Лутугинському районі Луганської області щодо внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру (присвоїти кадастрові номери) та видати відповідні Витяги згідно доданої технічної документації та обмінних фай лів у форматі XML.

12.10.2013 року підприємство позивача отримало відповідні Витяги з Державного земельного кадастру:

- № НВ-4400408662013 на земельну ділянку № 1 - Лутугинське родовище, площею 10,6272 га., кадастровий № 4422284400:06:012:0001, реєстраційний № 21692974222;

- № НВ-4400408712013 на земельну ділянку № 3 - Волнухинське родовище, площею 15,283 га., кадастровий № 4422281300:02:020:0051, реєстраційний № 215938244222;

- № НВ-44003992222013 на земельну ділянку № 4 - под'їздна а/д до Лутугинського родовища, площею 3,7006 га., кадастровий № 4422281300:02:044:0027, реєстраційний № 215818744222;

- № НВ-4400408632013 на земельну ділянку № 5 - адмін. споруди сел. Волнухине, вул. Кар'єрна, площею 0,9031 га. кадастровий № 4422281300:05:0001:0111, реєстраційний № 192185344222 (аркуші справи 26-28, 30-32, 34-36, 38-40).

Після отримання відповідних кадастрових номерів, 22.11.2013 року та 28.11.2013 року позивач подав заяви з відповідними додатками про державну реєстрацію прав постійного користування земельними ділянками. На час звернення позивача до відповідача із заявами про проведення реєстраційних дій, відповідні земельні ділянки залишились у постійному користуванні ПАТ «УСПЕНСЬКИЙ КАР'ЄР».

Виходячи із системного та правового аналізу правових норм, що регулюють спірні правовідносини, встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що сукупність зазначених документів надають можливість встановити не тільки наявність права позивача на реєстрацію речового права, але ж і підтверджує факт виникнення та перехід права постійного користування на нерухоме майно у вигляді земельної ділянки. Жодних правових підстав у відповідача для відмови у проведенні держреєстрації не було.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з правовими висновками суду першої інстанції, що рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 22.11.2013 року №№ 8237222, 8232479 та від 28.11.2013 року №№ 8411787, 8409289 є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, а позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Лутугинського районного управління юстиції - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року по адміністративній справі №812/10169/13-а а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар