Постанова

від 05.03.2014 по справі 810/807/14-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2014 року м. Київ 810/807/14-а

11:22

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Черкас О.П.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова фірма «Енергоремсервіс»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправною і скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова фірма «Енергоремсервіс» з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправною і скасування вимоги від 09.12.2013 № 36-22/4.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.12.2013 підприємством отримало податкову вимогу форми «Ю» про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на прибуток приватних підприємств і податку на додану вартість у сумі 32730,15 грн. На думку позивача зазначена вимога сформована безпідставно і необґрунтовано, оскільки у підприємства відсутній узгоджений податковий борг, а податкові зобов'язання нараховані на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 № 004662203/444 і від 12.09.2013 № 0004662203/443, є неузгодженими, так як позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити.

Уповноважені представники відповідача у судове засідання 05.03.2014 не з'явились.

Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов від 24.02.2014 № 1055/10/10, в яких відповідач позову не визнав і зазначив, що на підставі Акта перевірки від 29.08.2013 № 621/22-3/24882134/17 прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013 № 004662203/444 і від 12.09.2013 № 0004662203/443, згідно з якими позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість у сумі 6505,00 грн. і 24696,00 грн. відповідно, оскаржені позивачем до Київського окружного адміністративного суду, але оскільки постановою суду від 10.10.2013 у справі № 810/5171/13-а у задоволенні позову відмовлено, податковий орган в картках особового рахунку ТОВ «Енергоремсервіс» поновив податкові зобов'язання підприємства, оскільки на думку податкового органу, такі зобов'язання позивача є узгодженими

Крім того, відповідач у запереченнях просив суд здійснювати розгляд справи без участі представників Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТПФ «Енергоремсервіс» (код ЄДРПОУ 24882134) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Проенергостандарт» (код ЄДРПОУ 38218788), ТОВ «Теренс груп» (код ЄДРПОУ 37932081), ТОВ «Компанія ТЕТ» (код ЄДРПОУ 37481009), ТОВ «Фалкон-2011» (код ЄДРПОУ 37649519) за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт від 29.08.2013 № 621/22-3/24882134/17.

На підставі зазначеного Акта перевірки Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- з податку на додану вартість від 12.09.2013 № 0004662203 на суму 24 696, 00 грн.(в т.ч. основний податок - 19 757, 00 грн., фінансова санкція - 4 939, 00 грн.);

- з податку на прибуток підприємств від 12.09.2013 № 0004662203/444 на суму 6 505, 00 грн. (в т.ч. основний податок 5 204, 00 грн., фінансова санкція 1 301, 00 грн.).

Непогоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/5171/13-а.

Постановою суду від 10.10.2013 в адміністративній справі № 810/5171/13-а відмовлено позивачу у задоволенні позову.

Як вбачається за наданої відповідачем картки платника податків, 25.11.2013 податковим органом суму податкових зобов'язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 12.09.2013 № 0004662203 і від 12.09.2013 № 0004662203/444 поновлено до особової карти позивача.

09.12.2013 відповідачем складено податкову вимогу форми «Ю» № 36-22/4 про сплату податкового боргу у сумі 32730,15 грн. з податку на прибуток підприємств у сумі 6477,07 грн. (основний платіж 4802,77 грн., штрафні санкції 1301,00 грн., пеня 373,30 грн.) і податку на додану вартість у сумі 26253,08 грн. (основний платіж 19756,90 грн., штрафні санкції 4939,00 грн., пеня 1557,18 грн.).

Вважаючи податкову вимогу неправомірною, позивач звернувся до Головного у правління Міндоходів у Київській області із скаргою від 23.12.2013, за результатами розгляду якої податкову вимогу залишено без змін, у зв'язку з цим позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як було зазначено судом, Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі Акта перевірки від 29.08.2013 № 621/22-3/24882134/17 прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013 № 0004662203/443, згідно з яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 24 696, 00 грн.(в т.ч. основний податок - 19 757, 00 грн., фінансова санкція - 4 939, 00 грн.) і від 12.09.2013 № 0004662203/444, згідно з яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 6 505, 00 грн. (в т.ч. основний податок 5 204, 00 грн., фінансова санкція 1 301, 00 грн.).

Непогоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 у справі № 810/5171/13-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що оскаржив зазначену постанову до Київського апеляційного адміністративного суду. На підтвердження даної обставини надав суду копію апеляційної скарги від 14.10.2013 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 у справі № 810/5171/13-а, а також копії фіскальних чеків ДП «Укрпошта» про надіслання поштових відправлень.

Як встановлено судом, ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2013 у справі № 810/5171/13-а відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Енергоремсервіс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 і призначено справу до розгляду на 20.02.2014.

Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Згідно з частиною третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Із аналізу наведених норма вбачається, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 у справі № 810/5171/13-а не набрала законної сили станом на 09.12.2013, оскільки була оскаржена ТОВ «Енергоремсервіс» до суду апеляційної інстанції і призначена до розгляду Київським апеляційним адміністративним судом.

Станом на 05.03.2014 рішення Київським апеляційним адміністративним судом у справі № 810/5171/13-а не прийнято.

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України у відповідача були відсутні підстави для формування податкової вимоги від 09.12.2013 № 36-22/4, оскільки борг є неузгодженим.

Проте, відповідач при прийнятті спірної вимоги не врахував положення даної норми Податкового кодексу України.

При цьому, суд не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що податковий орган не був повідомлений позивачем про оскарження до суду апеляційної інстанції постанови у справі № 810/5171/13-а, оскільки процесуальний закон не передбачає повідомлення податковий орган про подання апеляційної скарги.

Так, відповідно до вимог статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додаються її копії, які у подальшому суд апеляційної інстанції надсилає сторонам (стаття 190 Кодексу адміністративного судочинства України). Крім того, суд звертає увагу, що податковий орган не позбавлений права звертатись до суду із відповідними запитами про надходження апеляційних скарг по справам, які були переглянуті в суді, перед тим як приймати податкові вимоги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірна вимога прийнята податковим органом передчасно, тому вона підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною і скасувати податкову вимогу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 09.12.2013 № 36-22/4.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова фірма «Енергоремсервіс» судовий збір у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 березня 2014 р.