Постанова

від 27.02.2014 по справі 804/2224/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 р. справа № 804/2224/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Трайдук С.В.

за участю сторін:

представника позивача Голубєвої А.О.

представника відповідача Рябоконя С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "СТДК" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000072201 та № 0000062201 від 11.01.2014 р. на загальну суму грошового зобов'язання 1631856,00 грн., -

ВСТАНОВИВ :

06 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "СТДК" (далі - ТОВ НВП "СТДК", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпропетровська ОДПІ, відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000072201 та №0000062201 від 11.01.2014 р. на суму 1631856,00 грн. (один мільйон шістсот тридцять одна тисяча вісімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) (том 1, а.с. 2-23).

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що між ним та його контрагентами були вчинені реальні господарські операції, що підтверджується первинними документами. Відповідачем не досконало вивчено матеріали надані під час перевірки, не досліджено ланцюг постачання товару, не прийнято до уваги судові рішення, які набрали законної сили, що призвело до невірних висновків. Таким чином, позивач вважає, що правомірно відніс суму 324023,00 грн. до складу податкового кредиту, а 763881,00 грн. до складу валових витрат, у зв'язку із чим збільшення суми нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 324023,00 грн., нарахування 162011,50 грн. штрафних санкцій, збільшення суми нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 763881,00 грн., та нарахування штрафних санкцій на 381 940,50 грн., що разом становить 1631856,00 гривень (один мільйон шістсот тридцять одна тисяча вісімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) - є протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 1, а.с. 1).

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд позов задовольнити.

Також, у судове засідання з'явився представник відповідача, проти позову заперечував у зв'язку з його необґрунтованістю, надав до суду письмові заперечення проти позову (том 3, а.с. 167-175) в яких зазначив, що Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області під час перевірки діяла у відповідності до вимог чинного законодавства, та в межах визначеної законом компетенції. Висновки за результатами перевірки є обґрунтованими та беззаперечними, оскільки позивачем не були надані первинні документи, які відповідно до положень чинного законодавства підтверджують факт настання правових наслідків за договорами укладеними між позивачем та його контрагентами, та реальність їхнього виконання.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «СТДК», відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 20.11.2000 року зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1 224 120 0000 025110 (том 2, а.с. 11), та з 20.11.2000 року за № 2928 перебуває на обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (том 2, а.с. 14).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Дніпропетровської ОДПІ від 25.10.2013 р. № 315 (том 1, а.с. 36), та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2013 р., проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "СТДК" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами планової виїзної перевірки ТОВ НВП "СТДК" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012. р. складено акт №336/22-01/31230950 від 05.12.2013 р. (том 1, а.с. 64-122).

На підставі акту, Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000072201 та № 0000062201 від 11.01.2014 року (том 1, а.с. 24, 25), якими позивачу було збільшено суму нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на суму 324023,00 грн., нараховано 162011,50 грн. штрафних санкцій, збільшено суму нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 763881,00 грн., та нараховано штрафних санкцій на 381940,50 грн., що разом становить 1631856,00 гривень (один мільйон шістсот тридцять одна тисяча вісімсот п'ятдесят шість грн. 00 коп.).

За результатами перевірки було встановлено та відображено у висновках акту наступне:

- порушення п.п. 135.5.11., п.п. 135.5.14. п. 135.5 ст.135, п. 137.4. ст. 137, п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.1, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями), ТОВ НВП "СТДК" занижено доходи у вигляді вартості товару, безоплатно отримано від невстановленої особи на суму 1901135 грн., у т. ч. за 4 квартал 2011 року на суму 646355 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 62754 грн., за 3 квартал 2012 року 679678 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 512348 грн., та завищено валові витрати на суму 1620124 грн., у т. ч. за 4 квартал 2011 року на суму 574474 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 52295грн., за 3 квартал 2012 року на суму 566398 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 426957 грн.

- порушення п.п. 135.5.11., п.п. 135.5.14. п. 135.5 ст.135, п. 137.4. ст. 137, п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.1, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), ТОВ НВП "СТДК" встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 763881 грн., у т. ч. в 4 кварталі 2012 року - 280791 грн., у 2 кварталі 2012 року - 24160 грн., у 3 кварталі 2012 року - 261676 грн., у 4 кварталі 2012 року - 197254 грн.

- порушення, п. 198.1, п. 198.3, п. 198,6 ст. 198 розділу 5 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), ТОВ НВП "СТДК" завищено суму ПДВ, яка віднесена до складу податкового кредиту в розмірі 324025 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на суму 70775 грн., листопад 2011 року на суму 27076 грн., грудень 2011 року 17043 грн, за квітень 2012 року на суму 10459 грн., липень 2012 року на суму 73946 грн., вересень 2012 року на суму 39333 грн., за листопад 2012 року 85391 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Дидактика», ПП "ЄВРОСТИЛЬ", ПП «ЕКОСКАН СЕРВІС», ПНВП «ТЕХНІКА».

Вирішуючи правомірність визначеного податковою інспекцією ТОВ НВП "СТДК" грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, суд з метою з'ясування обставин реальності вчинення господарських операцій вважає за необхідне перевірити доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладених в акті перевірки, або встановити наявність чи відсутність інших доказів.

Також, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, протиправності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11.

Так, судом встановлено, що 14.09.2012 року між ТОВ НВП "СТДК" та ПП «ЕКОСКАН СЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 33517827) було укладено Договір поставки № 14091 відповідно до якого на адресу ТОВ НВП "СТДК" поставлено кабельно-провідникову продукцію.

01.08.2012 року між ТОВ НВП "СТДК" та ПНВП «ТЕХНІКА» (код за ЄДРПОУ 19099225) було укладено Договір поставки № 01084 відповідно до якого ПНВП «ТЕХНІКА» поставляло кабельно-провідникову продукцію.

01.11.2011 року між ТОВ НВП "СТДК" та ТОВ «Дидактика» (код за ЄДРПОУ 34735238) було укладено Договір купівлі-продажу № 01122 відповідно до якого на адресу ТОВ НВП "СТДК" було поставлено кабельно-провідникову продукцію.

01.09.2011року ТОВ НВП "СТДК" було укладено з ПП "ЄВРОСТИЛЬ" (код ЄДРПОУ 32989950) договір поставки № 01092 на придбання кабельно-провідної продукції, та договір на надання послуг сортування, розбронювання, маркірування та ремонт кабелю № 01091.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок та спосіб реалізації результатів перевірок визначено Податковим кодексом України.

Так, згідно п.п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Позивачем, з метою підтвердження своїх господарських операцій до суду надано копії первинних документів, які були дослідженні під час судового розгляду.

Крім того, на підтвердження реальності господарських правовідносин між позивачем та вказаними контрагентами, на підтвердження переробки придбаної продукції позивачем та подальшої реалізації в переробленому вигляді покупцям, суду були надані копії банківських виписок про стан руху грошових коштів в розрізі контрагентів-покупців та журналу ордеру і відомості по рахунку 361 в розрізі контрагентів, відомості по рахунку 281, калькуляції, договори та первинна бухгалтерська документація щодо реалізації.

Права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників визначені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568 (далі - Правила №363).

Відповідно до пункту 11.1 Правил № 363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

За визначенням статті 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку.

Відповідно до пункту 11.3 Правил, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Згідно пункту 11.5 зазначених Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Відповідно до п. 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Позивачем до суду були надані на підтвердження здійснення поставок товару, а саме, товарно-транспортні накладні, які за своїм змістом та формою відповідають чинному законодавству України. Таким чином, твердження податкового органу про відсутність ТТН були спростовані наданими доказами.

У листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також, у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як випливає зі змісту пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, яку виклав в інформаційному листі від 24.10.2013 року №1486/12/13-13.

Підставою віднесення сум до податкового кредиту та валових витрат були податкові накладні, які оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, та наявні в матеріалах справи.

Разом з цим, позивач надав до суду постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/5505/13-а, в якій було визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з формування в акті від 21.12.12 р. № 7211/224/34735238 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Дидактика» (код ЄДРПОУ 34735238) з ТОВ «Інфотерм» (код ЄДРПОУ 31343537), ПП «СВ Гермес» (код ЄДРПОУ 36293292), ПВП «Форест» (код ЄДРПОУ 25158848) за період червень 2011 року, ТОВ «Олімп» (код ЄДРПОУ 31441243), ТОВ «Пасіфік» (код ЄДРПОУ 31684481), БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) за період вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» (код ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» (код ЄДРПОУ 37275541) за січень 2011 року» висновків про визнання відсутності у ТОВ «ДИДАКТИКА» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період з грудня 2011 року по серпень 2012 року.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з коригування показників податкової звітності ТОВ «ДИДАКТИКА» за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року, яке відбулося на підставі акту від 21.12.12 № 7211/224/34735238 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Дидактика» (код ЄДРПОУ34735238) з ТОВ «Інфотерм» (код ЄДРПОУ 31343537), ПП «СВ Гермес» (код ЄДРПОУ 36293292), ПВП «Форест» (код ЄДРПОУ 25158848) за період червень 2011 року, ТОВ «Олімп» (код ЄДРПОУ 31441243), ТОВ «Пасіфік» (код ЄДРПОУ 31684481), БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) за період вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» (код ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» (код ЄДРПОУ 37275541) за січень 2011 року», в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в електронній базі даних деталізованої інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України показники, відображені ТОВ «ДИДАКТИКА» в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2013, залишено без змін, ухвалою позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/1932/13-а, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, які полягають у проведенні перевірки ПП «Екоскан Сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827) в результаті яких було складено акт фінансово-господарської діяльності № 7207/224/33517827 від 21.12.2012 року з питань дотримання вимог податкового законодавства України Приватним підприємством "Екоскан Сервіс" (код ЄДРПОУ 33517827) під час здійснення господарських відносин з БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) за листопад 2011 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 р., апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 р. у справі №804/1932/13-а - залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 р. у справі № 804/1932/13-а - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2013 року у справі К/800/30628/13, розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 у справі № 804/1932/13-а за позовом Приватного підприємства "Екоскан Сервіс" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, ухвалив відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 р., оскільки із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права, викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження;

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/1441/13-а, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, які полягають у проведенні перевірки Приватного науково-виробничого підприємства «Техніка», в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7197/229/19099225 від 21.12.2012 року щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків БПП «Сура» за період вересень, листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, щодо формування в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7197/229/19099225 від 21.12.2012 року щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків БПП «Сура» за період вересень, листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку висновків про визнання відсутності у Приватного науково-виробничого підприємства «Техніка» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з липня 2012 року по вересень 2012 року.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, щодо коригування показників податкової звітності Приватного науково-виробничого підприємства «Техніка» за період з липня 2012 року по вересень 2012 року, яке відбулося на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7197/229/19099225 від 21.12.2012 року щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків БПП «Сура» за період вересень, листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, в тому числі з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Приватним науково-виробничим підприємством «Техніка» у податкових деклараціях за період з липня 2012 року по вересень 2012 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити показники податкової звітності Приватного науково-виробничого підприємства «Техніка» за період з липня 2012 року по вересень 2012 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які Приватне науково-виробниче підприємство «Техніка» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з липня 2012 року по вересень 2012 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 р., постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2013, залишеною без змін.

Ухвалою від 14 травня 2013 року, ВАСУ у справі К/800/23659/13 відмовив Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 р., оскільки із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, в силу приписів ч. 1 ст. 72 та ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначені в акті перевірки ТОВ НВП "СТДК" акти перевірок контрагентів-постачальників (акту № 7211/224/34735238, акту № 7207/224/33517827, акту №7197/229/19099225,) відносно ТОВ НВП "СТДК" є доказом, здобутим з порушенням закону, а відтак, не може бути підставою для висновків акту перевірки відносно позивача та, відповідно, ці висновки не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень. При цьому, суд враховує, що акт відносно позивача складений 05.12.2013 р., а судові рішення набрали законної сили станом на час розгляду справи.

Таким чином, докази на які посилається відповідач при проведенні перевірки визнанні судами неправомірними.

Суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо проведення перевірки позивача та прийняття щодо цих податкових повідомлень-рішень.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту п.п. 201.4 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у встановленому порядку. Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 N 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за N 1333/20071 (далі - Порядок № 1379), податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

У судовому засіданні позивачем надані податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт, які були оглянуті та досліджені судом. Тобто, первинні документи щодо підтвердження здійснення господарських взаємовідносин позивачем з контрагентом, та використання придбаного товару у своїй діяльності.

Також, суд зазначає, якщо навіть і були якісь порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача - по ланцюгу постачання товарів (послуг) та які можливо не виконали свого зобов'язання щодо сплати податків, то це повинно тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких контрагентів.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, податковим органом в судовому засіданні не було доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ НВП "СТДК" щодо скасування податкових повідомлень-рішень№ 0000072201 та № 0000062201 від 11.01.2014 р. - підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ТОВ НВП "СТДК" при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 487,20 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 269 від 04.02.2014 р. (том 1, а.с. 1-а).

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 487,20 грн. підлягає поверненню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 04 березня 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 10, 11, 17, 69 - 71, 86, 94, 122, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "СТДК" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000072201 та №0000062201 від 11.01.2014 р. на загальну суму грошового зобов'язання 1631856,00 грн. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000072201 від 11.01.2014 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000062201 від 11.01.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "СТДК" (код ЄДРПОУ 31230950; індекс 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Ювілейне, вулиця Виробнича, будинок 17) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сімь гривень 20 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 04 березня 2014 року.

Суддя С. В. Прудник