Ухвала

від 03.03.2014 по справі 2а-870/10/1670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2014 р. м. Київ К/9991/5950/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Голікова І.А.

Генеральної прокуратури України Чубенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011

у справі № 2а-870/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Оіл 5000»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.07.2010 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 постанову суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено. Визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької МДПІ від 09.09.2009 № 0004702301/0/2890, від 26.11.2009 № 0004702301/1/3647.

Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права: п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 9, 69, 86, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, прокуратури, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької МДПІ від 09.09.2009 № 0004702301/0/2890 та від 26.11.2009 № 0004702301/1/3647, прийнятим за результатами оскарження первісного, податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 2336611,10 грн., в т.ч. 1204823 грн. основного платежу та 1131788,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки планової виїзної перевірки за період з 01.07.2006 по 31.03.2009, викладені в акті від 27.08.2009 № 4876/23-2009/33672277, про порушення позивачем вимог:

п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі Закону № 334/94-ВР), що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 1204823 грн., в т.ч. за 1 квартал 2008 року в сумі 146511 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 511068 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 382328 грн. та за 1 квартал 2009 року в сумі 164916 грн. Порушення цієї норм податковий орган пов'язує з такими обставинами.

Позивач поставив на користь ТОВ «Клеопатра Люкс», ТОВ «Індіком» за договором від 03.06.2008 № 080603 та за договором від 11.01.2008 № 08111.2сг, відповідно, газ вуглеводневий скраплений паливний марки БТ (СПБТ), видав видаткові накладні, задекларував валовий доход. Однак, фактично господарські операції на виконання зазначених договорів не проводились, оскільки не підтверджуються первинними документами, що відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України». Зокрема, транспортування товару не підтверджено товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі. У підприємств-покупців наявні незначні трудові ресурси, відсутні основні засоби, за фактом підроблення та використання підробленого документа невстановленими особами порушено кримінальну справу № 55-2716 за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 КК України.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що в результаті відображення в бухгалтерському обліку поставок товару, не підтверджених первинними документами, позивач занизив задекларовані показники в рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток підприємств «приріст балансової вартості запасів» за період з І-ІІІ квартали 2008 року в загальній сумі 4159622 грн., в т.ч. за 1 квартал 2008 року в сумі 586042 грн., за ІІ квартал 2008 року в сумі 2044270 грн., ІІІ квартал 2008 року в сумі 1529310 грн.;

п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, що полягало в неправомірному віднесенні до складу валових витрат за 1 квартал 2009 року витрати в сумі 659663 грн. за операціями з придбання паливно-мастильних матеріалів в ТОВ «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», що не підтверджені прибутковими накладними.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, на які посилається відповідач в касаційній скарзі, та вважає, що суд повно встановив обставини та надав їм правову оцінку.

Судом апеляційної інстанції досліджено питання реального вчинення позивачем господарських операцій з поставок газу вуглеводневого скрапленого паливного марки БТ (СПБТ) покупцям - ТОВ «Клеопатра Люкс» та ТОВ «Індіком», досліджено умови поставки товару, в результаті чого встановлено, що такі операції мали реальний характер, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку: договорами від 03.06.2008 № 080603.1сг, від 11.01.2008 № 080111.2сг, видатковими і податковими накладними, банківськими виписками. Постановами від 24.11.2009 слідчого ОВС СВ «ОЗ» СУ УМВС України в Кіровоградській області відмовлено в порушенні кримінальних справ відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за фактом створення підприємств - ТОВ «Клеопатра-Люкс» та ТОВ «Індіком» з метою прикриття незаконної діяльності за відсутності в діях складу злочину, передбаченого ст. 205 КК України.

Усі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом та формою відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що відповідно до умов договорів перевезення поставленого позивачем товару здійснювалось покупцями - ТОВ «Клеопатра Люкс» та ТОВ «Індіком» з баз, де зберігався товар. Підприємствами-зберігачами товару є ТОВ «Данай», ВАТ «Кіровоградгаз», ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз», ВАТ «Черкасигаз», які виконували обов'язки вантажовідправників та здійснювали кількісно-грошовий облік щомісячно і надавали інформацію про залишок нафтопродуктів позивачеві, узгоджували обсяг приймання, транспортування, зберігання, відпуск обліку шляхом підписання відповідних двосторонніх актів. Вказані операції проведені позивачем в бухгалтерському та податковому обліках, що документально підтверджено. Тому відсутність товарно-транспортної накладної, яка не є обов'язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажоотримувача, перевізника), за наявності належних первинних документів на поставку товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарських операцій з поставки товару.

Посилання відповідача на відсутність у підприємств-покупців товару адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань є загальним посиланням, яке не доведено, і само собою не свідчить про нереальний характер господарських операцій між позивачем та покупцями. До того ж підприємство не позбавлено права і можливостей залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про непідтвердження в ході судового розгляду справи порушення позивачем вимог п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

Суд касаційної інстанції також знаходить правильним висновок суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позиції відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР при формуванні валових витрат за 1 квартал 2009 року в сумі 659663 грн. за операціями з придбання паливно-мастильних матеріалів в ТОВ «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», яка мотивована лише тим, що позивач не надав прибуткових накладних, оскільки за наявності інших первинних документів, що підтверджують господарську операцію, та за фактичного вчинення такої операції, відсутні підстави для висновку про відсутність у позивача права на валові витрати за такою господарською операцією.

Зважаючи на відсутність підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю. І. Цвіркун