Рішення

від 05.03.2014 по справі 919/1140/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року справа № 919/1140/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

(вул. Леніна, буд. 48, м. Севастополь, 99011)

до відповідача - Приватного підприємства „Туроператор „Санато"

(пр. Ген. Острякова, буд. 141-Б, кв. 20, м. Севастополь, 99055)

про стягнення 20 000,00 грн,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Рубльова О.В. - головний спеціаліст - юрисконсульт сектору досліджень та розслідувань, довіреність № 9/34 від 09.01.2014,

від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства „Туроператор „Санато" про стягнення 12 700,00 грн, у тому числі 10 000,00 грн штрафу та 2 700,00 грн пені.

Позовні вимоги з посиланням на положення статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" обґрунтовані несвоєчасною сплатою відповідачем штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.04.2013 № 27/18-13-РШ у справі № 27/08-13, у зв'язку з чим відповідачу було нараховано пеню.

Ухвалою суду від 03.10.2013 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 919/1140/13. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.10.2013.

Ухвалою суду від 23.10.2013, за клопотанням представника відповідача, провадження у справі було зупинено на підставі частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Приватного підприємства „Туроператор „Санато" на рішення господарського суду міста Севастополя від 12.09.2013 у справі № 919/768/13 про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27/18-13-РШ від 29.04.2013 у справі № 27/08-13.

Ухвалою суду від 29.01.2014 провадження у справі № 919/1140/13 було поновлено. Розгляд справи призначений у судовому засіданні на 10.02.2014.

Представник позивача 06.02.2014 надав через канцелярію суду заяву про збільшення розміру позовних вимог № 9/220 від 05.02.2014, в якій позивач збільшив розмір пені з 2 700,00 грн до 10 000,00 грн, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача 20 000,00 грн.

Ухвалою суду від 10.02.2014 було прийнято збільшення розміру позовних вимог та відкладено розгляд справи на 24.02.2014.

24.02.2014 до розгляду справи у судовому засіданні відповідач через канцелярію суду надав заперечення від 24.02.2014 на заяву про збільшення розміру позовних вимог, в яких просив суд відмовити Севастопольському міському територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у задоволенні позовних вимог, посилаючись, зокрема на те, що зобов'язання щодо сплати штрафу та право нарахування пені у позивача виникло з 06.12.2013, а у період з 13.09.2013 по 29.09.2013 пеня нарахована неправомірно.

Ухвалою суду від 24.02.2013 за клопотанням відповідача від 24.02.2014 розгляд справи був відкладений на 05.03.2014.

У судовому засіданні 05.03.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 05.03.2014 не забезпечив, про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою. Явка представника відповідача у засідання суду обов'язковою не визнавалась.

Зі змісту статті 22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це їх право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, суд визнав можливим розглянути справу по суті у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2013 Адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 27/18-13-РШ у справі № 27/08-13, яким було визнано дії Приватного підприємства „Туроператор „Санато" у вигляді розміщення на власному веб-сайті відомостей про те, що „Мы успешно работаем на рынке туристических услуг с 2003 года…", а також розміщення інформації у рекламних буклетах про те, що „Туристическая фирма „Туроператор СаНатО" с 2003 года является одним из лидеров по предоставлению туристических услуг в Крыму" порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме повідомлення суб'єктом господарювання невизначеному колу осіб неточних відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання послуг цього суб'єкта господарювання.

Згідно з частиною першою статті 15-1 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Відповідно до статті 21 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції" вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції".

Вказаним рішенням № 27/18-13-РШ від 29.04.2013 у справі № 27/08-13 на підставі статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" на Приватне підприємство „Туроператор „Санато" було накладено штраф у розмірі 10 000,00 грн.

Також у цьому ж рішенні зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з моменту отримання рішення.

При визначенні розміру штрафу було враховане, зокрема, те, що факт порушення відповідачем визнаний.

Рішення було надіслано позивачем на адресу місцезнаходження відповідача та отримано останнім 10.05.2013, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, належно завірена копія якого додана до матеріалів справи (арк. справи 10).

Частиною другою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, штраф мав бути сплачений до 10.07.2013, однак у передбачений законом строк штраф відповідачем сплачено не було.

Пунктом 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) від 04.04.2012 № 01-06/418/2012 передбачено, що норми Закону України „Про захист економічної конкуренції" пов'язують початок перебігу строку для добровільної сплати штрафу особою, на яку його накладено, саме з днем одержання відповідного рішення органу Антимонопольного комітету України.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Приватне підприємство „Туроператор „Санато" оскаржило рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27/18-13-РШ від 29.04.2013 у справі № 27/08-13 до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04.07.2013 було прийнято позовну заяву Приватного підприємства „Туроператор „Санато" про визнання недійсним вищевказаного рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України до розгляду та порушено провадження у справі № 919/768/13.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12.09.2013 у справі № 919/768/13 у позові Приватному підприємству „Туроператор „Санато" було відмовлено повністю.

Судове рішення мотивовано тим, що позивач розповсюдив невизначеному колу осіб на своєму веб-сайті та рекламних буклетах неправдиву інформацію про тривалість роботи позивача на ринку турпослуг, що може вплинути на намір цих осіб щодо придбання таких послуг.

18.09.2013 Приватне підприємство „Туроператор „Санато" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Севастополя від 12.09.2013 у справі № 919/768/13.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 було прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства „Туроператор „Санато" до провадження.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 у справі № 919/768/13 апеляційну скаргу Приватного підприємства „Туроператор „Санато" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя від 12.09.2013 у справі № 919/768/13 залишено біз змін.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішенні № 27/18-13-РШ від 29.04.2013 у справі № 27/08-13 є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

У частині другій статті 62 Закону України „Про захист економічної конкуренції" передбачено, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Останнім днем сплати штрафу було 10.07.2013.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На день розгляду справи відповідачем не надано суду доказів сплати штрафу у розмірі 10 000,00 грн у визначений законодавством строк.

Таким чином, Приватним підприємством „Туроператор „Санато" було прострочено строк сплати штрафу.

Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Однак, нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду (абзаци третій-п'ятий частини п'ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції").

Підпунктом 20.2 пункту 20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" встановлено, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України „Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" № 2210-ІІІ від 11.01.2001 за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

За таких обставин, позивачем було нараховано відповідачу пеню за період з 13.09.2013 по 29.09.2013 та з 06.12.2013 по 03.02.2014 у розмірі 11 550,00 грн.

Проте, на виконання вимог статті 56 Закону України № 2210-ІІІ від 11.01.2001, розмір пені був обмежений сумою у розмірі 10 000,00 грн, які і підлягають стягненню з відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до пункту 22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 ГК України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу.

У частинах сьомій, дев'ятій статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" встановлено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 20 000,00 грн, у тому числі 10 000,00 грн штрафу та 10 000,00 грн пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Туроператор „Санато" (пр. Ген. Острякова, буд. 141-Б, кв. 20, м. Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 34393795) у доход Державного бюджету України (рахунок № 31110106700007 у банку одержувача - ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, призначення платежу: код бюджетної класифікації доходів 21081100, одержувач - Державний бюджет Ленінського району міста Севастополя, ЄДРПОУ 38022916) 20 000,00 грн (двадцять тисяч грн 00 коп.) у тому числі 10 000,00 грн штрафу та 10 000,00 грн пені.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Туроператор „Санато" (пр. Ген. Острякова, буд. 141-Б, кв. 20, м. Севастополь, 99055, ідентифікаційний код 34393795) у доход Державного бюджету України (п/р 31215206783001 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 23013519) 1 827,00 грн (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн 00 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 11.03.2014.

Суддя С. М. Альошина

919/1140/13/4470/14