Ухвала

від 26.02.2014 по справі 522/2762/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/2317/14

Головуючий у першій інстанції Донцов Д.Ю.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Луняченко А.В., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Сілукової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Швидкі автобусні маршрути», треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до МП ТОВ «Швидкі автобусні маршрути», третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 03 грудня 2010 року близько 07 год. 45 хв. по вул. Комарова в м. Одесі водій автобусу марки «Іван», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, здійснюючи рейс на міському автобусному маршруті № 220, не вибрав безпечної дистанції, через що скоїв зіткнення з автомобілем марки «Тойота», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивачки отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27.12.2012 р. ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Також позивачка зазначила, що під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4 з 2008 року працює водієм в МП ТОВ «Швидкі автобусні маршрути» та під час дорожньо-транспортного пригоди знаходився в трудових відносинах з відповідачем. В день ДТП ОСОБА_4 поставивши підписи у журналі реєстрації операції перевірки технічного стану КТЗ контрольно-пропускним пунктом та журналі перевірки перед рейсового (після рейсового) медичного огляду водіїв, отримавши шляховий лист виїхав на маршрут № 220. Зазначене свідчить, що шкода заподіяна ним у зв'язку з виконанням трудових обов'язків. У зв'язку з чим позивачка звернулася з позовом саме до МП «Швидкі автобусні маршрути», як до особи працівником якої є ОСОБА_4 та просила суд стягнути з МП ТОВ «Швидкі автобусні маршрути» відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригодою в розмірі 116 800 грн., витрати, пов'язані з отриманням висновку експертного дослідження в розмірі 700 грн. та судові витрати.

Судом в якості третіх осіб до участі у справі були залучені ОСОБА_5 та ПАТ «Міська страхова компанія».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала.

Третя особа ОСОБА_4 з позовом погодився.

Третя особа ОСОБА_5 проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Представник третьої особи ПАТ "Міська страхова компанія" в судове засідання не з'явився, про слухання справи був повідомлений належним чином.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2013 року в задоволені позову ОСОБА_3 до МП ТОВ «Швидкі автобусні маршрути», треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПАТ «Міська страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди відмовлено.

На рішення суду ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якої просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

В судове засідання ОСОБА_5, представник ПАТ "Міська страхова компанія" не з'явилися, були сповіщені належним чином про що свідчать судові повістки (а.с. 293-294).

Зі змістом ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

У відповідності до ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 грудня 2012 року водій автобусу марки «Іван», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, не вибрав дистанцію, через що скоїв зіткнення з автомобілем марки «Тойота», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, в наслідок чого, автомобіль марки «Тойота» д/н НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27.12.2012 р. по справі №1516/5723/2012, яка вступила в законну силу, встановлено, що ОСОБА_4 винний у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124КУпАП.

З постанови Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27.12.2012р. по справі №1516/5723/2012 вбачається, що ОСОБА_4 вчинення правопорушення визнав та пояснив, що це трапилось в наслідок дорожньої обстановки та неуважності. Постанова Котовського міського районного суду Одеської області від 27.12.2012 р. по справі №1516/5723/2012 ОСОБА_4 не оскаржувалася та набрала чинності 07.01.2013 р.

Також судом встановлено та не заперечувалось сторонами та третьою особою ОСОБА_5, що між останнім, як підприємцем та власником автотранспортного засобу, що потрапило у дорожньо-транспортну пригоду, та відповідачем, МП TOB «Швидкі автобусні маршрути», був укладений договір № 25 про диспетчерське розпорядження транспортним засобом від 01.01.2012 р., згідно п. 1.1 якого, МП TOB «Швидкі автобусні маршрути» приймає у диспетчерське розпорядження та оперативно-господарське керування транспортний засіб підприємця з ціллю здійснення перевезень пасажирів на міських маршрутах, закріплених конкурсним комітетом за перевізником, тобто МП TOB «Швидкі автобусні маршрути». В свою чергу, управління транспортним засобом здійснюється безпосередньо підприємцем на основі трудового, цивільно-правового або господарського договору. В п. 2.3.7. договору йдеться, що підприємець (власник) автотранспортного засобу зобов'язаний залучати до роботи на маршруті водіїв відповідної відкритої категорії (категорія «Д») і відповідного стажу роботи. Також, організовувати роботу водіїв транспортного засобу, режим їх роботи та відпочинку у відповідності до діючого законодавства України (п.2.3.9 Договору). Підприємець, або особа, керуюча транспортним засобом підприємця, самостійно несе повну відповідальність за завдану шкоду третім особам (п.4.3. Договору), даний договір № 25, укладений між відповідачем та ОСОБА_5 не оспорювався та був діючим на момент дорожньо-транспортної пригоди, а саме 03.12.2012 р.

Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_3 до МП ТОВ «Швидкі автобусні маршрути», треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПАТ «Міська страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції виходив з того, що згідно робочого журналу механіка КТП, 03.12.2012 р. водій ОСОБА_4 на маршрут № 220 не випускався. Згідно наряду-завдання бригади маршруту № 220 на 03.12.2012 р. вбачається, що автобус марки «Іван», державний номер НОМЕР_1, 03.12.2012 р. на маршрут не виходив. Відповідно до Журналу перед рейсового та після рейсового медичних оглядів, водій ОСОБА_4 медичне обстеження не проходив.

Судом також прийнято до уваги, що згідно листа обліку технічного обслуговування ремонту автомобілю, уповноважений власником цього автотранспортного засобу водій ОСОБА_7, підписав заявку на ремонт, який повинен був бути проведений 03.12.2012 р., в день скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Дослідженням журналів обліку МП TOB «Швидкі автобусні маршрути», встановлено, що з 02.12.2012 р. до 09.12.2012 р. згаданий автотранспортний засіб на маршрут не виходив.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 про те, що діями водія автобуса ОСОБА_4, який на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився з відповідачем у трудових відносинах, а тому саме відповідач повинен відшкодувати матеріальну шкоду не приймаються до уваги, оскільки доказів, які б підтверджували ці доводи позивачем до суду надано не було.

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

А.В. Луняченко

---

Н.В. Ісаєва