Постанова

від 11.03.2014 по справі 2а-9675/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року № 2а-9675/11/1370

14 год. 25 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий - суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання - Ячмінська Я.О.

з участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Сойма І.І.

представник третьої особи не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Закарпатській області про визнання протиправними дій та стягнення заробітної плати, третя особа Державна податкова адміністрація України.

Обставини справи.

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:

- визнати протиправними дії Державної податкової адміністрації України щодо затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду по справі №2а-5410/10/1370 від 11.10.2010 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника голови ДПА у Закарпатській області;

- визнати протиправними дії Державної податкової адміністрації у Закарпатській області щодо затримки виплати належних ОСОБА_1 сум при звільненні у строки, зазначені в статті 116 Кодексу Законів про працю України;

- стягнути з Державної податкової адміністрації у Закарпатській області заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу за період з 11.10.2010 року по 04.05.2011 року;

- стягнути з Державної податкової адміністрації у Закарпатській області середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.05.2011 року по день фактичного розрахунку.

У подальшому позивач подав заяву (а.с.25) про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Державної податкової адміністрації у Закарпатській області середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.05.2011 року по день фактичного розрахунку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при звільненні позивача 05.04.2011 року з посади заступника голови ДПА у Закарпатській області, відповідачем не проведено розрахунок згідно ст. 116 Кодексу Законів про працю України.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю. Пояснив, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 року, допущеної до негайного виконання, його поновлено на посаді заступника голови ДПА у Закарпатській області. Проте, на виконання вказаного рішення суду позивача поновлено на посаді наказом від 04.04.2011 року та звільнено з посади за угодою сторін з 05.04.2011р. При звільненні з посади відповідач не провів з позивачем розрахунку, а саме, не виплатив коштів з часу звільнення у травні 2010 року по 16.05.2011 року (оскільки позивач 12.05.2011 року заявив вимогу про проведення розрахунку). Просить позов задовольнити.

У зв'язку з проведеною реорганізацією податкових органів, судом відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України допущено процесуальне правонаступництво відповідача на Головне управління Міндоходів в Закарпатській області та процесуальне правонаступництво третьої особи на Міністерство доходів і зборів України.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з тих підстав, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем і до відповідача не надходило рішень суду про виплату позивачеві коштів по заробітній платі. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Від третьої особи, Міністерства доходів і зборів України, правової позиції у спорі не надходило, представник не прибув.

Суд заслухав пояснення позивача та представника відповідача, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2010 року (а.с.8-9) позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової адміністрації України № 580-о від 05.05.2010 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника голови Державної податкової адміністрації України в Закарпатській області з 05.05.2010 року. Стягнуто з Державної податкової адміністрації в Закарпатській області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.05.2010 року по 11.10.2010 року в сумі 26332,90 гривні 90 коп. Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.

На виконання вказаної постанови Львівського окружного адміністративного суду та вимоги державного виконавця, Державною податковою адміністрацією України 04.04.2011 року видано наказ №472-О (а.с.7) про поновлення позивача на посаді заступника голови Державної податкової адміністрації України в Закарпатській області, виконання рішення в частині виплати грошових коштів наказано провести за рахунок кошторису державної податкової адміністрації у закарпатській області.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 05.04.2011 року №480-О позивача звільнено згідно поданої заяви з 05.04.2011 року з посади заступника голови Державної податкової адміністрації України в Закарпатській області за угодою сторін, п.1 ст. 36 КЗпП України та зобов'язано ДПА у Закарпатській області забезпечити вчасне проведення розрахунку із ОСОБА_1 згідно з чинним законодавством.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму, зокрема, відповідно до п.2 ч.2 ст.17 КАС України - на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Громадянам згідно статті 43 Конституції України гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із абз.7 ч.1 ст. 5№ Кодексу Законів про працю України, держава гарантує працездатним громадянам Україні правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає згідно ч.2 ст.235 КЗпП України рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до вказаних норм КЗпП України Львівським окружним адміністративним судом постановою від 11.10.2010 р. стягнуто з Державної податкової адміністрації в Закарпатській області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.05.2010 року по 11.10.2010 року в сумі 26332,90 гривні 90 коп.

Оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника здійснюється згідно із ст. 236 Кодексу Законів про працю України, у якій визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів за період з 11.10.2010 року (дати винесення постанови про поновлення на роботі) по 04.04.2011 року (дати видання наказу про поновлення на роботі) повинні розглядатися Львівським окружним адміністративним судом у справі №2а-5410/10/1370, оскільки у даному випадку не має нового публічно-правового спору.

Належні позивачеві кошти, присудженні судом до стягнення з відповідача постановою від 11.10.2010р. та кошти, на які позивач має право через невиконання рішення суду, не є нарахованою заробітною платою, а є оплатою вимушеного прогулу. Відтак посилання позивача на ст. 116 КЗпП України є помилковим, оскільки вказана стаття не врегульовує питання виплати коштів за вимушений прогул.

Позивача поновлено на посаді наказом від 04.04.2011р. (а.с.7) та звільнено наказом від 05.04.2011р. У судовому засіданні позивач визнав, що у вказані дні до роботи не приступав, посадових обов'язків не виконував, відтак у відповідача відсутні правові підстави для нарахування за вказані дні заробітної плати позивачеві та, відповідно, відсутня заборгованість по належних до виплати сум позивачеві в нових правовідносинах з приводу поновлення (04.04.2011р.) та звільнення (05.04.2011р.)

Вищенаведені встановлені судом фактичні обставини справи та норми чинного трудового законодавства вказують на невірне обрання позивачем судового способу захисту порушеного права при оплаті вимушеного прогулу через незаконне звільнення та затримку виконання рішення суду, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

Повний текст постанови складено та підписано 14.03.2014р. о 10:00 год.

Суддя Коморний О.І.