Ухвала

від 27.02.2014 по справі 2а/2570/2425/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/2425/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лана» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лана» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 25 травня 2012 року №0002062320, №0002072320 та №0002082320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року позовні вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що 10.05.2012 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Фірма «Володар», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ТОВ «Граньстройінвест» за період 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п. 138.1.1. п. 138.1, п.138.2. ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що привело до заниження податку на прибуток всього у сумі 27 818 грн., в тому числі за II-III квартал 2011 року в сумі 12 666,0 грн., ІІ-ІV квартал 2011 року в сумі 15152,0 грн.; п.198.1, 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість всього на 24 720 грн., в тому числі деклараціях за липень 2011 року на суму 5 826 грн.; за серпень 2011 року на суму 2 229 грн.; за вересень 2011 року на суму 3 489 грн.; за жовтень 2011 року на суму 6 656 грн.; за листопад 2011 року на суму 6 520 грн..

Наведені обставини слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 25.05.2012 року №0002082320, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації №193400 від 16.01.2012 року в сумі 914,00 грн.; №0002072320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 31 978,00 грн., з них: +25582,00 - за основним платежем та 6 396,00 грн. - за штрафними санкціями; №0002062320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 27 818,00 грн..

Вирішуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2011 року між ТОВ «Фірма «Лана» (замовник) та ПП «Володар» (підрядник) укладено договір №21, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по ремонту крівлі ВАТ «Будіндустрія» м.Чернігів.

Зазначений договір укладено на виконання договору №23 від 23.06.2011 року, який був укладений між ПАТ «Будіндустрія» (замовник) та ТОВ «Фірма «Лана» на виконання робіт по ремонту м'якої покрівлі залізобетонного цеху ПАТ «Будіндустрія» за адресою: м.Чернігів, вул.Індустріальна, 11.

Договір виконано в повному обсязі, що підтверджується податковими накладними №1 від 29.06.2011 року, № 2 від 30.06.2011 року, № 1 від 30.07.2011 року, № 1 від 17.08.2011 року, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2011 року, актом прийому виконаних підрядних робіт за липень 2011 року.

Між ТОВ «Фірма «Лана» (замовник) та ПП «Володар» (підрядник) 01.08.2011 року укладено договір №22 відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по ремонту кровлі на ПАТ «Укртелеком» м.Чернігів.

Зазначений договір укладено на виконання договору підряду №35 від 04.08.2011 року на виконання робіт по об'єкту «Ремонт покрівлі по вул.Кільцева, 13 в м.Чернігові» між ПАТ «Укртелеком» (замовник) та ТОВ Фірма «Лана».

Договір виконано в повному обсязі, що підтверджується довідкою щодо вартості виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року, податковою накладною №2 від 31.08.2011 року, актом прийому виконаних підрядних робіт, підсумковою відомістю ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до акту.

Між ТОВ «Фірма «Лана» (замовник) та ТОВ «Граньстройінвест» (підрядник) 01.09.2011 року укладено договір №24, відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик, згідно завдання замовника, провести ремонт покрівлі у ДП «Газспецсервіс» м.Чернігів, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість на умовах вказаних у договорі.

Зазначений договір укладено на виконання договору підряду №72-09/11 від 01.09.2011 року на виконання ремонтних робіт (ремонт крівлі адміністративно-побутового приміщення за адресою: м.Чернігів, вул. Інструментальна,8) між ДП «ГазСпецСервіс» (замовник) та ТОВ Фірма «Лана».

Договір виконано в повному обсязі, що підтверджується підсумковою відомістю ресурсів, актом прийому виконаних підрядних робіт, податковою накладною №2 від 30.09.2011 року.

Між ТОВ «Фірма «Лана» (замовник) та ТОВ «Граньстройінвест» (підрядник) 03.10.2011 року укладено договір №25, відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик, згідно завдання замовника провести ремонт покрівлі на ВАТ «Будіндустрія» м.Чернігів, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість на умовах вказаних у цьому договорі.

Зазначений договір укладено на виконання договору підряду №37 від 23.08.2011 року на виконання ремонтних робіт (ремонт крівлі адміністративного корпусу за адресою: м.Чернігів, вул. Індустріальна, 11) між ПАТ «Будіндустрія» (замовник) та ТОВ Фірма «Лана» (підрядник).

Договір виконано в повному обсязі, що підтверджується актом прийому виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року, податковими накладними №1 від 01.09.2011 року, №3 від 21.09.2011 року, №1 від 17.10.2011 року.

Між ТОВ «Фірма «Лана» (замовник) та ТОВ «Граньстройінвест» (підрядник) 03.10.2011 року укладено договір №47/2, відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик, згідно завдання замовника провести ремонт покрівлі на ПАТ «Будіндустрія» м.Чернігів, вул.Індустріальна,11, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість на умовах вказаних у цьому договорі.

Зазначений договір укладено на виконання договору №47 від 13.10.2011 року на виконання робіт (ремонт покрівлі складу за адресою: м.Чернігів, вул. Індустріальна, 11) між ПАТ «Будіндустрія» (замовник) та ТОВ Фірма «Лана» (підрядник).

Договір виконано в повному обсязі, що підтверджується актом прийому виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року, податковою накладною №3 від 31.10.2011 року.

Між ТОВ «Фірма «Лана» (замовник) та ТОВ «Граньстройінвест» (підрядник) 01.11.2011 року укладено договір №57, відповідно до якого підрядник зобов'язується на свій ризик, згідно завдання замовника провести ремонт покрівлі на ТОВ «Автомобільна група «Богдан» м.Чернігів, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість на умовах вказаних у цьому договорі.

Зазначений договір укладено на виконання договору №27 від 25.10.2011 року на виконання робіт (ремонт м'якої покрівлі будівлі торгівельно-сервісного центру за адресою: м.Чернігів, пр-т Миру, 241-А) між ТОВ «Автомобільна група «Богдан» (замовник) та ТОВ Фірма «Лана» (підрядник).

Договір виконано в повному обсязі, що підтверджується: довідкою щодо вартості виконаних підрядних робіт за листопад 2011 року, податковими накладними №2 від 11.11.2011 року, №4 від 30.11.2011 року, актом прийому виконаних підрядних робіт.

Виконання зазначених вище договорів підряду підтверджується довідками щодо вартості виконаних підрядних робіт, податковими накладними, актами прийому виконаних підрядних робіт та актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей.

Між ТОВ «Проммаст-Стандарт» (продавець) та ТОВ «Фірма «Лана» 03.10.2011 року укладено договір поставки №310, відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати товар (передавати у власність покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

Виконання договору підтверджується наступними документами видатковими накладними №021108 від 02.11.2011 року, №031027 від 03.10.2011 року, №071006 від 07.10.2011 року, податковими накладними №28 від 02.11.2011 року, №61 від 07.10.2011 року, та рахунками фактурами №031027 від 03.10.2011 року, №071006 від 07.10.2011 року.

Колегія суддів зауважує, що матеріали придбані у ТОВ «Проммаст-Стандарт» були використані при ремонті покрівель, які робились ТОВ «Граньстройінвест» за адресою: вул. Інструментальна,8 та вул. Індустріальна, 11, що підтверджується актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей. Позивач також придбавав товарно-матеріальні цінності для виконання робіт у ПП «СТВ», ТОВ «ВПК-Сервіс», КП ВТВ, ФОП ОСОБА_3, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, виписками по особовому рахунку.

Крім того, виконання вищевказаних договорів підтверджується відображенням у бухгалтерському обліку, зокрема в оборотних відомостях по рахунках ТОВ «Фірма «Лана», в журналах-головних за червень-грудень 2011 року, а також повною сплатою за надані послуги і товари ( виписки з банку по особовим рахункам.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Виходячи з вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

За ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Виходячи з правових приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 даного Закону питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1, 2 ст. 9. Закону).

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вище перелічені договори, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, податкові та видаткові накладні мають наведені реквізити первинного документа, зміст та обсяг господарської операції відображено через визначення конкретних заходів в конкретних вимірних одиницях, вартості, найменування, дат.

Колегія суддів не може не зауважити, що позивач як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї. Крім того, порушення контрагентом податкової дисципліни, зафіксовані в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Виходячи із правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавленню платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Укладаючи угоди з контрагентами, позивач мав всі документальні підтвердження його господарської правосуб'єктності, здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність тощо.

Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції, що позивачем були вчинені всі необхідні дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «фіктивності» здійснених позивачем господарських операцій.

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

Судова колегія не може не погодитися з доводами суду першої інстанції, що викладені в актах обставини, не є підставою вважати правочини недійсними, або такими, що не відбулись, та не спростовують реальності виконання господарських операцій, оскільки угода не визнана недійсна судом.

На момент здійснення позивачем господарських операцій ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Проммаст Стандарт», ПП «Фірма «Володар» були належним чином зареєстровані в якості суб'єктів господарювання та платників податку на додану вартість, що підтверджується: свідоцтвами про державну реєстрацію юридичної особи, довідками з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість щодо ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Проммаст Стандарт», ПП «Фірма «Володар» та витягами із сайту ДПС України щодо свідоцтв платників ПДВ. Крім того, ТОВ «Граньстройінвест», ПП «Фірма «Володар» мають ліцензії Державної архітектурно - будівельної інспекції України з переліком робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. Із зазначеними документами позивач ознайомився при укладенні договорів, тобто належним чином пересвідчився у належному статусі контрагентів.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам апелянт, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного відповідачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 07.03.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Сорочко Є.О.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Сорочко Є.О.