Рішення

від 11.03.2014 по справі 523/14750/13-ц

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/14750/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р.

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - одноособово судді Зудіхіна О.В.

при секретарі - Мовчан Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу "Суворовський-3" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Житлово-будівельний кооператив "Суворовський-3", звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Свої позовні вимоги, з урахуванням уточнень, позивач обґрунтовував тим, що внаслідок несплати відповідачами грошових коштів на оплату житлово-комунальних послуг виникла заборгованість в розмірі 6180 грн. 51 коп. Спроби досудового врегулювання спору не мали будь-яких позитивних наслідків, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися із позовною заявою до суду.

Відповідач ОСОБА_2, яка діяла у власних інтересах та в інтересах інших відповідачів, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що такої заборгованості не існує, а за отримання житлово-комунальних послуг сплачують по тарифам, що затверджені у 2004 році органом місцевого самоврядування. Крім цього, позивачем пропущений строк звернення до суду з такими вимогами.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд вважає позовні вимоги законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою на а.с. 20.

Для обслуговування зазначеного вище багатоквартирного житлового будинку, а також ремонту, реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за рахунок внесків членів, створений Житлово-будівельний кооператив "Суворовський-3" (копія Статуту на а.с. 9-15).

Відповідно до наданих суду розрахунків заборгованість відповідачів по оплаті житлово-комунальних послуг складає 6180,51 грн. (а.с. 83-86).

Як стверджував представник позивача, заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачами грошових коштів за отримані останніми комунальні послуги, розмір та тарифи на які затверджені органом місцевого самоврядування, а також загальними зборами членів ЖБК "Суворовський-3".

Відповідачі зазначали, що сплачують комунальні послуги за тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.09.2004 року №578, у зв'язку з чим затвердження загальними зборами ЖБК "Суворовський-3" інших тарифів не є правомірним, та вони повинні сплачувати за тарифами 2004 року.

Проте, з такими доводами відповідачів у повній мірі погодитися не можна.

Так, відповідно до вимог ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи повинні діяти в порядку та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги", а правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні регулює Закон України "Про кооперацію".

Правову основу регулювання спірних відносин складають також положення ст.ст. 322, 526, 610-612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 137, 156, 162, 179 Житлового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" від 20.05.2009 року №529 та "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" від 01.06.2011 року №869.

Правила користування приміщеннями житлових будинків затверджені постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 24.01.2006 року №45.

За положеннями ст.ст. 6, 8, 12 Закону України "Про кооперацію" кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Відповідачі в судовому засіданні стверджували, що органами управління ЖБК не можуть затверджуватися тарифи по оплаті житлово-комунальних послуг, а також інші видатки на утримання житлового будинку та прибудинкової території.

З огляду на зазначене, суд звертає увагу на наступному.

Відповідно до стаття 15 Закону України "Про кооперацію" до компетенції загальних зборів членів кооперативу відносяться, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Ні зазначеним Законом, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків та платежів, визначених загальними зборами членів кооперативу.

В даному випадку відносини пов'язані із внесками (зборами, платежами) на утримання будинку, визначених загальними зборами членів ЖБК, із тарифом на житлово-комунальну послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (який дійсно відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" підлягає встановленню органами місцевого самоврядування).

У зв'язку з цим необхідно враховувати, що житлово-будівельний кооператив не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Тож такий кооператив не надає і не виробляє таких послуг, а відтак і не формує цін чи тарифів на послуги, які би підлягали встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування.

Слід враховувати, що утримання будинку і прибудинкової території житлово-будівельного кооперативу може забезпечуватися (і на практиці забезпечується) як самим кооперативом, так і відповідними суб'єктами господарювання (виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій).

У разі якщо утримання будинку і прибудинкової території кооперативу здійснюється відповідним підприємством - виконавцем послуг з утримання на підставі договору з об'єднанням, то свої послуги об'єднанню таке підприємство повинне надавати за тарифами, встановленими органами місцевого самоврядування. Провести розрахунок такого тарифу та надати його для встановлення органу місцевого самоврядування повинне відповідне підприємство відповідно до Порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України №529 від 20.05.2009 року.

Ті кооперативи, які самостійно (власними силами та/або з залученням на договірній основі інших юридичних та фізичних осіб) забезпечують утримання будинку і прибудинкової території, при визначенні розміру внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території повинні виходити з розміру витрат на утримання будинку і прибудинкової території, передбачених кошторисом об'єднання, який відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" затверджується загальними зборами. При визначенні складу витрат на утримання будинку і прибудинкової території, які включаються до кошторису ЖБК, слід керуватися Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76.

Відповідачі в ході розгляду справи посилалися на лист Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради від 12.12.2013 року №3391, з якого вбачається, що міською радою у 2004 році були затверджені тарифи на послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, проте необхідно приймати до уваги, що такі тарифи були встановлені у 2004 році тільки на послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, і, крім іншого, в жодному випадку не підміняють собою порядок затвердження кошторису та видатків, встановлених рішенням загальних зборів членів ЖБК, ухваленим відповідно до положень Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про кооперацію" та постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" від 20.05.2009 року №529, "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" від 01.06.2011 року №869.

За твердженням відповідачів вони неодноразово зверталися до компетентних органів з приводу неправомірності дій позивача по нарахуванню комунальних послуг, проте листів та/або інших письмових доказів неправомірності такого нарахування суду надано не було.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначала, що квартира вже давно відключена від загальної системи теплопостачання.

З огляду на зазначене, представник позивача повідомив наступне.

У будинку, який утримує ЖБК «Суворовський-3», встановлений лічильник теплової енергії, який фіксує тепло, що надходить у будинок. Далі тепло розподіляється між квартирами, за винятком тих, хто перейшов на індивідуальне опалення. Тобто плата за тепло, зафіксоване лічильником, розподіляється між споживачами центрального теплопостачання (відповідно до площі квартири).

В ході розгляду справи встановлено, що між позивачем та КП «Теплопостачання міста Одеси» укладено договір № 1011 від 01.10.2008 року про постачання теплової енергії. Даний договір є діючий, адже послуги позивачу надаються та КП «Теплопостачання міста Одеси» виставляє рахунки-фактури, за якими ЖБК «Суворовський-3» здійснює оплату за дані послуги.

Тому керівництву ЖБК «Суворовський-3» необхідно було щорічно, перед опалювальним періодом, мати інформацію, чи має місце демонтаж центрального опалення у квартирі відповідачів, чи ні.

Відповідачі не зверталися до ЖБК «Суворовський-3» ні за дозволом, ні за погодженням про відключення від мереж центрального теплопостачання. Отже, таке рішення не приймалося ні на засіданні правління, ні на загальних зборах мешканців та членів кооперативу.

Встановлення індивідуальної системи опалення відповідачі здійснили без погодження позивача, у порушення п. п. 7.2.9. та 10.15. Статуту, про що свідчить пояснювальна записки голови правління кооперативу. Протокол правління про погодження ЖБК «Суворовський-3» відключити квартиру, в якій проживають відповідачі від системи центрального опалення, відсутній. Отже, жодних документів щодо надання дозволу зі сторони ЖБК «Суворовський-3» відповідачі не мають.

До відповідачів позивач неодноразово звертався з проханням пред'явити акти про обслідування квартири та пред'явити проект індивідуального теплопостачання, про що свідчать акти відмови.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31.10.2006 року №359 була затверджена «Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення», якою встановлено порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами.

Враховуючи те, що квартира відповідачів відключена від системи центрального опалення лише частково, так як отримується теплова енергія від неізольованих стояків у будинку, то ЖБК «Суворовський-3», згідно рішення загальних зборів від 13.11.2007 року, нараховує відповідачам плату за тепло в розмірі 10% від загальної площі квартири.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з ст. 382 Цивільного кодексу України, власникам квартир у багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир.

Отже, відповідачі, встановивши індивідуальне опалення своєї квартири, не звільняються від обов'язку оплачувати послуги з центрального опалення місць загального користування будинку та стояків.

Не вбачаються також змістовними твердження сторони відповідача стосовно пропуску позивачем строку позовної давності, приймаючи до уваги наступне.

У період, за який у відповідачів склалась заборгованість, а саме січня 2006 року по листопад 2013 року: акти-претензії стосовно порушення умов, якості виконання та кількості робіт по обслуговуванню будинку, відповідачами не складались; відповідачі особисто з претензіями з цього приводу до позивача не зверталися; відповідачами не надавались докази, які би спростовували суму нарахованої їм заборгованості.

Також доводи відповідачів, викладені у заяві про пропуск строків позовної давності, підтверджують, що вони насамперед проводили оплату за житлово-комунальні послуги. Так як відповідачі здійснювали дану оплату частково, на власний розсуд, без будь-якого підтвердження правомірності своїх дій, сплачені ними кошти зараховувалися в погашення заборгованості.

Як зазначав в судовому засіданні представник позивача, у тому числі, дані розрахунків заборгованості відповідачів є свідченням того, що відповідачі систематично у період з березня 2006 року по листопад 2013 року сплачували за житлово-комунальні послуги у самостійно визначеному ними розмірі.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, у червні 2007 року відповідачі сплатили за житлово-комунальні послуги 59,96 грн., тоді як їм було нарахована оплата за відповідний місяць у розмірі 94,73 грн., як наслідок у них утворилась за даний місяць у розмірі 34,77 грн.

Однак, вже у липні цього ж року відповідачі сплатили за житлово-комунальні послуги 411,62 грн. при нарахованій їм оплаті у розмірі 92,87 грн. Тобто переплата за відповідний місяць склала 318,75 грн.

Зазначене спостерігається протягом всього періоду з березня 2006 року по листопад 2013 року. Згідно вищезазначеного розрахунку заборгованості, відповідачі в деяких місяцях проводять оплату частково (наприклад: вересень 2006 року, листопад 2007 року, лютий 2008 року, травень 2009 року, жовтень 2010 року, грудень 2011 року, квітень 2012 року, січень 2013 року), в інших переплачують (наприклад: вересень 2007 року, травень 2008 року, липень 2009 року, червень 2010 року, червень 2011 року, серпень 2012 року, березень 2013 року), а в декотрих взагалі нічого не оплачують (наприклад: березень 2007 року, листопад 2008 року, червень 2009 року, травень 2010 року, липень 2011 року, листопад 2012 року, квітень 2013 року).

Таким чином, регулярне погашення у самостійно визначеному відповідачами розмірі суми заборгованості за житлово-комунальні послуги свідчить про визнання відповідачами свого боргу, та про переривання перебігу позовної давності відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування строку позовної давності.

Отже, судом встановлено, що розрахунок заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги був здійснений позивачем на підставі тарифів, затверджених, в тому числі, за рішеннями загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Суворовський-3".

Такі рішення оформлені належним чином у вигляді протоколів, які, у свою чергу в судовому або іншому порядку будь-якими особами, в тому числі відповідачами, не оспорювалися.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з огляду на їх обґрунтованість.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 15, 130, 174, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу "Суворовський-3" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_1), ОСОБА_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_2) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Суворовський-3" (юридична адреса: 65000, м. Одеса, вул. Марсельська, 29; р/р 26003020675001 в філії ПАТ "Імексбанк" в м. Одесі, МФО 388584, код ЄДРПОУ 20994923) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 6180 (шість тисяч сто вісімдесят) грн. 51 коп.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Житлово-будівельного кооперативу "Суворовський-3" судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 14.03.2014 року.

Суддя: