Постанова

від 09.10.2013 по справі 804/11090/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 р. Справа № 804/11090/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача- Голубєвої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласунка-Київ»

до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-

рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласунка-Київ» звернулося до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001832204 та № 0001842204, якими ТОВ «ЛАСУНКА-КИЇВ» було збільшено суму нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 265 890,00 грн., нараховано 1,00 грн. штрафних санкцій та збільшено суму нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 672 702,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн., які на підставі Акту перевірки № 1/2204/32114833 від 23.07.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача в Акті перевірки про непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Самара - Агро Плюс» у травні 2011 р. є протиправними, оскільки позивачем надано відповідачу всі документи, про необхідність надання яких було висунуто вимогу, які підтверджують реальність зазначених господарських операцій, факт поставки товару підтверджується ТТН, придбаний позивачем товар (молоко цільне) було використано у власній господарській діяльності як сировина для виготовлення морозива за договором на виробництво продукції з давальницької сировини, яка в подальшому була реалізовано іншим контрагентам. Позивач зазначив, що транспортування товару (молока цільне) здійснював ПП ОСОБА_3, а не ПП ОСОБА_4, як зазначає відповідач. ПП ОСОБА_4 проводить приймання, завантаження та охолодження молока, у своїй діяльності використовує спеціальне обладнання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що оскільки до перевірки не надано виписки з книги довіреності на одержання молока та спеціальні товарні накладні на перевезення молочної продукції від ТОВ «Самара - Агро Плюс» (форма № 1-ТН (МС), встановлено відсутність доказів фактичного транспортування молока цільного від ТОВ «Самара - Агро Плюс» до ТОВ «Ласунка-Київ». Позивачем не було надано документів, які передбачені Договором № 010311 від 01.03.2011 р. між ТОВ «Самара - Агро Плюс» та ТОВ «Ласунка-Київ» та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного проживання з якості та кількості (сертифікату відповідності, висновку державної санітарно-епідеміологічної, експертного висновку, протоколу досліджень, сертифікату якості, специфікації щодо посвідчення якості, документації, що підтверджує відсутність в товарі ГМО, санітарного паспорту та довідка про санобробку транспортного засобу, санітарної книжки водія). Відповідач також зазначив, що постачальником молока у травні 2011 р. був ПП ОСОБА_4, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля з лотків та на ринках, стан платника «припинено за рішенням власника». Відтак, походження, відвантаження, транспортування та отримання молока коров'ячого цільного документально не підтверджено, первинні документи мають юридичну дефектність у зв'язку з нереальністю господарських операцій між ТОВ «Ласунка - Київ» та ТОВ «Самара - Агро Плюс», тому ТОВ «Ласунка - Київ» здійснювало діяльність спрямовану на отримання податкової вигоди для третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, на підставі наказу Дніпропетровської МДПІ від 02.12.2010 р. № 2755-VI проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ласунка - Київ», про що складено Акт № 1/2204/32114833 від 23.07.2013 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласунка-Київ" (код 32114833) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ «Самара-Агро Плюс» (код 37259341) за травень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку» (далі - Акт перевірки), згідно якого встановлено наступні порушення:

- нереальність здійснення господарських операцій та юридичну дефектність первинних документів по взаємовідносинам між ТОВ «Ласунка-Київ» та ТОВ «Самара - Агро Плюс» у травні 2011 року;

- порушення п.п.135.5.4. п.135.5 ст.135, п.137.4. ст.137 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI в результаті чого занижено валові доходи за II квартал 2011 року на суму 1 595 340 грн., що призвело до заниження податку на прибуток 366 928 грн.;

- порушення п.п.138.1.1. п.138.1, п.138.2, п.п.138.8.1 п.138.8, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI в результаті чого завищено валові витрати за II квартал 2011 року на суму 1 329 450 грн., що призвело до заниження податку на прибуток 305 774 грн.;

- порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу 5 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI в результаті чого завищено податковий кредит за травень 2011 року на суму 265 890 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001832204 та № 0001842204, якими ТОВ "Ласунка-Київ" було збільшено суму нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 265 890,00 грн., нараховано 1,00 грн. штрафних санкцій та збільшено суму нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 672 702,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.

Відповідно до Акту перевірки вбачається, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій та юридичну дефектність первинних документів, заниження валових доходів, завищення валових витрат, завищення податкового кредиту, зроблені на підставі Акту № 280/231/37259341 від 21.07.2011 р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Самара - Агро Плюс» (код ЄДРПОУ 37259341) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 31.05.2011 р.» та на підставі висновків відповідача про відсутність документального підтвердження походження, відвантаження, транспортування, зберігання та отримання товару від ТОВ «Самара - Агро Плюс» (молока коров'ячого цільного).

Під час проведення перевірки було використано інформацію баз даних ОДПС (База даних «Системи обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Податки», ПК Бест Звіт).

Відповідно до пп. 14.1.27. п.14.1. ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). До складу витрат підприємства включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно п. 135.2 ст. 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України, 198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. (надалі - Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових форм затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Згідно п. 2.1. Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до 2.2. Положення № 88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податковою обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Між ТОВ «Ласунка - Київ» (покупець) та ТОВ «Самара - Агро Плюс» (постачальник) було укладено договір № 010311 від 01.03.2011 р., згідно якого «поставщик обязуется передать в собственность покупателя товар а покупатель обязуется принять этот товар о своевременно осуществить его оплату на условиях данного договора». Згідно п. 1.2 даного Договору «предметом настоящего договора является молоко коровье цельное».

Під час проведення перевірки позивачем були надані: Договір поставки від 01.03.2011 р. № 010311, видаткові накладні за травень 2011 р. на відвантаження молока цільного від ТОВ «Самара - Агро Плюс», податкові накладні за травень 2011 р., ветеринарні свідоцтва, платіжні доручення.

Під час судового розгляду справи позивачем додатково були надані:

- документи щодо виконання Договору поставки від 01.03.2011 р. № 010311: картка рахунку по контрагенту ТОВ «Самара - Агро Плюс», ветеринарні свідоцтва видані ТОВ «Самара-Агро Плюс» № 613788 від 22.04.2011 р. та 613973 від 30.04.2011 р., ТТН (форма №1- ТН (МС), Договір поставки № 0104-1 від 01.04.2011 р. між ТОВ «Торговий дім «Нові системи» та ТОВ «Самара - Агро Плюс», податкові та видаткової накладні до Договору поставки № 0104-1 від 01.04.2011 р., Договір про надання послуг № 011202 від 01.11.2010 р. між ТОВ «Самара - Агро Плюс» та ПП «П'ятак Віталій Анатолійович» та акту здачі-прийняття робіт, банківські виписки з розрахункового рахунку, на підтвердження сплати зобов'язань перед ТОВ «САМАРА-АГРО ПЛЮС», акт звіряння взаєморозрахунків;

- документи щодо використання молока цільного у власній господарській діяльності як сировини для виготовлення морозива: Договір на виробництво продукції з давальницької сировини № 010311Д від 01.03.2011 р., специфікації та ветеринарні свідоцтва ДГ-04 № 534752, 634753 до Договору на виробництво продукції з давальницької сировини № 010311Д від 01.03.2011 р., накладні на переміщення, видаткові та податкові накладні, банківські виписки до Договору на виробництво продукції з давальницької сировини № 010311Д від 01.03.2011 р., оборотно-сальдові відомості по рах. 36.1. за травень 2011 р.;

- документи щодо реалізації виробленої продукції (морозива) за Договором на виробництво продукції з давальницької сировини № 010311Д від 01.03.2011 р.: Договори поставки № 184 від 25.02.2011 р. та 188 ЛК від 18.04.2011 р., видаткові та податкові накладні до Договорів поставки № 184 від 25.02.2011 р. та 188 ЛК від 18.04.2011 р.

Судом встановлено відповідність даних документів вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відтак дані документи мають силу первинних та підтверджують реальне здійснення господарських операцій, рух активів між позивачем та його контрагентами, правомірність формування позивачем показників податку на прибуток та податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України.

Висновки Акту перевірки про не ненадання позивачем виписки з книги довіреності на одержання молока та спеціальних товарних накладні на перевезення молочної продукції від ТОВ «Самара - Агро Плюс» (форма № 1-ТН (МС), не надання сертифікату відповідності, висновку державної санітарно-епідеміологічної, експертного висновку, протоколу досліджень, сертифікату якості, специфікації щодо посвідчення якості, документації, що підтверджує відсутність в товарі ГМО, санітарного паспорту та довідка про санобробку транспортного засобу, санітарної книжки водія суд не визнає доказом нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Самара - Агро Плюс» у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 3.1 Договору поставки № 010311 від 01.03.2011 р. між ТОВ «Самара - Агро Плюс» та ТОВ «Ласунка - Київ» «поставка товара осуществляется силами и за счет поставщика. Передача товара осуществляется на складе покупателя, расположенного по адресу: г. Днепропетровск, ул. Березинская, 62».

Відповідно до Договору суборенди нежилого приміщення № 02011 від 02.01.2011 р. «арендодатель (ООО «Ласунка») передает, а субарендатор (ООО «Ласунка - Киев») принимает во временное владение и пользование за плату нежилое помещение расположенное оп адресу: г. Днепропетровск, ул. Березинская, 62 согласно Акту приемки-передачи, являющимся неотъемлемой частью договора». Відповідно до Акту приймання-передачі від 02.01.2011 р. до Договори суборенди нежилого приміщення ТОВ «Ласунка - Київ» прийняло в тимчасове користування зазначене приміщення.

Відтак в позивача за Договором поставки № 010311 від 01.03.2011 р. відсутні зобов'язання щодо транспортування товару (молока цільного) та в останнього за умовами Договором поставки № 010311 від 01.03.2011 р. не передбачено наявність зазначених відповідачем документів.

У зв'язку з чим, суд визнав обґрунтованим не надання під час перевірки позивачем вказаних документів. Відповідачем не надано доказів витребування під час проведення перевірки вказаних документів в позивача.

Для підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Самара - Агро Плюс» позивачем під час судового розгляду були надані додаткові документи (картка рахунку по контрагенту ТОВ «Самара - Агро Плюс», ветеринарні свідоцтва видані ТОВ «Самара-Агро Плюс» № 613788 від 22.04.2011 р. та 613973 від 30.04.2011 р., ТТН (форма №1- ТН (МС), Договір поставки № 0104-1 від 01.04.2011 р. між ТОВ «Торговий дім «Нові системи» та ТОВ «Самара - Агро Плюс», податкові та видаткової накладні до Договору поставки № 0104-1 від 01.04.2011 р., Договір про надання послуг № 011202 від 01.11.2010 р. між ТОВ «Самара - Агро Плюс» та ПП «П'ятак Віталій Анатолійович» та акту здачі-прийняття робіт, банківські виписки з розрахункового рахунку, на підтвердження сплати зобов'язань перед ТОВ «САМАРА-АГРО ПЛЮС», акт звіряння взаєморозрахунків), які підтверджують походження, відвантаження, транспортування та отримання молока коров'ячого цільного, що є належними доказами реальності господарських операцій з ТОВ «Самара - Агро Плюс».

На підставі наданих позивачем документів щодо транспортування молока цільного ПП ОСОБА_3 та ветеринарних свідоцтв, виданих ТОВ «Самара-Агро Плюс» № 613788 від 22.04.2011 р. та 613973 від 30.04.2011 р., суд визнав помилковими висновки відповідача, що постачальником молока цільного був ПП ОСОБА_4, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля з лотків та на ринках та його стан як платника «припинено за рішенням власника».

З огляду на встановлені обставини, суд зазначає, що питання дотримання ЗУ «Про молоко та молочні продукти», ЗУ «Про ветеринарну медицину», Ветеринарних та санітарних вимог до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих селянських господарствах, затверджені наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 21 березня 2002 року №18, на необхідність дотримання яких зазначає відповідач в Акті перевірки, є питанням відповідальності за порушення зазначених нормативних актів, а не питанням реальності господарських операцій.

За аналогічних причин суд визнав протиправними використання як доказу нереальності господарських операцій з ТОВ «Самара - Агро Плюс» Акту № 280/231/37259341 від 21.07.2011 р. «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Самара - Агро Плюс» (код ЄДРПОУ 37259341) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 31.05.2011 р.» по ланцюгу постачання.

Аналогічної позиції дотримується також Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» згідно яких не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом).

Враховуючи зазначене, суд визнав протиправними висновки відповідача про юридичну дефектність первинних документи у зв'язку з нереальністю господарських операцій між ТОВ «Ласунка - Київ» та ТОВ «Самара - Агро Плюс» та правомірність формування позивачем показників податку на прибуток на податку на додану вартість за травень 2011 р.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласунка-Київ» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001832204 та № 0001842204 від 05 серпня 2013 р.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ласунка-Київ» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 14.10.2013 р.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 14.10.2013р. Суддя П.О.Борисенко П.О.Борисенко