Постанова

від 06.03.2014 по справі 821/101/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2014 р. 13 год.40 хв.Справа № 821/101/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Дубового І.А., представника відповідача Зінченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавто" до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонавто» (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0000491500 від 22.07.2013 про збільшення грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на суму 101306 грн. 90 коп. та застосування 25326 грн. 73 коп. штрафних санкцій, №0000481500 від 22.07.2013 про застосування 680 гривень штрафних санкцій, про скасування податкової вимоги №11-15 від 14.08.2013 року. Оскаржувані рішення прийняті на підставі акту перевірки ОДПІ від 04.07.2013 року №1/152/36236578. Позивач вважає, що податковою інспекцією було неправомірно здійснено розрахунок земельної площі виходячи із 15,7 га, тоді як земельна ділянка була оформлена у власність тільки в 2013 році, позивач користувався тільки будівлями, розмір земельної ділянки під будівлями дорівнює 4820 кв.м.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Посилається на зупинення Каланчацьким районним судом Херсонської області на період 03.02.12 - 17.09.12 проведення будь-яких перевірок державними органами, яким підпорядковано накладення адміністративного стягнення щодо використання земельної ділянки.

Скадовська ОДПІ у Херсонській області (відповідач) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними, позивач є платником земельного податку, оскільки має в користуванні земельну ділянку, розмір якої не змінився з моменту придбання позивачем лікувально-оздоровчого комплексу. Факт не оформлення права власності чи оренди на спірну земельну ділянку не звільняє позивача від сплати земельного податку за весь період фактичного її використання.

Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

В червні 2013 року головним державним ревізором-інспектором Скадовської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Херсонській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ " Херсонавто" з питань дотримання податкового законодавства із плати за землю за період з 01.05.2010 по 31.05.2013 року, за наслідками якої складено акт № 1/152/36236578 від 04.07.2013. В ході проведення зазначеної перевірки встановлено порушення, а саме:

- порушення ст. 14 Закону України «Про плату за землю» та п. 286.2 ст. 286 ПКУ в частині не подання платником до податкового органу податкових декларацій з плати за землю у 2010, 2011, 2012 та 2013 рр. за земельну ділянку, на які розміщується «Лікувально- оздоровчий комплекс «Чорноморець», розташований за адресою: Херсонська обл., Каланчацький район, с. Хорли, вул. Першотравнева, б/н;

- порушення ст. 15 Закону України «Про плату за землю» та п. 287.6 ст. 287 ПКУ, в частині заниження податкових зобов'язань із плати за землю (земельний податок) за 5 місяців 2010 р., у 2011 р., у 2012 р. та за 4 місяці 2013 р. на загальну суму 101 306,90 грн. за земельну ділянку, на якій розміщується «Лікувально-оздоровчий комплекс «Чорноморець».

Відповідно до договору купівлі-продажу від 24 листопада 2009 р. ТОВ «Херсонавто» набуто право власності на об'єкт групи Ж - державної власності - «Лікувально-оздоровчий комплекс «Чорноморець», розташований за адресою: Херсонська область, Каланчацький район, с. Хорли, вул. Першотравнева, б/н, право власності на нерухоме майно зареєстровано 25 січня 2010 р. Херсонським державним бюро технічної інвентаризації.

Згідно п. 1.1 договору від 24.11.09 лікувально-оздоровчий комплекс являє собою комплекс будівель та споруд (спальні корпуси, склади, літній кінотеатр, трансформаторна підстанція, гаражі, артезіанська свердловина, водонапірна башта, огорожа, мережі водопостачання, каналізації, електропостачання, навісів, спортивного містечка). Згідно листа Хорлівської сільської ради Каланчацького району Херсонської області від 28.05.13 №42 загальна площа земельної ділянки, на які розміщується ЛОК «Чорноморець» складає 15,7 га. Документи на право власності земельної ділянки були оформлені позивачем тільки 10.06.13.

Відділом Держземагентства у Каланчацькому районі Херсонської області надано нормативну грошову оцінку одного квадратного метра земельної ділянки, на якій розташований «Лікувально-оздоровчий комплекс «Чорноморець», що перебуває у власності ТОВ «Херсонавто». Листом від 25 травня 2013 р. №617/01-14 повідомлено, що нормативна грошова оцінка одного квадратного метра зазначеної земельної ділянки становила: у 2010 р. - 15,45 грн., у 2011 р. - 23,24 грн., у 2012 р. - 23,24 грн. та у 2013 р. - 23,24 грн.

За висновком ОДПІ позивачем занижено грошові зобов'язання із плати за землю за 5 місяців 2010 року на 16171 грн., за 2011 рік на 36486 грн. 80 коп., за 2012 рік на 36486 грн. 80 коп., за січень-квітень 2013 року на 12162 грн. 27 коп., усього на загальну суму 101306 грн. 90 коп. ДПІ з посиланням на ст. 7 Закону України "Про плату за землю" та п. 274.1. ст. 274 ІІКУ, які передбачають, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, визначила грошові зобов'язання із плати за землю. Крім того, перевіркою було виявлено, що ТОВ «Херсонавто» не подавалися податкові декларації із плати за землю за весь період, що був предметом перевірки.

За результатами зазначеної перевірки на підставі акту № 1/152/36236578 від 04.07.2013 року Скадовською ОДПІ прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000491500 від 22.07.2013 про збільшення позивачу грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на суму 101306, 90 гривень та застосування 25326, 73 гривні штрафних санкцій, №0000481500 від 22.07.2013 про застосування 680 гривень штрафних санкцій за неподання декларацій з плати за землю за 2010 - 2013 роки.

Також Скадовською ОДПІ була сформована та надіслана позивачу податкова вимога №11-15 від 14.08.2013 року про сплату боргу в розмірі 127313 грн. 63 коп. (101306 грн. 90 коп. основного платежу по земельному податку та штрафних санкцій 26006 грн. 73 коп.).

Суд враховує ту обставину, що право власності на нерухоме майно було зареєстровано 25 січня 2010 р. Херсонським державним бюро технічної інвентаризації, тобто на набрання чинності Податковим кодексом України, на який посилається відповідач.

Відповідно до пункту 8 статті 14 Закону України від 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування" (який був чинний на час виникнення спірних відносин) до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належала, зокрема, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності). Статтею 206 ЗКУ, частиною першою статті 2 Закону України від 3 липня 1992 року N 2535-XII "Про плату за землю" (діючого в 2010 році) передбачалось, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні. Частиною 2 статті 5 Закону України "Про плату за землю" визначено, що суб'єктом плати за землю (платник) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в тому числі орендар (зазначеного Закону). Відповідно до частини першої статті 116 ЗКУ юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону. Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно зі статтею 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані земельного кадастру. Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулювалось статтями 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України. В ч. 1 ст. 120 ЗКУ закріплено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України .

Враховуючи викладене, відповідачем правомірно нараховано позивачу суму податкового зобов'язання з земельного податку за 2010 рік, оскільки право власності на комплекс перейшло позивачу, доказів зміни цільового значення земельної ділянки, на якій розташований комплекс, немає.

З 1 січня 2011 року введено в дію Податковий кодекс України (далі - ПКУ), який в пп. 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначає, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПКУ). Відповідно до статті 269 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 ПКУ). Порядок обчислення плати за землю визначено статтею 286 ПКУ. У справі, яка розглядається, суд встановив, що позивач не оформив в установленому законом порядку документів, що посвідчують право власності на зазначену земельну ділянку, грошову оцінку земельної ділянки проведено. За загальним правилом обов'язок сплачувати земельний податок виникає у особи в день державної реєстрації права власності на земельну ділянку або права постійного користування землею в органах державної реєстрації цих прав (до 01.01.2012 р. - в територіальних органах земельних ресурсів, після вказаної дати - в територіальних органах Мін'юсту). Однак ПКУ містить і винятки із загального правила. Зокрема, згідно із п. 287.6 ст. 287 ПКУ земельний податок зобов'язані сплачувати особи, до яких перейшло право власності на будівлю, споруду (їх частину). Це пояснюється тим, що будівля (споруда) як нерухома річ нерозривно пов'язана фундаментом із земельною ділянкою, на якій вона розміщена. Відповідно, неможливо володіти та користуватися будівлею (спорудою) без одночасного володіння та користування земельною ділянкою, на якій така будівля (споруда) розміщена. Так, відповідно до пункту 287.6 статті 287 ПКУ при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Щодо бази оподаткування , що відповідно до статті 271 ПКУ базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПКУ, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено, - площа земельних ділянок.

Із зазначених норм ПКУ вбачається, що власник будівлі (споруди) сплачує земельний податок незалежно від оформлення/реєстрації прав на землю. Отже, з 01.01.11 товариство як власник ЛОК також зобов'язане сплачувати земельний податок на загальних підставах. Землекористувач це особа, яка фактично користується земельною ділянкою і для підтвердження цього факту достатньо, щоб така особа користувалось чи володіло будівлею, яка стоїть на даній земельній ділянці.

Суд враховує, що згідно із ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Позивач як власник будівель зареєстрував в БТІ своє право власності до 01.01.11, відносини щодо володіння, користування та розпорядження власником належним йому майном є триваючими відносинами, що означає безперервність права власності на належне їй майно з моменту набуття такого права і до моменту його втрати. Якщо протягом періоду існування відносин власності з'являється нормативно-правовий акт, яким на власника покладаються певні обов'язки, то такий документ є обов'язковим для власника з моменту набрання ним законної сили. ПКУ набрав чинності 01.01.2011, саме з цієї дати у власників будівель, споруд виник обов'язок сплачувати земельний податок за земельні ділянки, на яких розташовано належні їм об'єкти нерухомості відповідно до п. 287.6 ПКУ.

Таким чином, враховуючи норми законодавства, обов'язок сплати земельного податку у ТОВ "Херсонавто" виник з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме з 25.01.2010 року.

Оскільки позивач не подавав до ДПІ у м. Херсоні розрахунки по платі за землю, податкова інспекція використала відомості Управління Держземагенства, як уповноваженого органу на ведення державного земельного кадастру, зокрема, щодо грошової оцінки земельної ділянки.

Ніяких доказів щодо про передачу у власність або оренду земельної ділянки, на якій знаходиться лікувально-оздоровчий комплекс, що належить позивачу, суду не надано, договорів оренди або інших документів про вибуття земельної ділянки до інших землекористувачів суду немає.

Відповідачем надано суду копія постанови від 16.06.12 по справі № 2112/580/2012 Каланчацького районного суду Херсонської області про скасування рішення Хорлівської сільської ради від 21.10.11 № 147, якою задоволено позов ТОВ «Херсонавто». З судового рішення вбачається, що рішенням Хорлівської сільської ради від 25.12.2009 року № 574 ТОВ «Херсонавто» надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду орієнтованою площею 15.7 га, для обслуговування ЛОК «Чорноморець» із земель рекреаційного призначення Хорлівської сільської ради строком на 49 років. Рішенням Хорлівської сільської ради Каланчацького району від 14.12.2010 року № 15 було затверджено виготовлену технічну документацію та вирішено надати позивачу земельну ділянку загальною площею 15,7 га для обслуговування ЛОК «Чорноморець» за рахунок земель запасу рекреаційного призначення в оренду терміном на 5 років з орендною платою 12% від нормативно грошової оцінки в рік. 18.01.2012 року ТОВ «Херсонавто» дізналося, що рішенням № 147 від 21.10.2011 сільради було внесено зміни в рішення № 574 від 25.12.2009 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду із земель рекреаційного призначення», а саме п. 1 викладено в такій редакції «Надати дозвіл ТОВ «Херсонавто» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду орієнтованою площею 3,2 га для обслуговування будівель та споруд ЛОК «Чорноморець» із земель рекреаційного призначення Хорлівської сільської ради». Отже, зміст даного постанови, якою було скасовано рішення Хорлівської сільради № 147 від 21.10.2011, свідчить про фактичне користування позивачем всією земельною ділянкою 15,7 га та поступове оформлення на ділянку права власності. Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розі ляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач не оскаржує факту неподання звітності по земельному податку, тому штраф за неподання такої звітності застосований правомірно.

Посилання позивача на зупинення Каланчацьким районним судом Херсонської області на період 03.02.12 - 17.09.12 проведення будь-яких перевірок державними органами, яким підпорядковано накладення адміністративного стягнення щодо використання земельної ділянки, на даний спір не впливає, перевірка відбулась в 2013 році.

Отож, з урахуванням вищевикладеного, податкові повідомлення-рішення Складовської ОДПІ прийняті відповідно до норм діючою законодавства, а тому підстави для визнання їх недійсними та скасування відсутні.

Що стосується скасування податкової вимоги Скадовської ОДПІ № 11-15 від 14.08.2013 року, то суд зазначає, що відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлений законодавством строки орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу. Позивач не оскаржив податкові повідомлення-рішення в десятиденний термін з дня їх отримання, до суду звернувся тільки в січні 2014 року, тому відповідач мав право сформувати та надіслати позивачу податкову вимогу на узгоджене зобов'язання. ПКУ не передбачено відкликання або скасування податкової вимоги при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, хоч на період оскарження грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні позову відмовляється. З позивача суд достягує недоплачений судовий збір, оскільки при поданні позову ним було сплачено тільки 10 % від ставки судового збору.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонавто" в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень - рішень Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 22.07.2013 № 0000491500, № 0000481500 та податкової вимоги № 11-15 від 14.08.2013.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонавто" (вул. Гната Юри, 9, кв. 417, м. Київ, код ЄДРПОУ 36236578) до Державного бюджету судовий збір в сумі 2 291 (дві тисячі двісті дев'яносто одну) грн. 64 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 березня 2014 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.13