Постанова

від 05.03.2014 по справі 910/19555/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р. Справа№ 910/19555/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Ткаченка Б.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

За участю представників:

від позивача -Тимошенко А.М.,

від відповідача -не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсоюз» б/н, б/д

на рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2013

у справі №910/19555/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Статум-Рос», м. Чернігів

до товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсоюз», м. Київ

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2013 (суддя Котков О.В.) частково задоволено позов ТОВ "Статум-Рос" та стягнуто з ТОВ "Комплектсоюз" 159022грн.08коп. попередньої оплати за непоставлений товар на виконання умов договору №5 від 01.04.2013, в зв'язку з непереданням (невідвантаженням) товару (алюмінієвого композитного матеріалу), 6823грн.16коп. пені та 1514грн.32коп. - 3 % річних. Судом частково відмовлено в стягненні нарахованої позивачем пені, в зв'язку з невірним її розрахунком, та стягнуто її суму за розрахунокм суду. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем не надано доказів поставки позивачу товару на виконання умов вказаного договору та доказів повернення перерахованих позивачем коштів за непоставлений товар.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач просив його скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити та припинити провадження у справі. Апелянт вказує на неотримання ним копії позовної заяви і тому вважає себе позбавленим права надати докази безпідставності позову. Зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в зв'язку з незадоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку її розгляду. Щодо суті спору відповідач зазначив, що дійсно порушив умови договору стосовно строків поставки товару, але з вини перевізника, внаслідок заливу судна. Стверджує скаржник і про те, що товар поставлений на склад продавця в серпні 2013, проте незважаючи на повідомлення позивача про готовність передати товар, останній товар не забрав, що свідчить про відмову від виконання умов договору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, зазначив, що в судовому засіданні суду першої інстанції досліджено питання належного надсилання позивачем копії позовної заяви відповідачу. Також, зазначає про те, що розгляд справи відкладався саме в зв'язку з неявкою представника відповідача. Заперечує позивач і щодо доводів апелянта про готовність передати товар в серпні 2013року, оскільки 12.08.2013 позивач звертався до відповідача з листом про повернення коштів, проте відповіді не отримав. Крім того, після отримання апеляційної скарги, позивач листом від 24.01.2014 №01/14 звернувся до відповідача з повідомленням про готовність отримати наявний у відповідача товар, проте відповіді не отримав.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належними чином (в справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

01.04.2013 року між ТОВ "Статум Рос" (позивач-покупець) та ТОВ "Комплектсоєз" (відповідач-продавець) укладено договір № 5, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у встановлені договором строки у власність покупцеві алюмінієвий композитний матеріал Panabond А2 виробництва Ningbo Sinso Trade (Китай), повне найменування, асортимент, ціна, одиниця виміру, кількість і строки поставки якого вказуються у договорі та/або у відповідних додатках, що є невід'ємною частиною договору, а покупець, в свою чергу, зобов'язується у встановлені договором строки прийняти та оплатити товар. Технічні характеристики товару викладені у вигляді специфікації у додатку № 1 до договору.

Вартість товару складає 19 488,00 доларів США (п. 2.4. договору).

Пунктом 2.5. договору встановлено, що протягом 5 календарних днів, після підписання договору, покупець здійснює передплату в розмірі 50% від вартості товару, зазначеної в п. 2.4. Протягом 40 календарних днів, після підписання договору покупець здійснює оплату останніх 50% від вартості товару, зазначеної в п. 2.4. (п.п. 2.5.1., 2.5.3.).

З матеріалів справи вбачається, що в період з квітня по травень 2013 року, на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури № 5 від 01.04.2013р., покупець перерахував на користь постачальника 158 829грн.98коп., як 100% оплати за товар по договору, що підтверджується платіжними дорученнями №№: ПП-0000064 від 03.04.2013р. та ПП-0000081 від 07.05.2013р. (оригінали платіжок містяться в справі).

Пунктами 2.5.4., 2.5.5. договору поставки передбачено, що продавець зобов'язується поставити товар протягом 50 календарних днів після отримання передплати в розмірі 50% від вартості товару, зазначеної в п. 2.4 на свій склад (Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, 24), за умови виконання п. 2.5.3. покупцем. Після отримання 100 % оплати продавець відвантажує товар на транспорт покупця протягом 10 календарних днів з дня поставки товару на склад.

Доказів поставки постачальником на користь покупця товару в передбачений договором строк суду не надано.

12.08.2013 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою № 12/8 від 12.08.2013р. в якому вимагав повернути кошти за товар та сплатити пеню (а.с. 17-18). Факт направлення покупцем вказаної вимоги на адресу продавця підтверджується описом вкладення в цінний лист № 1400602871527 та фіскальним чеком про оплату відправки №9278 (а.с. 19). Проте, відповідач поставку товару на користь покупця не здійснив, кошти за непоставлений товар не повернув.

Згідно умов п. 6.4. договору поставки продавець в разі невідвантаження товару протягом 30 календарних днів після отримання оплати в розмірі 100% від вартості товару, зазначеної в п. 2.4., зобов'язаний повернути на протязі трьох банківських днів гривневий еквівалент 19 488,00 доларів США по курсу продажу банком долару США в головному офісі AT "Укрексімбанк", встановленого на день повернення коштів.

Позивач зазначає, що всупереч умовам договору, поставку товару постачальник на користь покупця не здійснив та коштів за непоставлений товар не повернув, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 159022грн.08коп., а також 7 075грн.39коп. пені та 1510грн.79коп. - 3 % річних.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 2 статті 693 встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як зазначалось вище доводи відповідача щодо суті спору зводяться до того, що останній порушив умови договору стосовно строків поставки товару, але з вини перевізника, внаслідок заливу судна. Стверджував скаржник і про те, що товар поставлений на склад продавця в серпні 2013, проте незважаючи на повідомлення позивача про готовність передати товар, останній товар не забрав.

Так, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 зобов'язано відповідача надати суду докази щодо заперечень викладених в апеляційній скарзі. Проте, останній в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, витребуваних доказів не надав, хоча не позбавлений був надіслати їх до суду поштою в разі відсутності можливості з'явитись в судове засідання.

При цьому позивач стверджує про неотримання від відповідача жодного повідомлення про готовність товару до відвантаження. Крім того, позивачем надано лист від 24.01.2014 №01/14 в якому останній повідомляв про готовність отримати наявний у відповідача товар, проте відповіді на вказаний лист не отримано.

Також, значення для спору має та обставина, що за умовами договору передача товару здійснюється на складі продавця, тому попередні дії постачальника, в т.ч. і пов'язані з доставкою товару до свого складу є його обов'язком.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів своєчасної передачі товару по договору та доказів повернення грошових коштів за непоставлений товар, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 159 022грн.08коп. попередньої оплати перерахованої відповідачу на виконання умов договору №5 від 01.04.2013.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що у разі затримки повернення коштів продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідачем порушено умови договору щодо повернення коштів, тому висновки суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 6823грн.16коп. за період з 14.06.2013 по 07.10.2013, за уточненим розрахунком суду, є вірними.

Вірним є й висновок суду про стягнення з відповідача 1514грн.32коп. - 3 % річних за період з 14.06.2013 по 07.10.2013, згідно вимог ст. 625 ЦК України, за уточненим розрахунком суду.

Щодо заперечень про неправомірність незадоволення судом першої інстанції усного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладається, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні. Враховуючи те, що представник відповідача був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції та міг надати суду всі необхідні пояснення щодо суті спору (навіть в усному порядку), достатність матеріалів справи для її розгляду по суті, в апеляційного господарського суду відсутні підстави для скасування правомірного рішення суду з підстав незадоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2013 розгляд справи було відкладено в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та надання йому можливості взяти участь у розгляді справи.

Щодо заперечень про неотримання відповідачем копії позовної заяви, апеляційний господарський суд зазначає, що матеріали справи містять докази належного надіслання позивачем відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів за місцем реєстрації відповідача, а саме: 03028, м. Київ, вул. Велика Китаївська, 10-А. Зокрема, саме вказану адресу зазначає і сам відповідач в поданій апеляційній скарзі.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2013 у справі №910/19555/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсоюз»- без задоволення.

2. Справу № 910/19555/13 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

Б.О. Ткаченко