Постанова

від 12.02.2014 по справі 911/2917/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2014 р. Справа№ 911/2917/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Ткаченка Б.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Грищенко О.М.,

від відповідача 1-не з'явились,

від відповідача 2- Сопільняк Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства «КАТРИЧ» від 27.12.2013 б/н

на рішення господарського суду Київської області від 03.12.2013

у справі №911/2917/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ

до 1-товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», Васильківський район, с. Мархалівка

2-фермерського господарства «КАТРИЧ», Кіровоградська обл. с. Іскрівка

про стягнення 9700грн.07коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 03.12.2013 (суддя Подоляк Ю.В.) частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та солідарно стягнуто з ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" та ФГ "Катрич" 1000грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 463грн.29коп. витрат по сплаті судового збору, 188грн.49коп. витрат на оплату послуг адвоката. Також, стягнуто з ФГ "Катрич" 1090грн.45коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 339грн.70коп. інфляційних втрат та 181грн.84коп. пені, додатково нарахованих на несплачену суму заборгованості ФГ "Катрич" за договором поставки №ОП270409/9 від 27.04.2009, яку стягнуто з відповідача 2 рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2010 у справі №9/29. При цьому позивачем у справі є ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", новий кредитор, на підставі угоди про заміну кредитора у зобов'язанні №15-11/12-70 від 15.11.2012, укладеного з первісним кредитором ТОВ "Корпорація "Агросинтез". В іншій частині заявлених позивачем до стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, інфляційних втрат та пені відмовлено, в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач 2 звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт вважає, що договір цесії укладений між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та ТОВ "Корпорація "Агросинтез" є неукладеним, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, тому позивач не має права на звернення до суду з даним позовом. Також, на думку апелянта, стягнення пені та процентів за користування чужими грошовими коштами є подвійним стягненням. При цьому скаржник зазначає і про невірний розрахунок суми стягнутої пені. Крім того, вказує на пропуск строку позовної давності щодо заявлених вимог. Зазначає про безпідставність відмови місцевого господарського суду в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі первісного кредитора ТОВ "Корпорація "Агросинтез".

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити без змін вищевказане рішення господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач зазначив про безпідставність заперечень щодо пропуску строку позовної давності, оскільки такий переривався сплатою відповідачем 2 заборгованості стягнутої рішенням суду. Також, позивач зазначив про правомірність стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами та відсутність подвійного стягнення штрафних санкцій.

Представник відповідача 1 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, подав до суду відзив на апеляційну скаргу в якому вказав на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а також розглянути справу без участі представника товариства.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника відповідача 1 не перешкоджає розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

27.04.2009 між ТОВ "Корпорація "Агросинтез" (постачальник) та ФГ "Катрич" (покупець) укладено договір поставки № ОП270409/9, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця насіннєвий матеріал та хімічні засоби захисту рослин, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього) (п. 1.1 договору поставки).

В зв'язку з неналежним виконанням ФГ "Катрич" своїх зобов'язань за договором щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар ТОВ "Корпорація "Агросинтез" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за вказаним договором, а також нарахованих на суму боргу за час прострочення індексу інфляції, процентів за користування чужими грошовим коштами, пені та штрафу.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2010р. у справі №9/29 задоволено позовні вимоги ТОВ "Корпорація "Агросинтез" та стягнуто з ФГ "Катрич" 8710грн.19коп. основного боргу, 321грн.49коп. індексації, 590грн.68коп. індексу інфляції, 10061грн.70коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1006грн.16коп. пені, за період з 26.09.2009 по 05.03.2010, та 9035грн.77коп. штрафу.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

15.11.2012 між ТОВ "Корпорація "Агросинтез" - первісний кредитор та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" - новий кредитор укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) № 15-11/12-70 відповідно до умов якої первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання ФГ "Катрич" зобов'язання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі вищезазначеного договору поставки в зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1.2 угоди новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї угоди.

Згідно п. 2.1 угоди, в редакції додаткової угоди № 1 від 22.04.2013р. до угоди, вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою становить 9700грн.07коп. та є загальною сумою (розміром) пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, нарахованих за період з 06.03.2010р. по 14.09.2010р. відповідно до умов та норм чинного законодавства України (п. 2.2 угоди, в редакції додаткової угоди № 1 від 22.04.2013р. до угоди), а саме: сума нарахованих інфляційних втрат становить 435грн.51коп., відсотків за користування чужими грошовими коштами - 8405грн.34коп., пені - 859грн.22коп. (п. 2.3 угоди, в редакції додаткової угоди № 1 від 22.04.2013р. до угоди).

На виконання умов угоди, первісний кредитор передав новому кредитору документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору, про що сторонами складений відповідний акт прийому-передачі документів від 15.11.2012р.

Позивач надіслав на адресу боржника копії угоди про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012р. № 15-11/12-70, додаткової угоди № 1 від 22.04.2013р. до неї, акту прийому-передачі документів від 15.11.2012р,. а також повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, яким повідомив останнього, що ТОВ "Комплекс "Агросинтез" відступило право вимоги щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат за період з 06.03.2010р. по 15.11.2012р. у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ФГ "Катрич" взятих на себе грошових зобов'язань згідно договору поставки, а також зазначив, що нараховані на суму боргу за час прострочення суми в розмірі зазначеному в повідомленні підлягають сплаті позивачу. Факт надіслання зазначеної кореспонденції підтверджується описами вкладення у цінний лист від 10.04.2013р., від 05.06.2013р. та фіскальними чеками "Укрпошта" від 10.04.2013р. № 7217 та від 05.06.2013р. № 2108.

Відповідач 2 вимоги викладені в повідомленні не виконав, грошові кошти не сплатив, відповіді на повідомлення не надіслав, в зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 9700грн.07коп., з яких позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 1000 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та стягнути з ФГ "Катрич" 435грн.51коп. інфляційних втрат, 7405грн.34коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 859грн.22коп. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 2 своїх договірних зобов'язань за договором поставки від 27.04.2009р. №ОП270409/5, укладеним між відповідачем 2 та ТОВ "Корпорація "Агросинтез" щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строки визначені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Так, угода про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012р. № 15-11/12-70 не суперечить вимогам чинного законодавства України, що регулює правовідносини щодо уступки права вимоги (заміни кредитора у зобов'язанні).

Норми цивільного законодавства не ставлять в залежність одночасність вимог кредитора на стягнення з боржника основної заборгованості від одночасності права вимоги на стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами, інфляційних втрат та пені у зв'язку із простроченням основного грошового зобов'язання. Тобто, обов'язок оплатити основний борг, а також обов'язок оплатити нараховані на основний борг пеню, відсотки за користування чужими грошовими коштами та інфляційні втрати, є подільними один від одного зобов'язаннями, хоча і є взаємопов'язаними між собою (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 24.07.2013р. у справі №20/095-12).

Таким чином, первісний кредитор мав право на власний розсуд розпорядитись будь-якою частиною належного йому права вимоги, в тому числі, але не виключно, і правом вимоги щодо сплати інфляційних втрат, процентів за користування чужими грошовими коштами та пені, які первісний кредитор набув права вимагати їх сплатити внаслідок неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за договором поставки щодо здійснення розрахунків за поставлений товар у визначений договором строк.

Так, вищезазначеним договором поставки від 27.04.2009р. №ОП270409/9 встановлено, зокрема, в п. 7.4, що згідно ч. 3 ст. 692, 694, 536 Цивільного кодексу України, у разі прострочення сплати будь-якого платежу покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП= (СПП х 0.5 х Д) : 100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті покупцем постачальнику, СПП - сума простроченого платежу, Д - кількість календарних днів прострочення платежу.

Як вбачається з позовної заяви та умов договору, а також угоди про заміну кредитора у зобов'язанні, заявлені позивачем до стягнення проценти за користування чужими грошовими коштами в порядку ч. 2 ст. 536 ЦК України нараховано на підставі п. 7.4 договору поставки.

Враховуючи зазначене, в межах заявленого позивачем періоду розрахунку та трирічного строку позовної давності, судом першої інстанції здійснено власний розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 29.07.2010р. по 14.09.2010р., за 48 днів прострочення сплати основного боргу, відповідно до якого сума процентів за користування чужими грошовими коштами складає 2090грн.45коп.

При цьому згідно умов договору поруки від 21.12.2012р. № 21-12-2012-27, укладеного між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" - кредитор та ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" - поручитель, останній поручився перед кредитором за виконання обов'язку ФГ "Катрич" щодо сплати розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами у випадку неналежного, несвоєчасного та неповного виконання боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки (п. 1.1, 2.1 договору поруки).

Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 1000 грн. (п. 3.1 договору поруки).

Позивач звернувся до ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання згідно договору поруки.

Відповідач 1 у відповідь на вказану вимогу повідомив, що у зв'язку із скрутним фінансовим становищем не в змозі виконати взяті на себе за договором поруки грошові зобов'язання.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач 2 допустив прострочення виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, беручи до уваги положення договору поруки, за якими відповідач 1 поручився перед позивачем за виконання обов'язку ФГ "Катрич" щодо сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 1000грн. у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки та положення угоди про заміну кредитора у зобов'язанні, суд першої інстанції правомірно солідарно стягнув з відповідачів 1, 2 - 1000 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та з ФГ "Катрич" 1090грн.45коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Щодо нарахування інфляційних втрат, то суд зазначає наступне. Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок інфляційних втрат по періодах, судом встановлено, що позивачем не враховані періоди, в яких сукупний індекс інфляції менше одиниці (дефляційні процеси), а саме:

· в червні 2010 року сукупний індекс інфляції становив 99,6%,

· в липні 2010 року сукупний індекс інфляції становив 99,8%.

Враховуючи зазначене, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду розрахунку, судом здійснено розрахунок інфляційних втрат за період прострочення з червня по вересень 2010 року, відповідно до якого сума інфляційних втрат складає 339грн.70коп.

Щодо заявленої до стягнення суми пені, нарахованої позивачем з посиланням на п. 7.2.3 договору поставки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення, то суд, з урахуванням періоду нарахування пені, заявленого позивачем, та не виходячи за межі трирічного строку позовної давності, здійснив розрахунок пені виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ за період з 29.07.2010р. по 14.09.2010р., згідно якого сума пені складає 181грн.84коп.

За викладених обставин та враховуючи те, що відповідач 2 допустив прострочення виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, доказів здійснення розрахунку за поставлений товар раніше кінцевої дати нарахування позивачем заявлених до стягнення сум не надав, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 - 1000 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та стягнення з ФГ "Катрич" 1090грн.45коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 339грн.70коп. інфляційних втрат та 181грн.84коп. пені.

Погоджується апеляційний господарський суд і з висновком суду першої інстанції про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 витрат на послуги адвоката в сумі 700грн. В підтвердження понесення яких позивачем надано договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.03.2013р. № 25-15/03, платіжне доручення від 29.03.2013р. № 225, на підставі якого було сплачено надані адвокатські послуги за вказаним договором в розмірі 700 грн., акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.07.2013р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009р., виданого на ім'я Грищенко О.М.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 03.12.2013 у справі №911/2917/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу фермерського господарства «КАТРИЧ» - без задоволення.

2. Справу № 911/2917/13 повернути господарському суду Київської області.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

Б.О. Ткаченко