Постанова

від 25.02.2014 по справі 813/8718/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року № 813/8718/13-а

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання - Гойни Є.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Фостяка О.Я., згідно довіреності,

від відповідача: Задорожний І.Я., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Сомо" до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ПП "Сомо" звернулося до суду з позовом до Миколаївської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000532200 та № 0000642200 від 16.10.2013 року, прийнятих за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року, оформленої актом № 22/22-00/37059809 від 03.07.2013 року.

Позовні вимоги з урахуванням письмових пояснень, поданих суду 27.01.2014 року, обґрунтовані тим, що висновки акта Миколаївської ОДПІ, на підставі, якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Так, ПП "Сомо" зазначає, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року цілком обґрунтовано нормами діючого законодавства та сформовано на підставі первинних бухгалтерських документів, складених за наслідками товарних операцій з контрагентами ТзОВ "БК Адена", ТзОВ "Укрміксі", ТзОВ "ТПК Груп", ТзОВ "Європа Трейд Транс", ПП "БК Аструм", ТзОВ "Континент Профі". Звідси, твердження податкового органу про відсутність факту реального постачання ТМЦ на вказаних контрагентів є припущеннями ревізорів і не ґрунтуються не жодних фактичних даних. Відповідно, ПП "Сомо" не порушувало норм податкового законодавства, в зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення прийнято неправомірно та такі підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях, поданих до суду 27.01.2014 року, суть яких зводиться до наступного. За результатами проведеної Миколаївською ОДПІ перевірки виявлено заниження ПП "Сомо" податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року на суму 464178,00 грн. Так, підчас перевірки встановлено, що позивачем не підтверджено поставок товарів контрагентам ТзОВ "БК Адена", ТзОВ "Укрміксі", ТзОВ "ТПК Груп", ТзОВ "Європа Трейд Транс", ПП "БК Аструм", ТзОВ "Континент Профі". З огляду на наведене відповідач вважає, що спірні повідомлення-рішення винесено правомірно та у задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Миколаївською МДПІ ДПС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Сомо" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.04.2013 року, валютного та іншого законодавства за вказанй період, за результатами якої складено акт № 22/22-00/37059809 від 03.07.2013 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 198.3, 198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим занижено зобов'язання з податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 464809,00 грн., в тому числі за січень 2013 року на суму 35350,00 грн., за лютий 2013 року на суму 200535,00 грн., за березень 2013 року на суму 192492,00 грн., за квітень 2013 року 36432,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, Миколаївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області (надалі - Миколаївською ОДПІ) прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000422200 від 10.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 581011,25 грн. (в тому числі 464809,00 грн. - за основним платежем, 116202,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

За наслідками адміністративного оскарження, на підставі рішення про результати розгляду первинної скарги ГУ Міндоходів у Львівській області № 10564/10/10-8005/594 від 16.09.2013 року Миколаївською ОДПІ було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0000532200 від 16.10.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 580222,50 грн. (в тому числі 464178,00 грн. - за основним платежем, 116044,50 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями);

- податкове повідомлення-рішення № 0000642200 від 16.10.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2013 року в розмірі 76791,00 грн.

Підставою для прийняття вищевказаних податкових повідомлень-рішень став висновок відповідача про безтоварність та нереальність укладених позивачем договорів з ТзОВ "Будівельна компанія Адена", ТзОВ "Укрміксі", ТзОВ "ТПК Груп", ТзОВ "Європа Трейд Транс", ПП "БК Аструм", ТзОВ "Континент Профі" з поставки ТМЦ - ввезеного на митну територію України скла.

У відповідності до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для з'ясування зазначених обставин судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Крім того, судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Приватне підприємство "Сомо", код ЄДРПОУ 37059809, зареєстроване 10.06.2010 року Жидачівською РДА Львівської області за адресою: 81711, Львівська область Жидачівський район, с. Дев'ятники, вул. Івана Франка, 12. Серед основних видів діяльності такого є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, вантажний автомобільний транспорт, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Суд зазначає, що позивачем з ТзОВ "БК Адена", ТзОВ "Укрміксі", ТзОВ "ТПК Груп", ПП "БК Аструм", ТзОВ "Континент Профі" укладались договори на поставку скла термічно полірованого (флоат-скла), прозорого, неармованого, незабарвленого, без покривних шарів, не обробленого іншим способом, листового), факт реальності придбання та ввезення якого на митну територію України приватним підприємством "Сомо" сторонами не оспорюється та матеріалами справи доведено.

Щодо взаєморозрахунків із ТзОВ "Будівельна компанія "Адена" (ЄДРПОУ 37634172)

На підтвердження своєї позиції щодо правомірності формування податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТзОВ "Будівельна компанія "Адена", позивачем надано суду копію договору купівлі-продажу товарів № С-2 від 01.01.2013 року, згідно п. 1 якого (Предмет договору) продавець (ПП "Сомо") зобов'язується передати на умовах даного договору у власність покупця (ТзОВ "Будівельна компанія "Адена") товар, а покупець зобов'язується сплатити його повну вартість та прийняти товар. Відповідно до п. 2 вказаного договору, найменування, асортимент товару, що постачається, визначається у додатку №1, який є невід'ємною частиною договору. Ціна на товар визначається окремо у кожному випадку поставки. Загальна сума даного договору становить суму всіх поставок по накладних документах згідно цього договору (п.1 Загальна сума договору та ціна). Продавець зобов'язаний передати товар покупцю по кількості, якості, асортименту та комплектності згідно умов даного договору. Доставка товару здійснюється продавцем за власний рахунок (п. 3 Передача товару).

Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту наданого суду договору не можливо встановити, про які істотні умови поставки товару сторони дійшли згоди. Не вказано, що саме за товар був предметом поставки, його фізичні характеристики, в який спосіб цей товар повинен бути поставлений, строки такої поставки, адреса, не зазначено, яким чином відбувалось формування ціни на товар тощо.

Жодних додатків чи специфікацій до договору суду надано не було. Так само як і актів приймання товару по кількості, якості, асортименту та комплектності.

Податкове зобов'язання з ПДВ позивачем сформовано на підставі виписаних ним податкових накладних № 2 від 28.01.2013 року на суму 75000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12500,00 грн., № 6 від 18.02.2013 року на суму 25700,00 грн., в т.ч. ПДВ 4283,33 грн., № 9 від 25.02.2013 року на суму 109275,00 грн., в т.ч. ПДВ 18212,50 грн., № 15 від 29.03.2013 року на суму 85149,79 грн., в т.ч. ПДВ 14191,63 грн., № 8 від 25.03.2013 року на суму 140000,00 грн., в т.ч. ПДВ 23333,33 грн., № 7 від 19.03.2013 року на суму 65000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10833,33 грн., № 6 від 18.03.2013 року на суму 21950,18 грн., в т.ч. ПДВ 3658,36 грн., № 4 від 07.03.2013 року на суму 72049,82 грн., в т.ч. ПДВ 12008,30 грн., № 2 від 04.03.2013 року на суму 2000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3333,33 грн., № 1 від 10.04.2013 року на суму 24850,21 грн., в т.ч. ПДВ 4141,70 грн., № 7 від 19.04.2013 року на суму 55000,00 грн., в т.ч. ПДВ 9166,67 грн., № 9 від 29.04.2013 року на суму 72049,82 грн., в т.ч. ПДВ 12008,30 грн., № 10 від 30.04.2013 року на суму 22950,18 грн., в т.ч. ПДВ 3825,03 грн. та відповідних їм видаткових накладних.

Слід зазначити, що видаткові накладні не містять вказівки на особу, що їх підписувала з боку ТзОВ "Будівельна компанія "Адена" та, відповідно, приймала товар. Так само відсутні і номери та дати довіреностей на уповноважену на отримання товару від контрагента особу.

З огляду на наявні в матеріалах справи документи, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки місцезнаходженням ТзОВ "Будівельна компанія "Адена" є м. Київ, ПП "Сомо" - м. Львів, а предметом поставки є товар (скло) у значній кількості, позивачу слід було б представити докази транспортування (перевезення) ним ТМЦ. Однак, такі докази суду представлено не було.

Щодо взаєморозрахунків із ТзОВ "Укрміксі" (ЄДРПОУ 38148281)

На підтвердження своєї позиції щодо правомірності формування податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТзОВ "Укрміксі ", позивачем надано суду копію договору купівлі-продажу товарів № С-1 від 01.01.2013 року, згідно п. 1 якого (Предмет договору) продавець (ПП "Сомо") зобов'язується передати на умовах даного договору у власність покупця (ТзОВ "Укрміксі") товар, а покупець зобов'язується сплатити його повну вартість та прийняти товар. Відповідно до п. 2 вказаного договору, найменування, асортимент товару, що постачається, визначається у додатку №1, який є невід'ємною частиною договору. Ціна на товар визначається окремо у кожному випадку поставки. Загальна сума даного договору становить суму всіх поставок по накладних документах згідно цього договору (п.1 Загальна сума договору та ціна). Продавець зобов'язаний передати товар покупцю по кількості, якості, асортименту та комплектності згідно умов даного договору. Доставка товару здійснюється продавцем за власний рахунок (п. 3 Передача товару).

Суд зазначає, що зі змісту наданого суду договору не можливо встановити, про які істотні умови поставки товару сторони дійшли згоди. Не вказано, що саме за товар був предметом поставки, його фізичні характеристики, в який спосіб цей товар повинен бути поставлений, строки такої поставки, адреса, не зазначено, яким чином відбувалось формування ціни на товар тощо.

Жодних додатків чи специфікацій до договору суду надано не було. Так само як і актів приймання товару по кількості, якості, асортименту та комплектності.

Податкове зобов'язання з ПДВ позивачем сформовано на підставі виписаних ним податкових накладних № 1 від 23.01.2013 року на суму 140000,00 грн., в т.ч. ПДВ 23333,33 грн., № 1 від 04.02.2013 року на суму 194000,00 грн., в т.ч. ПДВ 32333,33 грн., № 5 від 18.02.2013 року на суму 96300,00 грн., в т.ч. ПДВ 16050,00 грн., № 8 від 21.02.2013 року на суму 90725,00 грн., в т.ч. ПДВ 15120,00 грн., № 12 від 26.03.2013 року на суму 44789,00 грн., в т.ч. ПДВ 7464,83 грн., № 9 від 25.03.2013 року на суму 59959,05 грн., в т.ч. ПДВ 9993,18 грн., № 3 від 05.03.2013 року на суму 81604,28 грн., в т.ч. ПДВ 13600,71 грн., № 1 від 04.03.2013 року на суму 149436,00 грн., в т.ч. ПДВ 24906,00 грн., № 2 від 11.04.2013 року на суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн., № 3 від 12.04.2013 року на суму 94099,65 грн., в т.ч. ПДВ 15683,27 грн., № 4 від 15.04.2013 року на суму 144099,65 грн., в т.ч. ПДВ 24016,61 грн. та відповідних їм видаткових накладних.

Слід зазначити, що видаткові накладні не містять вказівки на особу, що їх підписувала з боку ТзОВ "Будівельна компанія "Адена" та, відповідно, приймала товар. Так само відсутні і номери та дати довіреностей на уповноважену на отримання товару від контрагента особу.

З огляду на наявні в матеріалах справи документи, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки місцезнаходженням ТзОВ "Укрміксі" є м. Київ, ПП "Сомо" - м. Львів, а предметом поставки є товар (скло) у значній кількості, позивачу слід було б представити докази транспортування (перевезення) ним ТМЦ. Однак, такі докази суду представлено не було.

Щодо взаєморозрахунків із ТзОВ "ТПК Груп" (ЄДРПОУ 38148831)

На підтвердження своєї позиції щодо правомірності формування податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТзОВ "ТПК Груп", позивачем надано суду копію договору купівлі-продажу товарів № С-3 від 01.02.2013 року, згідно п. 1 якого (Предмет договору) продавець (ПП "Сомо") зобов'язується передати на умовах даного договору у власність покупця (ТзОВ "Укрміксі") товар, а покупець зобов'язується сплатити його повну вартість та прийняти товар. Ціна на товар визначається окремо у кожному випадку поставки. Загальна сума даного договору становить суму всіх поставок по накладних документах згідно цього договору (п.1 Загальна сума договору та ціна). Продавець зобов'язаний передати товар покупцю по кількості, якості, асортименту та комплектності згідно умов даного договору. Доставка товару здійснюється продавцем за власний рахунок (п. 3 Передача товару).

Суд зазначає, що зі змісту наданого суду договору не можливо встановити, про які істотні умови поставки товару сторони дійшли згоди. Не вказано, що саме за товар був предметом поставки, його фізичні характеристики, в який спосіб цей товар повинен бути поставлений, строки такої поставки, адреса, не зазначено, яким чином відбувалось формування ціни на товар тощо.

Жодних додатків чи специфікацій до договору суду надано не було. Так само як і актів приймання товару по кількості, якості, асортименту та комплектності.

Податкове зобов'язання з ПДВ позивачем сформовано на підставі виписаних ним податкових накладних № 2 від 06.02.2013 року на суму 128000,00 грн., в т.ч. ПДВ 21333,33 грн., № 3 від 12.02.2013 року на суму 188000,00 грн., в т.ч. ПДВ 31333,33 грн., № 4 від 18.02.2013 року на суму 3000,00 грн., в т.ч. ПДВ 500,00 грн., № 7 від 20.02.2013 року на суму 280000,00 грн., в т.ч. ПДВ 46666,67 грн., № 10 від 26.02.2013 року на суму 135000,00 грн., в т.ч. ПДВ 22500,00 грн., № 11 від 26.03.2013 року на суму 45211,00 грн., в т.ч. ПДВ 7535,17 грн., № 10 від 25.03.2013 року на суму 9000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1500,00 грн., № 5 від 12.03.2013 року на суму 25000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4166,67 грн., № 6 від 19.04.2013 року на суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3333,33 грн., № 8 від 29.04.2013 року на суму 28057,00 грн., в т.ч. ПДВ 4676,17 грн. та відповідних їм видаткових накладних.

Слід зазначити, що видаткові накладні не містять вказівки на особу, що їх підписувала з боку ТзОВ "ТПК Груп" та, відповідно, приймала товар. Так само відсутні і номери та дати довіреностей на уповноважену на отримання товару від контрагента особу.

З огляду на наявні в матеріалах справи документи, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки місцезнаходженням ТзОВ "ТПК Груп" є м. Київ, ПП "Сомо" - м. Львів, а предметом поставки є товар (скло) у значній кількості, позивачу слід було б представити докази транспортування (перевезення) ним ТМЦ. Однак, такі докази суду представлено не було.

Щодо взаєморозрахунків із ТзОВ "БК Аструм" (ЄДРПОУ 38347323)

На підтвердження своєї позиції щодо правомірності формування податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТзОВ "БК Аструм", позивачем надано суду копію договору купівлі-продажу товарів № С-4 від 01.03.2013 року, згідно п. 1 якого (Предмет договору) продавець (ПП "Сомо") зобов'язується передати на умовах даного договору у власність покупця (ТзОВ "БК Аструм") товар, а покупець зобов'язується сплатити його повну вартість та прийняти товар. Ціна на товар визначається окремо у кожному випадку поставки. Загальна сума даного договору становить суму всіх поставок по накладних документах згідно цього договору (п.1 Загальна сума договору та ціна). Продавець зобов'язаний передати товар покупцю по кількості, якості, асортименту та комплектності згідно умов даного договору. Доставка товару здійснюється продавцем за власний рахунок (п. 3 Передача товару).

Суд зазначає, що зі змісту наданого суду договору не можливо встановити, про які істотні умови поставки товару сторони дійшли згоди. Не вказано, що саме за товар був предметом поставки, його фізичні характеристики, в який спосіб цей товар повинен бути поставлений, строки такої поставки, адреса, не зазначено, яким чином відбувалось формування ціни на товар тощо.

Жодних додатків чи специфікацій до договору суду надано не було. Так само як і актів приймання товару по кількості, якості, асортименту та комплектності.

Податкове зобов'язання з ПДВ позивачем сформовано на підставі виписаних ним податкових накладних № 14 від 29.03.2013 року на суму 212932,00 грн., в т.ч. ПДВ 35488,67 грн., № 5 від 18.04.2013 року на суму 72049,82 грн., в т.ч. ПДВ 12008,30 грн., № 11 від 30.04.2013 року на суму 7362,18 грн., в т.ч. ПДВ 1227,03 грн. та відповідних їм видаткових накладних.

Слід зазначити, що видаткові накладні не містять вказівки на особу, що їх підписувала з боку ТзОВ "БК Аструм" та, відповідно, приймала товар. Так само відсутні і номери та дати довіреностей на уповноважену на отримання товару від контрагента особу.

З огляду на наявні в матеріалах справи документи, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки місцезнаходженням ТзОВ "ТПК Груп" є м. Київ, ПП "Сомо" - м. Львів, а предметом поставки є товар (скло) у значній кількості, позивачу слід було б представити докази транспортування (перевезення) ним ТМЦ. Однак, такі докази суду представлено не було.

Щодо взаєморозрахунків із ТзОВ "Континент Профі" (ЄДРПОУ 38544090)

На підтвердження своєї позиції щодо правомірності формування податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТзОВ "Континент Профі", позивачем надано суду копію договору купівлі-продажу товарів № 15-04/13 від 15.04.2013 року, згідно п. 1 якого (Предмет договору) продавець (ПП "Сомо") зобов'язується передати на умовах даного договору у власність покупця (ТзОВ "Континент Профі") товар, а покупець зобов'язується сплатити його повну вартість та прийняти товар. Ціна на товар визначається окремо у кожному випадку поставки. Загальна сума даного договору становить суму всіх поставок по накладних документах згідно цього договору (п.1 Загальна сума договору та ціна). Продавець зобов'язаний передати товар покупцю по кількості, якості, асортименту та комплектності згідно умов даного договору. Доставка товару здійснюється продавцем за власний рахунок (п. 3 Передача товару).

Суд зазначає, що зі змісту наданого суду договору не можливо встановити, про які істотні умови поставки товару сторони дійшли згоди. Не вказано, що саме за товар був предметом поставки, його фізичні характеристики, в який спосіб цей товар повинен бути поставлений, строки такої поставки, адреса, не зазначено, яким чином відбувалось формування ціни на товар тощо.

Жодних додатків чи специфікацій до договору суду надано не було. Так само як і актів приймання товару по кількості, якості, асортименту та комплектності.

Податкове зобов'язання з ПДВ позивачем сформовано на підставі виписаної ним податкової накладної № 12 від 30.04.2013 року на суму 86214,00 грн., в т.ч. ПДВ 14369,00 грн. та відповідної їй видаткової накладної.

Слід зазначити, що видаткова накладна не містить вказівки на особу, що її підписувала з боку ТзОВ "Континент Профі" та, відповідно, приймала товар. Так само відсутній номер та дата довіреностей на уповноважену на отримання товару від контрагента особу.

З огляду на наявні в матеріалах справи документи, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки місцезнаходженням ТзОВ "Континент Профі" є м. Київ, ПП "Сомо" - м. Львів, а предметом поставки є товар (скло) у значній кількості, позивачу слід було б представити докази транспортування (перевезення) ним ТМЦ. Однак, такі докази суду представлено не було.

Щодо взаєморозрахунків із ТзОВ "Європа-Трейд Транс" (ЄДРПОУ 38287097)

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем було укладено з ТзОВ "Пілкінгтон Польща" контракт № 15/01/2013 від 15.01.2013 року на поставку товару - скла.

На виконання умов даного контракту ПП "Сомо" уклало договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1м від 01.01.2013 року з ТзОВ "Європа-Трейд Транс".

Згідно умов даного договору замовник (ПП "Сомо") зобов'язується надавати для перевезення вантажі, а Перевізник (ТзОВ "Європа-Трейд Транс") зобов'язується приймати їх обсягом до 22 тонн по накладних. Пунктом 2.2 договору передбачено, що перевезення здійснюються перевізником на підставі заявок, що є невід'ємною частиною даного договору. Згідно п. 4.1 договору замовник оплачує перевізнику вартість послуг по взаємно узгодженим ставкам обумовленим в заявках. Оплата за надані послуги здійснюється шляхом переказів на поточний рахунок перевізника. Відповідно п. 3.2.1 перевізник зобов'язаний здійснювати перевезення згідно заявки.

Тобто, з аналізу наданого договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1м від 01.01.2013 року випливає, що заявка є основним документом, на підставі якого має здійснюватись перевезення. Така заявка повинна було б містити всю необхідну інформацію, а саме: пункт навантаження та пункт призначення, час подачі на навантаження, тип транспортного засобу, вага вантажу, місце розмитнення, особливі вимоги до вантажу, контактні особи для навантаження/розвантаження, термін доставки вантажу тощо.

Водночас, жодної заявки суду на підтвердження виконання ПП "Сомо" та ТзОВ "Європа-Трейд Транс" своїх зобов'язань по договору № 1м від 01.01.2013 року не представлено.

Крім того, згідно п. 3.2.6 договору перевізник зобов'язаний по завершенню надання послуг надати замовнику рахунок-фактуру та акт виконаних робіт, податкову накладну, ТТН, CMR, копії ліцензії, свідоцтва про держреєстрацію і платника податків. Однак, позивачем ні рахунки-фактури, ні акти виконаних робіт, ні ТТН та CMR, ні копії ліцензії на підтвердження реальності надання послуг надані не були.

Щодо договору про поставку ПП "Сомо" в адресу ТзОВ "Європа-Трейд Транс" скла, то на підтвердження такого суду надано лише податкову накладну № 13 від 29.03.2013 року на суму 72000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12000,00 грн. та відповідну їй видаткову накладну. Інших доказів здійснення господарської операції (перевезення ТМЦ, копій довіреностей на отримання товару, оприбуткування тощо) суду не надано.

Слід зазначити, що долучений до матеріалів справи укладений з ТзОВ "Європа-Трейд Транс" договір суборенди № 010613 від 01.01.2013 року, згідно якого орендодавець (ТзОВ "Європа-Трейд Транс") на умовах та в порядку, визначених в договорі, передає, а орендар (ПП "Сомо") приймає в оренду нерухоме майно, розташоване за адресою Львівська обл., Яворівський район, рясна-Руська сільська рада, вул. Дачна, 5 приміщення загальною площею 10,00 мІ для здійснення господарської діяльності, не може бути беззаперечним доказом про реальність взаємовідносин між ТзОВ "Європа-Трейд Транс" та ПП "Сомо".

Що ж стосується договору оренди № 010413 від 01.04.2013 року, укладеного з ТзОВ "Ексімінвест", то такий, на думку суду, свідчить лише про наявність у позивача можливостей зберігати придбаний закордоном товар.

Так, відповідно до Постанови Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 № П-6 "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" (далі - Інструкція П-6), приймання продукції, що поставляється без тари, у відкритій тарі а також приймання по вазі брутто і кількості місць продукції, що поставляється в тарі, здійснюється: на складі отримувача - при доставці продукції постачальником. Приймання продукції по кількості проводиться по транспортним і супровідним документам (рахунку - фактурі, специфікації, опису, тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів чи деяких із них не перериває приймання товару. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, яких документів немає. В акті приймання повинно бути вказано кількість продукції що постачається окремо у кожному вагоні, контейнері чи автофургоні. Кількість продукції при прийманні повинно вказуватись у тих же одиницях виміру, які вказані у супровідних документах.

Таким чином, для підтвердження реальності здійснених операцій між ПП "Сомо" та ТзОВ "Будівельна компанія Адена", ТзОВ "Укрміксі", ТзОВ "ТПК Груп", ТзОВ "Європа Трейд Транс", ПП "БК Аструм", ТзОВ "Континент Профі" позивачу слід було би подати такі первинні документи, як товарно-транспортні накладні, акти про фактичну якість і комплектність отриманої продукції, акти приймання - передачі товару.

Чого, однак, зроблено не було.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Так, виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 вказаного Закону зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008 року № 3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Згідно п.п. 200.1-200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п. 201.6 Податкового кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Водночас, наявність податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (поставки товарів (робіт, послуг), їх оплати, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.

Аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що поданих ПП "Сомо" первинних бухгалтерських документів не достатньо для висновку про реальність господарських операцій з контрагентами ТзОВ "Будівельна компанія Адена", ТзОВ "Укрміксі", ТзОВ "ТПК Груп", ТзОВ "Європа Трейд Транс", ПП "БК Аструм", ТзОВ "Континент Профі".

Звідси, неправомірним та на підставі неналежним чином складених первинних документів, позивачем сформовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за січень-квітень 2013 року, що потягло за собою заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вказаний період на загальну суму 464178,00 грн.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтю 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком розгляду справи суд погоджується з висновками податкового органу про порушення ПП "Сомо" п. 198.5 ст. 198, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПП "Сомо" занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за період січня-квітня 2013 року на загальну суму 464178,00 грн. та завищено розмір від'ємного значення суми ПДВ за квітень 2013 року на 76791,00 грн. за рахунок формування податкового зобов'язання з ПДВ на підставі документів, виписаних контрагентам позивача по операціях, що фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності ПП "Сомо".

Отже, прийняті Миколаївською ОДПІ спірні податкові повідомлення-рішення № 0000532200 та № 0000642200 від 16.10.2013 рокує правомірними і скасуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову, не відшкодовуються.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При зверненні до суду з позовом, ПП "Сомо" сплатило 458,81 грн. судового збору.

Відтак, за наслідками розгляду судової справи, вбачається необхідність стягнення решти суми судового збору з позивача - 4129,29 грн. -, оскільки йому у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Сомо" (ЄДРПОУ 37059809, Львівська область Жидачівський район, с. Дев'ятники, вул. Івана Франка, 12) до Державного бюджету України суму несплаченого при подачі позову до суду судового збору в розмірі 4129 (чотири тисячі сто двадцять дев'ять) гривень 29 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 03.03.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.