Ухвала

від 17.02.2014 по справі 820/10184/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 р.Справа № 820/10184/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2013р. по справі № 820/10184/13-а

за позовом Приватного підприємства "Марченко і К"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області треті особи Головного Управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

24.10.2013 року, Приватне підприємство "Марченко і К" (далі - позивачі) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач), третя особа - Головне Управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від11.10.2013 року № 0000632201 в частині штрафної санкції за реалізацію та зберігання не облікованого в установленому законодавством порядку товару за місцем реалізації та зберігання на суму 12008,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року було задоволено позов.

Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача про застосування фінаснових санкцій від 11.10.2013 року № 0000632201 в частині нарахування штрафної санкції у розмірі 24016,00 грн. за реалізацію та зберігання не облікованного в установленому законодавством порядку товару за місцем реалізації та зберігання.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача була проведена фактична перевірка господарської одиниці-рюмочної суб"єкта господарської діяльності позивача, яка розташована за адресою: м.Харків. пр.Московський, б.300-Б, про що був складений акт №413 від 20.09.2013 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.12.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ", а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО у розмірі 4,05 грн., та реалізація та зберігання необлікованого у встановленому законодавством порядку товару за місцем реалізації та зберігання на суму 12008,00 грн.

За результатами перервірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення відповідачем від 11.10.2013 року № 0000632201, до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 24017,00 грн., з яких 24016,00 грн. - за порушення вимог п. 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення відповідача від 11.10.2013 року № 0000632201, про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 24017,00 грн., з яких 24016,00 грн. - за порушення вимог п. 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 12 частини1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб"єкти господарювання, які здійнюють розрахункові операції і готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків. жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов"язані вести у порядку, встановленому законодавством облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

У відповідності до ст.20 згаданого вище Закону до суб"єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 6 наведеного вище Закону каже, що облік товарних запасів фізичною-особою- підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншими відокремленими підрозділами) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб"єктів малого підприємництва. Обов"язок з ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

На підставі ч.2,5 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Матеріали справи свідчать про те, що наказом позивача від 03.01.2013 року "Про облікову політику на 2013 рік" бухгалтерський облік ведеться з застосуванням програми "1-С: Підприємство 8.2", всі первинні бухгалтерські документи, а також сводні регістри бухгалтерського обліку, податкова та фінансова здвітність складаються та зберігаються в централізованій бухгалтерії, шо розташована за юридичною адресою підприємства: м. Харків, вул. Героїв Праці, 13-а.

Акт перевірки містить відмітку працівника позивача про знаходження накладних на товар в офісі підприємства.

В своїх запереченнях на акт перевірки позивачем пояснюється знаходження документів на товар в бухгалтерії за адресою: м.Харків. вул.Героїв Праці, 13-а, та надаються зазначені документи.

Крім цього, позивачем до матеріалів справи були надані наступні копії документів первинного бухгалтерського обліку, а саме: посадова інструкція продавця-касира; інвентаризаційні відомості товарно-матеріальних цінностей по Рюмочній від 11.09.2013 року; від 25.09.2013 року; звіти по залу Рюмочна Солн з 29.08.2013 року по 11.09.2013 року; з 12.09.2013 року по 25.09.2013 року; договір поставки №10/195-12 від 29.10.2012 року; №ХС 0801001 від 01.08.2012 року; №ХС 0807013 від 07.08.2013 року; №ХА-178/09 від 29.04.2013 року; №181/4 від 02.04.2012 року; №10 від 01.04.2013 року; №65/01/12 від 23.03.2012 року; договір ХА №10 від 12.02.2013 року; видаткові накладні №13ХХЛ 17577 від 06.11.2012 року; №ЮА-1725 від 18 вересня 2013 року, видаткова накладна №30644 від 19 вересня 2013 року; видаткові накладні №Е 0007173 від 14.09.2013 року; расходна накладна № ХС 0808016 від 8 серпня 2013 року; № 3070025/1 від 24.07.2013 року; №PDQX від 23.07.2013 року; №ХС 0328022 від 28.03.2013 року; 313005721 від 28.03.2013 року; податкові накладні від 06.11.2012 року № 1349/4; від 18.09.2013 року №1699/15, від 19.09.2013 року №30644; від 14.09.2013 року № 507173; від 08.08.2013 року № 28/0001; від 24.07.2013 року №3070025; від 23.07.2013 року № 1397; від 28.08.2013 року №534/0001; від 08.08.2013 року №3005721; товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв від 06.11.2012 року; від 18.09.2013 року; від 14 вересня 2013 року ; від 8 серпня 2013 року; від 24.07.2013 року; від 23.07.2013 року; від 28 березня 2013 року; картки складського обліку; реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

В своїй апеляційній скарзі відповідач каже, що позивачем не було забезпечено ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації товару.

Колегія суддів не погоджується з вказаним доводом, оскільки перевірка здійнювалась не за місцем роботи особи, уповноваженої вести бухгалтерський облік на підприємстві, відсутність первинних документів на місці реалізації товару при наявності у підприємства первинних документів, що містять відомості про товари не може розцінюватися як неведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2013р. по справі № 820/10184/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Мельнікова Л.В. Бартош Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 21.02.2014 р.